Джардінс

Склад

До складу входить діюча речовина: емпагліфлозін (empagliflozin);

1 таблетка містить емпагліфлозіну 10 мг або 25 мг

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна гідроксипропілцелюлоза; натріюкроскармелоза; кремнію діоксид колоїдний магнію стеарат оболонка Opadry® Yellow 02B38190 (гіпромелоза 2910, титану діоксид (E171), тальк, макрогол 400, заліза оксид жовтий (E172)).

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. По 10 таблеток в перфорованому блістері, по 1 або 3 блістери в картонній коробці.

Основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки по 10 мг: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, блідо-жовтого кольору зі скошеними краями, з тисненням символу компанії «Boehringer Ingelheim» на одній стороні та тисненням «S10» на іншій;
• таблетки по 25 мг: овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, блідо-жовтого кольору зі скошеними краями, з тисненням символу компанії «Boehringer Ingelheim» на одній стороні та тисненням «S25» на іншій.

Вартість Джардинс вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де його можна купити за найвигіднішими цінами в Україні.

Джардінс належить до категорії препаратів, що застосовуються при цукровому діабеті. Належить до інгібіторів натрій-залежного ко-транспортера глюкози 2 типу (іНКЗКТГ2). Код АТХ ліків - А10В К03.

Фармакодинаміка

Механізм дії. Емпагліфлозін є оборотним сильнодіючим (IC50 1,3 нмоль) і селективним конкурентним інгібітором натрій-глюкозного котранспортера 2 (SGLT2). Емпагліфлозін не інгібує інші транспортери глюкози, які відіграють важливу роль в доставці глюкози в периферичні тканини, і є в 5000 разів більше селективним по відношенню до SGLT2 порівнянні з SGLT1, основним транспортером, відповідальним за поглинання глюкози в кишечнику. SGLT2 експресується на високому рівні в нирках, тоді як експресія в інших тканинах відсутній або дуже низька. Він відповідає як основний транспортер з реабсорбцію глюкози з просвіту канальців назад в кровотік. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і гіперглікемією фільтрується і поглинається більшу кількість глюкози.

Емпагліфлозін покращує глікемічний контроль у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу за рахунок зниження реабсорбції глюкози нирками. Кількість глюкози, виводиться нирками шляхом цього глюкуретічного механізму, залежить від концентрації глюкози в крові та швидкості клубочкової фільтрації (СКФ). Інгібування SGLT2 у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і гіперглікемією призводить до підвищеної екскреції глюкози з сечею. Крім того, емпагліфлозін збільшує виведення натрію, призводить до осмотичного діурезу і зменшує інтраваскулярний обсяг.

У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу екскреція глюкози збільшувалася відразу після першої дози емпагліфлозіну і зберігалася протягом 24-годинного інтервалу дозування. Збільшення екскреції глюкози з сечею зберігалося в кінці 4-тижневого періоду лікування і в середньому становила близько 78 г/добу. Збільшення екскреції глюкози з сечею призводило до негайного зниження рівня глюкози в плазмі крові у пацієнтів з діабетом 2 типу.

Емпагліфлозін покращує рівень глюкози в плазмі крові як натще, так і після прийому їжі. Механізм дії емпагліфлозіну не залежить від функції бета-клітин і шляхи дії інсуліну, що сприяє зниженню ризику гіпоглікемії. Було відзначено поліпшення маркерів функції бета-клітин, в тому числі гомеостатической моделі оцінки функції β-клітин (HOMA-β). Крім того, виділення глюкози з сечею викликає втрату калорій, пов'язану зі зниженням жирів і зменшенням маси тіла. Глюкозурія, яка спостерігалася при застосуванні емпагліфлозіну, супроводжується диурезом, що може сприяти довготривалому і помірному зниженню артеріального тиску. Глюкозурія, натрийурезу і осмотичнийдіурез, що спостерігаються при застосуванні емпагліфлозіну, можуть сприяти поліпшенню серцево-судинних прогнозів.

Емпагліфлозин переважав плацебо, щоб уникнути смертності внаслідок серцево-судинних захворювань, нелетального інфаркту міокарда або нелетального інсульту. Ефект зумовлювався значним зниженням ризику серцево-судинної смертності без істотних змін нелетального інфаркту міокарда або нелетального інсульту. Зниження смертності при серцево-судинних захворюваннях було порівняно для емпагліфлозину 10 мг та 25 мг та підтверджено поліпшенням загальної виживаності (див. таблицю 1 в інструкції виробника).

Серцева недостатність, яка потребує госпіталізації. У ході дослідження EMPA-REG OUTCOME емпагліфлозин знижував ризик розвитку серцевої недостатності, що потребувала госпіталізації порівняно з плацебо (група емпагліфлозину – 2,7 %; група плацебо – 4,1 %; ВР 0,65, 95 % ДІ 0 ; 0,85). Первинною кінцевою точкою був час до першого епізоду підтвердженої серцево-судинної (СС) смерті або госпіталізації з приводу серцевої недостатності (ГСН). Виникнення нахилу зміни підтвердженої ОСН (першої та повторної) та рШКФ (ХХН-EPI) щодо вихідних значень були включені у підтверджувальне випробування. Лікування серцевої недостатності на початку дослідження включало застосування інгібіторів АПФ/блокаторів рецепторів ангіотензину II/інгібіторів рецепторів ангіотензину-неприлізину (88,3%), бета-блокаторів (94,7%), антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів (71, 95,0 %).

Фармакокінетика

всмоктування. Фармакокінетика емпагліфлозіну широко описана у здорових добровольців і пацієнтів з діабетом 2 типу. Після прийому всередину емпагліфлозін швидко поглинався, максимальна концентрація в плазмі крові відзначалася при середньому tmax 1,5 години після прийому препарату. Після цього концентрація в плазмі знижувалася 2-фазно, зі швидкою фазою розподілу та відносно повільної кінцевою фазою. Середні показники площі під кривою «концентрація-час» (AUC) і максимальної концентрації (Cmax) в плазмі крові в стані спокою становили 1870 нмоль / год і 259 нмоль / л для емпагліфлозіну 10 мг і 4740 нмоль / год і 687 нмоль / л для емпагліфлозіну 25 мг 1 раз на добу. Системна дія емпагліфлозіну збільшувалася пропорційно дозі. Фармакокінетичніпараметри емпагліфлозіну в стані спокою після введення одноразової дози були подібними, що вказує на лінійну фармакокінетику відношенню до часу. Клінічно достовірної різниці фармакокінетики емпагліфлозіну між здоровими добровольцями та пацієнтами з діабетом 2 типу не було.

Введення емпагліфлозіну 25 мг після прийому висококалорійної їжі з високим вмістом жирів зумовило деяке зниження його впливу: AUC знизилася приблизно на 16%, а Cmax - приблизно на 37% в порівнянні з прийомом натщесерце. Це вплив прийому їжі на фармакокінетику емпагліфлозіну не можна вважати клінічно значущим. Емпагліфлозін можна приймати незалежно від прийому їжі.

розподіл. Обсяг розподілу в стані спокою становить 73,8 л. Після введення перорального розчину [14C] -емпагліфлозіну здоровим добровольцям розподіл еритроцитів становив приблизно 37%, а зв'язування з білками плазми - 86%.

метаболізм. Істотні метаболіти емпагліфлозіну в плазмі крові людини не виявлялись. Найбільш поширеними метаболітами були три кон'югати глюкуроніду (2-, 3- і 6-O глюкуронід). Системна експозиція кожного метаболіту становила менше 10% від загальної експозиції препарату. Дослідження in vitro вказують на те, що основним шляхом метаболізму емпагліфлозіну у людини є глюкуронідація уридин-5-діфосфоглюкуроносілтрансферазами UGT2B7, UGT1A3, UGT1A8 і UGT1A9.

висновок. Термінальний період напіввиведення емпагліфлозіну становить 12,4 години, а очевидний пероральний кліренс - 10,6 л / год. Межсуб'ектних і залишкова варіабельність для кліренсу прийому емпагліфлозіну становила 39,1% і 35,8% відповідно. При застосуванні один раз на добу концентрації емпагліфлозіну в плазмі крові в стані спокою досягалися в 5-ю дози. Узгоджується з періодом напіввиведення до 22% накопичення (щодо AUC в плазмі крові) спостерігалося в стані спокою. Після введення перорального розчину [14C] -емпагліфлозіну здоровим добровольцям приблизно 96% міченого речовини виводилася з калом (41%) або сечею (54%). Велика частина міченої речовини в незміненому вигляді виводилася з калом і близько половини міченої речовини в незміненому вигляді виводилося з сечею.

Пацієнти з нирковою недостатністю. У пацієнтів з легкими, помірними або тяжкими порушеннями функцій нирок (рШКФ 2) та пацієнтів з нирковою недостатністю/термінальною стадією хронічної ниркової недостатності (ТСХНН) AUC емпагліфлозину збільшилась приблизно на 18 %, 20 %, 66 % та 48 % відповідно, порівняно з суб’єктами з нормальною нирковою функцією. Пікові рівні емпагліфлозину у плазмі крові були подібними у пацієнтів з помірними порушеннями функцій нирок та нирковою недостатністю / ТСХНН, порівняно з суб’єктами з нормальною функцією нирок. Пікові рівні емпагліфлозину у плазмі крові були приблизно на 20% вищими у пацієнтів з легкими та тяжкими порушеннями функцій нирок, порівняно з суб’єктами з нормальною функцією нирок.

Пацієнти з печінковою недостатністю. У пацієнтів з легкою, помірною та тяжкою печінковою недостатністю відповідно до класифікації Чайлда – П’ю AUC емпагліфлозину збільшилась приблизно на 23 %, 47 % та 75 %, а Cmax − приблизно на 4 %, 23 % та 48 % відповідно, порівняно з суб’єктами з нормальною функцією печінки.

Стать не надавала клінічно значущого впливу на фармакокінетику емпагліфлозину.

Лікування цукрового діабету 2 типу у дорослих, якщо дотримання дієти та фізичні вправи не забезпечують адекватного контролю глікемії:

• в якості монотерапії при непереносимості метформіну.
• в комбінації з іншими гіпоглікемічними лікарськими засобами.

За результатами дослідження комбінованої терапії, контролю глікемії і серцево-судинних ускладнень.

Серцева недостатність. Ліки Джардинс використовується для лікування симптоматичної хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду.

Купити Джардінс, аналоги можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна Джардинс, таблеток від цукрового діабету, зазначена в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого з допоміжних речовин.

дозування

За рекомендацією лікаря початкова доза становить 10 мг емпагліфлозіну 1 раз на добу в якості монотерапії та у складі комбінованої терапії з іншими лікарськими засобами, що застосовуються при цукровому діабеті. У пацієнтів, які добре переносять емпагліфлозін 10 мг 1 раз на добу і які мають рШКФ ≥ 60 мл/хв / 1,73 м2 і вимагають більш суворого глікемічного контролю, доза може бути збільшена до 25 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза таблеток Джардинс становить 25 мг.

Коли емпагліфлозін застосовують в поєднанні з сульфонілсечовини або інсуліном, слід розглянути можливість застосування сульфонілсечовини або інсуліну в низьких дозах, для того щоб зменшити ризик гіпоглікемії.

Спосіб застосування

Таблетки від цукору Джардінс можна приймати з їжею або без їжі, запиваючи водою, не розжовуючи. У разі пропуску дози таблетки jardiance її слід прийняти, як тільки пацієнт згадає. Не слід приймати подвійну дозу препарату в один і той же день.

Джардінс при серцевій недостатності. Рекомендована доза становить 10 мг емпагліфлозину один раз на добу.

симптоми

В ході контрольованих клінічних досліджень разові дози до 800 мг емпагліфлозіну (еквівалентно 32-кратної самої рекомендованої добової дозі) у здорових добровольців і кілька щоденних доз до 100 мг емпагліфлозіну (еквівалентно 4-кратної самої рекомендованої добової дозі) у пацієнтів з цукровим діабетом другого типу не зумовили ні токсичності. Емпагліфлозін збільшував виведення глюкози з сечею, що призводить до збільшення об'єму сечі. Виявлено збільшення об'єму сечі не залежало від дози та не було клінічно значущим. Досвіду застосування людині доз 800 мг немає.

лікування

У разі передозування слід почати лікування відповідно до клінічного стану пацієнта. Висновок емпагліфлозіна шляхом гемодіалізу не вивчалось.

Найчастішою побічною реакцією була гіпоглікемія при застосуванні з сульфонілсечовини або інсуліном.
Побічні реакції (за даними плацебо-контрольованих досліджень)

• Інфекції та інвазії

часто - вагінальний кандидоз, вульвовагініт, баланіт і інші інфекції статевих органів, інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит і уросепсис)

• Порушення обміну речовин і травної

Дуже часто- Гіпоглікемія (при застосуванні з препаратами сульфонілсечовини або інсуліном); часто - відчуття спраги; поодинокі - діабетичний кетоацидоз

• З боку шкіри та підшкірної клітковини

часто - Сверблячка (загальний), висип; рідко - кропив'янка

• З боку судин

Не часто- зменшення обсягу міжклітинної рідини

• З боку нирок і сечовивідних шляхів

часто - підвищене виділення сечі; не часто - дизурия

• дослідження

часто - збільшення ліпідів сироватки крові; не часто - підвищення рівня креатиніну в крові / зниження швидкості клубочкової фільтрації, збільшення гематокриту

Здійснюватися прийом препарату має щодня в один і той же час, що допомагає зберігати необхідний рівень діючої речовини в крові та сприяє досягненню очікуваного терапевтичного ефекту.

У разі госпіталізації пацієнта для значних хірургічних процедур або у разі серйозних гострих хвороб лікування слід перервати. У цих пацієнтів рекомендується моніторинг кетонів. Вимірювання рівня кетонів у сечі пріоритетніше визначення їх у крові. Лікування емпагліфлозином можна відновити, коли рівень кетонів нормалізується та стан пацієнта стабілізується.

Некротизуючий фасциїт промежини (гангрена Фурн’є). Були виявлені випадки некротизуючого фасциїту промежини (також відомої як гангрена Фурн’є) у жінок та чоловіків з цукровим діабетом, які приймали інгібітори НЗКГТ-2. Гангрена Фурн’є - це рідкісна, але серйозна та потенційно небезпечна для життя інфекція, яка вимагає невідкладного хірургічного втручання та призначення антибіотиків.

Перед початком застосування емпагліфлозину в анамнезі пацієнта слід розглянути фактори, що свідчать про схильність до кетоацидозу.

Застосування пацієнтам із ризиком зменшення обсягу міжклітинної рідини. У разі розвитку станів, які можуть призвести до втрати рідини (таких як шлунково-кишкові захворювання), пацієнтам, які отримують емпагліфлозин, рекомендується ретельний моніторинг ступеня зменшення обсягу міжклітинної рідини (наприклад, фізичний огляд, вимірювання артеріального тиску, лабораторні тести, включаючи рівень гематокриту) та застосування електролітів. Слід розглянути необхідність тимчасового припинення лікування емпагліфлозин до усунення втрати рідини.

Застосування в період вагітності та годування груддю

вагітність

Даних щодо застосування емпагліфлозіна вагітним жінкам немає. В якості запобіжного заходу бажано уникати застосування препарат від діабету Джардінс в період вагітності.

Період годування грудьми

Невідомо, чи проникає емпагліфлозін в грудне молоко. Препарат Джардінс не слід застосовувати під час годування груддю.

Діти

Безпека і ефективність застосування емпагліфлозіну дітям (віком до 18 років) не вивчалася, препарат від цукру Джардінс не застосовують цій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Цукрознижувальний препарат Джардінс має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Однак пацієнтів слід інформувати про ризик гіпоглікемії, якщо його застосовують у поєднанні з препаратами сульфонілсечовини та / або інсуліном.

фармакодинамічні взаємодії ліки від діабету Джардінс

діуретики

Емпагліфлозін може посилювати сечогінний ефект тіазидних і петльових діуретиків та може збільшити ризик зневоднення і гіпотонії.

Інсулін і стимулятори секреції інсуліну

Інсулін і стимулятори секреції інсуліну, такі як сульфонілсечовина, можуть збільшити ризик гіпоглікемії. Для зниження ризику гіпоглікемії може бути рекомендовано зниження дози інсуліну або стимулятора секреції інсуліну при застосуванні в комбінації з емпагліфлозіном.

фармакокінетичні взаємодії

Вплив інших лікарських засобів на емпагліфлозін

Дані іn vitro вказують на те, що основним шляхом метаболізму емпагліфлозіну у людини є глюкуронідація уридин 5'-діфосфоглюкуроносілтрансферазами UGT1A3, UGT1A8, UGT1A9 і UGT2B7. Емпагліфлозін є субстратом транспортерів поглинання у людини OAT3, OATP1B1 і OATP1B3, але не OAT1 і OCT2. Емпагліфлозін транспортується за участю Р-глікопротеїну (P-gp) і білка резистентності раку молочної залози (BCRP).

Одночасне застосування емпагліфлозіну з пробенецидом, інгібітором ферментів урідін- діфосфоглюкуроносілтрансферазами (UGT) і OAT3, призвело до підвищення піку концентрації емпагліфлозіну в плазмі крові на 26% і збільшення AUC на 53%. Ці зміни не вважалися клінічно значущими.

Вплив індукції UGT на емпагліфлозін не вивчалось. Одночасне застосування з відомими індукторами ферментів UGT не рекомендується з потенційний ризик зниження ефективності.

Дослідження взаємодії з гемфіброзилом, інгібітором транспортерів OAT3 і OATP1B1 / 1B3 in vitro, показало, що після спільного вживання Cmax емпагліфлозіну підвищувався на 15%, а AUC зменшувалася на 59%. Ці зміни не вважалися клінічно значущими.

Інгібування транспортерів OATP1B1 / 1B3 при одночасному застосуванні з рифампіцином зумовило підвищення на Cmax 75% зменшення AUC емпагліфлозіну на 35%. Ці зміни не вважалися клінічно значущими.

Вплив емпагліфлозіну при одночасному застосуванні з верапамілом, інгібітором P-gp, і окремо був подібним. Це вказує на те, що гальмування P-gp не має клінічно значимого впливу на емпагліфлозін.

Дослідження взаємодії, проведені за участю здорових добровольців, вказують на те, що на фармакокінетику емпагліфлозіну не впливає супутнє введення метформіну, глімепіриду, піоглітазону, сітагліптіну, лінагліптіну, варфарину, верапамілу, рамиприла, симвастатину, торасеміду і гідрохлортіазиду.

Вплив емпагліфлозіну на інші лікарські засоби

За даними досліджень in vitro, емпагліфлозін не інгібує, а не інактивує але не індукує ізоформи CYP450. Емпагліфлозін не інгібує UGT1A1, UGT1A3, UGT1A8, UGT1A9 або UGT2B7. Межлекарственного взаємодії з участю основних ізоформ CYP450 або UGT з емпагліфлозіном і супутнє введеними субстратами цих ферментів вважаються малоймовірними.

Емпагліфлозін не інгібує P-gp в терапевтичних дозах. За даними досліджень in vitro, малоймовірно, що емпагліфлозін спричинить взаємодія з препаратами, які є субстратами P-gp. Одночасне застосування дигоксину, субстрату P-gp, і емпагліфлозіну зумовило до 6% збільшення AUC і 14% збільшення Cmax дигоксину. Ці зміни не вважалися клінічно значущими.

Емпагліфлозін не інгібує транспортери поглинання в людини, такі як OAT3, OATP1B1 і OATP1B3 in vitro в клінічно значущих концентраціях, тобто межлекарственного взаємодія з субстратами цих транспортерів поглинання вважається малоймовірною.

Дослідження взаємодії, проведені за участю здорових добровольців, вказують на те, що емпагліфлозін не має клінічно значущого ефекту на фармакокінетику метформіну, глімепіриду, піоглітазону, сітагліптіну, лінагліптіну, симвастатину, варфарину, рамиприла, дигоксину, діуретиків та пероральних контрацептивів.

Зберігати ліки від цукру Джардінс в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.