Остеоартрит

Остеоартрит

Остеоартрит — патологія, яка уражає суглобову тканину: хрящі, зв'язки, що прилягають до суглоба. Захворювання проявляється у вигляді скутості, утрати рухливості, больових відчуттів, набряклості суглобів, розростання кісткової тканини.

Стан не супроводжується вираженим запальним процесом — патологія сигналізує про фізичну зношеність компонентів суглоба. Дегенеративний процес має хронічний характер і прогресує, тому залишати без уваги тривожні симптоми небажано.

Причини появи остеоартриту

У фахівців досі немає єдиної думки щодо причин, які спричиняють захворювання. Лікарі називають чинники ризику, поміж яких велике значення мають генетика та спосіб життя.

Залежно від причини початку дегенеративного процесу лікарі вирізняють дві форми захворювання:

• первинна — захворювання розвивається без очевидного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників;
• вторинна — сприяють розвитку патології травми, гормональні збої, цукровий діабет, подагра тощо.

Стадії та симптоми остеоартриту

Фахівці диференціюють 3 стадії захворювання. Для початкової стадії характерна відсутність вираженої симптоматики. Зміни зачіпають склад синовіальної рідини.

Друга стадія означає початок руйнування хрящової тканини. Зміни в розподіленні навантаження призводять до появи крайових розростань кістки — остеофітів. Організм намагається компенсувати збитки шляхом збільшення розмірів суглоба. З розвитком захворювання больові відчуття стають більш вираженими й вимагають медикаментозного знеболювання.

Третя стадія захворювання характеризується цілковитою втратою рухової функції суглоба. Хрящова тканина повністю стирається, і рух починає завдавати нестерпного болю. Через відсутність руху прилеглі м'язи атрофуються, і пацієнт утрачає змогу виконувати певні фізичні дії.

Типові клінічні ознаки остеоартриту, у разі яких потрібна медична допомога:

• болі під час руху та спроби почати рух;
• обмеження рухливості через больовий синдром;
• хрускіт під час згинання/розгинання суглобів, під час руху;
• ранкова скутість;
• набряклість;
• поява кісткових шпор.

Які суглоби уражаються

Найчастіше деформуючий остеоартрит уражає такі суглоби:

• колінний;
• тазостегновий;
• плечовий;
• ліктьовий;
• суглоби хребта;
• суглоби пальців.

Осередок ураження часто буває пов'язаний із професійною діяльністю пацієнта. Коліна та плечі — слабке місце спортсменів, суглоби пальців найчастіше страждають у музикантів-віртуозів.

У разі ураження одного суглоба діагностують локалізований остеоартрит. Генералізований остеоартрит діагностують, якщо у пацієнта уражені відразу декілька суглобів.

Чинники ризику

Є супутні чинники, які можуть істотно збільшити ризик розвитку патології.

Старіння

Понад 50% людей віком старше 50 років мають ознаки остеоартриту. Не всі літні пацієнти скаржаться на суглоби, але з віком ризик збільшується. На жаль, малорухливий спосіб життя у літніх пацієнтів провокує доволі швидкий і необоротний розвиток хвороби.

Травми в анамнезі

Травмований суглоб апріорі ослаблений. За наявності інших супутніх чинників є чимала ймовірність розвитку захворювання — і в молодому віці, і в літньому.

Спортивне навантаження

Регулярне та збільшене навантаження провокує появу мікротріщин у суглобовій тканині. Згодом вони можуть стати причиною початку дегенеративного процесу.

Ожиріння

Зайва вага — додаткове навантаження на суглоби. У повних людей найчастіше уражаються колінні й тазостегнові суглоби. За такої клінічної картини лікарі, крім медикаментозної терапії, рекомендують дієту та вправи для зниження ваги.

Жінки

Особливості гормональної системи жінок зробили цю категорію пацієнтів більш уразливою. З віком, коли у жінки послаблюється вироблення естрогену, хрящова тканина перестає діставати необхідне живлення й починає атрофуватися. У таких ситуаціях для вповільнення дегенеративного процесу потрібна гормональна терапія.

Генетична схильність і вроджені патології суглобів

Особи, чиї батьки та близькі родичі хворіють на остеоартроз, мають усі шанси скласти їм компанію. Таким пацієнтам показані своєчасні профілактичні заходи.

Дисплазія суглобів, плоскостопість та інші вроджені порушення провокують розвиток раннього остеоартрозу.

Схожі захворювання

Під час діагностування важливо диференціювати остеоартрит і ревматоїдний остеоартрит. Артрити подібного типу супроводжуються вираженим запальним процесом і вимагають систематичного застосування НПЗЗ.

Симптоми захворювання нагадують інфекційні ураження суглобів і подагру. Для визначення діагнозу треба здійснити дослідження на апараті МРТ або взяти на аналіз синовіальну рідину.

Діагностування захворювання

У разі появи підозрілих симптомів треба звернутися до терапевта, який на підставі первинного огляду спрямує пацієнта до невролога, ортопеда або ревматолога.

Способи діагностування:

• клінічне оцінювання стану суглоба;
• лабораторні дослідження (аналізи);
• дослідження за допомогою діагностичної апаратури (рентген, МРТ, УЗД).

Як лікують

Схема лікування залежить від характеру симптоматики й від стадії захворювання. Лікарі практикують комплексний метод.

Остеоартрит: препарати

Для лікування остеоартриту використовують такі типи препаратів:

• нестероїдні протизапальні засоби — препарати, які знімають запалення й купірують слабкий і середній больовий синдром (Диклофенак, Мелоксикам тощо);
• хондропротектори — речовини, що стимулюють утворення синовіальної рідини й ріст хрящової тканини (Артифлекс, Сустамар тощо);
• опіоїди — сильнодійні знеболювальні препарати, які призначають у разі сильних болів (Кодеїн, Декстропропоксифен, Трамадол).

Спеціальна дієта

Пацієнтам потрібні продукти з високим умістом колагену. Це різні желе, холодець, хрящі, риб'ячий жир. Також треба їсти ягоди, фрукти й молочні продукти. Показано дієтичні добавки, що містять хондроітин і глюкозамін.

Вправи й фізіопроцедури

Фізичні вправи мають відповідати можливостям пацієнта: ЛФК, плавання, йога.

Для лікування остеоартриту застосовують різні фізіопроцедури:

• масаж;
• електрофорез;
• фонофорез;
• лазеротерапію.

Допоміжні засоби

Для допомоги хворому використовують супінатори, наколінники, наплічні пов'язки, тростини.

Засоби народної медицини

Послідовники нетрадиційної медицини полегшують стан пацієнтів за допомогою трав'яних зборів. Показано настої з кульбаби, кропиви, хвоща польового, ялівцю, бузини, календули.

Оперативне втручання

В запущених випадках, особливо коли йдеться про молодого пацієнта, доцільно вдатися до ендопротезування.

Профілактичні заходи

Профілактика захворювання передбачає достатню рухову активність, дотримання спеціальної дієти й контроль маси тіла.

Які можуть бути ускладнення

Відсутність лікування призводить до цілковитого знерухомлення суглоба. Пацієнт починає відчувати сильні болі від найменшої спроби руху. Тривала відсутність нормальної рухової активності призводить до порушення нейротрофічного регулювання навколосуглобних тканин.

Список використаної літератури:

1. Коваленко В. Н., Борткевич О. П. Остеопороз. Практичне керівництво. — К.: Моріон, 2003. — 448 с.
2. Косинська Н. С. Дегенеративно-дистрофічні ураження кістково-суглобового апарату. — Л.: Медгиз. — 1961. — 196 с.

Популярні питання про Остеоартрит