Офлоксацин

Офлоксацин належить до групи фторхінолонових антибактеріальних засобів. Антибіотик має широкий спектр дії. Ефект виявляє за рахунок пригнічення специфічного ферменту в бактеріальній клітині, унаслідок чого припиняється утворення ДНК збудника та відбувається загибель мікроорганізму.

Препарат призначають для лікування інфекцій, викликаних грамнегативними бактеріями, такими як: клебсієла, протей, шигела, сальмонела, ешерихія колі, ентеробактер, цитробактер, гафнія, синьогнійна паличка, стафілокок, у тому числі стійкий стійкий до метициліну, гемофільна паличка, менінгокок, гонокок, хламідія, мікоплазма.

Активною речовиною ліків є офлоксацин. Виробляється в таких формах:

• таблетки Офлоксацин 200 мг 10 штук в упаковці;
• флакони з розчином для ін’єкцій Офлоксацин 100 мл для внутрішньовенного краплинного введення.
• краплі очні 3 мг/ мл флакон з кришкою крапельницею 5 мл.

Лікарський препарат Офлоксацин можна купити в мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Офлоксацин ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Препарат Офлоксацин призначають при інфекціях, спричинених чутливими до нього збудниками:

• ЛОР-органів: отити, синусити (при гаймориті), фарингіти, тонзиліти (при ангіні);
• дихальних шляхів (верхніх та нижніх): трахеїти, ларингіти, бронхіти, пневмонії;
• сечовидільної системи: гонококовий та негонококовий уретрит, пієлонефрит, цистит, хламідіоз;
• шкіри: абсцеси, інфіковані рани, фурункули, карбункули тощо.

Необхідно уникати застосування офлоксацину пацієнтам, які мали серйозні побічні реакції у минулому при застосуванні фторхінолонів (див. розділ "Побічні реакції"). Лікування цих пацієнтів офлоксацином повинно бути розпочато тільки за відсутності альтернативних варіантів лікування та після ретельної оцінки користі/ризику (див. також розділ "Протипоказання").

Не рекомендується вживати алкогольні напої під час лікування.

У пацієнтів, які мали в анамнезі тяжкі небажані реакції (тендиніти, тяжкі неврологічні реакції) на інші хіноліни, існує підвищений ризик розвитку подібних реакцій на офлоксацин.

З обережністю призначати препарат пацієнтам із захворюваннями ЦНС (виражений атеросклероз судин головного мозку, перенесена гостра недостатність мозкового кровообігу), при порушенні функції нирок. Хворим слід вживати достатню кількість води, щоб уникнути кристалурії.

Необхідно коригувати дозу та час введення препарату хворим із нирковою недостатністю та людям літнього віку з огляду на уповільнене виділення.

Офлоксацин не є препаратом першого вибору для лікування пневмонії, спричиненої пневмококами або мікоплазмами, або гострого тонзиліту, спричиненого β-гемолітичними стрептококами.

Повідомлялося про виникнення алергічних реакцій та реакцій гіперчутливості після застосування початкової дози фторхінолонів. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть прогресувати у шок, небезпечний для життя, навіть після прийому початкової дози. У таких випадках слід негайно відмінити офлоксацин і розпочати необхідне лікування (наприклад, лікування шоку).

Пролонговані, інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні побічні реакції. У пацієнтів, які отримували фторхінолони, незважаючи на їхній вік, були зареєстровані дуже рідкісні випадки довготривалих (триваючих місяцями або роками), інвалідизуючих та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій, що впливають на різні системи організму (опорно-рухову, нервову та сенсорну). Застосування офлоксацину слід припинити негайно після перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної реакції і пацієнтам слід порадити звернутися за консультацією до лікаря.

Захворювання, спричинені Clostridium difficile.

Діарея під час або після лікування офлоксацином, особливо тяжка, тривала та/або з кровотечею, може бути симптомом псевдомембранозного коліту. Якщо виникне підозра на псевдомембранозний коліт, офлоксацин необхідно негайно відмінити. Слід одразу ж розпочати належну специфічну антибіотикотерапію (наприклад, ванкоміцином для перорального застосування, тейкопланіном для перорального застосування або метронідазолом). У даній клінічній ситуації протипоказані препарати, що пригнічують перистальтику кишечнику.

Пацієнти зі схильністю до судом.

Якщо виникають напади судом, офлоксацин необхідно відмінити.

Подовження інтервалу QT.

У дуже рідкісних випадках повідомлялося про подовження інтервалу QT у пацієнтів, які приймають фторхінолони. Фторхінолони, у тому числі офлоксацин, слід з обережністю застосовувати пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, до яких, зокрема, належать:

літній вік;
невідкориговане порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія);
вроджений синдром подовженого інтервалу QT;
набуте подовження інтервалу QT;
захворювання серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Під час застосування препарату слід уникати впливу інтенсивного сонячного світла та ультрафіолетового випромінювання (ртутно-кварцові лампи, солярії) без особливої потреби.

Епідеміологічні дослідження повідомляють про підвищений ризик розвитку аневризми та розшарування аорти після прийому фторхінолонів, особливо у людей літнього віку.

Тому фторхінолони слід застосовувати тільки після ретельної оцінки користі/ризику та після розгляду інших терапевтичних варіантів у пацієнтів із позитивною спадковою історією захворювання на аневризму або у пацієнтів, у яких діагностовано аневризму аорти та/або розшарування аорти або за наявності інших факторів ризику чи умов, що зумовлюють аневризму аорти та розшарування аорти (наприклад, синдром Марфана, судинний синдром Елерса-Данлоса, артеріїт Такаясу, гігантський клітинний артеріїт, хвороба Бехчета, гіпертонія, відомий атеросклероз). У разі раптового болю в животі, грудях або спині пацієнтам слід негайно звернутися до лікаря.

Тендиніт і розрив сухожилля.

При лікуванні офлоксацином рідко можливе виникнення тендиніту, що може призводити до розриву сухожиль, включаючи ахіллове сухожилля. Тендиніт і розриви сухожиль, інколи білатеральні, можуть виникати через 48 годин після застосування офлоксацину і навіть через кілька місяців після припинення застосування офлоксацину.

Ризик виникнення тендиніту та розриву сухожилля підвищується у пацієнтів літнього віку, пацієнтів із порушенням функції нирок, а також у пацієнтів, які одночасно з цим засобом приймають кортикостероїди. Тому слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів. При перших ознаках тендиніту (наприклад, набряк, запалення) необхідно негайно припинити застосування офлоксацину та вжити належних терапевтичних заходів щодо ураженого сухожилля (наприклад, іммобілізація).

Пацієнти з психотичними розладами в анамнезі.

Повідомлялося про виникнення психотичних реакцій у пацієнтів, які отримували фторхінолони. У деяких випадках ці реакції прогресували до суїцидальних думок або самодеструктивної поведінки, у тому числі спроб самогубства, іноді навіть після одноразового застосування препарату. Якщо у пацієнта розвиваються ці реакції, слід відмінити офлоксацин і вжити належних лікувальних заходів. Потрібно з обережністю застосовувати офлоксацин пацієнтам, в анамнезі яких є психотичні розлади, або пацієнтам із психічними захворюваннями.

Пацієнти з порушеннями функції печінки.

Слід з обережністю застосовувати офлоксацин пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки через можливе ушкодження печінки внаслідок застосування препарату. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, який потенційно призводив до випадків печінкової недостатності (у тому числі летальних), на тлі лікування фторхінолонами. Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування та звернутися до свого лікаря, якщо виникнуть такі симптоми та ознаки захворювання печінки як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж або болючість живота при пальпації.

Пацієнти, які приймають антагоністи вітаміну К.

Через можливе підвищення показників коагуляційних проб (протромбінового часу/міжнародного нормалізованого відношення) та/або кровотечі у пацієнтів, які отримують фторхінолони, у тому числі офлоксацин, у комбінації з антагоністами вітаміну К (наприклад, варфарином), у разі одночасного застосування цих двох груп лікарських засобів слід здійснювати моніторинг результатів коагуляційних проб.

Міастенія гравіс.

Слід з обережністю застосовувати офлоксацин пацієнтам, в анамнезі яких є міастенія гравіс. Прийом антибіотиків, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого росту резистентної мікрофлори, тому під час лікування необхідно періодично перевіряти стан пацієнта. Якщо виникне вторинна інфекція, слід вжити належних заходів.

Периферична нейропатія.

У пацієнтів, які отримували фторхінолони, у тому числі офлоксацин, повідомлялося про виникнення периферичної сенсорної або сенсомоторної нейропатії, що призводить до парестезії, гіпестезії, дистезії або слабкості. Пацієнтам, які приймають офлоксацин, слід поінформувати лікаря перед початком лікування, якщо з'являються симптоми нейропатії, такі як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, щоб запобігти розвитку незворотного стану (див. розділ "Побічні реакції").

Гіпоглікемія.

При застосуванні офлоксацину, як і всіх інших хінолонів, повідомлялося про випадки гіпоглікемії, зазвичай у хворих на цукровий діабет, які отримували супутнє лікування пероральним цукрознижувальним препаратом (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. У таких хворих на цукровий діабет рекомендується здійснювати ретельний моніторинг рівня глюкози в крові.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Пацієнти з латентною або підтвердженою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами. Таким чином, призначати офлоксацин цим пацієнтам потрібно з обережністю.

Пацієнти з рідкісними спадковими порушеннями.

Пацієнтам із такими рідкісними спадковими порушеннями як непереносимість галактози, лактазна недостатність саамів або мальабсорбція глюкози-галактози, не слід застосовувати цей лікарський засіб. 

Офлоксацин таблетки п’ють 1–2 рази на добу, запиваючи великою кількістю чистої води. За необхідності дозування ліків може становити від 200 до 800 мг на добу.

Дозу до 400 мг можна приймати одноразово вранці. Якщо вона буде більшою, тоді препарат в таблетках потрібно розділяти на два прийоми.

Таблиця дозувань для дорослих пацієнтів

Розчин у флаконах вводять внутрішньовенно краплинно. Тривалість та дозування Офлоксацин крапельниця підбирають з урахуванням важкості стану. Середня тривалість введення — 7–10 днів.

При порушенні функції нирок пацієнтам першу дозу вводять стандартну, а подальшу концентрацію розраховують з урахуванням кліренсу креатиніну (від 20 до 50 мл/хв — 100 мг з інтервалом 24 години, при менш ніж 20 мл/хв проміжок між введеннями роблять 48 годин).

Препарат призначений тільки для місцевого застосування в око. Перші 2 дні закапують по 1–2 краплі кожні 2–4 години, а потім – 4 рази на добу. Тривалість лікування не повинна перевищувати 10 днів. Офлоксацин-Фармекс, краплі очні, можна призначати дітям від 1 року.

У тих випадках, коли кліренс креатиніну неможливо виміряти, його можна розрахувати за рівнем креатиніну в сироватці крові за допомогою наведеної нижче формули Кокрофта для дорослих:

Для чоловіків: ClCr (мл/хв) =      Вага (кг) × (140 - вік (роки))

                                                       72 × креатинін сироватки (мг/дл) 

Інструкція повідомляє, що застосування Офлоксацину протипоказане за наявності алергічної реакції на активну речовину чи інші компоненти складу. Крім того, не можна призначати при:

• епілепсії;
• після перенесеного інсульту, черепно-мозкової травми;
• при менінгіті та після нього;
• якщо було перенесено тендиніти;
• пацієнтам із недостатністю ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• при збільшеному інтервалі Q-T на кардіограмі;
• при вираженій гіпоглікемії.

Симптоми: найважливішими очікуваними ознаками гострого передозування є симптоми з боку центральної нервової системи, зокрема сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та напади судом, галюцинації, тремор, а також реакції з боку травного тракту, такі як нудота та ерозивні ушкодження слизових оболонок.

Інфекційні та паразитарні захворювання: суперінфекція, розвиток вторинної інфекції (у тому числі мікозів), розвиток резистентності патогенних мікроорганізмів.

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, супресія кровотворення у кістковому мозку (яка зникає після припинення застосування препарату), панцитопенія. Також можливий розвиток точкових крововиливів (петехій), гематом і носових кровотеч.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичний/анафілактоїдний шок; висипання (у тому числі пустульозні, геморагічні), свербіж, кропив'янка, припливи, гіпергідроз, еритема, синдром Лайєлла, реакції фотосенсибілізації, медикаментозний дерматит, судинна пурпура, васкуліт, який може призвести у виняткових випадках до некрозу шкіри; синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, медикаментозні висипання, ексфоліативний дерматит, гіперпігментація шкіри, зміна кольору або розшарування нігтів.

З боку метаболізму або обміну речовин: гіперглікемія, гіпоглікемія у хворих на цукровий діабет, які приймають гіпоглікемічні лікарські засоби, підвищення рівня тригліцеридів, холестерину та калію у плазмі крові, ацидоз.

З боку психіки*: ажитація, порушення сну, безсоння, психотичні розлади (зокрема галюцинації, параноя, маніакальні думки), занепокоєння, сплутаність свідомості, жахливі сновидіння, депресія, психотичні розлади та депресія із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальні думки або спроби самогубства; ейфорія, фобії, дратівливість, тривожність, просторова дезорієнтація.

З боку нервової системи*: головний біль, сонливість, парестезії, дисгевзія, паросмія, периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсомоторна нейропатія, судоми, загострення міастенії, експірамідальні розлади або інші порушення м'язової координації, розвиток епілептичних нападів, атаксія, тремор, зниження швидкості реакції, підвищення внутрішньочерепного тиску, вертиго.

З боку органів зору*: подразнення слизової оболонки очей, кон'юнктивіт, ністагм, зниження гостроти зору, порушення зору (у тому числі диплопія, фотофобія), дальтонізм.

З боку органів слуху та лабіринтові порушення*: запаморочення, шум у вухах, зниження гостроти слуху, втрата слуху, порушення координації рухів.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія, шлуночкові аритмії, поліморфна шлуночкова тахікардія типу "пірует" (про виникнення цих реакцій повідомляли переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT); подовження інтервалу QT на ЕКГ, артеріальна гіпертензія, церебральний тромбоз, зупинка серця, шок.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: кашель, назофарингіт, задишка, бронхоспазм, алергічний пневмоніт, ринорея, свистяче дихання, алергічний пульмоніт, відчуття браку повітря, зупинка дихання, диспное, тяжка ядуха.

З боку травної системи: анорексія, біль у животі, нудота, блювання, діарея, ентероколіт (інколи геморагічний), псевдомембранозний коліт, сухість або печіння у ротовій порожнині, диспепсія, печія, метеоризм, закреп, кишкові кольки, перфорація кишечнику, крововиливи у кишечнику.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів і білірубіну в плазмі крові, жовтяниця (у тому числі холестатична, паренхіматозна), гепатит, некроз.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини*: тендиніт, артралгія, міалгія, розриви сухожиль (зокрема ахіллового сухожилля), що можуть бути двобічними та виникати протягом 48 годин після початку лікування, рабдоміоліз та/або міопатія, м'язова слабкість, судоми м'язів, надриви м'язів, розриви м'язів, біль у сухожиллях.

З боку сечовидільної системи: підвищення рівня креатиніну в плазмі крові, гостра ниркова недостатність, гострий інтерстиціальний нефрит, поліурія, дизурія, анурія, часте сечовипускання, затримка сечі, гематурія, альбумінурія, кандидурія, утворення ниркових конкрементів.

З боку статевої системи та молочних залоз: подразнення, печіння та болісні висипання на зовнішніх статевих органах у жінок. Також можливий розвиток вагініту, дисменореї, гіперменореї, метрорагії.

Вроджені та сімейні/генетичні розлади: гострі напади порфірії у пацієнтів з порфірією.

Інші*: загальна слабкість, підвищена втомлюваність, нездужання, астенія, набряки (у тому числі легень), біль у спині, підвищення температури тіла, озноб, підвищена больова чутливість, втрата маси тіла, порушення смаку, нюху.

* Дуже рідкісні випадки довготривалих (що тривають місяці або роки), інвалідизуючих та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій, що впливають на різні системи організму (включаючи реакції, такі як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатії, пов'язані з парестезією, депресією, втомою, порушеннями пам'яті, порушеннями сну, порушеннями слуху, зору, смаку та запаху), були зареєстровані у деяких випадках, незалежно від існуючих факторів ризику (див. розділ "Особливості застосування").

В гінекології лікарський засіб не можна застосовувати в період лактації та вагітності.

Не рекомендується використовувати одночасно з антиаритміками 1А та 3 класу, макролідами, антипсихотиками і трициклічними антидепресантами.

Крім того, якщо є необхідність прийому антацидів, заліза, а також засобів із вмістом магнію чи алюмінію, тоді необхідно дотримуватися інтервалу між прийомами не менш ніж 2 години. Інакше значно зменшуватиметься всмоктування антибіотика.

У разі застосування високих доз препарату можливе підвищення його концентрації у сироватці крові.

Вплив на результати лабораторних досліджень - при лікуванні офлоксацином можуть спостерігатися хибно-позитивні результати визначення опіатів або порфіринів у сечі. Може виникнути необхідність у підтвердженні позитивних результатів тестів на опіати або порфірини за допомогою більш специфічних методів.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Що лікує Офлоксацин?

Це протимікробний препарат, який використовують для лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими мікроорганізмами.

Скільки коштує препарат Офлоксацин?

Купити Офлоксацин за доступною ціною можна в мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на таблетки в оболонці та розчин для ін’єкцій уколи представлена в каталозі сайту. В інтернет-аптеці можна також замовити доставку на засоби для догляду та вітаміни.

Як приймати Офлоксацин при циститі?

Згідно з інструкцією від циститу приймають по 200 мг (1 таб.) 2 рази на день.

Навіщо таблетки Офлоксацин Дарниця?

Їх використовують для лікування інфекційних захворювань, які спричинені чутливими мікроорганізмами.