Антибіотики при діареї

Діарея делікатна проблема, відома людству з незапам'ятних часів і набула широкого поширення з розвитком перших цивілізацій. Почастішанню випадків інфекційної діареї сприяли неналежні санітарні умови у багатьох поселеннях, у тому числі забрудненість питної води. У країнах третього світу, де досі панує антисанітарія, діарея є однією з провідних причин смертності, переважно немовлят. Однак і жителям розвинених держав цей неприємний симптом порушення травлення часом завдає чимало клопоту.

Сьогодні діарея визначається як патологічний стан, при якому у хворого спостерігається неоформлений або водянистий стілець три або більше разів на день (або частіше, ніж у нормі для цієї людини), іноді з домішками слизу, крові та неперетравленої їжі. Зазвичай прискорена дефекація супроводжується здуттям живота, метеоризмом, больовими відчуттями в області пупка, аномальними позивами та нетриманням. Характерними супутніми симптомами є нудота, блювання, загальна слабкість та підвищена температура тіла. Діарею, що виникла раптово, після проникнення в ШКТ подразника, визначають як гостру, і вона триває зазвичай до двох тижнів. При тривалому розладі випорожнень йдеться про хронічну форму, і лікування в цьому випадку істотно відрізнятиметься. До небезпечних наслідків проносу належать зневоднення, порушення електролітного балансу та проблеми з обміном речовин. Щоб їх уникнути, необхідно звернутися до лікаря якомога раніше, особливо якщо хворіє дитина.

Причини діареї

Важливо розуміти, що пронос це не хвороба, а симптом, в основі якого може бути інфекційний процес чи серйозна внутрішня патологія. Прийом препарату навмання, без з'ясування причин порушення стільця, може виявитися безглуздим або навіть викликати важкі ускладнення. Так, антибіотик при проносі, викликаному паразитами, лише посилить дисбактеріоз кишківника.

Найпоширенішими причинами діареї є:

• бактеріальна інфекція;
• вірусне ураження організму;
• зараження глистами;
• харчове отруєння;
• синдром подразненого кишківника (функціональна діарея);
• запальні захворювання органів шлунково-кишкового тракту;
• харчова алергія;
• незбалансоване харчування;
• прийом деяких медикаментів (проносних, антибіотиків, антацидів та ін.).

Для відновлення здорового випорожнення необхідна нормалізація всіх процесів травлення: ферментативного розщеплення і всмоктування речовин, що поступають, їх просування по кишківнику. При різній природі проносу як допоміжні засоби призначаються пробіотики (біфідо- та лактобактерії), адсорбенти, ферменти, спазмолітики, а також рекомендовані сувора детокс-дієта та правильний питний режим. Але головне визначити та усунути причину розладу.

У яких випадках антибіотики призначаються при діареї?

Єдине показання до застосування антибіотиків – бактеріальна інфекція. Болюча флора може потрапити в організм через побутовий контакт із зараженими людьми або тваринами, брудною водою або харчовими продуктами, а також при недотриманні правил особистої гігієни або купанні в забрудненій водоймі. Іноді визначити бактеріальну природу проносу допомагають деякі специфічні ознаки, наприклад, зелений відтінок калу і домішки слизу або крові в ньому. Однак ми рекомендуємо не займатися самолікуванням і звернутися до лікаря. Іноді навіть досвідченому спеціалісту для виявлення збудника недостатньо озвучених симптомів та потрібні лабораторні дослідження. При виявленні в організмі шкідливих бактерій лікар призначить прийом антибактеріального препарату широкого спектра дії або підбере ліки відповідно до антибіотикограми. Інтенсивна протимікробна терапія допомагає ослабленому інфекцією організму впоратися з патогенною флорою, що розростається, і нормалізувати стілець навіть при важкій і тривалій формі діареї.

У лікуванні діареї застосовуються такі групи антибіотиків:

• Фторхіноли. Відомі представники офлоксацин (ефективно бореться з сальмонелами та кишковими паличками), ципрофлоксацин (сильний антибіотик широкого спектру із системною дією), норфлоксацин (застосовується при сальмонельозі та шигельозі).
• Макроліди. Мідекаміцин та інші антибіотики цієї групи мають швидку системну дію, тому застосовуються зазвичай у важких випадках.
• Препарати на основі хлорамфеніколу. «Левоміцетин» один із препаратів запасу, що діють проти різних груп патогенів. Порушує виробництво білкових структур бактеріальних клітин та інгібує їхню ферментативну активність.
• Сульфаніламіди. У лікуванні гострої діареї часто застосовується «Фталазол». Його активний компонент фталілсульфатіазол уповільнює обмінні процеси в клітинах бактерій та перешкоджає їх розмноженню. Препарат має протизапальну дію, стимулюючи захисні механізми організму.

Купити якісний антибіотик від проносу за доступною ціною можна на сайті Аптека 9-1-1.

Список використаної літератури

1. nhs.uk;
2. Державний реєстр лікарських засобів України;
3. nejm.org.

Популярні питання

Що пити при сильному розладі кишківника?

До встановлення причини проносу допустиме застосування спазмолітиків (для зняття больових відчуттів) та адсорбентів (для зв'язування та виведення з організму токсинів), а також кишкових антисептиків на основі нітрофуранів, які мінімально впливають на здорову флору. Якщо діарея не пройде за пару днів, то за результатами обстеження лікар призначить антибіотик, противірусний або протиглистовий препарат залежно від розладу.

Як зрозуміти, бактеріальна чи вірусна діарея?

Визначити етіологію кишкової інфекції допоможуть деякі відмінності у симптомах. Так, при вірусному зараженні кал жовтий, а при бактеріальному зелений і містить домішки слизу, у важких випадках крові. Блювота у першому випадку є завжди, у другому приблизно у половини хворих. Такий прояв, як нежить, вкаже на вірусну природу захворювання. Проте, все це лише припущення. Клінічна картина може бути настільки неоднозначною, що навіть досвідчений лікар не озвучить діагноз без лабораторних досліджень: бактеріологічного посіву калу та вмісту блювання, загального аналізу крові.