Ацетонемічний синдром у дитини: одного разу досить

Сильні та часті приступи блювоти, які супроводжуються стрибком температури, запахом ацетону з ротика у дитини, слабкістю, іноді до втрати свідомості, є саме таким «маніфестом». Батьки в паніці телефонують педіатру і він відправляє їх на аналізи. Якщо аналіз сечі показує один чи кілька «+» на ацетон, то лікар робить невтішний висновок: «У вашої дитини ацетонемічний синдром».

Захворювання чи спосіб життя?

Ацетонемічний синдром не захворювання, це стан, який зумовлює велика кількість кетонових тіл в крові. Взагалі кетонові тіла не є ворогом. Лікарі називають їх запасним паливом для організму, на яке перетворюється жирна та багата на білок їжа. Але коли їх занадто, травна система виходить з ладу: виникає сильний біль в животі та блювота. Також в результаті отруєння кетонами страждає нервова система і дитина стає млявою або, навпаки, збудженою. Може навіть розвинутися кома, тому не варто пускати цей процес на самоплив.

Чому виникає такий стан? Він може бути результатом вродженого метаболічного порушення, яке зазвичай супроводжується підвищеною збудливістю нервової системи.

Але існують інші чинники:

• інфекційні захворювання;
• цукровий діабет, тиреотоксикоз та інші проблеми в роботі гормональних органів;
• голодування;
• хвороби печінки та шлунково-кишкового тракту;
• незбалансоване харчування з переважанням жирів та білку.

Перша допомога при ацетонемічному синдромі

Найнебезпечнішим наслідком підступного синдрому є зневоднення, до якого призводить блювота. Тому необхідно дитину постійно поїти – кожні 10-15 хвилин давати солодкий чай та негазовану лужну мінеральну воду «Поляну квасову», «Боржомі», «Лужанську» (не забудьте її відкрити заздалегідь, щоб випустити газ!). Дуже добре себе зарекомендувала вода для медичних цілей ReO, яка швидко усуває симптоми зневоднення та інтоксикацію.

Якщо дитина відмовляється пити або напади блювоти продовжуються кілька годин поспіль, почніть давати «Регідрон», «Ораліт», «БіоГая Протектіс ОРС».

Для зменшення болю у животі для дітей віком 6 років і старших застосовуйте «Бускопан».

У разі сильної дегідратації та блювоти, що не вщухає впродовж 1-3 діб, необхідно терміново звернутися до лікувального закладу!

Як запобігти рецидиву?

Головне завдання батьків після того, як ви впоралися з нападом ацетонемічного синдрому у дитини, зробити все, щоб він більше не повторився. Мета профілактики – нормалізувати життя малюка. Розпочніть з наведення порядку в меню сина чи доньки.

Обмежте вживання продуктів, які збільшують вироблення кетонів.Під табу підпадають будь-які бульйони, телятина, м’ясо курчат, субпродукти, свинина та інше жирне м’ясо, а також молочні продукти високої жирності. Не готуйте страви з помідорів, баклажанів, цвітної капусти, квасолі. Шоколад, кока-кола, лимонад і навіть апельсини відкладіть до кращих часів. Кетогенної дієти потрібно дотримуватися впродовж 2 років.

Їх місце мають посісти нежирні молоко, сир, кефір, овочі і фрукти (крім перерахованих вище), крупи. Це джерело клітковини та вітамінів, які необхідні для зростання та гарного самопочуття дитини.

Їжу потрібно приймати маленькими порціями 5-6 разів на день.Якщо дитина не хоче снідати чи обідати, не наполягайте.

Контролюйте питний режим. Дитина має вживати багато рідини. Перевагу віддавайте негазованій лужній мінералці, воді з лимоном, неконцентрованому зеленому чаю і узвару.

Відкоригуйте режим дня: день повинен проходити в активних прогулянках на свіжому повітрі, зарядка та фізичні вправи обов’язкові. Не забудьте про загартовування – навчіть дитину обливатися прохолодною водою і плавати. Лягати спати і прокидатися малюк має в один і той самий час. Заважають гаджети? Обмежте їх використання. На нічній сон закладайте не менше 8 годин, якщо дитина маленька, то й більше.

Придбайте тест-смужки для виявлення ацетону в сечі – вони обов’язково мають бути в домашній аптечці про всяк випадок. Застосовуйте їх щоразу, коли в дитини виникає блювота. Це дозволить вам тримати ситуацію під контролем.

І наостанок гарна новина. Ацетонемічний синдром йде у минуле разом з дитинством. Зазвичай напади призупиняються в 10-12 років – дитина переростає.

Нехай ваші діти залишаються здоровими!

Список використаної літератури

• sciencedirect.com;
• ncbi.nlm.nih.gov;
• nhs.uk.