Антикатарал

Склад

Діючі речовини: парацетамол, фенілефрину гідрохлорид, хлорфенаміну малеат;

1 пакетик містить парацетамолу 650 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг, хлорфенаміну малеату 4 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота лимонна безводна, сахарин натрію, сахароза, натрію цикламат, ароматизатор апельсиновий.

Лікарська форма

Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: білий однорідний порошок без грудок, після розчинення у воді має апельсиновий смак.  

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B Е51.

Фармакодинаміка

Комбінований препарат зі знеболювальною, жарознижувальною, протизапальною та протиалергічною дією, зумовленою ефектами компонентів, що входять до складу лікарського засобу.

Парацетамол – анальгетик-антипіретик, чинить виражену знеболювальну, жарознижувальну дію. Указана дія парацетамолу пов’язана з його впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі, здатністю інгібувати синтез простагландинів у центральній нервовій системі.

Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметик, діє переважно шляхом прямого впливу на α-адренергічні рецептори. Спричиняє звуження судин, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини носа та придаткових пазух.

Хлорфенаміну малеат – блокатор гістамінових Н1-рецепторів, має протиалергічну дію, зменшує проникність капілярів, звужує судини, усуває набряк та гіперемію слизової оболонки носа, носоглотки та придаткових пазух носа; зменшує місцеві ексудативні прояви, пригнічує симптоми алергічного риніту (чхання, ринорею, свербіж очей, носа, подразнення в горлі).

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо парацетамол швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 30–60 хв. При застосуванні терапевтичних доз період напіввиведення становить 1–4 години.
 
Парацетамол метаболізується у печінці в основному за допомогою реакції кон’югації. Залежно від концентрації у плазмі частково піддається деацетуванню або гідроксилюванню. Основний шлях виведення – із сечею (90–100 % протягом 24 годин), у вигляді кон’югатів глюкуронідів (60 %), сульфатів (35 %) або цистеїну (3 %).

Час напіввиведення фенілефрину після перорального застосування становить 2,1–3,4 години.

Максимальна концентрація хлорфенаміну малеату у плазмі досягається через 1–2,5 години; період напіввиведення становить 16–19 годин. 70–83 % від прийнятої внутрішньо дози виводиться із сечею у незміненому стані або у формі метаболітів.

Симптоматичне лікування грипу та гострих респіраторних інфекцій, що супроводжуються підвищенням температури тіла, болем у горлі, закладеністю носа, нежитем, головним болем, болем у м’язах і суглобах, сльозотечею.

Приймати внутрішньо. Перед використанням розчинити вміст пакета у половині склянки теплої води. Разова доза для дорослих та дітей віком від 12 років становить 1 пакетик. При необхідності повторювати кожні 4 години, але не слід перевищувати максимальну добову дозу – 4 пакетики. Тривалість лікування визначає лікар. Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні. Не приймати разом з іншими засобами, що містять парацетамол.

Діти

Антикатарал застосовувати дітям віком від 12 років.

• Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
• Тяжкі захворювання печінки та/або нирок, печінкова недостатність.
• Порушення кровотворення та захворювання крові (включно з вираженою лейкопенією та анемією).
• Спадкові особливості та ферментні порушення: уроджений дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази, синдром Жильбера, синдром Дубіна – Джонсона.
• Серцево-судинні патології: тяжкі порушення провідності серця, тяжка форма ішемічної хвороби серця, тяжка артеріальна гіпертензія, декомпенсована серцева недостатність, виражений атеросклероз коронарних артерій, аритмії.
• Дихальна система: емфізема легень, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма, ризик виникнення дихальної недостатності.
• Ендокринні та обмінні порушення: цукровий діабет, гіпертиреоз, феохромоцитома.
• Шлунково-кишковий тракт: виразкова хвороба шлунка у стадії загострення, гострий панкреатит, пілородуоденальна обструкція.
• Нервова система та психіка: епілепсія, підвищена збудливість, порушення сну.
• Офтальмологія: закритокутова глаукома.
• Сечостатева система: обструкція шийки сечового міхура, доброякісна гіперплазія передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням.
• Інші стани: алкоголізм, літній вік.
• Одночасний прийом медикаментів: заборонено застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після їх припинення, а також з трициклічними антидепресантами та бета-адреноблокаторами.
• Період вагітності або годування груддю (протипоказано, зокрема, у третьому триместрі вагітності).

Можливі такі побічні реакції: сонливість, порушення сну, головний біль, підвищена збудливість, ейфорія, порушення координації рухів, біль в епігастральній ділянці, нудота, анорексія, жовтяниця, свербіж шкіри, висип, набряк Квінке, ниркова колька та інтерстиціальний нефрит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, мультиформна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона), лейкопенія, відчуття сухості в роті , утруднення сечовипускання, порушення акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, тахікардія, порушення сну, підвищення артеріального тиску.

Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. При виникненні побічних ефектів застосування препарату слід припинити. Під час прийому Антикатаралу не рекомендується приймати інші препарати, що містять парацетамол, симпатоміметики (фенілефрин, псевдоефедрин та ін.), Барбітурати, транквілізатори, а також вживати алкоголь.

З обережністю Антикатарал призначають пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи, печінки (з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості), нирок, щитоподібної залози, хворим на цукровий діабет, ХОЗЛ, БА, глаукомою, гіпертрофією передміхурової залози з порушенням сечовипускання, анемію.

Фенілефрин що входить до складу препарату здатний давати позитивний аналітичний результат допінг-контролю.

Препарат можна застосовувати не раніше ніж через 15 днів після закінчення лікування інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами та метилдопою.

Необхідно проконсультуватися з лікарем, якщо:

• симптоми не зникають та/або супроводжуються високою температурою тіла, яка триває більше трьох днів;
• спостерігаються симптоми, які включають біль у горлі, що не минає більше 3 днів та супроводжується гарячкою, головним болем, висипами, нудотою або блюванням;
• якщо головний біль стає постійним.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Антикатарал протипоказаний протягом третього триместру вагітності. При необхідності застосування препарату в період годування груддю рекомендується припинити на весь період лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час застосування препарату слід утриматися від керування транспортними засобами та від роботи з потенційно небезпечними механізмами. 

Одночасне застосування Антикатаралу з інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами, метилдопою може привести до вираженої АГ, тахікардії, гіпертермії, порушення функції основних життєво важливих органів, що може привести до смерті.

Препарат посилює ефекти седативних і протиепілептичних препаратів, етанолу та етанолвмісних препаратів.

При одночасному застосуванні Антикатаралу з гіпотензивними засобами ефективність останніх може зменшуватися.

При одночасному застосуванні з деякими снодійними, барбітуратами, протиепілептичними препаратами, рифампіцином, етанолом нетоксичні дози парацетамолу можуть викликати пошкодження печінки.

При одночасному застосуванні парацетамолу з азидотимидином можливий розвиток нейтропенії.

При одночасному застосуванні парацетамол посилює гепатотоксичність хлорамфеніколу.

Препарат посилює дію непрямих антикоагулянтів. Одночасне застосування з блокаторами β-адренорецепторів може викликати АГ і брадикардію.

Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином чи іншими серцевими глікозидами збільшує ризик розвитку серцевих аритмій та серцевого нападу. Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне застосування з алкалоїдами ріжків (ерготамін, метисергід) підвищує ризик ерготизму.

Можливі гепатотоксична та нефротоксична дія, порушення серцевого ритму, збудження, запаморочення, порушення сну, нудота, анорексія, біль у шлунку, сонливість, слабкість, порушення координації рухів, підвищення або зниження артеріального тиску, дуже рідко - тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

Передозування парацетамолу може призвести до ураження печінки, жовтяницю, гепатонекроз.

У разі передозування препарат відміняють, проводять симптоматичне лікування. Слід промити шлунок та прийняти 30-50 г активованого вугілля, що значно знижує абсорбцію парацетамолу. Антидотами парацетамолу є ацетилцистеїн і метіонін. Необхідно викликати швидку медичну допомогу та негайно доставити пацієнта до лікарні, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування.

При температурі не вище 25 °C. Термін придатності - 3 роки.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Paracetamol for adults: painkiller to treat pain and high temperature / nhs.uk;
• Paracetamol: uses, dosage and side effects / healthdirect.gov.au.