Упаковка / 10 шт.
пакет
Торгівельна назва | Грипоцитрон |
Діючі речовини | Вітамін С, Парацетамол, Хлорфенірамін |
Форма випуску | порошок для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці | 10 пакетиков по 4 г |
Первинна упаковка | пакет |
Спосіб застосування | Орально |
Взаємодія з їжею | Після |
Температура зберігання | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла | Не чутливий |
Ознака | Вітчизняний |
Походження | Хімічний |
Ринковий статус | Традиційний |
Виробник | ТОВ ФАРМ КОМПАНІЯ ЗДОРОВ'Я |
Країна виробництва | Україна |
Заявник | Здоров'я |
Умови відпуску | Без рецепта |
Код АТС |
N Препарати для лікування захворювань нервової системи N02 Болезаспокійливі препарати N02B Інші анальгетики та антипіретики N02BE Аніліди N02BE51 Парацетамол, комбінації без психолептиків |
Фармакологічні властивості
Жарознижуючий, знеболюючий, антигістамінний, судинозвужувальний комбінований препарат, дія якого обумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу.
Ацетамінофен (парацетамол) має жарознижувальну, знеболювальну та слабку протизапальну дію. Ацетамінофен переважно пригнічує синтез простагландинів у ЦНС і меншою мірою впливає на периферичну нервову систему, блокуючи проведення больових імпульсів.
Феніраміну малеат - антигістамінний засіб, блокатор гістамінових H 1 -рецепторів на ефекторних клітинах, зменшує проникність судин, попереджає розвиток набряку тканин, знижує вираженість місцевих ексудативних процесів, усуває сльозотечу, свербіж на ділянці очей і носа.
Фенілефрину гідрохлорид - симпатоміметик, який більшою мірою стимулює α-адренорецептори, чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа і придаткових пазух.
Аскорбінова кислота компенсує підвищену потребу у вітаміні С при респіраторних інфекціях, посилює неспецифічну резистентність організму.
Ацетамінофен швидко і майже повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті, проходить через плацентарний бар'єр, незначна частина виділяється в грудне молоко. 95% ацетамінофену метаболізується в печінці шляхом сульфо- та глюкуронокон'югаціі, а також окислення системою цитохром Р450. Т ½ становить 1-4 ч. З mах - 3-4 ч. Виводиться нирками, в основному у вигляді метаболітів, 3% препарату виводиться в незміненому вигляді.
Феніраміну малеат добре абсорбується після застосування всередину. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450, Т ½ становить 16-18 год після застосування всередину. 70-83% виводяться нирками в незміненому стані та у вигляді метаболітів.
Дія фенілефрину гідрохлориду настає швидко після застосування і триває приблизно 20 хв. Біотрансформація відбувається в печінці або шлунково-кишкового тракту. Виводиться нирками.
Кислота аскорбінова швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується в плазмі крові та клітинах, найвища концентрація відзначається в залізистих тканинах. Біотрансформація відбувається в печінці. Виводиться у вигляді метаболітів і в незміненому вигляді нирками.
Показання
Симптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (грип, ГРВІ, простудні захворювання), що супроводжуються підвищеною температурою тіла, ознобом, головним болем, нежитем, набряком слизової оболонки носа (ринітом), чханням і болем у м'язах (ломота), а також алергічного риніту, ринофарингіту , також застосовують з метою підвищення ефективності імунного захисту організму.
Застосування
Застосовувати всередину. перед застосуванням вміст 1 пакета розчинити в склянці кип'яченої гарячої води (не в окропі);
ГРІППОЦІТРОН ХОТ ЛИМОН; ГРІППОЦІТРОН ХОТ ОРАНЖ; ГРІППОЦІТРОН ФОРТЕ.
Всередину дорослим і дітям у віці 12 років (Гріппоцітрон Хот лимон) і 14 років (Гіппоцітрон Фрот) по 1 пакетику кожні 4-6 год, але не більше 3 пакетів на добу. Приймати теплим. Тривалість лікування - до 5 днів.
ГРІППОЦІТРОН КІДС ЛИМОН; ГРІППОЦІТРОН КІДС ОРАНЖ.
Разова доза для дітей у віці 2-5 років - вміст 1 пакета, для дітей у віці 6-12 років - вміст 2 пакетів. При необхідності повторюють прийом кожні 4-6 год, але не більше 4 пакетів на добу. Загальна тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів. Подальше застосування можливе лише під наглядом лікаря.
Протипоказання
Гіперчутливість до компонентів препарату, тяжка печінкова і / або ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, глаукома, епілепсія, захворювання крові, ПІЛОРОДУОДЕНАЛЬНИМИ обструкція, обструкція шийки сечового міхура.
ГРІППОЦІТРОН ХОТ ЛИМОН; ГРІППОЦІТРОН ХОТ ОРАНЖ; ГРІППОЦІТРОН ФОРТЕ.
Важкі серцево-судинні захворювання, виражена АГ, шлуночковатахікардія, аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, стенозуючих виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, захворювання легенів (включаючи бронхіальну астму), схильність до ангіоспазму. Період вагітності та годування груддю.
ГРІППОЦІТРОН КІДС ЛИМОН; ГРІППОЦІТРОН КІДС ОРАНЖ.
Препарат протипоказаний в таких випадках:
- синдром Жильберта (переміжна доброякісна жовтяниця, яка виникає внаслідок дефіциту глюкуронілтрансферази);
- тяжкі порушення серцевої провідності;
- некомпенсированная серцева недостатність;
- гіпертиреоз;
- непереносимість фруктози;
- синдром мальабсорбції глюкози-галактози;
- тромбоз;
- тромбофлебіт;
- схильність до тромбозу;
- виражена гіпербілірубінемія;
- синдром Дубина - Джонсона;
- порушення кровотворення;
- виражена лейкопенія;
- анемія;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення;
- вік до 2 років.
Не застосовувати разом з інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.
Побічні ефекти
Гріппоцітрон хот лимон; гріппоцітрон хот оранж; гріппоцітрон форте.
Можливі: сонливість, запаморочення, сухість у роті або горлі, стомлюваність, головний біль, безсоння, дратівливість або нервозність, тахікардія і відчуття серцебиття, алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив'янка); рідко (переважно у дітей) - збудженість і порушення сну.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, запор, діарея або метеоризм.
Побічні реакції, пов'язані з дією парацетамолу: алергічні реакції: рідко - кропив'янка, свербіж, висипання на шкірі, висип на слизових оболонках, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у тому числі синдром Стівенса - Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку центральної нервової системи: психомоторне збудження і порушення орієнтації (зазвичай розвивається при прийомі у високих дозах).
З боку шлунково-кишкового тракту: рідко - біль в епігастральній ділянці, нудота, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект); при тривалому застосуванні, особливо у великих дозах, можлива гепатотоксична дія.
З боку органів кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія; в одиничних випадках - агранулоцитоз; при тривалому застосуванні, особливо у високих дозах, можлива анемія (гемолітична і апластична), панцитопенія, метгемоглобінемія, сульфгемоглобінемія.
З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні, особливо у високих дозах, можлива нефротоксична дія (в тому числі ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).
Інша: зрідка - зниження рівня артеріального тиску; у пацієнтів з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти (при БА) іноді - реакції гіперчутливості.
Побічні реакці, пов'язані з симпатомиметическим дією фенілефрину: незначне підвищення артеріального тиску (особливо у пацієнтів з АГ), рефлекторна брадикардія, мідріаз; затримка сечі та утруднення сечовиділення; можливий вплив на ендокринну та інші системи, які беруть участь у метаболізмі.
Побічні реакці, пов'язані з периферичним антихолінергічною впливом феніраміну: сухість у роті, сухість слизової оболонки очей, затримка сечовипускання, утруднення сечовиділення у чоловіків.
Побічні реакці, пов'язані з центральним впливом феніраміну: сонливість, в поодиноких випадках - кома, епілептичні напади, дискінезія, зміна поведінки. У разі виникнення будь-яких незвичних реакцій слід обов'язково проконсультуватися з лікарем щодо подальшого застосування препарату.
ГРІППОЦІТРОН КІДС ЛИМОН; ГРІППОЦІТРОН КІДС ОРАНЖ
Відзначаються такі небажані ефекти після тривалого застосування в кількостях, які перевищують рекомендовані добові дози:
з боку крові та лімфатичної системи - анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль в області серця), гемолітична анемія (в разі, якщо у пацієнта є дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), тромбоцитопенія, тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз, бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів;
з боку шлунково-кишкового тракту - нудота, блювання, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, гіперсалівація, зниження апетиту, печія, діарея, порушення функції печінки, гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми, ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до розвитку цукрового діабету;
з боку гепатобіліарної системи - підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект);
з боку імунної системи - анафілаксія, реакції гіперчутливості;
з боку нервової системи - головний біль, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, відчуття страху, порушення сну, сонливість, безсоння, сплутаність свідомості, в окремих випадках - кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки;
з боку серцево-судинної системи - тахікардія, рефлекторна брадикардія, задишка, біль у серці, підвищення артеріального тиску, аритмія, дистрофія міокарда (дозозалежний ефект при тривалому застосуванні);
з боку нирок і сечовивідних шляхів - ниркова колька і інтерстиціальнийнефрит, затримка сечі та утруднення сечовипускання, асептична піурія, при тривалому застосуванні у високих дозах: ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових і / або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах ;
з боку зорового аналізатора - порушення зору і акомодації, сухість очей, мідріаз;
з боку шкіри та підшкірних тканин - свербіж, висипи на шкірі та слизових оболонках (еритема, кропив'янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема (в тому числі синдром Стівенса - Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);
загальні: порушення обміну цинку, міді.
Особливі вказівки
Діти: гріппоцітрон хот лимон, гріппоцітрон хот оранж - не застосовують у дітей віком до 12 років. гріппоцітрон форте - не застосовують у дітей віком до 14 років. гріппоцітрон кідс лимон; гріппоцітрон кідс оранж - застосовують у дітей у віці від 2 до 12 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. При застосуванні препарату не рекомендується керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами, оскільки він здатний викликати сонливість. Слід захищати дітей від діяльності, що вимагає підвищеної концентрації уваги, протягом 4 год після застосування препарату. ГРІППОЦІТРОН ХОТ ЛИМОН; ГРІППОЦІТРОН ХОТ ОРАНЖ; ГРІППОЦІТРОН ФОРТЕ.
Фенілефрин може привести до хибнопозитивного результату при допінг-контролі у спортсменів.
Препарат містить лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.
Тільки лікар вирішує питання щодо можливості прийому препарату в таких випадках:
- при АГ, захворюваннях серця і щитоподібної залози, БА та інших хронічних захворюваннях легенів, гіпертрофії передміхурової залози;
- при хронічних захворюваннях печінки та нирок;
- при хронічному алкоголізмі.
Якщо симптоми захворювання після прийому препарату більше 5 днів слід припинити лікування і звернутися за консультацією до лікаря щодо доцільності подальшого застосування препарату і додаткового обстеження.
Не слід перевищувати зазначену в інструкції дозу, а також не можна застосовувати препарат, якщо пошкоджена упаковка пакету.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний в період вагітності. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Потрібно уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, і препаратами, які містять парацетамол. Не рекомендується застосовувати одночасно з седативними або снодійними засобами.
Лікарський засіб має призначатися лікарем тільки після оцінки співвідношення ризик / користь у таких випадках:
- АГ;
- епілепсія;
- оксалатурія;
- розлади сечовипускання.
Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовують протягом тривалого періоду, необхідно здійснювати контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові.
Необхідно проконсультуватися з лікарем щодо можливості застосування у пацієнтів з порушеннями функції нирок і печінки. Одночасний прийом препарату з лужними напоями зменшує всмоктування аскорбінової кислоти, тому не слід його запивати лужною мінеральною водою. Також всмоктування кислоти аскорбінової може порушуватися при кишкової дискінезії, ентерит і ахілії.
Взаємодії
У разі застосування будь-яких інших лікарських засобів необхідно проконсультуватися з лікарем щодо можливості застосування препарату. лікарський засіб підсилює ефекти інгібіторів мао, седапрепаратов, етанолу. не рекомендується одночасний прийом з мао або раніше ніж через 2 тижні після припинення їх застосування. препарат знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, підсилює α-адреностимулюючу активність фенілефрину. ризик гепатотоксичної дії препарату посилюється при одночасному застосуванні барбітуратів, трициклічних антидепресантів, рифампіцину, ізоніазиду, а також при вживанні алкоголю. одночасне застосування з кортикостероїдами підвищує ризик розвитку глаукоми у генетично схильних хворих, з нестероїдними протизапальними препаратами - ризик побічних реакцій.
Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні лікарські засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, запору, сухості в роті. Тривалий прийом протисудомних препаратів може знизити ефективність парацетамолу. Парацетамол з боку сечовидільної системи знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів, підвищує дію непрямих антикоагулянтів, подовжує Т ½ хлорамфеніколу. Парацетамол і пробенецін спільно впливають на метаболізм. Фенілефрин може бути причиною небажаних реакцій взаємодії з інгібіторами МАО, блокаторами α- та β-адренорецепторів, антигістамінними препаратами, похідними фенотіазину (прометазин), бронходилататорними симпатомиметическими засобами, трициклічними антидепресантами (іміпрамін), гуанетидином або атропіном, препаратами наперстянки, алкалоїдами раувольфії, індометацином, метилдопой, іншими засобами, що стимулюють центральну нервову систему, і теофіліном. У поодиноких випадках відзначали підвищення судинозвужувального ефекту при одночасному застосуванні із стимуляторами пологів і аритмії - при застосуванні з анестетиками. Можливе значне підвищення артеріального тиску при одночасному в / в введенні алкалоїдів ріжків. Фенірамін посилює дію лікарських засобів, що пригнічують ЦНС (інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, антипаркинсонические засоби, барбітурати, транквілізатори, наркотики), а також алкоголю. Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів і взаємодіяти з прогестероном, резерпіном, тіазидними діуретиками. Одночасне застосування пероральних контрацептивів може призвести до зниження ефективності антигістамінного компонента. Етанол посилює седативну дію феніраміну. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію препарату, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії.
Передозування
При перевищенні рекомендованих доз може відзначатися передозування, обумовлена, в основному, дією парацетамолу і фенілефрину.
Симптоми передозування парацетамолу: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювота; гепатотоксический ефект, у тяжких випадках розвивається некроз печінки (вираженість некрозу в результаті інтоксикації прямо залежить від ступеня передозування). Перші симптоми гепатотоксичних ефектів можуть з'явитися протягом 24-48 год або пізніше після передозування і включають: нудоту, блювоту, біль в епігастральній ділянці. Розгорнута клінічна картина ураження печінки відзначається через 1-6 днів. Високі дози парацетамолу (10-15 г) можуть викликати розвиток печінкової недостатності. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватися нирковою недостатністю (тубулярний некроз).
Симптоми передозування фенілефрину: сонливість, після чого можливе порушення (особливо у дітей), порушення зору, нудота, блювота, головний біль, порушення кровообігу, коматозний стан, судоми, зміна поведінки, підвищення артеріального тиску, брадикардія, атропіноподібний синдром.
Лікування. Відміна препарату, промивання шлунка, прийом активованого вугілля. У важких випадках - пероральний прийом або внутрішньовенне введення N-ацетилцистеїну як антидоту до парацетамолу, моніторинг стану дихальної та кровоносної системи (не можна застосовувати адреналін). У разі появи судом призначають діазепам.
Умови зберігання
При температурі не вище 25 °C.
Зверніть увагу!
Опис лікарського засобу/медичного виробу Грипоцитрон Кідс лимон пор. д/орал. р-ну пак. №10 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Відгуки споживачів
Споживачі мають можливість залишити відгуки про товар за власним бажанням та на власний розсуд. Ми не модеруємо відповідні відгуки та не впливаємо на їхній зміст. Наша думка може відрізнятись від змісту відповідних відгуків. Рекомендуємо не займатись самолікуванням на основі відгуків інших споживачів.
Поширені запитання
Скільки коштує Грипоцитрон Кідс лимон пор. д/орал. р-ну пак. №10?
Чи можна давати ці ліки дітям?
Які умови зберігання у порошку Грипоцитрон (Здоров'я)?
Які аналоги у порошку Грипоцитрон №1?
Повними аналогами Грипоцитрон Кідс лимон пор. д/орал. р-ну пак. №10 є: