Загадки паперового рецепту: як зрозуміти, що він виписаний правильно

Сьогодні рецепт переживає друге народження. Його головна місія – убезпечити пацієнта від неприємних наслідків самолікування. Ви не повірите, але принцип «Незрозуміло для пацієнта» є одним з таких прийомів. Ми піднімемо завісу таємниці і розповімо, як має бути заповнений рецепт на ліки за діючими в Україні правилами, чи обов’язкова печатка і скільки він дійсний.

Що народилося раніше: рецепт чи ліки? Питання вічне, втім, як і сам рецепт. Стародавні рецепти, написані ще 3 тисячі років тому, археологи знайшли в Єгипті, Індії та Китаї. За часів Гіппократа греки вже мали деякі знання в області прописування ліків, які потім перейняли і розвинули римляни. Але особливо ретельно рецепти вдосконалили перси та араби.

Від лікаря – аптекарю

Зараз рецептура лікарських засобів стандартизована: їх виготовляють фармацевтичні фабрики в промислових масштабах в усьому світі. А перші ліки готували лікарі. Потім вони довірили цю роботу аптекарям – їх обов’язком було створювати з окремих компонентів, іноді досить екзотичних, порошки, мазі, мікстури та пілюлі.

Письмовий припис лікаря аптекарю назвали рецептом, латиною – receptum або recepta (звідси французьке la recette та італійське – la ricotta). Це слово походить від recipere (брати). На звання найстарішого претендує рецепт засобу для росту волосся, саме його знайшли археологи в єгипетському папірусі. Сьогодні він шокував би і лікарів, і хворих: собачої лапи – 1 частина, фініків – 1 частина, ослячого копита – 1 частина, довго варити в маслі і натирати цим шкіру голови.

Вже у XIX столітті були сформульовані вимоги до заповнення рецепту. Ще б пак! Він вважався документом, який може виступати доказом в суді.

Рецепт вже тоді складався з двох умовних частин. Спершу – інформація для працівника аптеки:

• речовини, які містяться у ліках – головний засіб (основа), допоміжні засоби, засоби, що надають форму, а також ті, які виправляють смак і запах або додаються для краси; 
• кількість у грамах;
• маніпуляції, яким потрібно піддати засіб (різати, товкти, варити, зробити пігулки тощо);
• у чому видати ліки.

Але і про пацієнта не забули. В рецепті обов’язково прописували правила застосування лікарського засобу:

• зовнішнє чи внутрішнє;
• як часто приймати, до або після прийому їжі;
• скільки на прийом;
• чи потрібно розігрівати;
• як і де зберігати;
• чи потрібно збовтувати перед вживанням;
• кому призначаються ліки.

Завершувало ритуал виписування рецепту та робило його документом власноруч і чітко написане ім’я лікаря – скорочення заборонялось!

Про бланки і скорочення

Ліки тепер в аптеках виготовляють дуже рідко, але в Наказі Міністерства охорони здоров’я України № 360 вказані вимоги до паперового рецепту враховують і таку можливість.

Запам’ятайте і обов’язково перевіряйте рецепт, отриманий в поліклініці. Якщо в ньому будуть помилки, фармацевт не зможе відпустити вам ліки.

Лікар має право виписати рецепт на спеціальному бланку ф-1 і ф-3. Графа «Прізвище, ініціали та вік хворого» має бути заповнена без скорочень. В графах «Номер карти амбулаторного чи стаціонарного хворого» та «Місце позначки» ставлять прочерки. Останню графу в рецептах нового зразка, тобто випущених після 2018 року, прибрали.

Щоб запобігти непорозумінням, які можуть призвести до видачі «неправильного» препарату, скорочувати нічого не дозволено.

Якою мовою лікар має виписати рецепт?

Латиною, англійською або українською мовою вказують назву лікарського засобу: МНН, торговельну назву лікарського засобу в окремих випадках, назву формоутворюючих та коригувальних речовин, склад засобу, лікарську форму, вказівки медичного працівника фармацевту щодо виготовлення та/або видачі препарату. Скорочення дозволені тільки латиною.

Дози, частота, час, натщесерце приймати чи будь-коли та термін лікування (для наркотичних ліків) для пацієнта описують українською або англійською мовою. Якщо ви бачите в рецепті «Зовнішнє», «Відомо» тощо, поверніть його лікарю і попросіть заповнити правильно.

Печатки та термін дії рецепту

Досить довгий час (до 15 серпня 2017 року) всі паперові рецепти без штампу лікувального закладу вважалися недійсними. Тепер штамп медичної установи завіряє лише рецепт, який виписав фельдшер. На рецепті лікаря достатньо його особистого підпису та печатки.

Фельдшер має право виписувати рецептурні ліки, але з обмеженнями. На наркотичні, психотропні, отруйні і сильнодіючі лікарські засоби паперовий рецепт тої самої форми №3 можна отримати тільки від лікаря. На деякі – тільки від «вузького» фахівця.

Рецепт ф-1 дійсний 30 календарних днів, а ф-3 – лише 10 днів. Заздалегідь звертайтеся до лікаря за повторним призначенням, адже в аптеці протерміновані рецепти недійсні.

Якщо у вас немає часу стояти в черзі в поліклініці за паперовим рецептом, можете безкоштовно замовити на нашому сайті електронний рецепт.

Бережіть себе і залишайтеся здоровими!

Список використаної літератури

• picomto.com;
• sciencedirect.com;
• ncbi.nlm.nih.gov.