Дипроспан

Препарат Дипроспан - простий кортикостероїд для системного застосування. Застосовується в різних сферах медицини в складі монотерапії та комплексної гормонозамісної терапії, має виражену терапевтичну дію.

Найширше застосовується для лікування суглобів. Запалення, травми, дегенеративні процеси, вікові зміни хрящової та м'язової тканини, що супроводжуються обмеженням рухливості, добре піддаються ГКС-терапії. Препарат використовують для лікування середніх і тяжких форм алергії.

Глюкокортикоїд має імунодепресивну дію, унаслідок чого з'являється протизапальний, десенсибілізувальний і протиалергічний ефект. Застосування лікарського засобу впливає на обмін речовин.

Бетаметазону натрію фосфат — активний учасник гідролізу. Потрапляючи в організм, з'єднання миттєво абсорбується з ділянки введення, запускає терапевтичний механізм і дуже швидко виводиться.

Допоміжні речовини:

Для ампул: натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію хлорид; динатрію едетат; полісорбат 80; спирт бензиловий; метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); натрію карбоксиметилцелюлоза; макроголи; кислота хлористоводнева; вода для ін’єкцій;

Для попередньо наповнених шприців: натрію гідрофосфат безводний; натрію хлорид; динатрію едетат; полісорбат 80; спирт бензиловий; метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); натрію карбоксиметилцелюлоза; макроголи; кислота хлористоводнева; вода для ін’єкцій.

Бетаметазону дипропіонат має опосередковану дію, завдяки чому досягається тривалий і стійкий терапевтичний ефект.

До виведення сполук бетаметазону залучаються нирки.

В українських аптеках продають Дипроспан ампули. У пакованні — 5 скляних запаяних ємностей із суспензією для ін'єкцій, місткістю 1 мл. Можливий продаж ампул поштучно. Відпускають за рецептом.

Фармакокінетика.

Бетаметазону натрію фосфат і бетаметазону дипропіонат абсорбуються з місця введення та виявляють терапевтичні та інші фармакологічні ефекти, як місцеві, так і системні. Бетаметазону натрію фосфат добре розчиняється у воді та метаболізується в організмі з утворенням бетаметазону – біологічно активного стероїду. 2,63 мг бетаметазону натрію фосфату є еквівалентним 2 мг бетаметазону. Наявність бетаметазону дипропіонату забезпечує пролонговану активність препарату. Цей компонент є практично нерозчинною сполукою та утворює депо в місці ін’єкції, тому він повільніше абсорбується та забезпечує усунення симптомів на більш тривалий період.

Метаболізм бетаметазону відбувається в печінці. Бетаметазон зв’язується переважно з альбуміном. У пацієнтів із порушенням функції печінки кліренс бетаметазону повільніший або відтермінований.

Глюкокортикостероїдна терапія може бути основною й додатковою під час широкого спектру станів:

• дерматологія будь-якої етіології (псоріаз, екзема, атопічний дерматит тощо);
• захворювання кістково-м'язової системи, сполучної тканини (артрити, артрози, бурсити, епіконделіт, кривошия, фасціїт тощо);
• алергії (сезонні риніти, бронхіальна астма, алергічний бронхіт, сінна лихоманка, реакції на укуси комах, кропив'янка тощо);
• гемобластози у дорослих і дітей;
• у поєднанні з мінералокортикостероїдною терапією в разі недостатності надниркової кори;
• патологічні зміни складу крові;
• нефрити й нефротичний синдром;
• шокові стани.

Купити Дипроспан в Україні можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Ціна на Дипроспан в уколах вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Ін'єкції не здійснюють, якщо у пацієнта виявлено гіперчутливість до бетаметазону.

Внутрішньосуглобове введення не показано, якщо в ділянці суглоба є вогнища інфекцій (внутрішні й зовнішні). Лікування не проводять, якщо у пацієнта діагностовано нестабільність суглоба або якщо йому здійснили артропластику. Препарат не вводять у міжхребцевий простір. Також протипоказанням для внутрішньосуглобових ін'єкцій є погане згортання крові.

Внутрішньошкірні ін'єкції не здійснюють, якщо у хворого в ділянці введення виявлено дерматити, дерматози, інфекційні або грибкові ураження шкіри, запалений вугровий висип.

З обережністю гормональний укол Дипроспан застосовують у разі таких патологій:

• гіпотиреоз;
• дивертикуліт;
• виразкова хвороба в гострій і хронічній формах;
• гастрити;
• захворювання очей, спровоковані герпесвірусом;
• глаукома;
• міастенія;
• артеріальна гіпертензія;
• ниркова й печінкова недостатність;
• остеохондроз;
• тощо.

Терапію з обережністю призначають літнім пацієнтам. Це пов'язано з чутливістю до глюкокортикоїдів.

Дипроспан в ампулах не призначають дітям до 3 років. Під час вагітності лікар ретельно зважує очікувану користь для здоров'я матері й ризик для внутрішньоутробного розвитку плода. Приймання Дипроспану здійснюється під медичним наглядом.

Активні компоненти препарату легко проникають крізь плаценту та впливають на несформований плід. Експерименти на тваринах продемонстрували, що використання ГКС збільшує ризик вад розвитку, зокрема й затримки росту дитини.

У немовлят, чиї матері приймали ГКС, було діагностовано гіпертрофію міокарда та гастроезофагеальний рефлюкс.

Якщо препарат призначають жінці під час грудного вигодовування, годування припиняють.

З'являються зазвичай тільки після тривалої терапії. Найчастіше впливають на нервову систему: можливі депресія, відчуття тривоги, перезбудження, безсоння, головні болі. Можлива негативна дія на шлунково-кишковий тракт — у вигляді порушення харчової поведінки, розладів.

Також можливі:

• остеопороз;
• поява набряків;
• затримка росту в дітей і підлітків;
• перебіг інфекційних захворювань у тяжчих формах;
• погіршення самопочуття у хворих на цукровий діабет;
• збільшення ваги;
• кортикоадреналова супресія.

У разі виникнення неприємних симптомів треба негайно проконсультуватися з лікарем.

Для внутрішньом'язових ін'єкцій використовують 1–2 мл суспензії.

Рекомендована доза для внутрішньошкірного введення — 0,2 мл на см2. У разі тривалої терапії дотримуються обмеження не більше 1 мл на тиждень.

Для періартикулярних і внутрішньосуглобових ін'єкцій дозування варіюється від 0,25 до 2 мл. Кількість активної речовини визначається залежно від розміру суглоба та ступеня ураження.

Періартикулярні й суглобові ін'єкції здійснює медперсонал. Небажано робити укол безпосередньо в сухожилля, оскільки під час такого введення можливі мікророзриви тканин. Під час і після лікування пацієнтові треба уникати фізичних навантажень.

Зазвичай пацієнти добре переносять Дипроспан укол, але в разі потреби його можна поєднувати зі знеболювальними: лідокаїном або прокаїном. Лікарські препарати змішують в одному шприці.

Передозування не має небезпечних для життя наслідків, але небажане через вплив на природний синтез гормонів.

Місцеве застосування. Одночасне застосування місцевоанестезуючого препарату необхідне лише в поодиноких випадках (ін’єкція практично безболісна). Якщо одночасне введення анестезуючої речовини бажане, то медичний препарат Дипроспан можна змішати (у шприці, а не у флаконі) з 1 % або 2 % розчином лідокаїну гідрохлориду або прокаїну гідрохлориду, або подібних місцевих анастетиків, використовуючи лікарські форми, що не містять парабени. Не дозволяється застосовувати анестетики, що містять метилпарабен, пропілпарабен, фенол та інші подібні речовини. При застосуванні анестетика у комбінації з препаратом Дипроспан спочатку набирають у шприц із флакона необхідну дозу препарату, потім у цей же шприц набирають необхідну кількість місцевого анестетика та струшують шприц протягом короткого періоду часу.

Різка відміна або зменшення дози при постійному застосуванні (у разі дуже високих доз після короткого періоду застосування) або при збільшенні потреби в кортикостероїдах (внаслідок стресу: інфекція, травма, хірургічне втручання) можуть підвищити недостатність кори надниркових залоз. У такому разі необхідно поступово зменшувати дозування. У разі стресу іноді необхідно знову приймати кортикостероїди або збільшити дозування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом

Слід проявляти обережність, враховуючи ефекти центральної нервової системи при введенні високих доз (ейфорія, безсоння) та у зв’язку з порушеннями зору, які можуть виникнути при тривалому лікуванні.

Порівняно з аналогами, бельгійський препарат Diprospan має більший список рекомендацій до застосування й доволі скромний перелік протипоказань і побічних ефектів.

Пацієнти, які застосовували ліки, зазначають про швидкий і стабільний результат після одноразового введення.

1. Державний реєстр лікарських засобів України
2. Довідник «Компендіум – лікарські препарати»
3. Великий універсальний довідник лікарських препаратів. Більше 5000 сучасних засобів і аналогів

Одночасне призначення фенобарбіталу, рифампіцину, фенітоїну або ефедрину може посилювати метаболізм кортикостероїдів, знижуючи при цьому їх терапевтичну активність.

Пацієнти, які отримують терапію кортикостероїдами, не можуть отримувати такі види лікування:

• вакцинація проти віспи;
• інші методи імунізації (особливо при застосуванні високих доз) через ризик неврологічних ускладнень і неадекватну відповідь антитіл.

Проте пацієнтам, які отримують кортикостероїди як замісну терапію, можна проводити імунізацію (наприклад, при хворобі Аддісона).

Поєднання з діуретиками, такими як тіазиди, може підвищити ризик непереносимості глюкози.

За станом пацієнтів, які одночасно застосовують кортикостероїди та естрогени, потрібно спостерігати для виявлення можливих надмірних ефектів кортикостероїдів.

Одночасне застосування кортикостероїдів та серцевих глікозидів може підвищувати ризик появи аритмії або ознак дигіталісної інтоксикації, пов’язаної з гіпокаліємією. Пацієнти, які застосовують серцеві глікозиди, часто також приймають сечогінні засоби, які сприяють виведенню калію; в такому разі важливо визначати рівень калію. Кортикостероїди можуть посилювати виведення калію, викликане амфотерицином B. В усіх пацієнтів, які приймають одну з таких комбінацій препаратів, слід ретельно контролювати рівень електролітів у сироватці крові, особливо рівень калію в сироватці крові.

Одночасне застосування кортикостероїдів і антикоагулянтів кумаринового ряду може призводити до збільшення або зменшення антикоагулянтної дії, що може потребувати корекції дози. У пацієнтів, які приймають антикоагулянти в комбінації з глюкокортикоїдами, потрібно враховувати можливість утворення виразок у шлунково-кишковому тракті, викликаних кортикостероїдами, або підвищений ризик внутрішньої кровотечі.

Для пацієнтів, хворих на діабет, іноді необхідно адаптувати дозування пероральних протидіабетичних препаратів або інсуліну, зважаючи на властивість кортикостероїдів спричиняти гіперглікемію.