Ангіопатія

Ангіопатія: така різна, така небезпечна

Що мається на увазі під діагнозом

Ангіопатія — патологічний стан судин, за якого змінюється тонус судинної стінки. Він виникає в разі різних захворювань, у тому числі як небезпечне ускладнення.

Розрізняють такі основні види:

• діабетична;
• амілоїдна церебральна;
• ангіопатія сітківки.

Рідше зустрічаються гіпертонічна, гіпотонічна, травматична, стріарна (немовлят). Кожна відрізняється за діагностикою, перебігом, причинами й терапією.

Захворювання вражає як дрібні судини (тоді мова йде про мікроангіопатію), так і великі. Ангіопатія артерій зазвичай розвивається в нижніх кінцівках, серці, мозку і протікає важко. Причиною макроангіопатії зазвичай стає діабет і атеросклероз.

Причини захворювання

Більшість ангіопатій пов’язують із розвитком цукрового діабету. Патологічний процес посилює перебіг основного захворювання.

Причинами ангіопатії сітківки може бути як діабет, так і хвороби крові, гіпертонія, травми, паління, вагітність, аутоімунні захворювання, інтоксикації.

Церебральна амілоїдна (ЦАА) — наслідок старечої деменції, або хвороби Альцгеймера.

Гіпертонічну викликає підвищений артеріальний тиск.

Стріарна ангіопатія немовлят — результат вистилання судин мозку кальцієвими утворами.

Симптоми захворювання

Симптоми можуть різнитися залежно від механізму розвитку й локалізації захворювання.

Якщо мова йде про ангіопатію сітківки, пацієнт скаржитиметься на:

• втрату гостроти зору;
• появу мушок;
• затуманення поля або сегмента зору;
• болючі відчуття в очах;
• головний біль;
• сльозотеча.

Діабетична характеризується:

• появою виразок на ногах;
• втратою чутливості, відчуттям печіння в кінцівках;
• болем у м’язах;
• кульгавістю;
• синюшністю і сухістю шкірних покривів;
• набряками;
• головним болем.

На ЦАА вказують:

• зміна інтелекту й пам’яті в гірший бік (аж до слабоумства);
• загальне нездужання;
• головний біль;
• нудота, блювота;
• оніміння кінцівок;
• судоми;
• поява галюцинацій.

Стріарну можна запідозрити в разі тривалого плачу і млявості дитини.

Діагностика захворювання

Діагностика проводиться на підставі збирання анамнезу й додаткових досліджень. У першу чергу це стосується захворювання, асоційованого з діабетом. Як правило, на момент приєднання ангіопатії діагноз «діабет» уже поставлений. Лікар може призначити загальний аналіз крові й визначення рівня глюкози, аналіз сечі, УЗД, КТ головного мозку, ангіографію.

Ангіопатія сітківки виявляється шляхом обстеження очного дна.

ЦАА й гіпертонічну ангіопатію допомагає визначити УЗД судин голови та шиї, КТ і МРТ головного мозку, МСКТ-ангіографія. Стріарну, крім перерахованого, — нейросонографія.

Як розвивається хвороба

Діабетична

Надлишки глюкози викликають генералізовану зміну стінок усієї судинної системи хворого. Однак найчастіше ангіопатія локалізується в судинах мозку, серця, нирок, на очному дні, вражає ноги, особливо стопи.

Не розпізнана вчасно діабетична ангіопатія призводить до серйозних ускладнень (сліпота, інфаркт, ампутація кінцівок тощо).

Сітківки ока

У результаті порушення наповнюваності судин, що пронизують сітківку, погіршується її кровопостачання і живлення. Судини потовщуються або стоншуються, закупорюються, що призводить до дегенеративних змін у сітківці, крововиливів у сітківку та склоподібне тіло.

ЦАА

Церебральний амілоїд (зазвичай з’являється також у разі хвороби Альцгеймера), накопичуючись у великих артеріях головного мозку, стає причиною порушення цілісності судин, стоншуючи їхні стінки. Результатом може стати мозковий крововилив.

Стріарна

Розвиток провокується патологіями вагітності (інфекціями, кисневим голодуванням плода, обвиттям пуповиною тощо).

Терапія

Діабетична ангіопатія

Провідну роль відіграє терапія основного захворювання. Необхідне дотримання суворої дієти, відмова від паління і алкоголю, контроль маси тіла.

Оскільки більша частина діабетичних ангіопатій пов’язана з ураженням судин нижніх кінцівок, слід звернути особливу увагу на стан ніг (стоп). Якщо лікар підозрює у хворого «діабетичну стопу» (деформація, поява трофічних виразок), проводиться госпіталізація і лікування у стаціонарі. У період реабілітації застосовується фізіотерапія. У випадку важких патологій показане хірургічне втручання.

Ангіопатія сітківки ока

Цей вид ангіопатії краще за інші піддається консервативному лікуванню (з урахуванням основного захворювання). Ефективним може бути як застосування медикаментозних препаратів, так і лазерна, фізіотерапія, масаж коміркової зони. У запущених випадках необхідне оперативне втручання.

Гіпертонічна, стріарна й ЦАА

Гіпертонічна ангіопатія лікується за допомогою стабілізації АТ і нормалізації кровообігу.

У разі стріарної ангіопатії призначаються препарати для поліпшення церебрального метаболізму й гемодинаміки. За відсутності ефекту — мінімальне хірургічне втручання.

У разі церебральної амілоїдної ангіопатії показане симптоматичне лікування, досягти позитивної динаміки в лікуванні основного захворювання не можливо.

Ліки

Якщо вирішене завдання з терапією основного захворювання, у лікуванні застосовують такі препарати, як Пентоксифілін (Пентилін), Трентал, Вазоніт (допомагають налагодити кровоток).

Ксантинолу нікотинат і препарати гінгко білоби (Білобіл, Танакан) поліпшують стан судинної стінки. Для нормалізації мікроциркуляції приймають вітаміни А, В, С, Е.

АТФ-Лонг, Актовегін, препарати кокарбоксилази мають метаболічну дію: активують кровообіг, налагоджують обмін речовин.

М’які антиагреганти, такі як Магнікор, Дипіридамол, перешкоджають утворенню тромбів.

Оскільки всі подібні патології серйозно впливають на якість життя, а в деяких випадках є загрозливими, медикаментозна терапія повинна бути погоджена з лікарем.

Список використаної літератури

1. Бабаева А. Р., Тарасов А. А., Давыдов С. И., Емельянова А. Л. // Вестник ВолГМУ. — 2006. — Т. 19, № 3. — С. 18—23.
2. Восканьянц А. Н., Нагорнев В. А. // Цитокины и воспаление. — 2004. — Т. 3, № 4. — С. 10—13.
3. Гуревич В. С. // Болезни сердца и сосудов. — 2006. — № 4. — С. 4—8.
4. Демьянов А. В., Котов А. Ю., Симбирцев А. С. // Цитокины и воспаление. — 2003. — Т. 2, № 3. — С. 20— 35.
5. Дедов И. И., Александров А. А. // Consilium med. — 2004. —T. 6, № 9. — С. 620—624.
6. Дедов И. И., Анциферов М. Б., Галстян Г. Р., Токмакова А. Ю. Синдром диабетической стопы. — М.: Федеральный диабетологический центр МЗ РФ, 1998.

Поширені запитання про ангіопатію

Мікроангіопатія

Захворювання, при якому відбувається пошкодження дрібних кровоносних судин і капілярів, що відповідають за правильний кровообіг в головному мозку, називають мікроангиопатія. Сюди ж відносять патологію судин сітківки ока і капілярів нирок. До нього приводять фібриноїдний некроз, тромбози, гіалінози. Найчастіше ця недуга пов'язана з іншими патологіями в організмі, такими як цукровий діабет, атеросклероз, різні пухлини та інфекції. Також може проявлятися в похилому віці.

Причини розвитку

Мікроангіопатія головного мозку пов'язана з ушкодженнями, що виникають в структурі стінки судин, і наступними за цим змінами тонусу гладкої мускулатури судин. Серед причин, які цьому сприяють:

• підвищений тиск;
• тромбоз — поява згустків крові в судинах, що перегороджують кровотік;
• порушення в роботі серцево-судинної системи;
• цукровий діабет;
• удари і травми голови;
• порушення згортання крові;
• генетичний фактор;
• наявність шкідливих звичок;
• вікові процеси.

Мікроангіопатія, в залежності від причин виникнення, характеру трансформацій і особливостей протікання, розділяється на види:

• церебральна — характеризується зниженням захисних функцій і поразкою дрібних судин і капілярів головного мозку через порушення відкладення білка, що зазвичай пов'язано з похилим віком;
• гіпертонічна — пов'язана з сильними перепадами тиску, з'являється у людей з артеріальною гіпертензією;
• лентікулостріарна — часто діагностується у новонароджених і в більшості випадків вважається варіантом норми, але спостереження у невролога необхідно;
• діабетична — спостерігається на тлі розвитку цукрового діабету і прогресує разом з ним.

Симптоми мікроангиопатії

Захворювання часто розвивається повільно і поступово, у багатьох випадках хворі звертаються до лікаря вже на запущеній стадії. Першими проявами можуть бути часті головні болі, від яких не допомагають таблетки. Потім з'являються ознаки астено-невротичного синдрому — хворий схильний до різких змін настрою, його турбує безсоння і швидка стомлюваність, що з часом переходить в депресію. Потім виникає забудькуватість, виникають проблеми з концентрацією уваги і складності з формулюванням думок. Залежно від того, де розташовані вогнища ураження, можливі супутні симптоми:

• порушення в координації рухів;
• погіршення зору;
• прояви вегетативного поліневриту (запалення багатьох периферичних нервів в кінцівках), лущення шкірного покриву на стопах ніг;
• порушення терморегуляції;
• нечутливість до болю;

Оскільки мікроангіопатію супроводжує порушення згортання крові, на пізніх стадіях можливі підшкірні і внутрішні крововиливи, кровотечі з носа.

Як діагностувати хворобу

Найбільш ефективними дослідженнями є МРТ та комп'ютерна томографія (КТ) головного мозку, які дають можливість побачити зміни у всіх судинах і в мозковій тканині, отримати дані про вено- і ліквороток. Для додаткової діагностики та визначення супутніх хвороб призначаються аналізи крові та сечі, електрокардіограма, електроенцефалографія, рентгенографія, доплерографія. Також хворого направляють на огляд до офтальмолога, щоб перевірити очне дно на предмет відхилень.

Лікування

Як і в лікуванні багатьох хвороб, тут також потрібен комплексний підхід і суворий контроль фахівців. Після визначення ступеня ураження судин пацієнту призначаються медикаментозні засоби та лікувальні заходи. Для хворих літнього віку і хворих на гіпертонію використовуються ліки, що допомагають контролювати тиск. Для додаткового забезпечення мозку корисними речовинами і покращення мікроциркуляції застосовують ноотропні засоби. У схему лікування входять ліки і що розріджують кров, і антиоксиданти, які її очищають. Також серед використовуваних при діагнозі мікроангіопатія препарати, які нормалізують ліпідний обмін. Це фібрати і статини. Додаткові заходи — фізіотерапія, масаж, басейн, з нетрадиційних методів — гірудотерапія. На початкових етапах розвитку хвороби можна використовувати засоби народної медицини, які допомагають поліпшити обмінні процеси і кровообіг. Це настойки і відвари таких корисних рослин, як конюшина, болиголов, трав'яні чаї з аптеки. В рідкісних випадках можливе хірургічне втручання для відновлення прохідності судин. У разі тромботичної мікроангіопатії використовують переливання плазми.

Профілактика мікроангіопатії

Профілактичними заходами є: контроль кров'яного тиску, помірні фізичні навантаження, здоровий спосіб життя з раціональним харчуванням і відмовою від зловживання алкоголем і тютюновими виробами, регулярні огляди у лікаря.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Поширені запитання про мікроангіопатію