Сепсис

Сепсис - це важке інфекційне захворювання людини, яке розвивається як системна запальна реакція при попаданні в кров інфекційних агентів або їх токсинів. «У народі» сепсис називають зараженням крові.

Загальні відомості

Це важке інфекційне захворювання людини, яке розвивається як системна запальна реакція при попаданні в кров інфекційних агентів (бактерій або одноклітинних грибів) або їх токсинів. Серед людей, що не мають відношення до медицини, сепсис нерідко називається зараженням крові. Він характеризується важким прогресуючим перебігом і відсутністю тенденції до спонтанного одужання. Незважаючи на великі можливості антибактеріальної і протигрибкової терапії показник летальності при сепсисі залишається досить високим.

Причини сепсису

Збудниками сепсису можуть бути будь-які бактерії (стафілококи, стрептококи, пневмококи, менінгококи, сальмонели, ентерококи, синьогнійна паличка, клебсієла) або гриби (роду Candida, Aspergillus). Виникнення сепсису обумовлено не стільки властивостями самого збудника, скільки станом імунної системи людини, зокрема нездатністю до локалізації збудника в первинному вогнищі інфекції. Один і той же стафілокок може в окремих осіб перебувати на слизових оболонках без розвитку будь-якої патології, а у інших - викликати сепсис з летальним результатом. Найбільш часто сепсис розвивається у людей з ослабленим імунітетом внаслідок важких захворювань, великих операцій, значної крововтрати, недостатнього харчування або застосування імуносупресивних препаратів.

Попадання інфекційних агентів в кровоносне русло може відбутися або при генералізації будь-якої місцевої інфекції, або при занесенні мікроорганізмів ззовні при оперативних втручаннях, катетеризації вен та інших медичних маніпуляціях. Первинним септичним вогнищем може бути будь-яка інфекція м'яких тканин, кісток, суглобів і внутрішніх органів: велика ранова або опікова поверхня, гнійні захворювання шкіри (карбункул, фурункул, флегмона), остеомієліт, інфекції сечостатевих шляхів й ін. Особливої уваги потребують інфекційні ускладнення після пологів або аборту, «вхідними воротами» інфекції в такому випадку є слизова оболонка матки. За часів, коли медичний аборт був заборонений, і операції виконувалися підпільно в нестерильних умовах, сепсис був основною причиною смерті вагітних жінок.

Симптоми

Особливість сепсису полягає в тому, що його симптоми схожі незалежно від збудника, оскільки є такою собі відповіддю організму людини на надсильне інфекційне ураження, з яким імунітет не в змозі впоратися в осередку інфекції.

Клінічна картина складається із симптомів загальної інтоксикації і проявів хвороби, обумовлених інфекційними вогнищами. Інтоксикація проявляється різкою слабкістю, втратою апетиту, лихоманкою з ознобом, тахікардією, падінням артеріального тиску і задишкою. Характерне множинне ураження органів і систем з розвитком серцевої, дихальної, ниркової, надниркової недостатності та ін. При обстеженні виявляються високий лейкоцитоз, рідше лейкопенія, різко збільшена ШОЕ, лімфопенія, гіпопротеїнемія.

Діагностика сепсису

Діагностика сепсису заснована на клінічній картині захворювання, виявленні патогенних мікроорганізмів в крові, септичних вогнищ в різних органах і тканинах.

Що можете зробити ви

Ви можете звернутися до лікаря при виявленні симптомів сепсису.

Що може зробити лікар при сепсисі

Лікар обстежить хворого і призначить відповідне лікування.

Профілактичні заходи

Профілактика сепсису грунтується на правильному і своєчасному лікуванні місцевих гнійних процесів і дотриманні асептичних умов під час проведення операцій та інших медичних маніпуляцій.

До профілактики сепсису можна також віднести грамотне використання антибактеріальних засобів. Слід розуміти, що будь-які бактерії і гриби здатні розвивати стійкість до лікарських препаратів. Чим сильніші антибіотики ми застосовуємо, тим сильнішими і «розумнішими» стають наші противники. Використання антибіотиків останніх поколінь без відповідних показань позбавляє нас засобів боротьби в дійсно серйозних ситуаціях, коли ці ліки могли б врятувати життя людям. Будь-які антибіотики слід застосовувати строго відповідно до призначень лікаря.