Дефіцит білка

Гіпопротеїнемія

Гіпопротеїнемія — аномально низький рівень білка в плазмі, патологічний стан, протилежний гіперпротеїнемії. Порушення азотистого обміну. Поділяється за причинами виникнення на абсолютну та відносну. У нормі вміст білка становить 63–85 г/л, тобто близько 8% сироваткової частини крові. Патологічний стан діагностують, коли кількість білків не сягає 63 г/л. Код гіпопротеїнемії згідно з МКХ-10 (міжнародної класифікації хвороб) — Е77.8.

Причини

Абсолютна гіпопротеїнемія виникає при порушенні обміну, швидкості синтезу та розпаду сироваткових білків. Знижується рівень альбумінів.

Причини виникнення гіпопротеїнемії:

• Порушення у харчуванні та травленні. Може статися через запалення в шлунку або кишечнику (ентерити, ентероколіти), звуження стравоходу.
• Хронічні захворювання печінки (інтоксикації, гепатити, цироз). Запальний процес перешкоджає синтезу білка.
• Високий рівень розпаду протеїнів в організмі внаслідок низки патологічних станів (новоутворення, опіки, тиреотоксикоз, лихоманка).
• Переміщення білків до інших просторів організму (плеврит, асцит).
• Значна втрата білків при кровотечах, діареях чи хворобах нирок (нефротичний синдром).
• Генетичні вроджені захворювання (хвороба Вільсона).
• Вплив медичних препаратів (протитуберкульозні, гормональні).
• Імунодефіцитні стани.
• Тривале фізичне навантаження.
• Вагітність та лактація.

Також абсолютна гіпопротеїнемія можлива при цукровому діабеті.

Через підвищене водне навантаження та збільшення кількості води в крові виникає відносна гіпопротеїнемія. Причини:

• водне отруєння;
• порушення виділення сечі (олігурія, анурія);
• серцева недостатність;
• підвищене виділення вазопресину (антидіуретичного гормону).

Симптоми

Захворювання веде до серйозних порушень в організмі людини. Через зменшення осмотичного тиску у крові з'являються периферичні набряки при гіпопротеїнемії, пастозність ніг. Набряковий синдром відповідає ступеню гіпопротеїнемії, оскільки проникність судин для білків збільшується, протеїни потрапляють у позаклітинний простір.

Відбувається приглушення серцевих тонів. Знижується швидкість транспортування поживних речовин до внутрішніх органів, пригнічується вироблення антитіл. З цієї причини гіпопротеїнемія супроводжується погіршенням загального стану пацієнтів. Зростає вразливість перед інфекційними захворюваннями.

Гіпопротеїнемія під час вагітності

Гіпопротеїнемія у вагітних може свідчити про початок розвитку такого ускладнення, як гестоз. Згідно зі статтею з медичного довідника MSD, спостерігаються такі клінічні ознаки гіпопротеїнемії:

• збільшення ваги;
• набряки;
• підвищення артеріального тиску;
• гіпертонус матки;
• білок у сечі;
• судоми.

Через критично низький рівень білка у плода можуть розвинутися патології тканин та органів, тромбоцитопенія, гіпотрофія. Жінка має ризик появи нефропатії. При розвитку тяжкої патології нирок існує великий ризик втратити і плід, і пацієнтку. Можливе проведення переривання вагітності за медичними показаннями.

Зниження рівня білка під час вагітності — надзвичайно небезпечний стан. Він несе загрозу життю жінки та дитини. Жінку у такому разі необхідно терміново госпіталізувати.

Ускладнення

Наслідки гіпопротеїнемії дуже серйозні. Різке падіння рівня білків призводить до масивного виливу рідини в органи та тканини. Це призводить до таких ускладнень:

• розвиток аритмії та перикардиту;
• розлади дихання, пневмонія, плеврит;
• асцит.

Діагностика

Основний етап діагностики у разі підозри на низький рівень білків — взяття венозної крові на біохімічний аналіз. Показник білків у плазмі нижче 63 г/л підтверджує діагноз. Після цього лікар вивчає анамнез пацієнта, його хронічні захворювання, щоб виявити всі можливі причини гіпопротеїнемії.

Для диференціальної діагностики проводять додаткові дослідження.

Лабораторні:

• вимірювання концентрації білка в сечі — визначаються альбумін-кератинове співвідношення та добова протеїнурія;
• біохімія крові на наявність маркерів ревматофактора;
• аналіз для виявлення гепатитів С та В, ВІЛ-інфекції.

Імунологічні:

• дослідження автоантитіл;
• аналіз калу на фекальний кальпротектин;
• проведення імунограми;
• перевірка наявності антитіл до гліадину та тканинної трансглутамінази.

Ультразвукові:

• УЗД черевної порожнини;
• УЗД серця.

Гістологічні:

• біопсія із дослідженням матеріалу.

Ендоскопічні:

• фіброколоноскопія.

При подальшій інтерпретації результату враховується значення гематокриту (кількість червоних кров'яних клітин). Це дає змогу відрізнити відносну форму захворювання від абсолютної та призначити ефективне лікування.

Лікування

Дві основні цілі лікування гіпопротеїнемії — підвищити рівень білка в крові та вилікувати основне захворювання. Якщо дефіцит протеїнів спричинений незбалансованим харчуванням, необхідно коригувати раціон. Обов'язковим є споживання продуктів, насичених білками: м'ясо, сир, риба, яйця.

При хворобах печінки пацієнтам виписують гепатопротектори, глюкозу та вітаміни. Іноді потрібна резекція ураженої частини органу або операція з пересадки.

Якщо білок знижений через порушення у нирках призначають діуретики, антибіотики, протизапальні препарати або гемодіаліз.

При плевральному випоті та асциті здійснюють аспірацію рідини.

Якщо захворювання має тяжкий ступінь, пацієнтам роблять внутрішньовенне краплинне введення розчину альбуміну та амінокислот.

Профілактика

Насамперед не варто забувати про повноцінне харчування та здоровий спосіб життя, навіть за відсутності будь-яких хронічних захворювань. Хоча дефіцит білка, зумовлений незбалансованим харчуванням, легко вилікувати, краще не допускати такого стану.

При появі хвороб нирок, печінки або шлунково-кишкового тракту слід відразу звертатися до лікаря і проводити лікування. Якщо захворювання у хронічній формі, не можна пропускати планові візити до фахівця та курси терапії.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про Гіпопротеїнемія