Мелбек

Мелбек таблетки 7,5 мг.
В упаковці по 10 (5, 30) таблеток.

Мелбек форте таблетки 15 мг.
В упаковці по 10 таблеток.

Мелбек розчин для ін'єкцій 1,5 мл.
В упаковці 10 ампул.

Мелбек супозиторії ректальні 15 міліграм.
В упаковці 10 супозиторіїв.

В 1 таблетці препарату Мелбек міститься:
7,5 мг (15 мг) мелоксикама.
Допоміжні речовини: аеросил 200, повідон К30, лактоза, магнію стеарат, кросповідон, натрію цитрат, авіцел РН 102.

В 1 ампулі препарату Мелбек міститься:
15 мг мелоксикаму.
Допоміжні речовини: глікофурол, меглюмін, полоксамер 188, натрію хлорид, гліцин, вода для ін'єкцій, 1 м HCl або 1 м NaOH.

Мелбек - препарат, що відноситься до класу нестероїдних протизапальних засобів (група оксикамов), є селективним інгібітором ЦОГ-2, що містить у своїй структурі енолевую кислоту. Діюча речовина Мелбеку - мелоксикам.
Мелбек має виражену протизапальну, жарознижувальну і аналгетичну властивостями. Мелоксикам пригнічує біосинтез медіаторів запалення - простагландинів, за рахунок виборчого інгібування ЦОГ-2, що є основним механізмом дії препарату.
В результаті клінічних досліджень встановлено, що мелоксикам характеризується меншою токсичністю в порівнянні з іншими препаратами групи нестероїдних протизапальних засобів (піроксикамом, напроксеном, диклофенаком), які, пригнічуючи ЦОГ-1 і 2 в рівній мірі, можуть надавати шкідливу дію на нирки та травну систему. Механізм дії мелоксикаму є найбільш безпечним за рахунок виборчого інгібування ЦОГ-2 з коефіцієнтом селективності IC50 Ц ОГ-1 / ЦОГ-2 рівним 2, що пояснює той факт, що Мелбек в меншій мірі викликає побічні реакції з боку нирок і шлунково-кишкового тракту.

Препарат Мелбек не впливає на час кровотечі та агрегації тромбоцитів при використанні його в рекомендованих дозах, в той час як диклофенак, індометацин, напроксен і ібупрофен істотно подовжують час кровотечі та інгібують агрегацію тромбоцитів.
Мелоксикам незалежно від прийому їжі швидко всмоктується з травного тракту і характеризується біодоступністю в 89%. При пероральному прийомі максимальна концентрація препарату в крові відзначається через 5-6 годин (при прийомі дози препарату 7,5 мг максимальна концентрація мелоксикаму в плазмі становить 0,4-1 мг/мл, при прийомі препарату в дозуванні 15 мг - 0,8 2,0 мг/мл). На 3-5 добу лікування відзначається рівноважна концентрація препарату.
Після внутрішньом'язового введення мелоксикам повністю абсорбується, при парентеральному прийомі йогобіодоступність практично дорівнює 100%.

Мелоксикам характеризується дозозависимой фармакокинетикой при внутрішньом'язовому введенні 5 мг і 30 мг речовини. Максимальна концентрація Мелбеку в плазмі відзначається через 1 годину після ін'єкції. Стабільні концентрації препарату в плазмі відзначаються на 3-5 день терапії.
Близько 99,5% мелоксикаму зв'язується з білками крові. Концентрація препарату в синовіальній рідині в два рази нижче, ніж концентрація його в плазмі крові.
Мелоксикам метаболізується в печінці в результаті окислення метильних груп до освіти 4 неактивних метаболітів.
Близько 42% прийнятої дози препарату виводиться з сечею, решта екскретується з жовчю. Менше 5% виводиться в незміненому вигляді кишечником. Період напіввиведення препарату - 20 годин.
На фармакокінетику мелоксикаму істотного впливу не робить ниркова і печінкова недостатність. Плазмовий кліренс препарату - 8 мл/хв (у пацієнтів похилого віку він знижується). Мелоксикам характеризується низьким об'ємом розподілу (близько 11 л).

Мелбек призначається для:

- симптоматичного лікування ревматоїдного артриту;
- купірування больового синдрому при артрозах, остеоартриту, анкілозуючому спондиліті, дегенеративних захворюваннях суглобів;
- купірування больового синдрому різної етіології (біль у м'язах, дорсалгія, люмбоишиалгия, альгодисменорея, зубний біль, післяопераційні болі, посттравматичні болі).

Можна приймати Мелбек при болях у попереку, а також Мелбек при остеохондрозі.
Купити Мелбек в ампулах (укол Мелбек) можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на ліки Мелбек вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Мелбек призначається перорально, внутрішньом'язово і ректально.
Дозування препарату Мелбек повинна підбиратися індивідуально. Рекомендується використовувати препарат в найменших ефективних дозах протягом мінімального періоду часу.

Мелбек в формі таблеток приймають під час прийому їжі, не розжовуючи, один раз на добу по 7,5-15 мг.
Мелбек внутрішньом'язово рекомендується використовувати тільки протягом перших декількох днів терапії, переходячи в подальшому на пероральні форми препарату.

При комбінованому призначенні препарату з використанням таблеток і розчину для внутрішньом'язового введення не слід перевищувати загальну добову дозу в 15 мг.
Мелбек в формі супозиторіїв вводиться по 15 мг (1 супозиторій) на добу.
Максимальна доза препарату - 15 мг на добу, для пацієнтів з тяжкою формою ниркової недостатності, а також пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, максимальна добова доза - 7,5 мг.

При помірному або незначному зниженні функцій нирок, при цирозі печінки в компенсованій стадії корекції дозування препарату не потрібна. Для пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів рекомендується використовувати початкову дозу в 7,5 мг/добу.
Мелбек в формі розчину не підходить для внутрішньовенного введення.

При застосуванні препарату Мелбек можливий розвиток:

- нудоти, блювоти, запору, діареї, болю в животі, метеоризму, відрижки, езофагіту, гастродуоденальної виразки, гепатиту, коліту, гастриту, що проходять підвищень рівня білірубіну або трансаміназ;
- анемії, змін формули крові (лейкопенії, тромбоцитопенії, цитопенії);
- подразнення шкіри, свербіння, кропив'янки, стоматиту;
- запаморочення, шуму у вухах, головний біль, змін настрою, млявості;
- набряків, припливів, підвищення артеріального тиску, серцебиття;
- підвищення рівня сечовини, креатиніну, гострої ниркової недостатності;
- порушення функцій зору, кон'юнктивіту;
- реакція гіперчутливості, ангіоневротичного набряку.

Мелбек протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою та печінковою недостатністю, відомою гіперчутливістю до мелоксикаму та інших компонентів препарату, на виразку дванадцятипалої кишки або шлунка у фазі загострення, з бронхіальною астмою, поліпоз носа, кропив'янку або набряком, викликаними прийомом АСК чи інших препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів; вагітним і годуючим жінкам, дітям до 15 років.

В інструкції не вказано про застосування Мелбеку при невралгії та Мелбеку при подагрі.

Побічні реакції можуть бути мінімізовані застосуванням найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну лікування, необхідної для контролю симптомів (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та інформацію щодо шлунково-кишкових та серцево-судинних ризиків нижче).

Рекомендовану максимальну добову дозу не можна перевищувати у разі недостатнього терапевтичного ефекту, також не слід застосовувати додатково НПЗП, тому що це може підвищити токсичність, тоді як терапевтичні переваги не доведені. Слід уникати одночасного застосування мелоксикаму з НПЗП, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2.

Мелоксикам не слід застосовувати для лікування пацієнтів, які потребують полегшення гострого болю.

У разі відсутності покращання після декількох днів клінічні переваги лікування слід повторно оцінити.

Слід звернути увагу на езофагіт, гастрит та/або пептичну виразку в анамнезі з метою забезпечення їх повного лікування перед початком терапії мелоксикамом. Слід регулярно проявляти увагу щодо можливого прояву рецидиву у пацієнтів, які лікувалися мелоксикамом, та пацієнтів з такими випадками в анамнезі.

Порушення з боку травного тракту.

Як і при застосуванні інших НПЗП, у будь-який час у процесі лікування при наявності чи без попередніх симптомів або серйозних шлунково-кишкових захворювань в анамнезі можуть виникнути потенційно летальні шлунково-кишкова кровотеча, виразка або перфорація.

Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації збільшується при підвищенні дози препарату у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією (див. розділ «Протипоказання»), та у пацієнтів літнього віку. Таким пацієнтам слід розпочинати лікування з найменшої ефективної дози. Для таких пацієнтів слід розглянути комбіновану терапію із захисними лікарськими засобами (такими як місопростол або інгібітори протонної помпи), а також для пацієнтів, які потребують сумісного застосування низької дози ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, що підвищують шлунково-кишкові ризики (див. інформацію, наведену нижче, та розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнтам зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо пацієнтам літнього віку, слід повідомляти про всі незвичні абдомінальні симптоми (особливо шлунково-кишкові кровотечі), головним чином на початкових етапах лікування.

Пацієнтам, які одночасно застосовують лікарські засоби, що можуть підвищити ризик виразки або кровотечі, такі як гепарин, як радикальну терапію або в геріатричній практиці, антикоагулянти, такі як варфарин або інші нестероїдні протизапальні лікарські засоби, або ацетилсаліцилову кислоту в дозах ≥ 500 мг за один прийом або ≥ 3 г загальної добової дози застосування мелоксикаму не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки у пацієнтів, які застосовують мелоксикам, слід відмінити лікування.

НПЗП слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загострюватися (див. розділ «Побічні реакції»).

Порушення з боку печінки.

До 15 % пацієнтів, які застосовують НПЗП (включаючи Мелбек^®) можуть мати підвищення значень одного або більше печінкових тестів. Такі лабораторні відхилення можуть прогресувати, можуть залишатися незмінними або можуть бути тимчасовими при продовженні лікування. Суттєві підвищення АЛТ або АСТ (приблизно у три та більше разів вище норми) були відзначені у 1 % пацієнтів під час клінічних випробувань з НПЗП. Окрім цього, протягом клінічних випробувань з НПЗП були рапортовані рідкісні випадки тяжкої печінкової реакції, включаючи жовтяницю та блискавичний летальний гепатит, некроз печінки та печінкову недостатність, деякі з них – з летальним наслідком.

Пацієнтів із симптомами та/або ознаками печінкової дисфункції або у яких спостерігалося відхилення печінкових тестів, потрібно оцінити щодо розвитку симптомів більш тяжкої печінкової недостатності упродовж терапії препаратом Мелбек^®. Якщо клінічні ознаки та симптоми співставляються з розвитком печінкових захворювань або якщо спостерігаються системні прояви захворювання (наприклад еозинофілія, висипання та інші), застосування препарату Мелбек^® слід припинити.

Серцево-судинні порушення.

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або із застійною серцевою недостатністю від легкого до помірного ступеня в анамнезі рекомендується ретельний нагляд, оскільки при терапії НПЗП спостерігалися затримка рідини та набряк.

Пацієнтам із факторами ризику рекомендується клінічне спостереження артеріального тиску на початку терапії, особливо на початку курсу лікування мелоксикамом.

Дані досліджень та епідеміологічні дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов’язане з невеликим підвищенням ризику судинних тромботичних явищ (таких як інфаркт міокарда або інсульт). Недостатньо даних для виключення такого ризику для мелоксикаму.

Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, периферійним артеріальним захворюванням та/або цереброваскулярним захворюванням слід проводити терапію мелоксикамом лише після старанного обстеження. Подібне обстеження необхідне до початку довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних захворювань (наприклад з артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом, курців).

НПЗП можуть збільшити ризик серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть мати летальний наслідок. Збільшення ризику пов’язано з тривалістю застосування. Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями або факторами ризику серцево-судинних захворювань можуть мати підвищений ризик тромботичних ускладнень.

Порушення з боку шкіри.

Повідомляли про небезпечні для життя тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз при застосуванні мелоксикаму. Пацієнти повинні бути проінформовані про ознаки та симптоми тяжких уражень та уважно стежити за реакціями шкіри. Найбільший ризик виникнення синдрому Стівенса-Джонсона або токсичного епідермального некролізу існує протягом перших тижнів лікування. Якщо у пацієнта присутні симптоми або ознаки синдрому Стівенса-Джонсона чи токсичного епідермального некролізу (наприклад шкірний висип, що прогресує часто з пухирцями або ураженням слизової оболонки), потрібно припинити лікування мелоксикамом. Важливо якнайшвидше діагностувати і припинити застосування будь-яких препаратів, що можуть спричинити тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз. З цим пов’язаний кращий прогноз при тяжких ураженнях шкіри. Якщо у пацієнта виявили синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз при використанні мелоксикаму, застосування препарату не можна відновлювати у будь-який час у майбутньому.

Анафілактичні реакції.

Як і при застосуванні інших НПЗП, анафілактичні реакції можуть спостерігатися у пацієнтів без відомої реакції на мелоксикам. Препарат Мелбек^® не слід застосовувати пацієнтам з аспіриновою тріадою. Даний симптоматичний комплекс зустрічається у пацієнтів з астмою, у яких повідомлялося про риніти з або без назальних поліпів або у яких проявлявся тяжкий, потенційно летальний бронхоспазм після застосування аспірину або інших НПЗП. Слід вжити заходів невідкладної допомоги при виявленні анафілактичної реакції.

Параметри печінки та функція нирок.

Як і при лікуванні більшістю НПЗП, описано поодинокі випадки підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, білірубіну в сироватці крові або інших параметрів функції печінки, підвищення креатиніну в сироватці крові та азоту сечовини крові, а також інші відхилення лабораторних показників. У більшості випадків ці відхилення були незначні і мали тимчасовий характер. При значному або стійкому підтвердженні таких відхилень застосування мелоксикаму слід припинити та провести контрольні тести.

Функціональна ниркова недостатність.

НПЗП внаслідок пригнічення судиннорозширювального впливу ниркових простагландинів можуть індукувати функціональну ниркову недостатність шляхом зниження клубочкової фільтрації. Цей побічний ефект є дозозалежним. На початку лікування або після збільшення дози рекомендується ретельне спостереження діурезу та ниркової функції у пацієнтів із такими факторами ризику:

- літній вік;

- супутнє застосування з інгібіторами АПФ, антагоністами ангіотензину ІІ, сартанами, діуретиками (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

- гіповолемія (будь-якого генезу);

- застійна серцева недостатність;

- ниркова недостатність;

- нефротичний синдром;

- вовчакова нефропатія;

- тяжкий ступінь печінкової дисфункції (сироватковий альбумін 25 г/л або ≥ 10 за класифікацією Чайлда-П’ю).

У поодиноких випадках НПЗП можуть призводити до інтерстиціальних нефритів, гломерулонефритів, ренальних медулярних некрозів або нефротичних синдромів.

Доза мелоксикаму для пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, не має перевищувати 7,5 мг. Пацієнтам з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня дозу можна не знижувати (рівень кліренсу креатиніну більше 25 мл/хв).

Затримка натрію, калію та води.

НПЗП можуть посилити затримку натрію, калію та води і вплинути на натрійуретичні ефекти діуретиків. Крім того, може спостерігатися зниження антигіпертензивного ефекту гіпотензивних лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У результаті у чутливих пацієнтів можуть прискорюватися або загострюватися набряк, серцева недостатність або артеріальна гіпертензія. Тому пацієнтам із ризиком затримки натрію, калію та води рекомендується проведення клінічного моніторингу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Протипоказання»).

Гіперкаліємія.

Гіперкаліємії може сприяти цукровий діабет або одночасне застосування лікарських засобів, що підвищують каліємію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У таких випадках на регулярній основі потрібно проводити контроль рівнів калію.

Комбінація з пеметрекседом

У пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю, які отримують пеметрексед, лікування мелоксикамом потрібно призупинити принаймні на 5 днів до введення пеметрекседу, в день введення і щонайменше на 2 дні після введення (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Інші застереження та заходи безпеки.

Побічні реакції часто гірше переносяться пацієтами літнього віку, слабкими або ослабленими пацієнтами, які потребують ретельного нагляду. Як і при лікуванні іншими НПЗП, треба бути обережними щодо хворих літнього віку, в яких більш імовірне зниження функції нирок, печінки та серця. Пацієнти літнього віку мають вищу частоту виникнення побічних реакцій до НПЗП, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорації, що можуть бути летальними (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Meлоксикам, як і будь-який інший НПЗП, може маскувати симптоми інфекційних захворювань.

Як і при внутрішньом’язовому застосуванні інших НПЗП, у місці ін’єкції може виникнути абсцес або некроз.

Застосування мелоксикаму може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують завагітніти або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення прийому мелоксикаму (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на ампулу 1,5 мл, тобто по суті є вільним від натрію.

Маскування запалення та гарячки.

Фармакологічна дія мелоксикаму, спрямована на зменшення гарячки та запалення, може зменшити користь даних діагностики при визначенні ускладнень щодо підозрюванного неінфекційного больового стану.

Лікування кортикостероїдами.

Мелбек^® не може бути імовірним замісником кортикостероїдів при лікуванні кортикостероїдної недостатності.

Гематологічні ефекти.

Анемія може спостерігатися у пацієнтів, які отримують НПЗП, включаючи Мелбек^®. Це може бути пов’язано із затримкою рідини, шлунково-кишковою кровотечею невідомого походження або макроскопічною кровотечею, або неповністю описаним впливом на еритропоез. Пацієнтам при довготривалому лікуванні НПЗП, включаючи Мелбек^®, слід контролювати гемоглобін або гематокрит, якщо наявні симптоми та ознаки анемії.

НПЗП гальмують агрегацію тромбоцитів та можуть показати подовження часу кровотечі у деяких пацієнтів. На відміну від аспірину, їх вплив на функцію тромбоцитів кількісно менший, короткочасний та оборотний. Потребують ретельного контролю пацієнти, яким призначено Мелбек^® та у яких можливі побічні впливи щодо змін у функції тромбоцитів, такі як розлади згортання крові, або пацієнти, які отримують антикоагулянти.

Застосування пацієнтам з наявною астмою.

Пацієнти з астмою можуть мати аспіринчутливу астму. Застосування аспірину пацієнтам з аспіринчутливою астмою асоційоване з тяжким бронхоспазмом, який може бути летальним. У зв’язку з перехресною реакцією, включаючи бронхоспазм, між аспірином та іншими НПЗП Мелбек^® не слід застосовувати пацієнтам, чутливим до аспірину, та слід обережно застосовувати пацієнтам з наявною астмою.

Фертильність. Мелоксикам, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування мелоксикаму.

Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку вад серця і гастрошизисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця збільшився з менше 1 % до близько 1,5 %. Вважається, що цей ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування.

Під час І та ІІ триместру вагітності мелоксикам не слід застосовувати, за винятком нагальної потреби. Якщо жінка, яка намагається завагітніти або протягом І та ІІ триместру вагітності застосовує мелоксикам, дозування та тривалість лікування повинні бути щонайменшими.

У ході ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик:

- серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);

- порушення роботи нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідроамніоном;

можливі ризики в останні терміни вагітності для матері та новонародженного:

- можливість подовження часу кровотечі, протиагрегаційного ефекту навіть при дуже низьких дозах;

- пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів.

Тому мелоксикам протипоказаний під час ІІІ тиместру вагітності.

Годування груддю. Хоча конкретних даних щодо застосування мелоксикаму немає, про НПЗП відомо, що вони можуть проникати у грудне молоко. Тому застосування не рекомендовано жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.

Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак на основі фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, мелоксикам схильний не впливати або мати незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Одночасний прийом двох і більше препаратів із групи НПЗП підвищує ульцерогенний ризик і ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч через сінергіческого ефекту препаратів.
Не рекомендується поєднувати препарат Мелбек з препаратами солей літію, оскільки НПЗЗ можуть зменшувати виведення нирками літію, що може стати причиною його кумуляції і сприяти прояву його токсичності.
При одночасному прийомі Мелбек здатний збільшувати токсичну дію метотрексату на гемопоез, що вимагає постійного контролю в динаміці показників крові.
Мелбек при одночасному прийомі посилює ефект гепарину і тиклопидина, в результаті чого збільшується ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч.

Мелбек може знижувати контрацептивний дію внутрішньоматкової спіралі.
При одночасному прийомі Мелбеку з діуретичними препаратами пацієнти повинні вживати достатню кількість рідини.
Мелоксикам здатний знижувати ефективність гіпотензивних препаратів (інгібіторів АПФ, блокаторів β-адренорецепторів).
Препарати групи НПЗЗ, АПФ-інгібітори та антагоністи ангіотензин-II-рецептора щодо фільтрації надають сінергічное дію, що може привести у пацієнтів з наявністю в анамнезі порушень ниркових функцій до розвитку гострої ниркової недостатності.
Мелоксикам в травному тракті може зв'язуватися колестираміном, що призведе до прискорення виведення мелоксикаму.

Препарат Мелбек не слід поєднувати з циклоспорином щоб уникнути збільшення ризику прояви нефротоксичності циклоспорину.
Не встановлено фармакокінетичної взаємодії Мелбеку з дигоксином, антацидами та фуросемідом при одночасному прийомі.
Не виключено взаємодія препарату Мелбек з протидіабетичними препаратами.

При передозуванні препарату Мелбек можливо посилення побічних ефектів мелоксикама.
Лікування передозування: слід провести промивання шлунка, призначити активоване вугілля, проводити симптоматичну терапію.
Виведення мелоксикаму з організму прискорює холестирамин. Через високу здатність мелоксикама зв'язуватися з білками крові защелачивание сечі, форсований діурез і гемодіаліз - малоефективні. Специфічних антидотів немає.

Препарат Мелбек повинен зберігатися при температурі не більше 25 градусів Цельсія.

Берегти від дітей.

Берегти від світла.

Купити Мелбек у таблетках можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на таблетки Мелбек вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.