Міалгія

Ліки, які призначають для лікування:

Товарів: 166
Сортування:  
Вид:  

Апізартрон Товарів: 1 Аналогів: немає
Аскофен Товарів: 5 Аналогів: 30
Віпратокс Товарів: 1 Аналогів: немає
Вітаксон Товарів: 2 Аналогів: 22
Галара Товарів: 1 Аналогів: 65
Гевкамен Товарів: 4 Аналогів: немає
Грипаут Товарів: 3 Аналогів: 175
Диклокаїн Товарів: 1 Аналогів: 27
Диклофенак Товарів: 30 Аналогів: 74
Доларен Товарів: 2 Аналогів: 176
Долгіт Товарів: 7 Аналогів: 1
Камфорна олія Товарів: 2 Аналогів: 6
Камфорний спирт Товарів: 6 Аналогів: 2
Кокарніт Товарів: 1 Аналогів: немає
Лірика Товарів: 4 Аналогів: 62
Магнікум Товарів: 2 Аналогів: немає
Медрол Товарів: 3 Аналогів: 13
Меновазан Товарів: 2 Аналогів: немає
Меновазин Товарів: 12 Аналогів: немає
Нейромакс Товарів: 3 Аналогів: 21
Редакторська група
Дата створення: 27.07.2021       Дата оновлення: 09.05.2024

Гострий або тупий біль в окремому м’язі чи групі м’язів має назву міалгія. Це поширений симптом, пов’язаний не тільки із захворюваннями опорно-рухового апарату. Міалгія (біль у м’язах) може бути наслідком приймання медикаментів, низки неврологічних, ендокринологічних та інших системних патологій, інфекційних захворювань.

Симптоми захворювання м’язів, або коли необхідне лікування

У разі міалгії спини, шиї, кінцівок пацієнти відчувають локалізований біль в обмеженій області. Блудний м’язовий біль різного характеру в усьому тілі також належить до міалгії. Біль часто зосереджений у так званих тригерних точках — вузлах запалення, які добре визначаються під час ортопедичного обстеження, пальпації.

Гострий біль у м’язах проявляється, як правило, безпосередньо під час або в результаті руху чи фізичного навантаження. Хронічний тупий біль у м’язах може тривати й кілька місяців.

Залежно від першопричини, супутніми симптомами в разі міалгії часто бувають:

  • скутість рухів, особливо вранці після сну;
  • підвищений тонус м’язів, спазми;
  • м’язова слабкість;
  • набряк або почервоніння в ділянці болючого м’яза;
  • біль у суміжних суглобах.

Чому виникає біль у м’язах

Найчастіше причиною міалгії виступають такі фактори:

  • Стрес і напруження. Регулярне чи тривале перебування у стані стресу змушує організм активувати захисні реакції, зокрема збільшувати м’язовий тонус. У результаті надмірне напруження, пов’язане із загальним психоемоційним станом людини, може викликати спазм, судоми й біль у м’язах.
  • Надмірне навантаження, травма. Пошкодження м’язових волокон у результаті механічного навантаження, наприклад, під час занять активним спортом або різкого підняття важкої ваги, статичне перенапруження, пов’язане зі спортом або трудовою діяльністю, переохолодження — найбільш очевидні причини міалгії за відсутності інших захворювань.
  • Міозит — запалення м’язів, які відповідають за стабілізацію хребта. Причиною проблем зі скелетною мускулатурою, що викликають гострий або хронічний біль у спині, можуть стати остеохондроз, міжхребцеві грижі, артроз міжхребцевих суглобів.
  • Реакція на ліки чи токсини. Міалгія — одне з ускладнень, яке може розвиватися в разі тривалого приймання деяких препаратів, наприклад статинів (для зниження рівня холестерину в крові).
  • Інфекційні захворювання, що не мають прямого стосунку до опорно-рухового апарату (грип, коронавірус, мононуклеоз). М’язова слабкість і гострий біль у м’язах часто зустрічаються серед неврологічних ускладнень цих інфекцій, особливо якщо активна фаза хвороби супроводжується значним підвищенням температури тіла.
  • Рідше — новоутворення чи інфекція безпосередньо м’язової тканини (інфекційний міозит).

Основні кроки в лікуванні міалгії

Медикаментозне лікування підбирається залежно від причини виникнення м’язового болю, його характеру і тривалості. При цьому різні за походженням больові синдроми часто проявляються схожими характеристиками, через що діагностика міалгії в деяких випадках може викликати запитання. Недостатньо просто спинити біль — важливо оцінити загальний стан пацієнта, історію хвороби, можливі фактори ризику. Для підтвердження діагнозу, крім фізикального обстеження, лікарю можуть знадобитися додаткові методи дослідження: УЗД, МРТ, рентген.

Міалгія сама по собі не є захворюванням, це симптом. Знеболювальні чи протизапальні препарати системної або місцевої дії застосовуються для полегшення стану пацієнта, відновлення працездатності, зняття загострення. Подальша терапія м’язового болю передбачає роботу з основним захворюванням.

Застосування анальгетиків і нестероїдних протизапальних препаратів у разі міалгії дає можливість зменшити больовий синдром і припинити подальший розвиток запалення. Їх призначають, як правило, у разі гострого м’язовому болю, і тривалість лікування обмежена, оскільки більшість НПЗП мають гастро- та гепатотоксичність. Аби лікар міг підібрати оптимальний препарат, обов’язково повідомте йому про наявні проблеми зі шлунково-кишковим трактом, печінкою чи нирками, а також про інші ліки, які приймаєте.

Для зняття болю і дискомфорту, викликаних перенапруженням і спазмом м’язів, до схеми лікування додають м’язові релаксанти. Ці препарати допомагають розслабити скелетні м’язи. Приймати міорелаксанти необхідно за призначенням і під наглядом фахівця, тому що вони можуть викликати загострення низки хронічних захворювань, залежність та інші побічні ефекти. Під час курсу лікування м’язовими релаксантами варто утриматися від водіння автомобіля та роботи зі складними механізмами.

Кортикостероїди (стероїдні гормони) можуть призначатися для полегшення станів, пов’язаних із хронічним болем у м’язах. Препарат приймається перорально (у формі таблеток) або вводиться місцево (у формі ін’єкцій) у болючу ділянку. Початок дії ліків спостерігається через 2–3 дні. Кортикостероїди не можна приймати пацієнтам із порушеннями функції нирок і шлунково-кишкового тракту (виразка), під час вагітності. Рішення про застосування кортикоїдів для лікування міалгії в дітей приймає тільки лікар після оцінки співвідношення користі та потенційних ризиків у конкретному випадку.

Для деяких пацієнтів зі скаргами на м’язовий біль немедикаментозна терапія буде рекомендована в першу чергу. В інших випадках робота з мануальним терапевтом, різні види масажу та лікувальна фізкультура будуть корисним доповненням до основного лікування, допоможуть швидше відновитися.

Профілактика міалгії містить регулярну фізичну розминку, особливо в разі сидячої роботи, заняття спортом, вживання достатньої кількості рідини, збалансоване харчування та своєчасне звернення за медичною допомогою в разі змін у стані здоров’я.

Список використаної літератури

  1. Компендіум — лікарські препарати;
  2. The New England Journal of Medicine;
  3. JAMA.

Поширені запитання про міалгію

Що таке міалгія?

Термін «міалгія» походить від грецьких слів «м’яз» і «біль». Це симптом, який виражається болючими відчуттями в одному чи кількох м’язах. У разі міалгії біль може проявлятися в усіх скелетних м’язах тіла, бути тривалим, тупим або різким, частіше через навантаження на відповідну ділянку.

Симптоми міалгії:

  • локалізований біль у м’язі, особливо відчувається у процесі пальпації;
  • гострий біль під час руху;
  • тупий симетричний біль у всіх м’язах, ломота;
  • припухлість, печіння в болючій ділянці.

Що таке міалгія шиї?

Міалгія шиї — це болючі відчуття в шийному відділі хребта. Це може бути як гострий, штрикаючий біль під час нахилів або поворотів голови, так і тупий, помірної сили, що часто супроводжується відчуттям скутості м’язів шиї.

Як лікувати міалгію?

Якщо симптом викликаний травмою, іноді достатньо забезпечити м’язу спокій, робити легкий масаж, і відновлення пройде самостійно. У разі системних патологій потрібне лікування основного захворювання. Медикаментозна терапія больового синдрому включає анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати, у разі хронічної міалгії можливе призначення кортикостероїдів.

Увага! Карта симптомів призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. Наш сайт не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на ньому інформації.

Промокод скопійовано!
Завантаження