Епідидиміт

Епідидиміт

Епідидиміт — захворювання чоловічої статевої сфери, що характеризується запаленням придатків яєчок. Виявляється вираженим больовим синдромом, припухлістю мошонки. Хвороба характеризується важким перебігом з потенційно небезпечними ускладненнями. Діагностується в будь-якому віці, можливий епідидиміт у дітей, але найбільш схильні до захворювання підлітки від 15 років, чоловіки до 30 і після 60 років.

Причини епідидиміту

У більшості випадків причина епідидиміту — інфекції, що передаються статевим шляхом: мікоплазми, уреаплазми, хламідії, трихомонади і гонококи. Іноді захворювання виникає внаслідок висхідної або низхідної інфекції (кишкова паличка, стафілококи, стрептококи, протей), яка проникає у придаток яєчка з боку зовнішніх статевих органів або простати, сечового міхура, кишечника.

Епідидиміт може бути ускладненням іншого інфекційного захворювання, наприклад, тонзиліту, вітрянки, грипу, свинки, скарлатини, туберкульозу.

Можливий травматичний епідидиміт, який виник внаслідок травми статевих органів. До цієї ж категорії належить запалення, що виникло після перев'язки сім’яних протоків або резекції простати.

У рідкісних випадках захворювання зумовлюють грибки (бластоміцети, актиноміцети) і віруси (цитомегаловірус, вірус паротиту).

Фактори ризику, що сприяють розвитку епідидиміту:

• захворювання сечостатевої системи;
• вогнища хронічної інфекції в організмі;
• переохолодження;
• травми промежини;
• порушення правил особистої гігієни;
• безладне статеве життя;
• використання сечовивідних катетерів;
• аденома простати, що супроводжується утрудненим сечовипусканням.

Класифікація епідидиміту

За перебігом захворювання ділять на:

• гостре — з яскравою симптоматикою і сильним болем у мошонці;
• хронічне — наслідок нелікованої або недолікованої гострої форми, в цьому випадку симптоми виражені слабо, але посилюються в періоди загострення запального процесу.

За ступенем ураження епідидиміт придатка яєчка буває однобічним (уражається придаток зліва чи справа) і двобічним.

Симптоми епідидиміту

Гострий епідидиміт яєчка проявляється яскравою клінічною картиною:

• сильний біль у яєчках;
• гіперемія і набряк мошонки з одного боку;
• головний і/або м'язовий біль;
• підвищення температури тіла до 38–39 °С;
• озноб;
• загальна слабкість;
• нудота;
• зниження апетиту.

Чоловікові з епідидимітом зазвичай боляче мочитися. Біль виникає під час статевого акту та еякуляції.

Для захворювання характерне зменшення болю при підйомі мошонки — позитивний симптом Прена, який диференціює епідидиміт від перекруту яєчка (скручування сім'яного канатика).

За наявності запалення сечовипускального каналу з'являються слизисто-гнійні виділення з уретри.

Якщо лікування проведено невчасно або неякісно, запальний процес набуває хронічного характеру — перебігає мляво, але довго і з періодами загострення. У цьому випадку чоловік відчуває слабкі ниючі болі, які посилюються від дотику до мошонки і фізичної активності. Симптоми інтоксикації відсутні, іноді підвищується температура тіла до 37–38°С.

Діагностика епідидиміту

Постановка діагнозу не викликає ускладнень, лікарю достатньо зовнішнього огляду статевих органів і збору даних анамнезу.

Для призначення правильного лікування велике значення має мікробіологічний аналіз сечі, що дає змогу ідентифікувати збудника й оцінити його чутливість до антибіотиків. Також призначаються бакпосіви вмісту уретри, аналізи сперми і крові, ультразвукове або магнітно-резонансне дослідження мошонки.

При підозрі на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, проводять відповідні тести.

Епідидиміт диференціюють із орхітом (запаленням яєчка), туберкульозом придатка, запаленням сім’яного міхурця, пухлиною.

Лікування епідидиміту

Основу терапії становлять антибактеріальні засоби. Фторхінолонові антибіотики при епідидиміті є препаратами вибору, оскільки найкраще проникають у тканини сечостатевої системи, включаючи придатки і яєчка: Моксифлоксацин, Офлоксацин, Левофлоксацин, Ципрофлоксацин. За наявності протипоказань до фторхінолонів залежно від збудника застосовують Цефиксим, Доксициклін або Азитроміцин.

Пацієнту рекомендуються постільний режим, холодові компреси на промежину. Мошонку трохи піднімають за допомогою спеціального суспензорія, пов'язки або тугої нижньої білизни. Призначають дієту, яка виключає жирну, копчену, смажену, солону і гостру їжу.

Для зменшення болю і запалення використовують нестероїдні протизапальні препарати при епідидиміті: Ібупрофен, Німесулід, Диклофенак, Аспірин у формі таблеток, капсул або розчину для внутрішньом'язових ін'єкцій. Дітям рекомендується застосування ректальних супозиторіїв. Для посилення ефекту доцільне одночасне застосування спазмолітиків (Дротаверину або Папаверину) та антигістамінних засобів (Клемастину або Цетиризину).

Після стихання гострої симптоматики призначають фізіотерапевтичні процедури: зігріваючі компреси, теплі ванночки з відварів лікарських рослин, лазеротерапію, магнітотерапію, УВЧ-терапію.

Якщо консервативне лікування виявилося неефективним або розвивається абсцес, показано хірургічне втручання — операція із видалення придатка яєчка.

Наслідки епідидиміту

За відсутності своєчасного лікування запальний процес з одного придатка може поширитися на другий і поступово перейти в хронічну форму.

Інші серйозні ускладнення епідидиміту:

• абсцес яєчка;
• недостатнє кровопостачання яєчок, що загрожує некрозом тканин;
• поява свища в мошонці;
• спайковий процес між яєчком і мошонкою;
• рубцювання запалених тканин сім'яного канатика;
• безпліддя.

Профілактика

Профілактичні заходи включають дотримання основних правил гігієни, ведення впорядкованого статевого життя, використання презервативів, своєчасне лікування запальних та інфекційних захворювань, регулярне відвідування уролога.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про епідидиміт

Скільки лікується епідидиміт?

Курс лікування триває до 2 тижнів.

Як лікувати епідидиміт?

Основний метод — антибіотикотерапія.

Чому у чоловіків опухає яєчко?

Через запальну інфільтрацію стискаються лімфатичні і кровоносні судини, внаслідок чого виникає набряк, придаток яєчка збільшується у розмірі.

Які ліки приймати при епідидиміті?

Високу ефективність показують антибіотики фторхінолонового ряду — Ципрофлоксацин, Офлоксацин, Моксифлоксацин.