Цервіцит

Цервіцит - запальний процес у вагінальному сегменті шийки матки.

Загальні відомості

Перебіг характеризується каламутними (слизовими або гнійними) виділеннями, тупими болями або тими, що тягнуть внизу живота, болючим сечовипусканням і статевим актом. Затяжний хронічний цервіцит призводить до розвитку ерозії, гіпертрофії шийки матки, поширенню інфекції на верхні відділи статевого апарату.

Шийка матки є бар'єром, що перешкоджає проникненню інфекції в матку і верхні відділи статевих шляхів (вузький цервікальний канал, слизова пробка, захисний секрет). При певних факторах відбувається порушення її захисної функції, проникнення чужорідної мікрофлори та розвиток запального процесу - цервіциту, що включає екзоцервіцит і ендоцервіцит.

Причини цервіциту

Розвитку цервіциту сприяють певні чинники: родові травми шийки матки, під час діагностичних вискоблювань, переривань вагітності; використання контрацептивних засобів (установка і видалення ВМС). Провокувати цервіцит можуть рубцеві деформації і доброякісні утворення шийки матки, зниження імунітету.

Цервіцит рідко розвивається ізольовано, зазвичай його супроводжують інші захворювання статевої системи: вульвіт, вагініт, бартолініт, псевдоерозії шийки матки, ектропіон (виворіт шийки матки).

Цервіцит частіше зустрічається у жінок у репродуктивному віці (до 70%), рідше в період менопаузи. Цервіцит є частою причиною невиношування вагітності та передчасних пологів. Наслідком цервіциту є поліпи та ерозії шийки матки, запалення верхніх відділів статевих шляхів.

Симптоми

За перебігом розрізняють гострий і хронічний цервіцит, за ступенем ураження - вогнищевий цервіцит і дифузний цервіцит. Іноді цервіцит може спочатку протікати в стертій формі.

При гострому цервіциті відзначаються рясні слизові або гнійні виділення, рідше тупий біль внизу живота. Спостерігаються набряк і гіперемія зовнішнього отвору цервікального каналу, випинання слизової, дрібні крововиливи та виразки.

Цервіцит має різні прояви в залежності від характеру збудника та стану імунітету. Цервіцит гонорейної природи зазвичай протікає гостро, з чітко вираженими ознаками, при хламідійній інфекції ознаки менш помітні. При герпетичному цервіциті шийка матки яскраво червона, рихла, з ділянками виразок (симптом «суцільної ерозії»). При трихомонадному цервіциті виявляються невеликі крововиливи ( «суничний цервікс»), атипові клітини в мазку. При ураженні актиноміцетами спостерігають симптом «жовтої зернистої плями». Вірус папіломи людини може викликати утворення кондилом і виразки шийки матки різних розмірів.

Цервіцит, невиявлений або невилікуваний в гострій стадії, переходить в затяжний хронічний процес. Виділення стають мутно-слизовими, спостерігаються псевдоерозії на вагінальній частині матки (розростання циліндричного епітелію). У хронічній стадії цервіциту ознаки запалення (гіперемія, набряк) виражені слабше. Може статися заміщення циліндричного епітелію плоским. Запалення може поширюватися на навколишні тканини та залози, з утворенням інфільтратів, кіст, відбувається ущільнення шийки матки.

Що ви можете зробити при цервіциті

Якщо ви помітили схожі симптоми у себе, то слід відразу звернутися до лікаря.

Що може зробити лікар

Лікар проведе діагностику хворого і призначить відповідне лікування.