Панангін концентрат для розчину для інфузій в ампулах по 10 мл 5 шт

Фармакодинаміка. іони калію і магнію як важливі внутрішньоклітинні катіони включаються в роботу ряду ферментів, у процес зв'язування макромолекул з субцеллюлярнимі елементами та в механізм м'язового скорочення на молекулярному рівні. співвідношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. аспарагинат як ендогенна речовина є переносником іонів калію і магнію; має виражену аффинитетом до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначно. в результаті іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. аспарагинат магнію і калію покращує метаболізм серцевого мускулатури. недостатнє надходження калію і магнію в організм сприяє розвитку аг, патології коронарних судин склеротичного типу, порушень ритму серця, дегенерації міокарда.

Фармакокінетика. Чи не вивчалася.

Для додаткової терапії при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, в постінфарктний період), порушеннях ритму серця, перш за все шлуночкових аритміях.

Додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки.

Панангин призначають виключно в / в.

Дорослим вводять повільно в / в крапельно по 10-20 мл (вміст ампули розводять в 50-100 мл 5% розчину глюкози). Цю дозу можна повторно вводити через 4-6 год при необхідності.

Препарат придатний для комбінованої терапії.

Курс лікування визначає лікар.

Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якого з допоміжних речовин препарату. ГНН та ХНН. хвороба Аддісона. av-блокада iii ступеня. кардіогенний шок (ад 90 мм рт. ст.).

При швидкому введенні препарату можуть виникнути симптоми гіперкаліємії / гіпермагніємії.

Швидке введення може викликати гіперемію особи.

Панангин як препарат, що містить калій і магній, необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з міастенією гравіс; при станах, які можуть призводити до гіперкаліємії, таких як гостра дегідратація, значне пошкодження тканин, в тому числі при важких опіках. У цій категорії пацієнтів рекомендується регулярно досліджувати рівень електролітів в плазмі крові.

Період вагітності та годування груддю. До теперішнього часу не повідомлялося про виникнення будь-якої небезпеки при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів.

Діти. Досвіду застосування препарату у дітей недостатньо.

Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та роботі зі складними механізмами.

При одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками та / або інгібіторами апф підвищується ризик розвитку гіперкаліємії.

Випадки передозування невідомі. в разі передозування можна спостерігати симптоми гіперкаліємії і гіпермагніємії.

Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі крові може привести до смерті від гноблення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.

Симптоми гіпермагніємії: нудота, блювота, сонливість, артеріальна гіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразна мова, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гипорефлексия, параліч м'язів, зупинка дихання і зупинка серця.

У разі передозування необхідно відмінити K ⁺ -, Mg ²⁺ -аспартат і рекомендується провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв в / в, діаліз, якщо необхідно).

При температурі не вище 30 °C.

діючі речовини: магнію аспарагінат, калію аспарагінат;

1 мл концентрату для розчину для інфузій містить 40 мг магнію аспарагінату (відповідає 3,37 мг магнію) та 45,2 мг калію аспарагінату (відповідає 10,33 мг калію);

допоміжна речовина: вода для інʼєкцій.

Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний або злегка зеленуватий, чистий розчин.

Мінеральні речовини. Препарати магнію.

Код АТХ А12С С30.

Фармакодинаміка

Іони калію і магнію як важливі внутрішньоклітинні катіони включаються в роботу ряду ферментів, у процес звʼязування макромолекул із субцелюлярними елементами і в механізм мʼязового скорочення на молекулярному рівні. Співвідношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. Аспарагінат як ендогенна речовина є переносником іонів калію та магнію; володіє вираженим афінітетом до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначною мірою. Внаслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Аспарагінат магнію і калію покращує метаболізм серцевої мускулатури. Недостатність надходження калію і магнію в організм сприяє розвитку артеріальної гіпертензії, патології коронарних судин склеротичного типу, порушень ритму серця, дегенерації міокарда.

Фармакокінетика

Магній

Загальний запас магнію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 24 г (1000 ммоль); більше 60 % магнію припадає на кісткову тканину і близько 40 % ‒ на скелетні мʼязи та інші тканини. Близько 1 % загального запасу магнію в організмі знаходиться в позаклітинній рідині, переважно в сироватці крові. У здорових дорослих людей вміст магнію в сироватці крові перебуває в діапазоні 0,7 ‒ 1,1 ммоль/л.

Рекомендована норма споживання магнію з їжею для чоловіків становить 350 мг на добу, для жінок ‒ 280 мг. Потреба в магнії зростає в період вагітності та грудного вигодовування.

Магній абсорбується зі шлунково-кишкового тракту шляхом активного транспорту. Основним регулятором балансу магнію в організмі є нирки. 3‒5 % іонізованого магнію виводиться нирками.

Збільшення обсягу сечі (наприклад, при терапії високоефективними петльовими діуретиками) призводить до збільшення екскреції іонізованого магнію. Якщо абсорбція магнію в тонкому відділі кишечнику знижується, подальша гіпомагніємія призводить до зменшення його екскреції (0,5 ммоль/добу).

Калій

Загальний запас калію в організмі людини масою тіла 70 кг становить у середньому 140 г (3570 ммоль). Загальний запас калію дещо менший у жінок, ніж у чоловіків, і незначною мірою знижується з віком. 2 % загального запасу калію в організмі знаходиться поза клітинами, а решта 98 % ‒ всередині клітин.

Оптимальна норма споживання калію з їжею становить 3-4 г (75-100 ммоль) на добу. Основний шлях виведення калію ‒ нирковий (близько 90 % калію виводиться нирками щодня). Решта 10 % виводяться через шлунково-кишковий тракт. Таким чином, нирки відповідають за довгостроковий гомеостаз калію, а також за вміст калію в сироватці крові. У короткостроковій перспективі вміст калію в крові також регулюється обміном калію між внутрішньоклітинним і позаклітинним простором.

Для додаткової терапії при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, в постінфарктний період), порушеннях ритму серця, насамперед при шлуночкових аритміях. Додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки.

Підвищена чутливість до активних речовин препарату. Гостра та хронічна ниркова недостатність. Хвороба Аддісона. Атріовентрикулярна блокада III ступеня. Кардіогенний шок (АТ cт.).

Одночасне застосування препарату з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами АПФ, бета-блокаторами, циклоспорином, гепарином, нестероїдними протизапальними препаратами підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.

Швидке введення може викликати гіперемію обличчя.

Панангін як препарат, що містить калій і магній, необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам із міастенією гравіс; при станах, що можуть призводити до гіперкаліємії, таких як зниження функції нирок, гостра дегідратація, поширене пошкодження тканин, зокрема при тяжких опіках. У цієї категорії пацієнтів рекомендується регулярно досліджувати рівень електролітів у сироватці крові.

Дотепер не повідомлялося про будь-який шкідливий вплив при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів.

Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

Препарат призначений тільки для внутрішньовенного введення. Дорослим вводять повільно внутрішньовенно краплинно – по 10-20 мл (вміст однієї або двох ампул розводять у 50-100 мл 5 % розчину глюкози). При необхідності дозу можна застосувати повторно через 4-6 годин. Препарат придатний для комбінованої терапії.

Курс лікування визначає лікар.

Діти. Досвід застосування препарату дітям недостатній.

Випадки передозування не відомі.

З огляду на здатність нирок виводити з організму велику кількість калію, збільшення дози препарату може призвести до гіперкаліємії, тільки якщо це повʼязано з гострим або вираженим порушенням виведення калію.

Терапевтичний індекс магнію широкий, і при відсутності ниркової недостатності тяжкі побічні ефекти вкрай рідкісні.

У разі швидкого внутрішньовенного введення можуть проявитися симптоми гіперкаліємії/гіпермагніємії.

У разі передозування можна спостерігати симптоми гіперкаліємії і гіпермагніємії.

Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі може призвести до летального наслідку від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.

Симптоми гіпермагніємії: нудота, блювання, сонливість, артеріальна гіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразна мова, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гіпорефлексія, параліч мʼязів, зупинка дихання і зупинка серця.

У разі передозування необхідно відмінити K⁺-, Mg²⁺-аспартат і провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв внутрішньовенно, діаліз, якщо необхідно).

При швидкому введенні препарату слід враховувати можливість появи симптомів гіперкаліємії/гіпермагніємії.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 30 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Невідомо.

По 10 мл розчину в безбарвній скляній ампулі з точкою для розлому; 5 ампул (5х1) у контурній пластиковій упаковці; 1 контурна пластикова упаковка в картонній упаковці.

За рецептом.

ВАТ «Гедеон Ріхтер».

Адреса

Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.