Набряк слизової оболонки

Набряк слизової носа

Набряк слизової оболонки — найпоширеніша дисфункція носа. По суті, це не самостійне захворювання, а симптом, що сигналізує про проблему в організмі. 

Причини набряку слизової носа

Безпосередньою причиною набряку (набрякання) слизової є збільшення припливу крові й лімфи, через що частково чи повністю перекриваються носові ходи. Це відбувається з різних причин, найпоширеніші:

• Інфекції. Потрапляючи в носоглотку з повітрям, що вдихається, віруси й бактерії пригнічують імунну систему, унаслідок чого розвивається запалення.
• Алергія. Алергічна реакція, яка виникає під впливом тригерів (пилку рослин, шерсті тварин тощо), майже завжди супроводжується набряклістю слизової та нежитем.
• Анатомічні особливості й патології. Вроджена вузькість носових ходів (у цьому випадку виникає набряк слизової носа в дитини), набуте викривлення носової перегородки, ріст поліпів, аденоїдів або пухлини — усі ці порушення сприяють набряку слизової.
• Потрапляння стороннього предмета в носову порожнину.

До факторів ризику розвитку набряклості відносять:

• зниження імунітету;
• переохолодження;
• перебування в людних місцях у період сезонної епідемії;
• паління;
• наявність інших захворювань, які можуть супроводжуватися закладеністю носа (наприклад, синуситу чи гаймориту) або викликати набряк (наприклад, цукровий діабет, аденоїдит, склерома);
• гормональні порушення.

Симптоми набряку слизової носа

У рідкісних випадках набряк слизової оболонки носа не супроводжується будь-якими іншими проявами. Але зазвичай його супроводжують такі порушення:

• закладеність носа, що призводить до утруднення носового дихання;
• виділення слизу з носа (ринорея);
• відчуття печіння чи свербежу в носі;
• чихання;
• порушення нюху;
• утворення кірок у носі;
• хропіння уві сні;
• головний біль;
• сльозотеча.

У побуті стан, що проявляється описаними симптомами, називають застудою чи нежитем.

Діагностика

Набряк слизової носа може свідчити про різні захворювання, тому потрібне ретельне обстеження, але встановлення діагнозу ускладнень зазвичай не викликає — достатньо візуального огляду пацієнта.

Для виявлення причини проводять риноскопію та ендоскопію, вони дають можливість оцінити будову носової порожнини і ступінь набряку, виявити сторонній предмет або пухлину тощо. У разі підозри на бактеріальну природу риніту призначають бакпосів виділень із носа, що дає можливість визначити тип збудника. У разі потреби лікар рекомендує зробити рентген або діафаноскопію.

Диференціальну діагностику проводять із такими захворюваннями: гайморит, трахеїт, ларингіт, фарингіт, запалення верхніх дихальних шляхів.

Набряк слизової носа: лікування

Проти набряку слизової носа ефективні судинозвужувальні препарати — Тизин, Бебіфрин, Галазолін, Ксилен, Називін, Назол, Евказолін Аква. Ці медикаменти випускаються в різних дозуваннях для дорослих і дітей.

Гарний ефект дають краплі та спреї на основі рослинних компонентів (ефірних олій) — Неонокс, Піновіт, Піносол, Санорин. Вони зволожують слизову, усувають запалення, зменшують в’язкість секрету. До того ж вони активні відносно деяких видів бактерій.

Для зволоження слизової, розрідження слизу й легкого її видалення з носа рекомендується робити промивання навколоносових пазух розчином морської води. На її основі виробляють такі засоби, як Аква Маріс, Маример, Но-Соль, Фізіомер.

Для лікування алергічного риніту застосовують назальні препарати при набряку слизової носа, що мають судинозвужувальну й антигістамінну дію: Едем Ріно, Віброцил, Фрінозол. У важких випадках потрібне призначення гормональних ліків, які усувають алергію та запальну реакцію: Назофан, Назонекс алерджі, Форінекс.

Можливі ускладнення

За відсутності лікування чи неправильної терапії можливий розвиток таких ускладнень:

• тотальне запалення носових раковин;
• атрофія чи розростання слизової носа;
• запалення гортані, мигдалин, придаткових пазух носа, середнього вуха;
• бронхіт, пневмонія.

При приєднанні бактеріальної інфекції можливий розвиток гнійного запалення, що загрожує невритом трійчастого нерва, остеомієлітом щелепної кістки, запаленням зорового нерва, менінгітом.

Профілактика

Лікарі дають такі рекомендації, що допомагають запобігти респіраторним захворюванням:

• не переохолоджуватися;
• зміцнювати імунітет;
• у періоди епідемій уникати громадських місць або хоча б користуватися місцевими захисними засобами, наприклад Оксоліновою маззю;
• уникати контактів з алергенами;
• регулярно провітрювати приміщення;
• частіше гуляти на свіжому повітрі;
• дотримуватися адекватного питного режиму;
• вчасно лікувати вірусні й інфекційні хвороби.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВОЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про Набряк слизової носа

Коли нежить може перейти у хронічну форму?

Найчастіше хронічний риніт є наслідком неправильного лікування гострої форми хвороби чи занадто частих респіраторних захворювань, через які імунітет не встигає повністю відновитися.

Що буде, якщо не лікувати набряк?

Гострий риніт може стати хронічним, який доставляє чимало турбот і вимагає тривалого лікування. У деяких випадках звичайний, здавалося б, нежить призводить до серйозних ускладнень — гаймориту, атрофії слизової носа, запалення середнього вуха, бронхіту, пневмонії та навіть менінгіту.

Які краплі вибрати?

Кожен препарат має свої показання, протипоказання, вікові обмеження. Не знаючи причину риніту, самостійно можна застосовувати тільки судинозвужувальні засоби для усунення набряку й закладеності. Щоб провести правильне лікування, варто звернутися до фахівця.

Чи можуть краплі викликати звикання?

Судинозвужувальні препарати викликають звикання (медикаментозний риніт), що призводить до «залежності» від крапель. Із цієї причини медики рекомендують користуватися ліками не більш ніж 5–7 днів.