Гіпокаліємія

Гіпокаліємія

Концентрація калію у плазмі в нормі становить 3,5–5,5 ммоль на літр. Форму електролітного дисбалансу, за якої рівень цього елемента менший за нижню межу норми, називають гіпокаліємією.

Іони калію містяться в крові, мозку, серці, нирках, печінці, м'язах та кістковій тканині. Калій бере участь у фізіологічних процесах організму — функціонуванні серця, обмінних реакціях, м'язовому скороченні, проведенні нервових імпульсів. Іони калію активують ферменти всередині клітин, підвищують тонус гладких м'язів, беруть участь у регулюванні міжклітинних контактів, підтримують нормальний рівень артеріального тиску і стабільну роботу нирок, забезпечують сталість кислотно-лужної рівноваги і багато іншого. Відповідно, недолік (як і надлишок) цього важливого елемента призводить до розвитку низки серйозних порушень практично в усіх органах та системах організму.

Причини гіпокаліємії

Відносною фізіологічною причиною розвитку дефіциту калію вважають недостатнє надходження макроелемента з продуктами харчування, що часто спостерігається у людей, які дотримуються суворих дієт або мають мізерний раціон.

Патологічна гіпокаліємія у дітей та дорослих виникає з різних причин:

• Проблеми шлунково-кишкового тракту. Електролітний баланс порушують різні патології ШКТ, у тому числі профузна діарея або тривале блювання.
• Надмірне надходження калію до клітин. На тлі деяких патологій спостерігається переміщення калієвих іонів із міжклітинного простору всередину клітин. Це можливо при надлишку катехоламінів, метаболічному алкалозі (зміщенні рівня pH у лужний бік, застосуванні великих доз інсуліну хворим на діабетичний кетоаціодоз, зловживанні спиртними напоями, сімейному періодичному паралічі, передозуванні деякими вітамінами (наприклад, фолієвої кислоти)).
• Порушення функції ниркових канальців. Через цю патологію порушується транспорт калію та посилюється його екскреція. Це можливо при нирковому ацидозі, стенозі ниркових артерій, синдромі Бартера, інтерстиціальному нефриті.
• Гіперальдостеронізм. Виведення іонів калію нирками стимулює альдостерон. Стан, коли кора надниркових залоз секретує велику кількість альдостерону, називають гіперальдостеронізмом. Він буває первинним, що виник на тлі альдостерон-продукуючої пухлини надниркових залоз, і вторинним, зумовленим ренін-секретуючою пухлиною, хронічною нирковою недостатністю або реноваскулярною гіпертензією внаслідок оклюзії ниркової артерії.
• Ендокринні порушення. Гіпокаліємія нерідко розвивається при вродженій дисфункції кори надниркових залоз, синдромі Іценко–Кушинга, тиреотоксикозі.
• Лікування деякими лікарськими засобами. Найчастіше дефіцит калію виникає на тлі прийому тіазидних та петлевих діуретиків. Інші препарати, які можуть спричинити гіпокаліємію, — бронхолітики, бета-адреноміметики, деякі антибіотики (особливо пеніциліни), токолітики, теофілін та ін.

Інші можливі причини: використання назогастрального зонда, значні опіки, гіпомагніємія, гіпернатріємія, цирозне ураження печінки, лімфобластний лейкоз, нецукровий діабет.

Симптоми гіпокаліємії

Розвиток гіпокаліємії супроводжується швидкою стомлюваністю, м'язовою слабкістю (особливо в нижніх кінцівках), іноді судомами м'язів.

У разі зниження концентрації калієвих іонів до 3,0 ммоль/л і нижче до описаних симптомів додаються:

• неврологічні та психічні розлади — парестезії, дратівливість, погіршення концентрації уваги, апатія тощо;
• функціональна недостатність міокарда, порушення ритму серця (у людей, які отримують серцеві глікозиди, високий ризик розвитку небезпечної для життя аритмії);
• патології шлунково-кишкового тракту — нудота, блювання, закреп, тяжкість у ділянці епігастрію, динамічна непрохідність кишечника.

Тяжка гостра гіпокаліємія призводить до розвитку висхідного паралічу, що вражає діафрагму та міжреберні м'язи, що потребує підключення пацієнта до апарату штучної вентиляції легень.

Діагностика гіпокаліємії

Аритмічний пульс та м'язова гіпотонія — основні симптоми, які дають змогу запідозрити гіпокаліємію. Для підтвердження діагнозу призначають такі обстеження:

• Лабораторні аналізи. Потрібне дослідження кислотно-основного стану крові, визначення вмісту калію, магнію, кальцію, натрію, сечовини та креатиніну. Сечу досліджують на наявність хлору, визначають її густину.
• Гормональний спектр. Проводять низку аналізів на вміст гормонів, включаючи кортизол та альдостерон.
• Електрокардіографія (ЕКГ). При гіпокаліємії у пацієнта виявляється подовження інтервалу QT та поява зубця U, іноді — шлуночкова тахікардія або фібриляція передсердь.

Додатково за необхідності проводять УЗД, КТ, МРТ, ехокардіографію, ангіографію.

Диференціальну діагностику проводять із гіперкаліємією, міастенією, м'язовою дистрофією, синдромом Гієна–Барре.

Гіпокаліємія: лікування

Головна мета терапії — припинити втрату організмом калію. Для цього необхідно усунути причину гіпокаліємії. Одночасно проводять корекцію дефіциту.

Лікування гіпокаліємії препаратами калію є обов'язковим. При легких патологічних процесах зазвичай призначають ліки у формі таблеток, наприклад, Аспаркам або Панангін. У важких випадках потрібне внутрішньовенне введення розчинів, що містять калій хлорид або бікарбонат калію. Однак внутрішньовенні інфузії протипоказані пацієнтам, у яких проблема зумовлена порушенням перерозподілу калію (за винятком сімейного гіпокаліємічного періодичного паралічу), оскільки існує високий ризик розвитку рикошетної гіперкаліємії.

У деяких випадках для усунення аритмії потрібне застосування антиаритмічних препаратів — пропафенону чи аміодарону. При фібриляції шлуночків потрібна дефібриляція.

Ускладнення гіпокаліємії

Небезпечними ускладненнями гіпокаліємії є порушення ритму серця. Без лікування вони часто призводять до смерті.

Інші серйозні наслідки: динамічна кишкова непрохідність, дихальна недостатність, рабдоміоліз, ниркова хронічна недостатність.

Профілактика

Профілактичні заходи передбачають споживання достатньої кількості продуктів, багатих на калій (картоплі, бананів, сухофруктів, шпинату, листя салату, капусти, горіхів), а також своєчасне усунення причини, що може призвести до розвитку гіпокаліємії.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про Гіпокаліємія