Хвороба Лайма

Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз) - інфекційне захворювання, що викликається спірохетами Borrelia burgdorferi і передається кліщами.

Загальні відомості

Характеризується схильністю до хронічного і рецидивуючого перебігу і переважним ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату і серця.

Це захворювання вперше було виявлено в 1975 р в містечку Лайм (США), коли у групи пацієнтів був виявлений артрит, який характеризувався незвичайним перебігом.

Зараження відбувається при укусі інфікованим кліщем. Збудники Borrelia burgdorferi зі слиною кліща потрапляють у шкіру і протягом декількох днів розмножуються, після цього вони поширюються на інші ділянки шкіри та внутрішні органи (у т.ч. серце, головний мозок, суглоби). Збудники протягом тривалого часу (роками) можуть зберігатися в організмі людини, обумовлюючи хронічний і рецидивуючий перебіг захворювання. Хронічна форма захворювання може розвинутися через багато років після зараження. Хвороба Лайма діагностується на підставі спеціального дослідження крові та симптомів.

Нині є методики, які дозволяють розпізнати захворювання швидше, ніж використовувалися раніше тести на антитіла.

Причини хвороби Лайма

Укус кліща Ixodia dammini, який є переносником спірохети Borrelia burgdorferi.

Симптоми

Поява на місці укусу кліщем почервоніння шкіри. Червона пляма поступово збільшується по периферії, досягаючи 1-10 см в діаметрі, іноді до 60 см і більше. Форма плями округла або овальна, рідше неправильна. Зовнішній край запаленої шкіри більш червоний, трохи піднімається над рівнем шкіри. Згодом центральна частина плями блідне або набуває синюшного відтінку, створюється характерна форма кільця. У місці укусу кліща, в центрі плями, утворюється скоринка, потім рубець. Пляма без лікування зберігається 2-3 тижні, потім зникає.

Через 1-1,5 місяця розвиваються ознаки ураження нервової системи, серця або суглобів. Спостерігаються грипоподібні симптоми, такі як головний біль, слабкість, лихоманка, втома, болі в горлі, м'язові болі. Суглоби гарячі, набряклі та хворобливі (найбільш часто вражаються колінні суглоби), болі в м'язах і сухожиллях.

Неврологічні симптоми - паралічі (найбільш часто на обличчі), порушення чутливості шкіри, безсоння, втрата слуху.

З боку серця: аритмія, підвищення частоти серцевих скорочень, брадикардія, болі в грудній клітці, запаморочення, вкорочення дихання.

Можливі й психіатричні зміни: депресія, деменція.

Ускладнення хвороби Лайма

Хвороба Лайма найчастіше виникає пізньою весною або раннім літом. Через 1-2 тижні грипоподібні симптоми, які можуть супроводжуватися висипом, зазвичай зникають. Недавні дослідження показали, що бактерії можуть проникати в головний і спинний мозок на ранній стадії захворювання.

При відсутності лікування на ранній стадії захворювання через кілька тижнів або місяців розвиваються ускладнення з боку серця, суглобів, нервової системи. Однак навіть у пацієнтів, які отримували терапію на ранній стадії, ускладнення розвиваються в 15% випадків.

Оскільки симптоми неспецифічні, хвороба Лайма часто неправильно діагностується і розцінюється як ревматоїдний артрит, менінгіт, розсіяний склероз.

Слабкість, зміни настрою і неврологічні симптоми є частими причинами помилкової діагностики психічних захворювань, синдрому хронічної втоми, інших рідкісних захворювань, які можуть супроводжуватися подібними симптомами.

Захворювання рідко закінчується летальним результатом, але ускладнення з боку серця можуть проявлятися небезпечними для життя аритміями, інфекціями при вагітності, які можуть призвести до викидня.

Що можете зробити ви

При появі важкої слабкості, необхідний відпочинок. Ацетилсаліцилову кислоту або парацетамол можна застосувати для полегшення грипоподібних симптомів і болів в суглобах. При ураженні суглобів необхідний спокій, інакше можливе необоротне ушкодження уражених суглобів.

Що може зробити лікар при хворобі Лайма

Для лікування хвороби Лайма призначають антибіотики, зазвичай тетрацикліни або пеніциліни, які застосовують всередину протягом 2 тижнів, а то й значно довше. У важких випадках антибіотики вводяться внутрішньовенно. Чим раніше розпочато лікування, тим воно ефективніше.

Для відновлення ураженого суглоба може знадобитися хірургічне втручання.

Якщо відбулося зараження вагітної жінки, то вона повинна якомога швидше повідомити про це лікаря.