Тизин

Краплі назальні по 10 мл у флаконах темного скла з піпеткою, по 1 флакону в картонній упаковці.
1 мл препарату Тизин 0,05% чи 0,1% містить:

• Діючі речовини: гідрохлориду ксилометазоліну - 0,5 мг/ 1 мг;
• Допоміжні речовини: бензалконію хлориду розчин; сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420); натрію хлорид; натрію дигідрофосфат, дигідрат; натрію гідрофосфат, дигідрат; динатрію едетат; вода очищена.

Тизин - лікарський засіб групи альфа-адреноміметиків. До складу препарату входить активний компонент - тетрагідрозоліна гідрохлорид - володіє вираженим впливом на альфа-адренорецептори. Препарат не чинить клінічно значущого впливу на бета-адренорецептори. Препарат має судинозвужувальну дію, зменшуючи таким чином набряк слизової оболонки. При інтраназальному застосуванні препарат викликає вазоконстрикцію судин слизової оболонки носа. Внаслідок звуження судин відзначається зниження набряклості слизової оболонки, зменшення ринореї і полегшення носового дихання. Терапевтичний ефект препарату спостерігається зазвичай протягом 1-2 хвилин після застосування і триває не менше 6 годин. При застосуванні препарату в рекомендованих дозах тетрагідрозоліна гідрохлорид практично не абсорбується в системний кровотік.

Фармакокінетика препарату не вивчена.

Препарат застосовується як симптоматичний засіб в терапії пацієнтів, які страждають ринітом різної етіології, зокрема алергічних, вірусних, бактеріальних і вазомоторний риніт.

Препарат також призначають в комплексній терапії пацієнтам з фарингіт, синусит та гострі респіраторні захворювання, які супроводжуються набряком слизової оболонки носа і ринореей.

Препарат може застосовуватися для зменшення набряку слизової оболонки носа перед проведенням діагностичних процедур.

Ліки Тизин призначений для інтраназального застосування. Краплі Тизин слід вносити в кожну ніздрю. Перед застосуванням назальних крапель рекомендується очистити носові ходи. При закапуванні препарату краплі для носа Тизин рекомендується кілька відхиляти голову назад. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта. Судинозвужувальні краплі Тизин для дорослих і дітям віком старше 6 років зазвичай призначають по 2-4 краплі препарату Тизин 0,1% в кожну ніздрю 1-4 рази на день. Дітям у віці від 2 до 6 років зазвичай призначають по 2-3 краплі препарату Тизин 0,05% в кожну ніздрю 1-3 рази на день. Слід дотримуватися інтервалу не менше 4 годин між застосуваннями препарату. Тривалість курсу лікування зазвичай становить від 3 до 5 днів. У разі необхідності більш тривалого застосування препарату після 5 днів використання назальних крапель слід зробити перерву 2-3 дня, після чого провести повторний курс лікування.

Для застосування препарату спрей Тизин Ксило, розчин 0,05% і 0,1% спочатку слід зняти захисний ковпачок. Перед першим застосуванням спрей для носа Тизин натиснути дозатор кілька разів до появи однорідного спрею. Спрей від нежиті Тизин в нос готовий до подальшого застосування. Кінчик ковпачка слід ввести в кожну ніздрю і натиснути 1 раз. При розпорошенні трохи вдихнути через ніс. Флакон спрею назального розчину 0,05% і 0,1% тримати прямо. Не розпилювати зверху вниз або навскіс. З міркувань гігієни слід витирати розпилювач після кожного застосування та надягати захисний ковпачок. Якщо не призначено інакше, дітям віком від 4 до 6 років призначають 1-2 упорскування препарату Тизин Ксило (0,05% дозований спрей) у кожний носовий хід до 3 разів на добу, дітям від 6 до 12 років призначають 2- 3 упорскування препарату Тизин Ксило (0,05% дозований спрей) у кожний носовий хід до 3 разів на добу. Дорослим та дітям віком від 12 років призначають 2-3 упорскування препарату Тизин Ксило (0,1% дозований спрей) у кожний носовий хід до 3 разів на добу.

Доцільність застосування препарату Тизин від гаймориту дізнавайтеся у лікаря. Купити Тизин для носа можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою ціною. Актуальна вартість Тизину вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

При місцевому застосуванні ксилометазоліну гідрохлориду системне всмоктування мінімальне, однак Тизин Ксило слід застосовувати лише після ретельної оцінки користі-ризику у пацієнтів:

• з тяжкими серцево-судинними захворюваннями (наприклад з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією);
• з феохромоцитомою;
• з порушеннями метаболізму (наприклад, у разі цукрового діабету);
• з гіперплазією передміхурової залози.

Довготривале застосування та передозування симпатоміметичних протинабрякових препаратів може призвести до реактивної гіперемії слизової оболонки носа. Така реакція може спричинити непрохідність дихальних шляхів, що, у свою чергу, змушує повторно чи навіть постійно застосовувати засіб від нежитю Тизин. Це може призвести до хронічного набряку (медикаментозного риніту), а зрештою до атрофії слизової оболонки носа та озени.

У більш легких випадках можна припинити застосування симпатоміметичних лікарських засобів спочатку в одну ніздрю, а після зменшення ускладнень продовжити лікування, застосовуючи препарат в іншу ніздрю, щоб зберегти носове дихання хоча б наполовину. Тизин Ксило містить бензалконію хлорид. Ця сполука може викликати подразнення слизової оболонки носа.

При застосуванні препарату у пацієнтів зазначалось виникнення таких побічних реакцій:

• З боку серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, артеріальна гіпертензія, дуже рідко - аритмія.
• З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, підвищена стомлюваність, тремор, порушення режиму сну і неспання.
• Місцеві реакції: відчуття печіння слизової оболонки носа. При тривалому застосуванні препарату можливий розвиток хронічного набряку слизової оболонки носа і медикаментозного риніту. Крім того, при тривалому застосуванні препарату можливий розвиток уражень епітелію, що супроводжується пригніченням активності ворсинок.
• Постмаркетингові дані. Спостерігалися такі побічні ефекти, про які надходили спонтанні повідомлення: відчуття печіння слизової оболонки, сухість у носі, тривале лікування може призвести до зворотного ефекту.

• Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
• Препарат не призначають пацієнтам, що страждають на глаукому.
• Препарат Тизин при закладеності носа не використовують для терапії сухих запалень слизової оболонки носа.
• Препарат не слід призначати пацієнтам, які отримують терапію інгібіторами моноаміноксидази та трициклічнимиантидепресантами.
• Препарат Тизин 0,1% не застосовують для лікування дітей віком до 6 років.
• Препарат Тизин 0,05% не застосовують для лікування дітей віком до 2 років.
• Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які страждають на ішемічну хворобу серця, феохромоцитомою, артеріальною гіпертензією, гіпертиреозом, цукровим діабетом та іншими захворюваннями ендокринної та серцево-судинної системи.
• Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам, робота яких пов'язана з управлінням потенційно небезпечними механізмами та водінням автомобіля.

Препарат Тизин при алергічному риніті може бути призначений жінкам в період вагітності лікуючим лікарем, який повинен ретельно зважити очікувану користь для матері та потенційні ризики для плода.
При необхідності застосування препарату Тизин при синуситі в період лактації (годування груддю) слід проконсультуватися з лікарем і вирішити питання про переривання грудного вигодовування.

Протипоказано одночасне застосування препарату з лікарськими засобами групи трициклічних антидепресантів, а також препаратами ингибирующими моноаміноксидази, оскільки одночасне застосування цих препаратів може викликати розвиток артеріальної гіпертензії. Внаслідок низького системного всмоктування ксилометазоліну при інтраназальному застосуванні взаємодія з лікарськими засобами, що застосовуються іншими шляхами, вважається малоймовірною.

При застосуванні завищених доз препарату Тизин від алергії у пацієнтів відзначається розвиток нудоти, блювоти, розширення зіниці, ціанозу, підвищення температури тіла, тремору, порушень серцевого ритму, підвищення артеріального тиску.

Крім того, при застосуванні препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані у пацієнтів можливий розвиток порушень функції дихальної системи, набряку легенів і порушень психіки. При передозуванні тетрагідрозоліна гідрохлориду можливий розвиток симптомів пригнічення центральної нервової системи, зокрема сонливості, брадикардія, зниження температури тіла, зупинки дихання, шоку і коми.

Специфічного антидоту немає, проте як антидот при розвитку антихолінергічних симптомів допускається призначення фізостигміну. У разі передозування також показано промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення кисневого штучного дихання і проведення симптоматичної терапії. При передозуванні препарату не застосовують стимулюючі лікарські засоби. При розвитку артеріальної гіпертензії дорослим зазвичай призначають парентеральне (внутрішньовенне) введення 5 мг фентоламина в 0,9% розчині натрію хлориду або пероральний прийом 100мг фентоламина. Не рекомендують вазоконстрікторних лікарських засобів при розвитку у пацієнтів гіпотензії, викликаної передозуванням препарату.

Препарат рекомендується зберігати в сухому місці далеко від прямих сонячних променів при температурі від 15 до 25 °C. Термін придатності - 5 років.