Баралгін

Баралгін склад:

Комбінований препарат, що містить ненаркотичний анальгетик анальгін, спазмолітик (засіб, що знімає спазми), близький до папаверину, і гангліоблокатор.

• 1 мл розчину містить метамізолу натрію моногідрату 500 мг, пітофенону гідрохлориду 2 мг, фенпіверинію броміду 0,02 мг;
• в ампулі по 5 мл міститься 2,5 г метамізолу натрію моногідрату, 0,01 г пітофенону гідрохлориду і 0,0001 г фенпіверинію броміду.

Баралгін форма випуску:

Розчин для ін'єкцій (розчин для ін'єкцій в ампулах по 5 мл в упаковці по 5 ампул):

• 1 мл розчину: метамізолу натрію моногідрату 500 мг, пітофенону гідрохлориду 2 мг, фенпіверинію броміду 0,02 мг.
• 1 амп. 5 мл: метамізолу натрію моногідрату 2,5 г, пітофенону гідрохлориду 10 мг, фенпіверинію броміду 0,1 мг.

Фармакодинаміка

Баралгін — комбінований лікарський засіб із вираженою спазмолітичною і аналгетичною активністю. Метамізол має виражену аналгетичну і жарознижувальну дію у поєднанні зі слабшою протизапальною та спазмолітичною активністю. Фенпівериній має помірно виражену гангліоблокуючу і холінолітичну дію. Пітофенону гідрохлорид має папавериноподібну дію з вираженою спазмолітичною активністю по відношенню до гладкої мускулатури.

Надає знеболювальну, жарознижуючу і деяку спазмолітичну (щодо гладкої мускулатури сечовивідних і жовчних шляхів) дію.

Фармакокінетика

Пацієнти з порушеннями функцій печінки: період напіввиведення активного метаболіту МАА у пацієнтів із порушеннями функцій печінки подовжується приблизно в 3 рази. Таким пацієнтам рекомендується лікування нижчими дозами метамізолу.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок: у пацієнтів із порушеннями функцій нирок спостерігається знижений ступінь виведення деяких метаболітів. Таким пацієнтам рекомендується лікування нижчими дозами метамізолу.

Баралгін застосовують для короткочасного симптоматичного лікування больового синдрому при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів:

• жовчна коліка;
• кишкова коліка;
• ниркова коліка;
• дисменорея.

Перед застосуванням препарату необхідно враховувати протипоказання: гіперчутливість до активних речовин, похідних піразолону або інших НПЗЗ; агранулоцитоз в анамнезі, спричинений метамізолом, іншими піразолонами або піразолідинами; тяжкі порушення функцій печінки і нирок; гостра печінкова порфірія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; непрохідність ШКТ і мегаколон; порушення функцій кісткового мозку або захворювання системи кровотворення; аденома передміхурової залози II–III ступеня; атонія жовчного і сечового міхура; підозра на хірургічну патологію; гіпотонічні стани і гемодинамічна нестабільність; колаптоїдні стани; тахіаритмія; закритокутова глаукома; бронхіальна астма; вагітність; період годування груддю.

• гіперчутливість до складових препарату;
• порушення функцій кісткового мозку або захворювання системи кровотворення; захворювання гемопоетичної системи (агранулоцитоз, лейкопенія, анемія будь-якої етіології, у тому числі апластична анемія, інфекційна нейтропенія);
• тяжкі порушення функцій печінки і нирок;
• пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• «аспіринова» астма;
• анемія;
• лейкопенія;
• вагітність;
• період лактації.

З обережністю. дитячий вік до 15 років, захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит - в т.ч. в анамнезі), тривале зловживання етанолом. Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з інфарктом міокарда, з вираженою артеріальною гіпотензією, а також при лікуванні пацієнтів із систолічним артеріальним тиском нижчим, ніж 100 мм рт. ст.

Баралгін при болю у шлунку застосовується з обережністю, оскільки він може маскувати симптоми серйозних захворювань шлунково-кишкового тракту.

Комбінування препарату Баралгін з іншими лікарськими засобами вимагає особливої обережності через вміст метамізолу, який є індуктором печінкових ферментів.

Метамізол натрію може індукувати ферменти метаболічних шляхів, включаючи CYP2B6 та CYP3A4.

Через високу ймовірність розвитку фармацевтичної несумісності не можна змішувати з ін. ЛС в одному шприці.

Підсилює ефекти етанолу; одночасне застосування з хлорпромазином або ін. похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії.

При одночасному призначенні циклоспорину знижується концентрація останнього в крові.

Метамізол значно підвищує значення максимальних плазмових концентрацій хлороквіну.

Фенілбутазон, барбітурати та ін. Гепатоіндуктори при одночасному призначенні зменшують ефективність метамізолу.

Хлорамфенікол та інші мієлотоксичні засоби. При одночасному застосуванні з метамізолом існує підвищений ризик появи пригнічення кісткового мозку.

Трициклічні антидепресанти (психофорин, амітриптилін), пероральні протизаплідні засоби, аналгетики, алопуринол та алкоголь уповільнюють метаболізм метамізолу, потенціюють його дію при одночасному застосуванні та підсилюють його токсичність.

При лікуванні пацієнтів і хворих, які отримують цитостатичні ЛЗ, прийом метамізолу натрію повинен проводитися тільки під наглядом лікаря. Непереносимість зустрічається досить рідко, проте загроза розвитку анафілактичного шоку після парентерального застосування препарату щодо вище, ніж після прийому препарату всередину.

У хворих на атопічну бронхіальну астму і полінози є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій.

На тлі прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також при розвитку явищ вагініту або проктиту необхідна негайна відміна препарату.

При лікуванні препаратом пацієнтів із гематологічними захворюваннями або які мають їх в анамнезі, необхідно проводити оцінку співвідношення ризик/користь та контролювати гематологічний статус у ході лікування.

Неприпустимо використання для зняття гострих болів у животі (до з'ясування причини).

Баралгін містить лікарську речовину метамізол, при лікуванні яким існує невеликий, але загрозливий для життя ризик появи шоку та агранулоцитозу.

Для внутрішньом'язового введення необхідно використовувати довгу голку. Можливе забарвлення сечі в червоний колір за рахунок виділення метаболіту (значення не має).

При захворюваннях нирок та печінки режим дозування слід підбирати індивідуально через можливі побічні ефекти метамізолу на нирки та збільшення періоду напіввиведення метаболітів метамізолу при порушеннях функцій гепатоцитів.

Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з інфарктом міокарда, з вираженою артеріальною гіпотензією, а також при лікуванні пацієнтів із систолічним артеріальним тиском нижчим, ніж 100 мм рт. ст.

Пацієнтів слід проінструктувати щодо необхідності повідомити лікаря про виникнення симптомів, що вказують на ураження печінки. При підозрі на ураження печінки пацієнтам слід припинити прийом метамізолу натрію; у пацієнтів слід оцінити показники, які характеризують функціональний стан печінки.

Застосування препарату Баралгін у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, атонією кишечнику, з запальними захворюваннями кишечнику, включаючи неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона, глаукомою, міастенією гравіс, захворюваннями серця (аритмії, ішемічна хвороба серця, застійна серцева недостатність) потребує особливої обережності і контролю лікаря.

У період вагітності і годування груддю

Застосування препарату у період вагітності протипоказано.

Оскільки метаболіти метамізолу екскретуються з молоком матері, препарат не слід призначати у період годування груддю. Якщо неможливо уникнути застосування препарату, слід припинити годування груддю на період 48 годин з моменту введення препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Активна речовина фенпіверинія бромід має холінолітичну дію і може спричинити запаморочення і порушення акомодації. Метамізол здатний чинити несприятливий вплив на увагу і порушити швидкість реакції. Пацієнтів, які керують транспортними засобами або працюють з механізмами, слід попередити про можливі побічні дії препарату. Діяльність, що вимагає підвищеної уваги, слід припинити до зникнення побічних ефектів.

Внутрішньом'язово дорослим і дітям віком від 15 років (з масою тіла більше 53 кг) вводити від 2 до 5 мл розчину для ін'єкцій. У разі необхідності дозу повторити через 6–8 годин.

Кратність призначення - 2-3 рази на добу.

Дорослим і дітям віком від 15 років (з масою тіла більше 53 кг) внутрішньом'язово вводити від 2 до 5 мл розчину для ін'єкцій. У разі необхідності дозу повторити через 6–8 годин.

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 мл розчину для ін'єкцій (еквівалентно 3 г метамізолу натрію).

Розчин для ін'єкцій застосовувати тільки внутрішньом'язово. Препарат не застосовувати для лікування дітей віком до 15 років.

Розчин для ін'єкцій слід застосовувати під чітким контролем лікаря у зв'язку з ризиком появи анафілактичного шоку у пацієнтів із гіперчутливістю до метамізолу або похідних піразолону.

Купити Баралгін для ін'єкцій (Баралгін в ампулах) можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на уколи Баралгін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Симптоми: нудота, блювота, біль у шлунку, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра ниркова і / або печінкова недостатність, судоми, параліч дихальної мускулатури.

Лікування: промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля; проводити форсований діурез, гемодіаліз, при розвитку судомного синдрому - в / в введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі в червоний колір.

З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: анафілактичний шок, анафілактичні або анафілактоїдні реакції, особливо після парентерального застосування.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: фіксована лікарська екзантема; макулопапульозні та інші види висипань; ангіоневротичний набряк, зменшення потовиділення. Повідомлялось про тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль.

З боку органів чуття (зору): зорові порушення, порушення акомодації.

З боку серцево-судинної системи: пальпітація, тахікардія, порушення серцевого ритму, ціаноз, артеріальна гіпотензія; гіперемія.

Гіпотензивні реакції рідко можуть проявлятися під час або після застосування. Вони можуть супроводжуватися або не супроводжуватися іншими симптомами анафілактоїдних або анафілактичних реакцій. Рідко такі реакції можуть бути результатом різкого зниження артеріального тиску. Швидке внутрішньовенне введення підвищує ризик гіпотензивних реакцій.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі та дискомфорт, запор, загострення гастриту та виразкової хвороби шлунка; рідких випадках блювання з домішками крові та кишкові кровотечі, ульцерації, відчуття печіння в епігастральній ділянці.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: медикаментозне ураження печінки, в тому числі гострий гепатит, жовтяниця, підвищення рівнів ферментів печінки.

Інші: зниження артеріального тиску.

Місцеві реакції: при в/м введенні можливі інфільтрати в місці введення.

При необхідності лікар може розглянути аналоги зі схожою знеболювальною і спазмолітичною дією. Перед заміною призначених ліків на Баралгін аналоги необхідно проконсультуватися з лікарем.

Важливо! Детальніша інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Баралгін інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С.

Максиган, Спазмалгон, Триган, Спазган, Спазмалгін, Зологан, Носган, Вералган, Міналган, Спазвін.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Analgin / yashodahospitals.com;
• Metamizole / pubchem.ncbi.nlm.nih.gov.