Шум у вухах

Шум у вухах

Шум у вухах (тинітус) з'являється за відсутності зовнішнього акустичного стимулу. Виникає внаслідок активності у нервових ланцюжках мозку. Являє собою неприємні звуки у вухах: дзвін, шипіння, дзижчання або свист. Входить до симптоматики низки захворювань або супроводжує втрату слуху.

Класифікація

Тинітус буває двох видів — суб'єктивний та об'єктивний. При суб'єктивному людина чує шум, спричинений подразненням слухового нерва. Звук не пов'язаний із зовнішнім середовищем. Виникає при ураженні звукопровідних шляхів. Об'єктивний тинітус спостерігається рідко. Виникає через високу чутливість до зовнішніх звуків і вібрацій, а також як реакція на шум пульсації кровоносних судин.

Причини

Шум у вухах має низку причин. Їх можна розділити на категорії:

• сенсоневральна приглухуватість;
• травми та захворювання мозку;
• хвороби серцево-судинної системи;
• наявність сторонніх об'єктів або запальні процеси у вусі;
• акустичні травми або баротравми;
• виробничий шум;
• алергічні реакції;
• реакції на медичні препарати;
• хвороба Меньєра;
• вікові зміни.

Симптоми

При сенсоневральній (нейросенсорній) приглухуватості пацієнти відзначають зниження слуху, суб'єктивний сильний шум у вухах різної інтенсивності, запаморочення, складність у підтримці рівноваги, періодичну закладеність вуха. Зниження слуху може бути як поступовим, так і швидким. Шум у вухах різкий, високий (пищання, дзвін).

Травми голови можуть спричинити пошкодження внутрішнього вуха, що призведе до шуму. У такому разі до тинітусу додаються слабкість, блювання, сильний головний біль, непритомність, судоми.

При серцево-судинних патологіях на постійний шум у вухах частіше скаржаться пацієнти після 60 років. Він характеризується як низький шиплячий звук. Може мати переміжний характер залежно від показників артеріального тиску.

Коли розвивається інфекційно-запальний процес вух, крім шуму та погіршення слуху, можуть з'явитися виділення зі слухового проходу, підвищена температура тіла.

При отриманні баротравми людина відчуває сильний удар у голову чи вухо (порушується барабанна перетинка). Відразу після цього виникає дзвін і тріск у вухах, знижується слух. До цієї клінічної картини можуть додаватись неврологічні симптоми. Через ураження барабанної перетинки є ризик інфікування та виникнення отиту. У разі важкої баротравми відбувається повний розрив барабанної перетинки, спостерігаються втрата слуху, запаморочення, втрата рівноваги та кровотеча зі слухового проходу.

Тинітус, причиною якого є хвороба Меньєра, буває постійним і періодичним. Пацієнтами шум описується як дзижчання або свист. Не залежить від положення тіла людини або її рухів. Крім шуму у вухах, хвороба Меньєра має й інші особливі симптоми: напади запаморочення (у поодиноких випадках до 24 годин), нудота, блювання, діарея, відчуття закладеності та тиску у вусі. Зазвичай хвороба вражає лише одне вухо. Ступінь приглухуватості збільшується з прогресуванням захворювання.

Через фізіологічні зміни в організмі у людей похилого віку може початися шум у вухах через вікове зниження слуху (пресбіакузис). Розвивається після 65 років повільно та непомітно. У цьому випадку люди чують брязкіт у вухах. Погіршується сприйняття високих тонів.

Шум у вухах як симптом практично завжди однозначний. Відмінності лише в характері шуму, його періодичності та супутній симптоматиці. Тинітус не є захворюванням, а свідчить про наявність хвороби.

Групи ризику та профілактика

До групи ризику входять:

• Працівники промислових підприємств, аеропортів, водії громадського транспорту, військові, на яких впливають шуми постійної або періодичної дії. Відповідно до регламентів із техніки безпеки виробництв, працівники зобов'язані використовувати засоби індивідуального захисту органів слуху.
• Під час польотів або підводного занурення на вухо впливає високий тиск. Варто дотримуватись певних правил. Людям з інфекціями носа чи вуха краще утриматися від польотів чи занурень до повного одужання. Щоб уникнути баротравми під час авіаперельотів, рекомендується розсмоктувати цукерки або жувати жуйки. Це зумовлює ковтання, що поліпшує прохідність слухової труби. При різкій зміні тиску (зліт або посадка літака) можна врівноважити тиск, відкривши рот.
• Розвиток технологій призвів до того, що майже у всіх з'явилася можливість прослуховувати музику в навушниках. Щоб уникнути погіршення слуху та появи шуму, слід грамотно підбирати навушники, не прослуховувати аудіо тривалий час на високій гучності. У гаджетах є функція, яка попереджає користувачів про те, що рекомендований безпечний поріг гучності перевищений. Краще включити цю функцію та не ігнорувати її.

Крім груп ризику, кожна людина може убезпечити себе від виникнення проблем із органами слуху. Необхідно захищати вуха від гучних звуків, не вставляти в слуховий прохід сторонні предмети, не капати ліки без медичного призначення. З появою болю — звертатися до лікаря. Стежити за здоров'ям, контролювати перебіг хронічних захворювань, вести активний спосіб життя.

Діагностика

Тинітус може бути симптомом багатьох захворювань. Щоб знайти причину, використовують низку досліджень:

• ознайомлення з анамнезом;
• дослідження шийного відділу та голови;
• перевірка черепно-мозкових нервів;
• вимірювання слухової відповіді мозку;
• електрокохлеографія;
• ● КТ та МРТ.

Лікування

Терапія залежить від діагностованої причини:

• медикаментозна;
• хірургічна;
• фізіотерапія;
• механотерапія;
• кохлеарна імплантація.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про шум у вухах