Аміцил

Склад

В одному флаконі Аміцилу міститься амикацина сульфату (1: 1,8) у перерахунку на амікацин 0,5 або 1,0 г, а також манітол як додатковий інгредієнт.

Форма випуску

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: пориста маса білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.

Аміцил - це лікарський препарат із групи аміноглікозидних антибіотиків, що застосовується при терапії важких інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими мікроорганізмами. Він ефективний при сепсисі, менінгіті, остеомієліті, пневмонії, перитоніті, інфікованих опіках та інших серйозних інфекціях. 

Активна речовина має виражену бактерицидну дію, порушуючи синтез білка в бактеріальній клітині. При правильному застосуванні досягається максимальний терапевтичний ефект, особливо в ситуаціях, де потрібне швидке та значне пригнічення патогенної флори.
Важливо дотримуватись рекомендованого режиму дозування, оскільки перевищення доз може призвести до небажаних проявів токсичності, у тому числі нефро- та ототоксичності. У той же час достатній рівень концентрації препарату в крові забезпечує ефективність лікування та сприяє збільшенню шансів на одужання при тяжких інфекціях, які можуть виникати у різних системах організму.

Фармакодинаміка

Амікацин - напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії з групи аміноглікозидів. Виявляє бактерицидну дію. Активно проходячи крізь клітинну стінку бактерій, необоротно зв'язується з 30S-субодиницею бактеріальних рибосом і таким чином пригнічує синтез білка мікроорганізму, що в кінцевому результаті призводить до його загибелі. Має високу бактерицидну активність щодо грампозитивних мікроорганізмів: Stарhуlососсus sрр. (у т. ч. штамів, стійких до пеніциліну); грамнегативних мікроорганізмів: Citrobacter freundii, Enterobacter sрр., Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Кlebsiella sрр., Proteus spp. (Індолпозитивні та індолнегативні), Рrоvidencia sрр., Рseudomonas аeruginosa, Salmonella sрр., Shigella spp., Yersinia enterocolitica. За активністю перевищує гентаміцин щодо Кlеbsiellа spp. і Рrоvidеnсiа spp. Неактивний щодо анаеробних бактерій.

Фармакокінетика

При в/м введенні швидко і повністю всмоктується. Розподіляється в позаклітинній рідині, включаючи сироватку крові, рідину абсцесів, плевральний випіт, асцитичну, перикардіальну, синовіальну, лімфатичну і перитонеальну рідини. Високі концентрації виявляють у сечі. Низькі концентрації відзначають в жовчі, грудному молоці, бронхіальному секреті, мокротинні та лікворі. При запаленні мозкових оболонок проникнення в ліквор підвищується. Проникає в усі тканини організму, де накопичується внутрішньоклітинно. Високі концентрації відзначають в органах з хорошою васкуляризацією: у печінці, легенях, особливо нирках, де препарат накопичується у кірковому шарі. T1 / 2: дорослі - 2-4 ч; діти (новонароджені) - 5-8 ч, діти більш старшого віку - 2,5-4 ч. Виділяється нирками в незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації на 75-95%.

Аміцил: від чого?

Тяжкі інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами - сепсис (у тому числі сепсис новонароджених), менінгіт та інші інфекції ЦНС, перитоніт, септичний ендокардит, інфекції кісток і суглобів (у тому числі остеомієліт), пневмонія, емпієма плеври, абсцес легень, гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин, інфіковані опіки, часто рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, інфекції жовчовивідних шляхів.

Купити Аміцил антибіотик можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю.

Підвищена чутливість до антибіотиків групи аміноглікозидів, неврит слухового нерва, порушення функції вестибулярного апарату, міастенія гравіс, період вагітності та годування груддю, ниркова недостатність, азотемія (рівень залишкового азоту> 150 мг%).

Застосовувати Аміцил® внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

Звичайні дози для дітей віком від 12 років і дорослих – по 5 мг/кг кожні 8 годин або по 7,5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин. Максимальна доза для дорослих – 15 мг/кг/добу. У тяжких випадках та при інфекціях, спричинених Pseudomonas, добову дозу розподілити на 3 введення. Максимальна добова доза – 1,5 г. Максимальна курсова доза не має перевищувати 15 г.

Тривалість лікування при внутрішньовенному введенні – до 7 діб, при внутрішньом’язовому – 7–10 діб.

Недоношеним новонародженим застосовувати у початковій дозі насичення 10 мг/кг маси тіла, а потім кожні 18–24 години по 7,5 мг/кг маси тіла протягом 7–10 діб.

Доношеним новонародженим і дітям віком до 12 років спочатку застосовувати 10 мг/кг маси тіла, потім 7,5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин протягом 7–10 діб.

Пацієнтам із нирковою недостатністю потрібна корекція режиму дозування: зменшення дози або збільшення інтервалів між введеннями без зміни разової дози. Дозу знижувати залежно від вмісту креатиніну у плазмі крові та маси тіла пацієнта. Інтервал між введеннями антибіотика розраховувати шляхом множення значення рівня креатиніну у плазмі крові на 9; наприклад, якщо рівень креатиніну 2 мг, препарат вводити через кожні 18 годин.

Розчин лікарського засобу Аміцил® готувати безпосередньо перед застосуванням.

Вводити Аміцил® шляхом внутрішньовенної інфузії дорослим і дітям потрібно, використовуючи об’єм рідини, достатній для краплинного вливання, протягом 60 – 90 хв (зі швидкістю 50 крапель за 1 хв), а новонародженим – протягом 1–2 годин.

Для внутрішньовенних інфузій вміст флакона розвести у 100–200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози.

Концентрація розчину амікацину при внутрішньовенному введенні не повинна перевищувати 5 мг/мл. Внутрішньовенну струминну ін’єкцію Аміцилу® потрібно робити дуже повільно (протягом приблизно 7 хв).

Для внутрішньом’язових ін’єкцій вміст флакона розвести у 2–3 мл води для ін’єкцій і вводити глибоко у верхній зовнішній квадрант сідниці.

Діти.

Аміцил® застосовувати з обережністю для лікування недоношених і доношених немовлят, оскільки через недорозвинення видільної системи виведення аміноглікозидів може подовжуватись, спричиняючи явища токсичності.

Аміцил в формі таблетки не випускається. Ліки можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

• з боку шлунково-кишкового тракту і печінки: нудота, блювання, гіпербілірубінемія, підвищення активності печінкових трансаміназ;
• алергічні реакції: висип, свербіж, лихоманка, рідко - набряк Квінке;
• з боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія;
• з боку центральної та периферичної нервової системи: головний біль, парестезія, тремор, сонливість, порушення нервово-м'язової передачі, зниження слуху аж до розвитку необоротної глухоти, вестибулярні розлади (запаморочення), шум у вухах;
• з боку сечовидільної системи: олігурія, протеїнурія, альбумінурія, циліндрурія, гиперазотемия, мікрогематурія, ниркова недостатність;
• інші: артеріальна гіпотензія, гіпомагніємія, рідко - загальна слабкість.

Для профілактики ускладнень і зниження частоти їх розвитку препарат рекомендується застосовувати під контролем функції нирок, слуху та вестибулярного апарату (не рідше 1 разу на тиждень).

Основним токсичним ефектом Аміцилу при парентеральному введенні є його дія на VIII пару черепно-мозкових нервів. Зазвичай спочатку відзначають глухоту в діапазоні звуків високої частоти, що можна виявити при аудіометричному дослідженні.

Хворим з порушенням видільної функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від кліренсу креатиніну. У хворих з порушеннями функції нирок ризик розвитку ототоксичних ускладнень значно підвищений. Якщо під час лікування спостерігається прогресування ниркової недостатності, рекомендується провести аудіометричні дослідження і, в разі необхідності, припинити застосування препарату. З обережністю повинні застосовувати Аміцил хворі на міастенію та паркінсонізм, а також особи похилого віку.

Оскільки Аміцил виводиться з сечею, до початку лікування необхідно провести корекцію водно-електролітного балансу. При появі ознак нефротоксичності (часті позиви до сечовипускання, виявлення лейкоцитів, еритроцитів або альбуміну в сечі) введення рідини слід збільшити, а дозу препарату рекомендується знизити. Зазначені симптоми зазвичай зникають до кінця курсу лікування. Однак в разі розвитку гіперазотемії або олігурії лікування слід припинити. При спільному застосуванні з цефалоспоринами бажано вводити їх у різні місця (в/м) з інтервалом не менше 1 ч.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Інструкція повідомляє, що Амікацин проникає через плаценту і може надавати ототоксичну дію на плід, тому його застосування під час вагітності протипоказано. При необхідності застосування Аміцилу при пневмонії та інших захворюваннях годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Лікарський засіб загалом не впливає на швидкість реакції, але слід враховувати імовірність таких побічних ефектів з боку центральної нервової системи, як сонливість, порушення нервово-м’язової передачі.

При застосуванні препарату Аміцил в високих дозах підвищується ризик розвитку ототоксичної або нефротоксичної дії.

При парентеральному введенні слід враховувати можливість нервово-м'язової блокади.

Лікування: при токсичних реакціях - перитонеальний діаліз або гемодіаліз.

• При одночасному застосуванні препарату Аміцил з амфотерицином В, ванкоміцином, метоксифлураном, енфлураном, НПЗП, рентгеноконтрастними засобами, цефалотином, циклоспорином, цисплатином, поліміксинами підвищується ризик розвитку нефротоксичної дії.
• При одночасному застосуванні Аміцилу ампули з петльовими діуретиками (фуросемід, етакринова кислота) або з цисплатином підвищується ризик розвитку ототоксичної дії.
• При одночасному застосуванні з ефіром етиловим і блокаторами нервово-м'язової передачі підвищується ризик пригнічення дихання.

У сухому, захищеному від світла місці при температурі 15-25 °C. Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Актуальна ціна на Аміцил 0,5 вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Аміцил інструкція, а також інформація «Аміцил чим розводити» та «Аміцил при пневмонії» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Amikacin / ncbi.nlm.nih.gov;
• Amikacin / drugbank.com.