Нетримання сечі

Лікування нетримання сечі визначається глибиною патологічного процесу й охоплює поступовий перехід від консервативних підходів - таких як зміна способу життя, тренування м'язів тазового дна, електростимуляція та планування сечовипускання - до фармакотерапії та за показаннями до хірургічного втручання.

Нетримання сечі у чоловіків зумовлене низкою урологічних, неврологічних та анатомічних факторів, включаючи гіперплазію передміхурової залози, стриктуру уретри, гіперактивний сечовий міхур, захворювання ЦНС та наслідки хірургічних втручань, що вимагає комплексного й диференційованого підходу до діагностики та лікування.

Інконтиненція, або неконтрольоване виділення сечі, є багатофакторним станом, етіологія якого варіюється в залежності від статі, включаючи післяпологові та хірургічні ускладнення, а також вікові зміни у жінок, гіперплазію передміхурової залози, уретральні стриктури або неврологічні захворювання у чоловіків.

Нетримання сечі, хоч і делікатна, але поширена проблема, успішно піддається медикаментозній корекції за допомогою різноманітних препаратів - від тих, що розслабляють м'язи сечового міхура, до гормональних засобів. Головне - не займатися самолікуванням, а звернутися до лікаря для індивідуального підбору ефективної терапії.

Лікування жіночого нетримання сечі передбачає індивідуальний підбір фармакологічних засобів, спрямованих на модуляцію активності сечового міхура шляхом зниження його скоротливості та покращення розслаблення, а також можливість застосування локальної гормональної терапії для оптимізації стану слизових оболонок та мінімізації ургентних симптомів.