Панангін

Панангін - засіб із групи мінеральних речовин, що усуває калій-магнієвий дефіцит в організмі. Позитивно діє на роботу серцево-судинної системи.

Пігулки:

Магнію аспарагінат, калію аспарагінат;

1 таблетка, покрита оболонкою, містить 140 мг аспарагінат магнію (у вигляді 175 мг магнію аспарагінат тетрагідрат) еквівалентно 11,8 мг Mg2+;

158 мг калію аспарагінат (у вигляді 166,3 мг калію аспарагінат гемігідрату) еквівалентно 36, 2 мг К+;

Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний крохмаль картопляний; повідон, магнію стеарат тальк крохмаль кукурудзяний макрогол 6000; титану діоксид, Е 171; сополімер основи метакрилату (еудрагіт Е 100).

Концентрат для інфузій:

Апарагінат магнію, аспарагінат калію;

1 мл концентрату для розчину для інфузій містить 40 мг аспарагінату магнію (відповідає 3,37 мг магнію) та 45,2 мг аспарагінату калію (відповідає 10,33 мг калію);

Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.

Лікарський препарат Панангін зареєстрований в Україні як продукцію фармацевтичної компанії Гедеон Ріхтер і випускається в таких фармакологічних формах:

• Панангін-форте: укриті плівкою таблетки з вмістом магнію аспарагінату 0,28 г і калію аспарагінату 0,316 г (що відповідає 280 і 316 мг) по 15 таблеток в блистере.;
• укриті плівкою таблетки білого кольору з вмістом 0,14 г калію аспарагінату, що відповідає 11,8 мг Mg2+, і 0,158 г калію аспарагінату, що відповідає 36,2 мг К+. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний; крохмаль картопляний; повідон; магнію стеарат; тальк; крохмаль кукурудзяний; макрогол 6000; титану діоксид, Е 171; кополімер основи метакрилату (еудрагіт Е 100). По 50 таблеток у поліпропіленовому флаконі з контролем першого розтину, по 1 флакону у картонній упаковці.;
• концентрат для приготування інфузійного розчину, що випускається в ампулах об'ємом 10 мл. У перерахунку на чисті речовини в 1 мл концентрату міститься магнію 3,37 мг (0,04 г магнію аспарагінату) і калію 10,33 мг (45,2 мг калію аспарагінату).

К і Mg - іони з позитивним зарядом, які мають велике значення для міоцитів. Від їхнього внутрішньоклітинного вмісту залежать скорочувальна активність м'язових волокон і робота ферментів. Баланс Na, Ca, Mg і K в клітинах і міжклітинному просторі впливає на скоротність міокарда. Правильне співвідношення цих іонів позитивно позначається на обміні речовин у серцевому м'язі. Низький рівень Mg2+ і К+ - це передумова для розвитку атеросклеротичних уражень вінцевих судин, артеріальної гіпертензії та метаболічних порушень у м'язі серця.

Фармакодинаміка. Іони калію і магнію як важливі внутрішньоклітинні катіони включаються в роботу ряду ферментів, у процес звʼязування макромолекул з субцелюлярними елементами і в механізм мʼязового скорочення на молекулярному рівні. Співвідношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. Аспартат як ендогенна речовина є переносником іонів калію та магнію, має виражений афінітет до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначною мірою. Внаслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Магнію аспартат та натрію аспартат покращують метаболізм міокарда. Недостатній вміст калію і магнію в організмі підвищує ризик розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклеротичного ураження коронарних судин, порушень ритму серця, патології міокарда.

Фармакокінетика.

Магній. Загальний запас магнію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 24 г (1000 ммоль); більше 60 % магнію припадає на кісткову тканину і близько 40 % ‒ на скелетні мʼязи та інші тканини. Близько 1 % загального запасу магнію в організмі знаходиться в позаклітинній рідині, переважно в сироватці крові. У здорових дорослих людей вміст магнію в сироватці крові перебуває в діапазоні 0,7‒1,10 ммоль/л. Рекомендована норма споживання магнію з їжею для чоловіків становить 350 мг на добу, для жінок ‒ 280 мг на добу. Потреба в магнії зростає під час вагітності та грудного вигодовування. Магній абсорбується зі шлунково-кишкового тракту (ШКТ) шляхом активного транспорту. Основним регулятором балансу магнію в організмі є нирки. 3‒5 % іонізованого магнію виводиться нирками. Збільшення обсягу сечі (наприклад, при терапії високоефективними петльовими діуретиками) призводить до збільшення екскреції іонізованого магнію. Якщо абсорбція магнію в тонкому відділі кишечника знижується, подальша гіпомагніємія призводить до зменшення його екскреції (< 0,5 ммоль/добу).

Калій. Загальний запас калію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 140 г (3570 ммоль). Загальний запас калію дещо менший у жінок, ніж у чоловіків, і незначною мірою знижується з віком. 2 % загального запасу калію в організмі знаходиться поза клітинами, а решта 98 % ‒ всередині клітин.

Оптимальна норма споживання калію з їжею становить 3‒4 г (75‒100 ммоль) на добу. Основний шлях виведення калію ‒ нирковий (близько 90 % калію виводиться нирками щодня). Решта 10 % виводяться через шлунково-кишковий тракт. Таким чином, нирки відповідають за довгостроковий гомеостаз калію, а також за вміст калію в сироватці крові. У короткостроковій перспективі вміст калію в крові також регулюється обміном калію між внутрішньоклітинним і позаклітинним простором.

Препарат призначають для нормалізування електролітного балансу в разі таких станів:

• симптоми кардіальної ішемії в гострій і хронічній формах (при серцевій недостатності, в постінфарктний період міокарда);
• хронічна кардіальна недостатність (особливо із застійним компонентом);
• аритмії (також епізоди аритмій, спровокованих використанням граничних доз глікозидів і ліків з аналогічним механізмом дії);
• гіпокаліємія;
• тахікардія, фібриляція, тріпотіння шлуночків, інші типи екстрасистол і порушень роботи шлуночків.
• додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки за рекомендацією лікаря.

У деяких випадках препарат може призначатися лікарем в якості дієтичної добавки для підвищення рівня внутрішньоклітинних катіонів в організмі.

Таблетовані форми препарату Панангін треба приймати цілими. Таблетку запивають склянкою води. Шлунковий сік може знижувати клінічну ефективність препарату, тому його рекомендовано застосовувати після приймання їжі.

Дорослим призначають прийом 1–3 т. засобу Панангін на день. Рекомендована разова доза не перевищує 1 т. Залежно від ступеня недостатності К і Mg гранична добова доза може відповідати 3 т. препарату Панангін зі звичайним або підвищеним вмістом катіонів (Форте). Курс лікування визначає лікар.

Актуальна ціна Панангіна в таблетках зазначена в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Панангін в ампулах

Ін'єкційна форма використовується тільки для в/в-вливання.

Концентрат для приготування інфузійного розчину змішують із 50–100 мл 5% глюкози та вводять у вигляді повільної інфузії (швидкість вливання не має перевищувати 20 кр./хв). Повторну інфузію можна здійснювати не раніше ніж через 4 години. Препарат можна використовувати в межах комбінованої терапевтичної схеми. Тривалість лікування визначає лікар. Ліки не використовуються у дітей ні в таблетованій, ні в інфузійній формі.

Актуальна ціна Панангіна в Україні зазначена в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Інструкція попереджує, що Панангін (таблетки й ампули) заборонено застосовувати в разі таких станів:

• гіперчутливість до будь-якого зі складників ліків;
• гостре або хронічне порушення роботи нирок;
• гіперкаліємія;
• гіпермагніємія;
• AV-блокада I–III ступеня (порушення проведення імпульсу через атріовентрикулярний вузол);
• шокові стани (зокрема, шок кардіогенного походження, під час якого відбувається зниження артеріального тиску <90 мм рт. ст.);
• патологія метаболізму амінокислот;
• виражена міастенія;
• стани, що супроводжуються гемолізом;
• зневоднення;
• зсування кислотно-лужного балансу (нереспіраторний ацидоз);
• значні ушкодження м'яких тканин (наприклад, у разі опіків);
• хвороба Аддісона;
• дитячий і підлітковий вік (через брак достовірних клінічних даних про безпечність використання препарату в педіатрії).

Під час вагітності та годування груддю (лактації) ліки використовують під суворим лікарським контролем із великою обережністю. Обидва катіони визначаються в грудному молоці, тому в разі необхідності застосування ліків у матері вигодовування краще тимчасово перервати.

У разі використання ліків у осіб із гіперкаліємією треба регулярно контролювати вміст К+ у крові.

Панангін, як препарат, що містить калій і магній, необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс; при станах, що можуть призводити до гіперкаліємії, таких як зниження функції нирок, гостра дегідратація, поширене пошкодження тканин, зокрема при тяжких опіках. У цієї категорії пацієнтів рекомендується регулярно досліджувати концентрацію електролітів у сироватці крові. Панангін, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід призначати пацієнтам з гастродуоденальними виразками або обструкцією. Швидке введення може викликати гіперемію обличчя.

Застосування у період вагітності або годування груддю

До теперішнього часу не повідомлялося про будь-який шкідливий вплив при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

Комбінація засобу Панангін із діуретиками калійзберігальної групи, бета-блокаторами, гепарином, інгібіторами АПФ, циклоспорином і нестероїдними протизапальними засобами підвищує ризик розвитку гіперкаліємічної аритмії та асистолії.

Паралельне використання з кортикостероїдами ліквідує викликану ними гіпокаліємію. Комбінація засобу Панангін із глікозидами зменшує побічні ефекти від використання цієї групи препаратів.

Mg, що входить до складу ліків, зменшує клінічний ефект тетрациклінових антибіотиків, аміноглікозидів і поліміксинових препаратів.

Комбінація препарату Панангін з анестетиками діє на нервову систему гнітюче.

Панангін може потенціювати блокаду нервово-м'язового передавання, викликану використанням деполяризувальних міорелаксантів.

Кальцій зменшує ефективність від застосування магнієвих добавок. Активна форма вітаміну D підвищує вміст Mg2+ у плазмі.

Випадки передозування невідомі.

З огляду на здатність нирок виводити з організму велику кількість калію, збільшення дози препарату може призвести до гіперкаліємії, тільки якщо це повʼязано з гострим або вираженим порушенням виведення калію.

Терапевтичний індекс магнію широкий, і при відсутності ниркової недостатності тяжкі побічні ефекти вкрай рідкісні.

Згідно з науковими даними, застосування препаратів магнію перорально може викликати незначні побічні ефекти, такі як діарея.

Великі дози препарату Панангін, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, можуть спричинити збільшення частоти випорожнень через вміст магнію.

У разі швидкого внутрішньовенного введення можуть проявитися симптоми гіперкаліємії/гіпермагніємії.

Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі може призвести до смерті від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.

Симптоми гіпермагніємії: нудота, блювання, сонливість, гіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразна мова, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гіпорефлексія, параліч м'язів, зупинка дихання і зупинка серця.

У разі передозування необхідно відмінити K+-, Mg2+-аспартат і рекомендується провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв внутрішньовенно, діаліз, якщо необхідно.).

Приймання препарату може викликати такі небажані реакції:

• нудота, порушення травлення, у пацієнтів зі зниженою кислотністю та запаленням жовчного міхура можливе відчуття печіння в епігастрії;
• порушення проведення серцевого імпульсу через атріовентрикулярний вузол, парадоксальне почастішання епізодів екстрасистолії;
• симптоми підвищення концентрації калію в організмі (диспепсія, блювання, рідкі випорожнення, порушення чутливості);
• симптоми надлишку магнію в крові (припливи жару до обличчя, гіпотензія, відчуття спраги, гіпорефлексія, порушення дихання, конвульсії).

Тетрацикліни, які застосовують внутрішньо, солі заліза і натрію фторид гальмують всмоктування препарату зі шлунково-кишкового тракту. При комбінованій терапії з вищезазначеними лікарськими засобами необхідна перерва не менше 3 годин між прийомами. Одночасне застосування препарату з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, бета-блокаторами, циклоспорином, гепарином, нестероїдними протизапальними препаратами підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці. Термін придатності таблеток - 5 років, Панангін в ін'єкціях - 3 роки.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Панангін для чого призначають?

Лікарський засіб Панангін використовують для ліквідації калій-магнієвої недостатності, а також у разі кардіальної патології як засіб поліпшення стану міокарда. Купити Панангін у таблетках або Панангін в уколах можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

Як приймати Панангін для профілактики?

Панангін для профілактики гіпокаліємії та/або гіпомагніємії призначає лікар, ґрунтуючись на відомостях про загальний стан здоров'я пацієнта, динаміку основного й супутніх захворювань, а також беручи до уваги всі препарати, які отримує пацієнт. Вартість Панангіну можна дізнатись в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Панангін як приймати?

Приймання препарату показане тільки дорослим пацієнтам. Вітаміни Панангін приймають усередину по 1 т. 3 р./доб. Ліки Панангін не варто подрібнювати. Запивати кожну таблетку достатньою кількістю води. Гранична добова доза — 3 т. Ціна таблеток Панангін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Як довго можна приймати Панангін?

Тривалість використання препарату залежить від тяжкості й динаміки основного захворювання, загального стану організму пацієнта та інших ліків, які він отримує. Тривалість лікування засобом Панангін визначає лікар.