Лівостор

Лівостор — лікарський засіб фармацевтичної компанії «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД АТ», виробництва України. Активним компонентом медикаменту Лівостор є речовина аторвастатин.

Аторвастатин — гіполіпідемічний лікарський засіб III покоління із групи статинів. Селективний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Ефект препарату визначається активністю циркулюючих метаболітів і зберігається близько 20–30 годин. Проте препарат рекомендується використовувати тільки після того, як інші заходи, такі як дієта, фізичні вправи і зниження ваги, не зменшують рівень холестерину належною мірою. 

Аторвастатин швидко всмоктується, і найвища його концентрація у крові спостерігається через 1–2 години після прийому. Системна біодоступність Лівостору становить близько 30%. Її пов’язують із біотрансформацією, що відбувається в печінці.

На фармацевтичному ринку України препарат Лівостор представлений у формі таблеток: Лівостор таблетки 10 мг, 20 мг, 40 мг № 30.

Основні причини підвищеного холестерину:

• нераціональне харчування (переважання в раціоні шкідливої їжі);
• зловживання спиртними напоями, сидячий спосіб життя;
• ожиріння;
• захворювання печінки й підшлункової залози;
• хронічні хвороби нирок (нефроптоз, гломерулонефрит, ниркова недостатність);
• ендокринні захворювання;
• порушення обміну речовин;
• цукровий діабет;
• тривалий прийом кортикостероїдів;
• недостатнє харчування.

Причини підвищеного холестерину в крові в жінок після 50 років — зайва вага й низький рівень естрогену.

Фармакодинаміка

«Лівостор» є синтетичним гіполіпідемічним лікарським засобом. Аторвастатин є інгібітором 3-гідрокси-3-метилглутарил-коферменту A-редуктази (ГМГ-КоА-редуктази). Цей фермент каталізує перетворення ГМГ-КоА на мевалонат – ранній етап біосинтезу холестерину, який обмежує швидкість його утворення.

«Лівостор» є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази - ферменту, від якого залежить швидкість перетворення 3-гідрокси-3-метилглутарил-коферменту A на мевалонат - речовина-попередник стеролів, у тому числі холестерину. Холестерин та тригліцериди циркулюють у кровотоку в комплексі з ліпопротеїнами. Ці комплекси поділяються за допомогою ультрацентрифугування на фракції ЛПВЩ (ліпопротеїни високої щільності), ЛПСШ (ліпопротеїни проміжної щільності), ЛПНЩ (ліпопротеїни низької щільності) та ЛПДНЩ (ліпопротеїни дуже низької щільності). Тригліцериди (ТГ) і холестерин у печінці включаються до складу ЛПДНЩ і вивільняються в плазму крові для транспортування в периферичні тканини. ЛПНЩ формуються з ЛПДНЩ і катаболізуються шляхом взаємодії з високоафінними рецепторами ЛПНЩ. Встановлено, що підвищені рівні загального холестерину (ОХ), холестерину ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ) та аполіпопротеїну В (aпo B) у плазмі крові сприяють розвитку атеросклерозу у людини і є факторами ризику для розвитку серцево-судинних захворювань, у той час як підвищені рівні холестерину ЛПВЩ пов'язані зі зниженим ризиком серцево-судинних захворювань.

«Лівостор» знижує рівень холестерину та ліпопротеїнів у плазмі крові шляхом інгібування в печінці ГМГ-КоА-редуктази та синтезу холестерину та шляхом збільшення кількості печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин для посилення поглинання та катаболізму ЛПНЩ; лікарський засіб також зменшує продукування ЛПНЩ та кількість цих частинок. Лівостор зменшує рівень холестерину ЛПНГ у деяких пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, тобто у групи людей, які рідко відповідають на лікування іншими гіполіпідемічними лікарськими засобами.

Лівостор, як і деякі його метаболіти, є фармакологічно активними у людини. Головним місцем дії аторвастатину є печінка, що грає головну роль у синтезі холестерину та кліренсі ЛПНЩ. Доза лікарського засобу, на відміну його системної концентрації, краще корелює зі зменшенням рівня холестерину ЛПНГ. Індивідуальний добір дози лікарського засобу слід здійснювати залежно від терапевтичної відповіді (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

«Лівостор» знижує рівні загального холестерину, холестерину ЛПНГ та апо B у пацієнтів з гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несемейними формами гіперхолестеринемії та змішаною дисліпідемією.

Фармакокінетика

Розподіл. Середній обсяг розподілу лікарського засобу «Лівостор» становить приблизно 381 літр. Понад 98% лікарського засобу зв'язується з білками плазми. Концентраційне співвідношення кров/плазма, що становить приблизно 0,25, свідчить про погане проникнення лікарського засобу еритроцити. «Лівостор» здатний проникати в грудне молоко (див. розділи «Протипоказання», «Застосування у період вагітності або годування груддю» та «Особливості застосування»).

Показанням для призначення медичного препарату є:

• загальне підвищення рівня холестерину, підвищення холестерину ліпопротеїнів малої щільності, тригліцеридів і аполіпопротеїну В, гіперхолестеринемія;
• профілактична терапія серцево-судинних захворювань, а саме зниження ризику виникнення ішемічної хвороби серця, стенокардії, інфаркту міокарда, інсульту і проведення процедури реваскуляризації;
• дитячий вік від 10 років, якщо за умови дотримання спеціальної дієти рівень холестерину не знижується чи в анамнезі є схильність до серцево-судинних хвороб у незрілому віці.

Ліки Лівостор призначені для прийому всередину, таблетку не слід ділити й розжовувати, тому що вона вкрита спеціальною оболонкою.

Рекомендований режим дозування встановлюється лікарем індивідуально для кожного пацієнта, залежно від важкості захворювання і клінічної відповіді на лікування. Терапію слід починати з дозування 10–40 мг 1 р/добу. Кожні 2 тижні необхідно моніторити концентрацію ліпопротеїдів і в разі потреби коректувати дозу.

Максимальне дозування на добу для дорослих становить 80 мг.

Дітям із 10 до 17 років застосовувати Лівостор слід у дозі не більш ніж 20 мг/добу.

Вартість медикаменту вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Скелетні м'язи

Є окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю внаслідок міоглобінурії при застосуванні лікарського засобу Лівостор та інших лікарських засобів цього класу. Наявні в анамнезі порушення функції нирок можуть бути фактором ризику для розвитку рабдоміолізу. Такі пацієнти потребують ретельнішого моніторингу для виявлення порушень з боку скелетних м'язів.

Є окремі повідомлення про випадки імунологічно опосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) – аутоімунної міопатії, пов'язаної із застосуванням статинів. ІОНМ характеризується такими ознаками: слабкість проксимальних м'язів та підвищений рівень креатинкінази у сироватці крові, які зберігаються, незважаючи на припинення лікування статинами; м'язова біопсія виявляє некротизуючу міопатію без значного запалення; При застосуванні імуносупресивних засобів спостерігається позитивна динаміка.

Можливість розвитку міопатії слід розглядати у будь-якого пацієнта з дифузними міалгіями, болючістю або слабкістю м'язів та/або значним підвищенням КФК. Пацієнтам слід порекомендувати негайно повідомляти про випадки болю у м'язах, болючості або слабкості м'язів невідомої етіології, особливо якщо це супроводжується відчуттям нездужання або підвищенням температури тіла або якщо ознаки та симптоми захворювання м'язів зберігаються після припинення прийому лікарського засобу Лівостор. Лікування лікарським засобом слід припинити у разі значного підвищення рівня КФК, діагностування міопатії чи підозри на неї.

Повідомлялося про випадки міопатії, у тому числі рабдоміолізу, при одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином, тому аторвастатин з колхіцином слід призначати пацієнтам з обережністю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Левостор слід тимчасово або повністю припинити будь-якому пацієнту з гострим, серйозним станом, що вказує на розвиток міопатії, або за наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (наприклад, тяжка гостра інфекція, гіпотензія, хірургічна операція, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади, а також неконтрольовані судоми).

Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами

Ризик розвитку рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні аторвастатину з деякими лікарськими засобами, які можуть збільшити концентрацію аторвастатину у плазмі. Прикладами таких лікарських засобів можуть бути потужні інгібітори CYP3A4 або транспортних білків: циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдін, стирипентол, кетоконазол, вориконазол, ітраконазол, посаконазол та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавірвір. При одночасному застосуванні з гемфіброзилом та іншими похідними фіброєвої кислоти, еритроміцином, ніацином та езетимибом також зростає ризик виникнення міопатій. Якщо можливо, слід застосовувати інші лікарські засоби (які не взаємодіють з аторвастатином) замість вищезгаданих.

Применение пациентам пожилого возраста

Поскольку старший возраст (свыше 65 лет) является фактором склонности к миопатии, следует с осторожностью назначать «Ливостор» пациентам пожилого возраста.

Порушення функції печінки

Відомо, що статини, як і інші гіполіпідемічні терапевтичні засоби, пов'язані з відхиленням від норми біохімічних показників функцій печінки. Перед тим як розпочинати терапію лікарським засобом «Лівостор», рекомендується отримати результати аналізів показників ферментів печінки та здавати аналізи повторно у разі клінічної необхідності. Є окремі повідомлення про випадки летальної та нелетальної печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали лікарські засоби групи статинів, у тому числі аторвастатин. У разі серйозного ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірубінемією або жовтяницею під час застосування лікарського засобу Лівостор слід негайно припинити лікування. Якщо не визначено альтернативної етіології, не слід повторно розпочинати лікування лікарським засобом.

Лівостор слід з обережністю призначати пацієнтам, які вживають значні кількості алкоголю та/або мають в анамнезі захворювання печінки. «Лівостор» протипоказаний при активному захворюванні печінки або стійкому підвищенні рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділ «Протипоказання»).

До початку лікування

Аторвастатин слід обережно призначати пацієнтам зі схильністю до розвитку рабдоміолізу. До початку лікування статинами у пацієнтів, схильних до розвитку рабдоміолізу, слід визначати рівень креатинкінази (КК) при:

•      порушенні функцій нирок;
•      гіпофункції щитовидної залози;
•      спадкових розладах м'язової системи у сімейному чи особистому анамнезі;
•      перенесених у минулому випадках токсичного впливу статинів чи фібратів на м'язи;
•      перенесених у минулому захворюваннях печінки та/або вживанні великих кількостей алкоголю.

Підвищення рівня лікарського засобу у плазмі крові можливе, зокрема, у разі взаємодії та застосування особливим групам пацієнтів, у тому числі пацієнтам зі спадковими хворобами.

У таких випадках рекомендується оцінювати співвідношення ризиків і можливої користі від лікування та проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів. Якщо до початку лікування рівень КК значно підвищений (перевищує верхню межу норми (ВМН) більш ніж у 5 разів), лікування розпочинати не слід.

Під час лікування

Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про розвиток болю в м'язах, судом чи слабкості, особливо коли вони супроводжуються нездужанням чи лихоманкою.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Лівостор протипоказаний вагітним та жінкам, які можуть завагітніти. Статини можуть завдати шкоди плоду при їх застосуванні вагітними жінками. Левостор можна застосовувати жінкам репродуктивного віку лише за умови, що ймовірність вагітності таких пацієнток є незначною, та вони були проінформовані про потенційні фактори ризику. Якщо жінка завагітніла у період лікування Левостором, слід негайно припинити застосування лікарського засобу та повторно проконсультувати пацієнтку щодо потенційних факторів ризику для плода та відсутності відомої клінічної користі від продовження застосування лікарського засобу у період вагітності.

Оскільки статини потенційно здатні спричинити серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування лікарським засобом Лівостор, слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортом чи іншими механізмами

Лікарський засіб дуже незначний вплив на швидкість реакції під час керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

До прийому лікарського засобу Лівостор є ряд протипоказань, таких як:

• чутливість до активних компонентів медикаменту;
• гострі захворювання печінки;
• дитячий вік до 10 років;
• планування вагітності чи можливість зачаття;
• вагітність і період лактації.

З особливою обережністю необхідно призначати таблетки Лівостор людям, які страждають алкоголізмом і мають порушення функції печінки.

У період використання медикаменту можливий прояв небажаних побічних ефектів, таких як: підвищена втомлюваність, шум у вухах, безсоння, запаморочення, збільшення ваги, зниження апетиту, біль у м’язах, суглобах і сухожиллях, м’язові судоми, набряк Квінке, кропив’янка, еритема, облисіння, некроліз, тромбоцитопенія, набряки, анафілактичний шок.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: біль у горлі та гортані; носова кровотеча; виняткові випадки інтерстиціального захворювання легень (особливо під час тривалого лікування).

З боку метаболізму та харчування: гіпоглікемія, збільшення маси тіла, анорексія; гіперглікемія.

У разі прояву симптомів, не зазначених в інструкції, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.

У разі спільного застосування Лівостору з:

• протигрибковими препаратами, еритроміцином, нікотиновою кислотою і циклоспорином виникає ймовірність розвитку міопатії;
• кларитроміцином і еритроміцином підвищується концентрація діючої речовини у плазмі крові.

Комбінація інгібіторів протеазу. Значення AUC аторвастатину значно підвищується при одночасному застосуванні лікарського засобу «Лівостор» з кількома комбінаціями інгібіторів протеази ВІЛ, а також з інгібітором протеази вірусу гепатиту С тілапревіром у порівнянні із застосуванням тільки лікарського засобу «Лівостор» (див. розділ «Фармакологічні властивості» Тому для пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІЛ типранавір + ритонавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту C тілапревір, слід уникати одночасного застосування з лікарським засобом Лівостор. Лікарський засіб слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найменшій ефективній дозі. Для пацієнтів, які приймають інгібітори протеази ВІЛ саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, доза лікарського засобу Лівостор не повинна перевищувати 20 мг; слід дотримуватись обережності при їх спільному застосуванні (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»). При застосуванні пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревір, доза лікарського засобу Лівостор не повинна перевищувати 40 мг; також рекомендується проведення ретельного клінічного моніторингу пацієнтів.

Потужні інгібітори CYP 3A4. «Лівостор» метаболізується цитохромом P450 3A4. Одночасне застосування лікарського засобу Лівостор з потужними інгібіторами CYP 3A4 може призвести до підвищення концентрацій аторвастатину в плазмі крові.

Помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, дилтіазем, верапаміл та флюконазол) можуть підвищувати концентрацію аторвастатину у плазмі крові. Одночасне застосування еритроміцину та статинів супроводжується підвищенням ризику розвитку міопатії.

Ітраконазол. Значення AUC аторвастатину значно підвищується при одночасному застосуванні лікарського засобу Лівостор 40 мг та ітраконазолу 200 мг.

Циметидін. Ознаки взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.

Дігоксин. При одночасному застосуванні багаторазових доз лікарського засобу Лівостор і дигоксину рівноважні концентрації дигоксину в плазмі крові підвищуються приблизно на 20%. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які приймають дигоксин.

Колхіцин. При одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином повідомлялося про випадки міопатії, у тому числі рабдоміолізу, тому слід з обережністю призначати аторвастатин з колхіцином.

Інші лікарські засоби. Одночасне застосування аторвастатину та гіпотензивних лікарських засобів та його застосування в ході естрогензамісної терапії не супроводжувалося клінічно значущими побічними ефектами. Дослідження взаємодії аторвастатину з іншими лікарськими засобами не проводили.

Повними аналогами ліків Лівостор, які мають ідентичний склад і дозування, є препарати Аторис, Етсет, Аторвакор, Лімістин, Аторвастерол. Оцінювати, які ліки кращі, недоцільно, тому що відмінністю між ними є тільки країна-виробник.

Лівостор купити можна в мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1 або замовити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1, де можна подивитися наявність препарату і його аналогів у мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1, забронювати чи оформити доставку, тим самим убезпечивши себе від контакту із хворими людьми. На Лівостор ціна в мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1 найнижча.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.