ГРВІ

Гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) - група клінічно та морфологічно подібних гострих запальних захворювань органів дихання, збудниками яких є пневмотропні віруси.

Загальні відомості

ГРВІ - найпоширеніша у світі група захворювань, яка об'єднує грип, парагрип, респіраторно-синцитіальну інфекцію, риновірусні та аденовірусну інфекції та інші катаральні запалення верхніх дихальних шляхів. У процесі розвитку вірусне захворювання може ускладнюватися бактеріальною інфекцією.

Причини ГРВІ

До розвитку ГРВІ призводять збудники, що відносяться до п'яти груп вірусів. Кількість вірусів, здатних викликати ураження дихальних шляхів, сягає 300. Природно, що для кожного з них характерні свої особливості.

Вважають, що влітку і восени збудниками найчастіше є представники групи пікорнавірусів (риновіруси, деякі штами Коксакі), пізньої осені та взимку - міксо-, параміксо- і пневмотропні віруси (грип, парагрип, респіраторно-синцитіальних). В останні 10 років у період сезонного спалаху захворюваності одночасно циркулюють 3-4 збудника (грип А і В, аденовіруси).

Джерелом інфекції є хвора людина, найчастіше, у якої симптоми хвороби є яскраво виражені або практично непомітні (стерта форма). Рідше джерелом інфекції є здорові вірусоносії.

Передача інфекції, як правило, відбувається повітряно-крапельним шляхом. Однак можлива передача і при тісному контракті - рукостискання, поцілунки, спільне користування предметами побуту та ін.

Імунітет після перенесеної вірусної інфекції зазвичай нетривалий, типоспецифічний.

Діагностика

У діагностиці допомагає ретельний аналіз епідемічної ситуації, черговості появи симптомів і їх динаміки, характеру кашлю, мокротиння і виділень з носа.

Точно визначити збудник можна тільки за допомогою аналізів, які виявлятимуть антигени вірусів за допомогою реакції імунофлюоресценції або виявлення антитіл до вірусу.

Що можете зробити ви при гострій респіраторній вірусній інфекції

Лікування вірусних інфекцій, що вражають верхні дихальні шляхи, як правило, симптоматичне в домашніх умовах.

На час лихоманки рекомендується постільний режим, молочно-рослинна дієта багата вітамінами, вживання великої кількості теплого пиття (соки, морси, чай з лимоном, малиною та ін). Призначають симптоматичні засоби: судинозвужувальні препарати в ніс ( нафтизин, галазолін ), муколітики та протикашльові препарати (настоянка алтея, мукалтин, корінь солодки, пертуссин, бромгексин, грудний збір), антигістамінні препарати (тавегіл, супрастин, цетрин, кларитин), аскорбінова кислота і полівітаміни.

В якості етіотропної терапії (спрямованої на боротьбу зі збудником), не пізніше 48 годин від початку захворювання, починають використання противірусних препаратів: адамантанового ряду (амантадин, ремантадин), інгібіторів нейрамінідази (озельтамівір - таміфлю, занамівір - реленза), препаратів рекомбінантного a-інтерферону , індукторів інтерферону (аміксин, циклоферон) і т.д.

При розвитку ускладнень, повторного підвищення температури після її нормалізації приступають до антибіотикотерапії ( пеніциліни, амінопеніцилінів з бета-лактамазами, цефалоспорини, макроліди), як правило, в умовах стаціонару.

Якщо лікування не допомогло слід терміново звернутися до лікаря.

Що може зробити лікар

Лікар призначить аналізи та обстежує хворого, після чого він зможе поставити точний діагноз і призначити лікування.