Упаковка / 8 шт.
саше
| Торговое название | Фервекс |
| Действующие вещества | Витамин С, Парацетамол, Фенирамин |
| Форма выпуска: | порошок для внутреннего применения |
| Количество в упаковке: | 8 саше |
| Первичная упаковка: | саше |
| Способ применения: | Оральные |
| Взаимодействие с едой: | После |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Импортный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | УПСА САС |
| Страна производства: | Франция |
| Заявитель: | UPSA |
| Условия отпуска: | Без рецепта |
|
Код АТС N Препараты для лечения заболеваний нервной системы N02 Болеутоляющие средства N02B Прочие анальгетики и антипиретики N02BE Анилиды N02BE51 Парацетамол, комбинации без психолептиков |
|
Фармакологические эффекты, обусловленные компонентами, входящими в состав препарата фервекс:
— фенирамина малеат — блокатор Н1-рецепторов, обеспечивает десенсибилизирующее действие, проявляющееся уменьшением выраженности воспалительной реакции слизистых оболочек верхних дыхательных путей (улучшается носовое дыхание, уменьшаются ринорея, чихание и слезотечение);
— парацетамол оказывает жаропонижающее и обезболивающее действие, облегчающие выраженность боли и лихорадки (головная боль, миалгия);
— аскорбиновая кислота компенсирует потребности организма в витамине С.
Парацетамол после приема внутрь быстро и почти полностью всасывается в пищеварительном тракте. Cmax парацетамола в плазме крови достигается через 30–60 мин после приема. Парацетамол быстро распределяется во всех тканях. Концентрации в крови, слюне и плазме крови подобны. Связывание с белками плазмы крови слабое. Парацетамол метаболизируется в печени с образованием соединений с глюкуроновой кислотой и сульфатами. Второстепенный метаболический путь, который катализируется цитохромом P 450, приводит к образованию промежуточного реагента (N-ацетилбензохинонимина), который при нормальных условиях применения быстро обезвреживается восстановленным глутатионом и выводится с мочой после конъюгации с цистеином и меркаптуровой кислотой. Однако при тяжелом отравлении количество этого токсичного метаболита повышается.
Выводится с мочой, в основном в виде метаболитов. 90% принятой дозы выделяется почками в течение 24 ч, преимущественно в форме конъюгатов с глюкуроновой кислотой (60–80%), сульфатных конъюгатов (20–30%).
В неизмененном виде выводится около 5% принятой дозы. Т½ составляет около 2 ч.
Фенирамина малеат хорошо всасывается в пищеварительном тракте. Выделяется преимущественно почками. T½ — 60–90 мин.
Аскорбиновая кислота хорошо всасывается в пищеварительном тракте. Выводится преимущественно с мочой.
Фервекс для взрослых: симптоматическое лечение простудных заболеваний, ринита, ринофарингита, гриппоподобных состояний, проявляющихся ринореей, слезотечением, чиханием, лихорадкой и/или головной болью.
Фервекс для детей: симптоматическое лечение простудных заболеваний, ринофарингита у детей (в возрасте от 6 лет) и состояний, проявляющихся ринореей, слезотечением, чиханием, лихорадкой и/или головной болью.
Фервекс для взрослых. внутрь взрослым и детям в возрасте старше 15 лет препарат назначать по 1 саше 2–3 раза в сутки. содержание саше растворить в достаточном количестве холодной или теплой воды. р-р принимать сразу после приготовления. пациентам с симптомами простудного заболевания лучше принимать теплый р-р препарата вечером. интервал между приемами должен быть не менее 4 ч. максимальная продолжительность лечения составляет 5 дней.
Для пациентов с нарушениями функции почек (клиренс креатинина 10 мл/мин) интервал между приемами должен составлять не менее 8 ч.
Если симптомы заболевания не исчезают или ухудшаются, необходима консультация врача.
Фервекс для детей. Для перорального применения. Содержание саше растворяют в достаточном количестве холодной или теплой воды.
Эта форма выпуска предназначена для использования только у детей (в возрасте от 6 лет):
6–10 лет — по 1 саше 2 раза в сутки;
10–12 лет — по 1 саше 3 раза в сутки;
12–15 лет — по 1 саше 4 раза в сутки.
Интервал между приемами должен составлять не менее 4 ч. Максимальная продолжительность лечения — 3 дня.
Для пациентов с нарушениями функции почек (клиренс креатинина 10 мл/мин) интервал между приемами должен составлять не менее 8 ч.
Если симптомы заболевания не исчезают или ухудшаются, необходима консультация врача.
Фервекс для взрослых. повышенная чувствительность к компонентам препарата или антигистаминным средствам, тяжелые нарушения функции печени и/или почек, врожденная гипербилирубинемия, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, алкоголизм, заболевания крови, выраженная анемия, лейкопения, тяжелая аг, нестабильная стенокардия, тяжелые нарушения сердечной проводимости, острый период инфаркта миокарда, тяжелый атеросклероз, декомпенсированная сердечная недостаточность, гипертиреоз, острая задержка мочи при гипертрофии предстательной железы, обструкция шейки мочевого пузыря, пилородуоденальная обструкция, язва желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения, закрытоугольная глаукома, тромбоз, тромбофлебит, тяжелые формы сахарного диабета, эпилепсия, пожилой возраст; непереносимость фруктозы, синдром мальабсорбции глюкозы/галактозы или недостаточность сахарозы-изомальтозы, из-за содержания сахарозы.
Не применять вместе с ингибиторами МАО и в течение 2 нед после прекращения приема ингибиторов МАО. Фервекс для взрослых противопоказан пациентам, которые принимают трициклические антидепрессанты или блокаторы β-адренорецепторов при мочекаменной болезни — при условии, что аскорбиновая кислота попадает в организм в дозе 1 г/сут.
Фервекс для детей. Повышенная чувствительность к компонентам препарата или антигистаминным средствам, тяжелые нарушения функции печени и/или почек, фенилкетонурия, врожденная гипербилирубинемия, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, алкоголизм, заболевания крови, выраженная анемия, лейкопения, тяжелая АГ, нестабильная стенокардия тяжелые нарушения сердечной проводимости, острый период инфаркта миокарда, тяжелый атеросклероз, декомпенсированная сердечная недостаточность, гипертиреоз, острая задержка мочи при гипертрофии предстательной железы, обструкция шейки мочевого пузыря, пилородуоденальная обструкция, язва желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения, закрытоугольная глаукома, тромбоз, тромбофлебит, тяжелые формы сахарного диабета, эпилепсия. Не применять вместе с ингибиторами МАО и в течение 2 нед после прекращения приема ингибиторов МАО. Противопоказано пациентам, принимающим трициклические антидепрессанты или блокаторы β-адренорецепторов. Мочекаменная болезнь — при условии, что аскорбиновая кислота попадает в организм в дозе 1 г/сут.
Детский возраст до 6 лет; непереносимость фруктозы, синдром мальабсорбции глюкозы-галактозы или недостаточность сахарозы-изомальтозы, из-за содержания сахарозы.
Со стороны кроветворной и лимфатической системы: анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боль в области сердца), гемолитическая анемия, тромбоз, гиперпротромбинемия, эритроцитопения, тромбоцитопения, агранулоцитоз, нейтрофильный лейкоцитоз, пурпура, лейкопения.
Со стороны иммунной системы: анафилаксия, анафилактический шок, кожные реакции гиперчувствительности, включая зуд, высыпания на коже и слизистых оболочках (обычно эритематозные, крапивница), ангионевротический отек, мультиформная эритема (синдром Стивенса — Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм у пациентов, чувствительных к ацетилсалициловой кислоте и другим НПВП.
Со стороны пищеварительного тракта: сухость во рту, тошнота, изжога, рвота, запор, боль в эпигастрии, диарея, нарушение функции печени, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи, гепатонекроз (дозозависимый эффект).
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия вплоть до гипогликемической комы.
Со стороны нервной системы: редко — головная боль, головокружение, нарушение сна, бессонница, сонливость, спутанность сознания, галлюцинации, нервозность, дрожь; в отдельных случаях — кома, судороги, дискинезия, изменения поведения, повышенная возбудимость; нарушение равновесия и памяти, рассеянность, особенно у пациентов пожилого возраста.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в единичных случаях — тахикардия, дистрофия миокарда (дозозависимый эффект при длительном применении), ортостатическая гипотензия.
Со стороны обмена веществ: нарушение обмена цинка, меди.
Со стороны мочевыделительной системы: задержка мочи и затруднение мочеиспускания, асептическая пиурия, почечная колика.
Со стороны кожи: экзема.
Со стороны органа зрения: сухость глаз, мидриаз, нарушение аккомодации.
При длительном применении в высоких дозах: повреждение гломерулярного аппарата почек, кристаллурия, образование уратных, цистиновых и/или оксалатных конкрементов в почках и мочевыводящих путях; повреждения инсулярного аппарата поджелудочной железы (гипергликемия, глюкозурия) и нарушение синтеза гликогена до развития сахарного диабета.
В случае высокой температуры тела или длительной лихорадки, сохраняющихся в течение 5 дней на фоне применения препарата, или при появлении признаков суперинфекции следует обратиться к врачу для определения целесообразности дальнейшего применения препарата.
С осторожностью принимать больным сахарным диабетом.
Алкоголь усиливает седативное действие фенирамина малеата, гепатотоксичность парацетамола.
Аскорбиновая кислота может изменять результаты лабораторных тестов (глюкозы, билирубина крови, активности трансаминаз).
Риск преимущественно психической зависимости появляется при превышении рекомендуемых доз и при длительном лечении.
Для предотвращения передозировки следует проверить и исключить все препараты, содержащие парацетамол.
Для взрослых с массой тела 50 кг общая доза парацетамола не должна превышать 4 г/сут.
Максимальные рекомендованные дозы препарата Фервекс для детей:
· дети с массой тела 37 кг: общая доза парацетамола не должна превышать 80 мг/кг массы тела в сутки;
· дети с массой тела 38–50 кг: общая доза парацетамола не должна превышать 3 г/сут;
· дети с массой тела 50 кг: общая доза парацетамола не должна превышать 4 г/сут.
Меры предосторожности. Употребление алкогольных напитков или применение седативных средств (особенно барбитуратов) повышают седативный эффект фенирамина малеата, следовательно, следует избегать употребления этих веществ во время лечения.
Каждое саше Фервекс для взрослых и Фервекс для взрослых с малиновым вкусом содержит 11,5 г сахарозы, что следует учитывать больным сахарным диабетом и пациентам, находящимся на диете со сниженным содержанием сахара.
Каждое саше Фервекс для детей содержит 2,4 г сахарозы, что следует учитывать больным сахарным диабетом и пациентам, находящимся на диете со сниженным содержанием сахара.
Применение в период беременности и кормления грудью. Поскольку влияние препарата на течение беременности или кормления грудью недостаточно изучено, не следует назначать его в данные периоды.
Дети. Фервекс для взрослых не применять у детей в возрасте до 15 лет.
Фервекс для детей применяют у детей в возрасте от 6 до 15 лет.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Препарат может вызывать сонливость, поэтому во время его приема следует воздержаться от управления транспортными средствами или работы с другими механизмами.
Нежелательные комбинации. из-за наличия фенирамина этанол повышает седативный эффект блокаторов н1-рецепторов, поэтому следует воздержаться от управления транспортными средствами или работы с другими механизмами. во время лечения следует избегать употребления алкогольных напитков и применения лекарственных средств, содержащих этиловый спирт.
Комбинации, на которые следует обратить внимание. Из-за наличия фенирамина другие седативные средства могут вызвать угнетение ЦНС, это такие препараты, как производные морфина (анальгетики, средства, подавляющие кашель, и заместительная терапия), нейролептики, барбитураты, бензодиазепины, анксиолитики, небензодиазепины (например мепробамат), снотворные средства, седативные антидепрессанты (амитриптилин, доксепин, миансерин, миртазапин, тримипрамин), седативные блокаторы Н1-рецепторов, антигипертензивные средства центрального действия, баклофен и талидомид.
Из-за наличия фенирамина лекарственные средства, оказывающие атропиноподобное действие, такие как имипраминовые антидепрессанты, большинство атропиновых блокаторов Н1-рецепторов, антихолинергические, противопаркинсонические средства, атропиновые спазмолитики, дизопрамид, фенотиазиновые нейролептики и клозапин могут добавлять нежелательные атропиновые эффекты, например задержку мочи, запор и сухость во рту.
При одновременном приеме с пероральными антикоагулянтами существует риск их усиленного действия и повышенный риск кровотечения при приеме парацетамола в максимальных дозах (4 г/сут) в течение не менее 4 дней. Следует регулярно проводить контроль МНО. При необходимости дозу приема антикоагулянта можно корректировать при приеме парацетамола и после прекращения лечения парацетамолом.
Прием парацетамола может влиять на результаты определения глюкозы в крови методом глюкозооксидазы-пероксидазы с аномально высокими концентрациями.
Прием парацетамола может влиять на результаты определения мочевины в крови методом фосфорновольфрамовой кислоты.
Скорость всасывания парацетамола может повышаться из-за одновременного применения с метоклопрамидом и домперидоном и снижаться из-за применения с колестирамином. Барбитураты уменьшают выраженность жаропонижающего эффекта парацетамола.
Противосудорожные препараты (включая фенитоин, барбитураты, карбамазепин), которые стимулируют активность микросомальных ферментов печени, могут усиливать токсическое воздействие парацетамола на печень вследствие повышения степени превращения препарата в гепатотоксические метаболиты. При одновременном применении парацетамола с изониазидом повышается риск развития гепатотоксического синдрома. Парацетамол снижает эффективность диуретиков.
Не применять одновременно с алкоголем.
Аскорбиновая кислота повышает всасывание железа в кишечнике, уровень этинилэстрадиола, пенициллина, тетрациклина; снижает уровень антипсихотических препаратов, фенотиазиновых производных в крови. ГКС уменьшают запасы аскорбиновой кислоты. Одновременный прием аскорбиновой кислоты и дефероксамина повышает тканевую токсичность железа, особенно в сердечной мышце, что может привести к декомпенсации системы кровообращения. Его можно применять только через 2 ч после инъекции дефероксамина. Высокие дозы аскорбиновой кислоты снижают эффективность трициклических антидепрессантов. Абсорбция аскорбиновой кислоты снижается при одновременном применении пероральных контрацептивов, употреблении фруктовых или овощных соков, щелочного питья.
Связаная с фенирамином. передозировка фенирамина может вызвать судороги (особенно у детей), нарушение сознания, кому.
Связаная с парацетамолом. Существует риск развития интоксикации у лиц пожилого возраста и особенно у маленьких детей (случаи терапевтической передозировки и случайное отравление отмечают довольно часто).
Передозировка парацетамола может быть летальной.
Симптомы. Тошнота, рвота, анорексия, бледность, повышенное потоотделение, боль в животе, обычно появляются в течение первых 24 ч.
Передозировка более 10 г парацетамола за 1 прием у взрослых и 150 мг/кг массы тела за 1 прием у детей вызывает печеночный цитолиз, что может привести к полному и необратимому некрозу, гепатоцеллюлярной недостаточности, метаболическому ацидозу, энцефалопатии, что, в свою очередь, может обусловить кому и летальный исход.
В то же время отмечают повышенные уровни печеночных трансаминаз, ЛДГ и билирубина на фоне повышенного уровня протромбина, что может проявиться через 12–48 ч после применения.
Неотложные мероприятия:
— немедленная госпитализация;
— определение начального уровня парацетамола в плазме крови;
— немедленное выведение примененного лекарственного средства путем промывания желудка;
— обычное лечение передозировки включает применение антидота N-ацетилцистеина в/в или перорально. Антидот следует применить как можно раньше, желательно в течение 10 ч после передозировки;
— метионин как симптоматическая терапия.
При температуре до 25 °с.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Фервекс д/взр. малина пор. д/орал. р-ра саше №8 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Эффективная стратегия купирования острой респираторной вирусной инфекции у взрослых базируется на применении симптоматических средств для облегчения дискомфорта, специфических противовирусных препаратов, индуцирующих интерфероновый ответ, и соблюдении общеукрепляющих мер, таких как гидратация и режим покоя, обеспечивающих системную поддержку организма.
Рациональная фармакотерапия простудных заболеваний у взрослых: актуальные схемы и рекомендации.
Упаковка / 8 шт.
Склад:
діючі речовини: парацетамол, кислота аскорбінова, феніраміну малеат;
1 саше містить: парацетамолу 500 мг, кислоти аскорбінової 200 мг, феніраміну малеату 25 мг;
допоміжні речовини: сахароза, кислота лимонна безводна, акація, сахарин натрію, ароматизатор малиновий (що містить жовтий захід FCF (E 110), спеціальний червоний АС (Е 129), діамантовий синій FCF (E 133), крохмалю натрійоктеніл сукцинат (Е 1450)).
Лікарська форма. Порошок для орального розчину.
Основні фізико-хімічні властивості: гранульований порошок від світло–рожевого до світло–бежевого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Інші аналгетики та антипіретики. Аніліди. Парацетамол, комбінації без психолептиків.
Код ATХ N02B E51.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Фармакологічні ефекти, зумовлені компонентами препарату:
- феніраміну малеат – блокатор Н1–гістамінових рецепторів, забезпечує десенсибілізуючу дію, що проявляється зменшенням запальної реакції слизових оболонок верхніх дихальних шляхів (поліпшується носове дихання, зменшується нежить, чхання та сльозотеча);
- парацетамол чинить жарознижувальну та знеболювальну дію, які полегшують біль та пропасницю (головний біль, міалгія);
- кислота аскорбінова компенсує потреби організму у вітаміні С.
Фармакокінетика.
Парацетамол після прийому внутрішньо швидко та майже повністю всмоктується у травному тракті. Максимальна концентрація парацетамолу в плазмі крові досягається через 30–60 хвилин після прийому. Парацетамол швидко розподіляється у всіх тканинах. Концентрації у крові, слині та плазмі крові є подібними. Зв’язування з білками плазми крові слабке. Парацетамол метаболізується переважно у печінці з утворенням сполук з глюкуроновою кислотою та сульфатами. Другорядний метаболічний шлях, який каталізується цитохромом P 450, призводить до утворення проміжного реагенту (N-ацетилбензохіноніміну), який при нормальних умовах застосування швидко знешкоджується відновленим глутатіоном і виводиться з сечею після кон’югації з цистеїном і меркаптуровою кислотою. Однак при важкому отруєнні кількість цього токсичного метаболіту підвищується.
Виводиться із сечею, в основному у вигляді метаболітів. 90 % прийнятої дози виводиться нирками протягом 24 годин переважно у формі глюкуронідних кон’югатів (60–80 %), сульфатних кон’югатів (20–30 %).
У незміненому вигляді виводиться приблизно 5 % прийнятої дози. Період напіввиведення становить приблизно 2 години.
У разі тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) виведення парацетамолу та його метаболітів уповільнене.
У пацієнтів літнього віку потужність кон’югації не змінюється.
Феніраміну малеат добре всмоктується у травному тракті. Виводиться переважно нирками. Період напіврозпаду в плазмі крові – 60–90 хв.
Аскорбінова кислота добре всмоктується у травному тракті. Виводиться переважно з сечею.
Клінічні характеристики.
Показання.
Застудні захворювання, риніти, ринофарингіти та грипоподібні стани у дорослих та дітей віком від 15 років, що супроводжуються:
· прозорими виділеннями з носа та сльозотечею;
· чханням;
· головним болем та/або гарячкою.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших антигістамінних засобів, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тяжка артеріальна гіпертензія, нестабільна стенокардія; тяжкі порушення серцевої провідності, гострий період інфаркту міокарда, тяжкий атеросклероз, некомпенсована серцева недостатність, гіпертиреоз, гостра затримка сечі при гіпертрофії передміхурової залози, ризик виникнення затримки сечі при захворюваннях уретри та простати, обструкція шийки сечового міхура, пілородуоденальна обструкція, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, закритокутова глаукома, тромбоз, тромбофлебіт, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, літній вік; непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози або недостатність сахарази-ізомальтази через вміст сахарози.
Не застосовувати разом із інгібіторами МАО та впродовж 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО. Препарат протипоказаний пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або β–блокатори. Сечокам’яна хвороба – за умов, що аскорбінова кислота потрапляє в організм у дозі понад 1 г на добу.
Не застосовувати дітям віком до 15 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Небажані комбінації.
Під час лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв та застосування лікарських засобів, що містять етиловий спирт, оскільки етанол підвищує седативний ефект Н1–блокаторів (феніраміну). Тому слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.
Комбінації, які слід брати до уваги.
Через наявність феніраміну застосування з іншими седативними засобами може спричинити пригнічення центральної нервової системи, зокрема такими препаратами, як: похідні морфіну (аналгетики, засоби, що пригнічують кашель, та замісна терапія), нейролептики, барбітурати, бензодіазепіни, анксіолітики, інші, ніж бензодіазепіни (наприклад мепробамат), снодійні засоби, седативні антидепресанти (амітриптилін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін), седативні Н1-блокатори, антигіпертензивні засоби центральної дії, баклофен та талідомід.
Через наявність феніраміну застосування з лікарськими засобами, що чинять атропіноподібну дію, такими як іміпрамінові антидепресанти, більшість атропінових Н1–блокаторів, антихолінергічні, антипаркінсонічні засоби, атропінові спазмолітики, дизопрамід, фенотіазинові нейролептики та клозапін, може додавати небажаних атропінових ефектів, наприклад затримку сечі, запор та сухість у роті.
Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю.
При одночасному прийомі з пероральними антикоагулянтами існує ризик посилення їхньої дії та підвищений ризик кровотечі при прийомі парацетамолу в максимальних дозах (4 г/добу) протягом щонайменше 4 днів. Слід регулярно проводити перевірку МНВ (міжнародного нормалізованого відношення). При необхідності дозу перорального антикоагулянту можна відрегулювати під час прийому парацетамолу та після припинення лікування парацетамолом.
Прийом парацетамолу може впливати на результати визначення глюкози в крові за методом глюкозооксидази-пероксидази з аномально високими концентраціями.
Прийом парацетамолу може впливати на результати визначення сечовини в крові за методом фосфорновольфрамової кислоти.
Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися під час одночасного застосування з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися під час застосування з холестираміном. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.
Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з ізоніазидом підвищується ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.
Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу та флуклоксациліну, оскільки одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом з високим аніонним проміжком, особливо у пацієнтів з груп ризику («Особливості застосування»).
Не застосовувати одночасно з алкоголем.
Аскорбінова кислота підвищує всмоктування заліза у кишечнику, підвищує рівень етинілестрадіолу, пеніцилінів, тетрациклінів; знижує рівень антипсихотичних препаратів, фенотіазинових похідних у крові. Глюкокортикостероїди зменшують запаси аскорбінової кислоти. Одночасний прийом аскорбінової кислоти та дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо в серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Його можна застосовувати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну. Великі дози аскорбінової кислоти зменшують ефективність трициклічних антидепресантів. Абсорбція аскорбінової кислоти знижується при одночасному застосуванні пероральних контрацептивних засобів, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття.
Особливості застосування.
У разі високої температури тіла або тривалої гарячки, що зберігається протягом 5 днів на тлі застосування препарату, або при появі ознак суперінфекції слід звернутися до лікаря для визначення доцільності подальшого застосування препарату.
Аскорбінова кислота може змінювати результати лабораторних тестів (глюкози, білірубіну крові, активності трансаміназ).
Необхідно порадитися з лікарем стосовно можливості застосування препарату пацієнтам з порушенням функції нирок і печінки. Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин чи подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект.
У хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові сечової кислоти.
Не перевищувати зазначених доз.
Не приймати препарат з іншими засобами, що містять парацетамол.
Якщо симптоми не зникають або головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.
Ризик переважно психічної залежності з’являється при перевищенні рекомендованих доз та при довготривалому лікуванні.
Для дорослих із масою тіла понад 50 кг загальна доза парацетамолу не має перевищувати 4 г на добу.
Рекомендується бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу та флуклоксациліну через підвищений ризик розвитку метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком, особливо у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, недоїданням та іншими джерелами дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм), а також тих, хто вживає максимальні добові дози парацетамолу. Рекомендується ретельний моніторинг, включаючи вимірювання вмісту 5-оксопроліну в сечі.
Запобіжні заходи.
Вживання алкогольних напоїв або застосування седативних засобів (особливо барбітуратів) підвищує седативний ефект феніраміну малеату, отже, слід уникати вживання цих речовин під час лікування.
Кожне саше містить 11,5 г сахарози, що слід брати до уваги пацієнтам, які перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру.
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки серйозних реакцій з боку шкіри. Пацієнтів слід інформувати про можливість виникнення ранніх ознак цих серйозних реакцій з боку шкіри, таких як висипання або інші ознаки підвищеної гіперчутливості. В разі їх виникнення прийом лікарського засобу слід припинити.
З особливою обережністю слід призначати пацієнтам з порушенням метаболізму заліза (гемосидероз, гемохроматоз, таласемія).
Оскільки аскорбінова кислота чинить легку стимулюючу дію, не рекомендується приймати цей препарат наприкінці дня. У зв’язку зі стимулюючим впливом аскорбінової кислоти на утворення кортикостероїдних гормонів при її застосуванні у великих дозах потрібен контроль функції нирок і артеріального тиску.
Препарат застосовується з обережністю при підвищеному зсіданні крові.
Слід з особливою обережністю призначати пацієнтам з нефролітіазом в анамнезі (ризик гіпероксалурії та осаду оксалатів у сечовому тракті після прийому великих доз аскорбінової кислоти).
Довготривале застосування великих доз аскорбінової кислоти може прискорювати її власний метаболізм, через що після відміни лікування може виникнути парадоксальний гіповітаміноз. Не слід перевищувати рекомендовану дозу.
Не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, які містять вітамін С.
Всмоктування аскорбінової кислоти може порушуватися при порушенні моторики кишечнику, ентериті або ахілії (пригніченні шлункової секреції).
Слід брати до уваги, що застосування вітаміну С у високих дозах може змінювати деякі показники лабораторних аналізів (сечової кислоти, креатиніну, неорганічних фосфатів). Може бути негативним результат дослідження наявності прихованої крові у калі.
Лікарський засіб містить жовтий захід FCF (E 110), що може спричинити алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Оскільки вплив лікарського засобу на перебіг вагітності або період годування груддю недостатньо вивчений, не слід призначати його в дані періоди.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Можливий значний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізми. Лікарський засіб може спричиняти сонливість, особливо на початку його прийому. Тому слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами під час прийому препарату.
Застосування лікарського засобу з алкогольними напоями, лікарськими засобами, що містять етиловий спирт або іншими седативні засоби призводить до збільшення цих ризиків.
Спосіб застосування та дози.
Застосовувати у вигляді орального розчину.
Вміст саше слід приймати, розчинивши у достатній кількості гарячої або холодної води.
Дозування.
Цей лікарський засіб призначений лише для застосування дорослим та дітям віком від 15 років.
Доза становить 1 саше 2 або 3 рази на добу.
Між прийомами слід завжди дотримуватися інтервалу у 4 години.
При лікуванні грипоподібних станів рекомендується приймати цей препарат з гарячою водою ввечері.
Тривалість лікування.
Максимальна тривалість лікування становить 5 днів.
У разі наявності у хворого тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв) інтервал між прийомами повинен бути не менше 8 годин.
Діти.
Не застосовувати дітям віком до 15 років.
Передозування.
Пов’язане з кислотою аскорбіновою.
Кислота аскорбінова добре переноситься. Вона є водорозчинним вітаміном, її надмірна кількість виводиться з сечею. Однак при тривалому застосуванні вітаміну С у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що вимагає контролю за станом останньої. Передозування може призвести до змін ниркової екскреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів. Застосування великих доз аскорбінової кислоти може призвести до блювання, нудоти або діареї, які зникають після припинення прийому аскорбінової кислоти.
Пов’язане з феніраміном.
Передозування феніраміном може викликати cудоми (особливо у дітей), порушення свідомості, кому.
При передозуванні феніраміну виникають атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових оболонок, гіпертермія, атонія кишечнику. Пригнічення центральної нервової системи призводить до порушення роботи дихальної та серцево-судинної систем (брадикардії, артеріальної гіпотензії, колапсу).
Пов’язане з парацетамолом.
Існує ризик розвитку інтоксикації в осіб літнього віку та особливо у маленьких дітей (випадки терапевтичного передозування та випадкового отруєння виникають доволі часто). Передозування парацетамолу може бути летальним. Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль.
Ураження печінки може стати явним через 12–48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в крововиливи та гіпоглікемію. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією та розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначались також серцева аритмія та панкреатит.
Передозування більше 10 г парацетамолу у дорослих та 150 мг/кг маси тіла у дітей за один прийом спричиняє печінковий цитоліз, що може призвести до повного та необоротного некрозу, що призводить до гепатоцелюлярної недостатності, метаболічного ацидозу, енцефалопатії, що, у свою чергу, може призвести до коми та летального наслідку.
У той же час спостерігаються підвищені рівні печінкових трансаміназ, лактатдегідрогенази та білірубіну на тлі підвищеного рівня протромбіну, що може проявитися через 12–48 годин після застосування.
У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярне вживання надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки. При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку ЦНС – запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовивідної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).
Невідкладні заходи.
– Негайна госпіталізація;
– визначення початкового рівня парацетамолу в плазмі крові;
– негайне виведення застосованого лікарського засобу шляхом промивання шлунка;
– звичайне лікування передозування включає застосування антидоту N-ацетилцистеїну внутрішньовенним або пероральним шляхом. Антидот слід застосувати якомога раніше, бажано протягом 10 годин після передозування;
– симптоматична терапія.
Побічні реакції.
З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія; тромбоз, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, тромбоцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз, агранулоцитоз, пурпура, лейкопенія, нейтропенія, синці чи кровотечі.
З боку імунної системи: анафілаксія, анафілактичний шок, шкірні реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання на шкірі та слизових оболонках (зазвичай еритематозне, кропив’янка, пурпура), ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема (включаючи синдром Стівенса – Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ.
З боку травного тракту: сухість у роті, нудота, печія, блювання, запор, біль в епігастрії, діарея, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект).
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми.
З боку нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, порушення сну, безсоння, седатація або сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, нервозність, порушення координації рухів, тремтіння; в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки, підвищена збудливість; порушення рівноваги і пам’яті, неуважність, запаморочення, особливо у пацієнтів літнього віку. Антихолінергічний вплив, наприклад сухість слизових оболонок, запор, порушення акомодації, мідріаз, відчуття серцебиття, ризик затримки сечі. Ортостатична гіпотензія.
З боку серцево-судинної системи: в поодиноких випадках – тахікардія, дистрофія міокарда (дозозалежний ефект при тривалому застосуванні), ортостатична гіпотензія.
З боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді.
З боку сечовидільної системи: затримка сечі та утруднення сечовипускання, асептична піурія.
З боку шкіри: екзема.
З боку органів зору: сухість очей, мідріаз, порушення акомодації.
При тривалому застосуванні у великих дозах: ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах; ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до розвитку цукрового діабету.
Побічні реакції щодо аскорбінової кислоти: при застосуванні у дозі понад 1 г на добу – подразнення слизової оболонки травного тракту, ниркова недостатність, артеріальна гіпертензія.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
8 саше в картонній коробці.
Категорія відпуску.
Без рецепта.
Виробник.
УПСА САС, Франція.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
304, авеню Доктора Жана Брю, 47000 м. Ажан, Франція.
979, авеню де Пірене, 47520 м. Ле Пасаж, Франція.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
