Купуй Українське
| Торгівельна назва | Диклофенак |
| Діючі речовини | Диклофенак |
| Кількість діючої речовини: | 50 мг/г |
| Форма випуску: | гель для зовнішнього застосування |
| Кількість в упаковці: | 1 туба |
| Первинна упаковка: | туба |
| Спосіб застосування: | Зовнішні |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Вітчизняний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Дженерик-дженерик |
| Виробник: | ЛУБНИФАРМ ПАТ |
| Країна виробництва: | Україна |
| Заявник: | Лубнифарм |
| Умови відпуску: | Без рецепта |
|
Код АТС M Препарати для лікування захворювань кістково-мʼязової системи M02 Знеболюючі засоби для місцевого застосування при захворюваннях кістково-мʼязової системи M02A Засоби, що застосовуються місцево при суглобовому та мʼязовому болю M02AA Нестероїдні протизапальні препарати для місцевого застосування M02AA15 Диклофенак |
|
Диклофенак застосовують для місцевого лікування болю і запалення суглобів, м’язів, зв’язок та сухожиль ревматичного або травматичного походження.
Підвищена чутливість до диклофенаку чи до інших нестероїдних протизапальних засобів, до ізопропілового спирту або до інших компонентів лікарського засобу. Наявність в анамнезі нападів бронхіальної астми, кропив’янки, гострого риніту, назальних поліпів, ангіоедеми, зумовлених застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. Останній триместр вагітності. Дитячий вік.
Диклофенак зазвичай добре переноситься. Небажані реакції включають легкі тимчасові реакції на шкірі у місці нанесення. У рідкісних випадках можуть спостерігатися алергічні реакції.
Інфекції та інвазії: дуже рідко поширені — пустульозні висипи.
З боку шкіри: непоширені — висипання, свербіж, почервоніння, екзема, екзантема, еритема, печіння, поява набряків і везикул, папули, пустули, лущення і сухість шкіри, дерматит (у тому числі контактний дерматит); рідко поширені — бульозний дерматит; дуже рідко поширені — реакції світлочутливості, генералізовані шкірні висипи, відчуття печіння шкіри.
З боку імунної системи: дуже рідко поширені — реакції підвищеної чутливості (у тому числі кропив’янка), ангіоневротичний набряк обличчя, задишка.
З боку дихальної системи: дуже рідко поширені — бронхіальна астма.
З боку травної системи: побічні реакції виникають дуже рідко після місцевого застосування препаратів, які містять диклофенак.
Диклофенак застосовувати 3–4 рази на добу, злегка втираючи у шкіру. Кількість препарату, яка застосовується, залежить від розміру ураженої зони (2–4 г гелю, що за об’ємом відповідає розміру вишні або волоського горіха, достатньо для нанесення на ділянку площею 400–800 см2).
Після аплікації препарату необхідно вимити руки, окрім тих випадків, коли саме ця ділянка підлягає лікуванню.
Тривалість терапії залежить від характеру захворювання та ефективності лікування.
Лікарський засіб не слід застосовувати довше 14 днів поспіль.
У разі застосування препарату не за призначенням лікаря необхідно звернутися до нього за консультацією, якщо після 7 днів лікування стан пацієнта не покращився або погіршився.
З обережністю слід застосовувати препарат з пероральними нестероїдними протизапальними засобами.
Клінічний досвід застосування диклофенаку вагітним жінкам обмежений. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, препарат протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності.
Невідомо, чи виділяється диклофенак при зовнішньому застосуванні в грудне молоко, тому застосування лікарського засобу Диклофенак у період годування груддю допускається, тільки якщо очікувана користь, на думку лікаря, переважає над потенційним ризиком для немовляти. За наявності вагомих підстав для застосування препарату у період годування груддю гель не слід наносити на молочні залози або великі ділянки шкіри та не слід застосовувати у більшій кількості або впродовж більш тривалого часу, ніж рекомендується.
Рекомендації щодо дозування та терапевтичні показання для застосування лікарського засобу Диклофенак дітям відсутні.
Не впливає.
Передозування малоймовірне у зв’язку з низькою абсорбцією диклофенаку у системний кровоток при місцевому застосуванні. У разі випадкового проковтування слід враховувати, що 1 туба лікарського засобу по 40 г містить еквівалент 2 г диклофенаку натрію; при цьому можливий розвиток системних побічних реакцій.
У разі випадкового проковтування препарату слід одразу спорожнити шлунок та застосувати адсорбент. Показано симптоматичне лікування із застосуванням терапевтичних заходів, яких вживають при отруєнні нестероїдними протизапальними засобами.
Оскільки системна абсорбція диклофенаку при місцевому застосуванні препарату дуже низька, виникнення взаємодій малоймовірне.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Диклофенак гель 50 мг/г туба 40г на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Вибір між Диклотолом і Диклофенаком зумовлений передусім формою випуску, допоміжними компонентами та індивідуальною переносимістю пацієнта, оскільки їх активна речовина — диклофенак, який має виражений протизапальний і знеболювальний ефект, є ідентичною.
Ключові критерії вибору між Диклотолом і Диклофенаком у клінічній практиці.Спільне застосування Ібупрофену та Диклофенаку не підвищує терапевтичну ефективність і пов’язане з високим ризиком гастроінтестинальних, ниркових та серцево-судинних ускладнень, що зумовлено синергетичним пригніченням циклооксигенази і рекомендовано уникати такого поєднання в клінічній практиці.
Основи безпеки поєднання Ібупрофену та Диклофенаку в терапії.Ібупрофен та Диклофенак є НПЗП із різними фармакологічними властивостями та профілем безпеки, вибір між якими має ґрунтуватися на характері й інтенсивності болю, тривалості лікування та індивідуальних особливостях пацієнта для оптимального контролю больового та запального синдрому.
Порівняльний аналіз Ібупрофену та Диклофенаку в контексті клінічного застосування.Одночасний прийом Диклофенаку та Ібупрофену, які є нестероїдними протизапальними препаратами з однаковим механізмом дії, не рекомендується через значне підвищення ризику шлунково-кишкових, ниркових та серцево-судинних ускладнень за відсутності підтвердженої клінічної користі від комбінації.
Ризики та обмеження одночасного застосування Диклофенаку та ІбупрофенуВибір між Целебрексом (целекоксибом) і Диклофенаком визначається не ступенем знеболення, а індивідуальним профілем безпеки з урахуванням ризиків для шлунка, серця і нирок, де целекоксиб переважний при необхідності курсового прийому з захистом шлунка, а диклофенак — при локальному болю та короткочасному використанні, при цьому обидва препарати вимагають мінімальних доз і короткого курсу і не рекомендуються для тривалого самостійного застосування без консультації лікаря.
Безпечний вибір між Целебрексом і Диклофенаком базується на індивідуальних ризиках для здоров’я.Дексалгін і Диклофенак, будучи нестероїдними протизапальними засобами з різним хімічним складом (декскетопрофен проти диклофенаку натрію), демонструють відмінності у швидкості настання анальгезуючого ефекту та ціновій категорії, проте обидва препарати реалізують свій терапевтичний потенціал шляхом інгібування біосинтезу простагландинів.
Обґрунтування вибору між декскетопрофеном і диклофенаком натрію в клінічній практиці.Незважаючи на ідентичність діючої речовини, Диклоберл відрізняється від Диклофенаку вищим профілем безпеки та зниженим ризиком тромбоутворення при вищій вартості, тоді як останній пропонує ширший спектр лікарських форм, що зумовлює необхідність індивідуального вибору препарату на основі клінічних показань.
Вибір між Диклоберлом та Диклофенаком визначається балансом безпеки, вартості та клінічної доцільності.Незважаючи на ідентичність діючої речовини та схожість терапевтичних ефектів, ключова відмінність між Диклофенаком та Олфеном полягає у статусі оригінального швейцарського препарату в останнього, що передбачає повну сертифікацію та патентний захист, тоді як Диклофенак у більшості випадків є його відтвореним дженериком.
Вибір між оригінальним препаратом та його дженериком: клінічні аспекти відмінностей Диклофенаку та Олфену.Порівняльний аналіз Вольтарену та Диклофенаку виявляє їхню ідентичність за активною речовиною, однак Вольтарен, як оригінальний препарат швейцарського виробництва, що підтвердив свою ефективність та безпеку в повних клінічних дослідженнях та виготовлений з високоякісної сировини, демонструє перевагу над дженериком Диклофенак у виразності терапевтичної дії та мінімізації побічних ефектів.
Ефективність та безпека НПЗЗ: зіставлення оригінального препарату та його генеричної версії.діюча речовина: diclofenac;
1 г гелю містить диклофенаку натрію 50 мг;
допоміжні речовини: ізопропіловий спирт, поліетиленгліколь 400, гідроксипропілметилцелюлоза, лимонна кислота моногідрат, вода очищена.
Гель.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний або жовтуватий прозорий гель, однорідної консистенції, з характерним запахом ізопропілового спирту.
Засоби, що застосовуються місцево при суглобовому і м’язовому болю. Нестероїдні протизапальні засоби для місцевого застосування. Диклофенак.
Код АТХ М02А А15.
Диклофенак — нестероїдний протизапальний засіб для зовнішнього застосування групи похідних фенілоцтової кислоти. Препарат має виражені місцеві протиревматичні, знеболювальні та протизапальні властивості, що зумовлено пригніченням синтезу простагландинів — медіаторів болю та запалення.
При запаленні, спричиненому травмами або ревматичними захворюваннями, Диклофенак сприяє зменшенню болю, набряку тканин та скороченню періоду поновлення функцій ушкоджених суглобів, зв’язок, сухожиль і м’язів.
Диклофенак натрій повільно та частково абсорбується з поверхні шкіри. Кількість диклофенаку, яка всмоктується через шкіру, пропорційна до площі його нанесення і залежить як від загальної застосованої дози препарату, так і від ступеня гідратації шкіри. Максимальна концентрація у плазмі крові спостерігається через 6–9 годин. Після внутрішнього застосування максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 1–2 години. Середній час утримання діючої речовини у системній циркуляції — приблизно 9 годин, що значно довше порівняно з 1–2 годинами після внутрішнього застосування.
Диклофенак накопичується у шкірі, яка слугує резервуаром, звідки відбувається поступове вивільнення речовини у прилеглі тканини. Звідти диклофенак переважно надходить у глибші запалені тканини, такі як суглоби, де продовжує діяти і визначається у концентраціях майже у 20 разів більших, ніж у плазмі крові.
Метаболізм і виведення препарату після нанесення на шкіру аналогічні таким після системного застосування. Диклофенак та його метаболіти виводяться переважно із сечею. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263 ± 56 мл/хв, а кінцевий період напіввиведення — у середньому 1–3 години. Диклофенак зв’язується з білками плазми крові на 99 %. Після швидкого метаболізму в печінці (гідроксилювання і зв’язування з глюкуроновою кислотою) дві третини речовини виводиться нирками й одна третина — з жовчю.
При нирковій або печінковій недостатності метаболізм та виведення з організму диклофенаку не змінюються.
Для місцевого лікування болю і запалення суглобів, м’язів, зв’язок та сухожиль ревматичного або травматичного походження.
Підвищена чутливість до диклофенаку чи до інших нестероїдних протизапальних засобів, до ізопропілового спирту або до інших компонентів лікарського засобу. Наявність в анамнезі нападів бронхіальної астми, кропив’янки, гострого риніту, назальних поліпів, ангіоедеми, зумовлених застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. Останній триместр вагітності. Дитячий вік.
Оскільки системна абсорбція диклофенаку при місцевому застосуванні препарату дуже низька, виникнення взаємодій малоймовірне.
З обережністю слід застосовувати препарат з пероральними нестероїдними протизапальними засобами.
Ймовірність розвитку системних побічних ефектів при місцевому застосуванні диклофенаку є незначною порівняно із застосуванням його пероральних форм, але вона не виключається при застосуванні препарату на відносно великих ділянках шкіри впродовж тривалого часу.
Диклофенак рекомендується наносити тільки на інтактні ділянки шкіри, запобігаючи потраплянню на запалену, поранену або інфіковану шкіру. Слід уникати контакту препарату з очима та слизовими оболонками. Лікарський засіб не застосовувати всередину.
При появі будь-яких шкірних висипів лікування препаратом потрібно припинити. Застосовувати під повітронепроникну оклюзійну пов’язку не рекомендується, але допускається його застосування під неоклюзійну пов’язку. У випадку розтягнення зв’язок уражену ділянку можна перев’язати бинтом.
Не наносити на відкриті рани чи інфіковану шкіру, а також на ділянки шкіри, уражені екземою, або на слизові оболонки.
Лікарський засіб містить ізопропіловий спирт, який може спричинити легке локалізоване подразнення шкіри.
Через можливість виникнення світлочутливості необхідно уникати дії прямих сонячних променів та візитів до солярію протягом лікування та 2 тижні після припинення лікування.
Клінічний досвід застосування диклофенаку вагітним жінкам обмежений. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, препарат протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності у зв’язку з можливістю розвитку слабкості родової діяльності, подовження часу кровотечі, порушення функції нирок плода з подальшим маловоддям та/або розвитком серцево-легеневої токсичності з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією. Застосування препарату протягом перших двох триместрів вагітності допускається, тільки якщо очікувана користь переважає потенційний ризик для плода. При цьому жінкам, які планують вагітність, та вагітним під час перших двох триместрів рекомендується зменшити дозування до мінімально можливого рівня та скоротити термін лікування.
Ризик порушення функції нирок у плода з подальшим олігогідрамніоном спостерігався при застосуванні НПЗЗ (включаючи диклофенак) з 20-го тижня вагітності.
Невідомо, чи виділяється диклофенак при зовнішньому застосуванні в грудне молоко, тому застосування лікарського засобу Диклофенак у період годування груддю допускається, тільки якщо очікувана користь, на думку лікаря, переважає над потенційним ризиком для немовляти. За наявності вагомих підстав для застосування препарату у період годування груддю гель не слід наносити на молочні залози або великі ділянки шкіри та не слід застосовувати у більшій кількості або впродовж більш тривалого часу, ніж рекомендується.
Фертильність. Немає доступних даних щодо впливу диклофенаку при місцевому застосуванні на фертильність людини.
Не впливає.
Диклофенак застосовувати 3–4 рази на добу, злегка втираючи у шкіру. Кількість препарату, яка застосовується, залежить від розміру ураженої зони (2–4 г гелю, що за об’ємом відповідає розміру вишні або волоського горіха, достатньо для нанесення на ділянку площею 400–800 см2).
Після аплікації препарату необхідно вимити руки, окрім тих випадків, коли саме ця ділянка підлягає лікуванню.
Тривалість терапії залежить від характеру захворювання та ефективності лікування.
Лікарський засіб не слід застосовувати довше 14 днів поспіль.
У разі застосування препарату не за призначенням лікаря необхідно звернутися до нього за консультацією, якщо після 7 днів лікування стан пацієнта не покращився або погіршився.
Пацієнти літнього віку (понад 65 років). Немає ніяких підстав вважати, що пацієнти літнього віку потребують спеціального підбору дози або в них можуть виникнути побічні реакції, відмінні від таких у інших пацієнтів.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Немає ніяких підстав вважати, що пацієнти з нирковою недостатністю потребують спеціального підбору дози.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Немає ніяких підстав вважати, що пацієнти з печінковою недостатністю потребують спеціального підбору дози.
Діти.
Рекомендації щодо дозування та терапевтичні показання для застосування лікарського засобу Диклофенак дітям відсутні.
Передозування малоймовірне у зв’язку з низькою абсорбцією диклофенаку у системний кровоток при місцевому застосуванні. У разі випадкового проковтування слід враховувати, що 1 туба лікарського засобу по 40 г містить еквівалент 2 г диклофенаку натрію; при цьому можливий розвиток системних побічних реакцій.
У разі випадкового проковтування препарату слід одразу спорожнити шлунок та застосувати адсорбент. Показано симптоматичне лікування із застосуванням терапевтичних заходів, яких вживають при отруєнні нестероїдними протизапальними засобами.
Диклофенак зазвичай добре переноситься. Небажані реакції включають легкі тимчасові реакції на шкірі у місці нанесення. У рідкісних випадках можуть спостерігатися алергічні реакції.
Оцінка побічних реакцій за частотою проявів: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, ≤ 1/10), непоширені (≥ 1/1000, ≤ 1/100), рідко поширені (≥ 1/10 000, ≤ 1/1000), дуже рідко поширені (
Інфекції та інвазії: дуже рідко поширені — пустульозні висипи.
З боку шкіри: непоширені — висипання, свербіж, почервоніння, екзема, екзантема, еритема, печіння, поява набряків і везикул, папули, пустули, лущення і сухість шкіри, дерматит (у тому числі контактний дерматит); рідко поширені — бульозний дерматит; дуже рідко поширені — реакції світлочутливості, генералізовані шкірні висипи, відчуття печіння шкіри.
З боку імунної системи: дуже рідко поширені — реакції підвищеної чутливості (у тому числі кропив’янка), ангіоневротичний набряк обличчя, задишка.
З боку дихальної системи: дуже рідко поширені — бронхіальна астма.
З боку травної системи: побічні реакції виникають дуже рідко після місцевого застосування препаратів, які містять диклофенак.
При застосуванні гелю у високих дозах або його нанесенні на великі ділянки шкіри не можна виключити можливість виникнення системних побічних реакцій, а також реакцій гіперчутливості у формі ангіоедеми, диспное.
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 40 г гелю в тубі; по 1 тубі у пачці з картону.
Без рецепта.
АТ «Лубнифарм».
Україна, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
