Амінол розчин для інфузій пляшка 200 мл

Збалансована суміш 13 амінокислот, 8 з яких незамінні. при в / в введенні легко засвоюється організмом. за умови забезпечення енергетичних потреб амінокислоти включаються в біосинтез білків, сприяють позитивному азотистого балансу і усувають білковий дефіцит.

Парентеральне білкове харчування при гіпопротеїнемії різного походження внаслідок вираженої втрати білка і неможливості або різкому обмеженні прийому їжі природним шляхом:

• до і після великих оперативних втручань;
• оперативні втручання на травному тракті;
• оперативні втручання в щелепно-лицевої хірургії;
• стеноз різних відділів травного тракту;
• ушкодження стравоходу або кишечника їдкими речовинами;
• черепно-мозкові травми;
• тривала глибока кома;
• опікова хвороба;
• дифузний перитоніт;
• септичні стани, важкі нагноїтельниє процеси;
• остеомієліт;
• гипопаратиреоз;
• кахексія при онкологічних захворюваннях;
• тривалі гарячкові стани;
• важкі інфекційні захворювання (менінгіт, енцефаліт, черевний тиф, холера);
• тривала діарея, нестримне блювання;
• анорексія.

В / в крапельно зі швидкістю 15-25 крапель за 1 хв (45-75 мл / год). для введення кожних 100 мл препарату потрібно не менше 1 ч. перед введенням розчин підігрівають до температури 35-37 °C.

При частковому парентеральному харчуванні добова доза становить 400-800 мл протягом 5 днів, при повному - 400-1200 мл щодня до відновлення ентерального харчування.

Порушення обміну амінокислот, гіпергідратація, ОПН з підвищеним рівнем залишкового азоту в крові, виражені порушення функції печінки, метаболічний ацидоз, важкі порушення кровообігу.

При швидкому введенні можливі гіперемія шкіри обличчя, підвищення температури тіла, запаморочення, нудота, головний біль, блювота.

Перевищення рекомендованої швидкості інфузії призводить до неповного засвоєння амінокислот і виведенню компонентів препарату з сечею. для забезпечення більш повного засвоєння амінокислот введення препарату рекомендується поєднувати з одночасним вливанням розчинів вуглеводів (глюкози та ін.), вітамінів b1, В6, с.

При необхідності призначення Амінол хворим з декомпенсованою серцевою недостатністю, з нирковою або печінковою недостатністю препарат призначають в менших дозах; при геморагічному інсульті - з урахуванням загального обсягу рідини, що вводиться, який не повинен перевищувати 2 л/добу.

При тривалому призначенні Амінол необхідно щодня контролювати осмолярність плазми крові, вміст азоту в сечі, рівень електролітів, сечовини в крові та КОР.

Використовувати тільки прозорий розчин.

Не рекомендується змішувати з іншими лікарськими засобами.

Проявляється прогресуючою нирковою недостатністю, реакціями гіперчутливості. при наявності зазначених явищ необхідно припинити інфузію. для усунення реакцій гіперчутливості проводять десенсибілізуючу терапію.

В захищеному від світла місці при температурі 0-25 °C.

діючі речовини: 1 мл розчину містить: аланiну – 6,4 мг; аргiнiну гiдрохлориду – 6,4 мг; валiну – 4,9 мг; гiстидину гiдрохлориду моногiдрату – 3,2 мг; глiцину – 8,0 мг; iзолейцину – 4,4 мг, лейцину – 9,8 мг; лiзину гiдрохлориду – 11,5 мг; метiонiну – 5,7 мг; пролiну – 6,4 мг, треонiну – 4,3 мг; триптофану – 1,44 мг; фенiлаланiну – 7,0 мг;

допоміжні речовини: сорбіт, вода для ін’єкцій.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або жовтуватого кольору рiдина. Теоретична осмолярність 891 мОсм/л.

Амiнокислоти. Код АТХ В05В А01.

Фармакодинаміка

Амiнол^® як сбалансована сумiш 13 амiнокислот, 8 з яких є незамiнними, при повiльному введеннi легко засвоюється органiзмом. За умови забезпечення енергетичних потреб амiнокислоти включаються до бiосинтезу бiлкiв, сприяють позитивному азотистому балансу та усувають білковий дефіцит.

Фармакокінетика

Не досліджена.

Парентеральне бiлкове харчування при гiпопротеїнемiях рiзного походження внаслiдок значної втрати бiлка та неспроможностi або при рiзкому обмеженнi прийому їжі природним шляхом:

• до i пiсля великих операцiй;
• операцiї на шлунково-кишковому трактi;
• операцiї на щелепно-лицьовій дiлянцi;
• стеноз рiзних вiддiлiв шлунково-кишкового тракту;
• ушкодження стравоходу або кишечнику отруйними речовинами;
• черепно-мозковi травми;
• тривалi та глибокi непритомнi стани;
• опiкова хвороба;
• дифузний перитонiт;
• септичнi стани, тяжкi нагноювальні процеси;
• остеомiєлiт;
• гiпопаратиреоз;
• кахексiя при онкологiчних захворюваннях;
• тривалi гарячковi стани;
• тяжкi iнфекцiйнi захворювання (менiнгiти, енцефалiти, черевний тиф, холера);
• тривала дiарея, нестримне блювання;
• анорексiя.

Порушення обмiну амiнокислот, гiпергiдратацiя, гостра ниркова недостатнiсть з пiдвищеними показниками залишкового азоту, вираженi порушення функцiї печiнки, метаболiчний ацидоз, тяжкi порушення кровообiгу, гіпоксія, декомпенсована серцева недостатність, фенілкетонурія, гіперчутливість до компонентів препарату.

Не рекомендується змiшувати з iншими лiкарськими засобами.

Застосовувати лише прозорий розчин iз неушкодженої пляшки.

Перевищення рекомендованої швидкостi iнфузiї призводить до неповного засвоєння амiнокислот i втрати препарату із сечею. Для забезпечення бiльш повного засвоєння амiнокислот введення препарату рекомендується поєднувати з одночасним вливанням розчинiв вуглеводiв (глюкози), вiтамiнiв В₁, В₆, С.

При необхiдностi призначення Амiнолу^® хворим з декомпенсацiєю серцевої дiяльностi, нирковою або печiнковою недостатнiстю препарат призначати з обережністю у зменшених дозах під контролем діурезу та біохімічних показників крові; при наявності крововиливу у мозок — з урахування рекомендацій з приводу того, що загальний обсяг уведеної рідини не має перевищувати 2 л на добу.

При тривалому призначенні Амiнолу^® необхiдно щодня контролювати осмолярнiсть плазми, вмiст азоту у сечi, рiвень електролiтiв, сечовини та кислотно-лужний стан кровi.

Будь-яка інфузія у периферичну вену може спричинити подразнення стінок судини і тромбофлебіт. Тому рекомендується щодня оглядати місце установки катетера. Якщо хворому також призначене введення жирової емульсії, то її варто вводити по можливості одночасно з Амінолом^® для зниження ризику розвитку флебіту. Необхідно суворо дотримуватись правила асептики, особливо при установці катетера в центральну вену.

При застосуванні препарату потрібно дотримуватись наступного:

• препарат використовувати одразу після розкриття флакона;
• препарат призначений тільки для однократного застосування;
• не використовувати препарат, у якого закінчився термін придатності;
• невикористаний залишок розчину у пляшці і всю суміш, що залишилася після інфузії препарату, слід знищити.

Слід з обережністю застосовувати для лікування жінок у період вагітності або годування груддю — тільки у разі наявності чітких показань і після оцінки співвідношення можливого ризику та очікуваного ефекту препарату.

Препарат застосовувати лише в умовах стаціонару.

Для проведення біологічної проби на переносимість препарату використовувати наступну схему:

• пацієнтам масою до 40 кг вводити 2 мл препарату внутрішньовенно;
• пацієнтам масою від 40 кг до 60 кг вводити 3 мл препарату внутрішньовенно струминно;
• пацієнтам масою від 60 кг вводити 5 мл препарату внутрішньовенно струминно. Оцінювати реакцію пацієнта на переносимість препарату. У разі відсутності негативної реакції на пробу після 3 хвилин після її проведення застосовувати препарат відповідно до Інструкції для медичного застосування.

Призначати дорослим внутрiшньовенно краплинно зі швидкістю 15–25 крапель на хвилину (45–75 мл на годину). Для введення кожних 100 мл препарату потрiбно не менше 1 години. Перед введенням розчин пiдiгрiти до 35–37 °C.

При частковому парентеральному харчуванні добова доза становить 400–800 мл протягом 5 дiб, при повному — 400–1200 мл щоденно до вiдновлення ентерального харчування.

Діти.

Досвід застосування дітям відсутній.

Наростаюча ниркова недостатнiсть, реакцiї пiдвищеної чутливостi. При наявностi зазначених явищ необхiдно припинити iнфузiю. Для усунення реакцiй пiдвищеної чутливостi проводити десенсибiлiзуючу терапiю. Пiсля усунення реакцiй пiдвищеної чутливостi при необхiдностi допустиме вiдновлення iнфузiї зi зменшеною швидкістю. У разі передозування препарату іноді виникає збільшення виведення амінокислот через сечові шляхи, що зникає при припиненні введення препарату.

При швидкому введеннi можливi гiперемiя обличчя, пiдвищення температури, запаморочення, нудота, головний бiль, блювання. Введення препарату у периферичну вену може спричинити подразнення венозних стінок і тромбофлебіт.

2 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати у захищеному вiд свiтла мiсцi при температурi не вище 25 °C. Не заморожувати.

По 100 мл, або по 200 мл, або по 400 мл у пляшці скляній; по 1 пляшці в пачці; по 3 мл або по 5 мл у флаконі; по 1 або по 5 флаконів в пачці.

За рецептом.

ТОВ «Юрія-Фарм».

Адреса

Україна, 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108. Тел.: (044) 281-01-01.