Фамотидин

• Таблетки по 0,02 г в упаковці по 20 штук;
• Таблетки По 0,04 г в упаковці по 10 штук.
• ліофілізат для розчину для ін'єкцій у флаконах по 20 мг 5 шт

1 таблетка містить фамотидину 20 або 40 мг; допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, натрію крохмалю, гідроксипропілметилцелюлоза, Opadry YS-IR-7002.

1 флакон містить фамотидину 20 мг; допоміжні речовини: кислота аспарагінова, маніт (Е 421).

Купити Фамотидин таблетки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Фамотидин ціна вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фамотидин відноситься до групи блокаторів H2-гістамінових рецепторів і використовується для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Препарат можна застосовувати при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при рефлюкс-езофагіті та синдромі Золлінгера-Еллісона. Його основна властивість полягає у зниженні секреції кислоти у шлунку, що допомагає зменшувати больові симптоми та запобігати ускладненням.

У хворої категорії пацієнтів виразки можуть виникати на фоні прийому нестероїдних протизапальних засобів, і в таких випадках Фамотидин виявляє себе як ефективний препарат для профілактики. Важливо підтримувати правильне дозування, яке підбирається з урахуванням стану пацієнта та особливостей захворювання.

Фармакокінетична біодоступність Фамотидину становить близько 40-45%, що підтверджується даними клінічних досліджень. На початковий етап терапії може знадобитися більш висока доза, після чого лікар коригує лікування тривалого контролю.

Застосування Фамотидину допомагає виявити позитивний терапевтичний ефект: знижується кислотність, покращується стан слизової оболонки та нормалізується робота травних органів. У деяких випадках препарат здатний стимулювати процеси загоєння виразок та запобігати їх рецидиву. Фамотидин інструкція для застосування, а також інформація «таблетки Фамотидин від чого» та «Фамотидин як приймати» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.  Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Антагоніст гістамінових Н2-рецепторів. Пригнічує (пригнічує) секрецію (виділення) соляної кислоти, як базальну (власну), так і після стимуляції гістаміном, гастрином або ацетилхоліном. Знижує активність пепсину (ферменту, що розщеплює білки). Початок ефекту відзначається через 1 год після одноразового прийому препарату. Тривалість дії залежить від дози та становить від 12 до 24 год.

Розподіл В організмі: після перорального застосування максимальна концентрація фамотидину в плазмі спостерігається через 1-3 години. Повторно прийняті дози не призводять до кумуляції лікарського засобу. Зв'язок з білками плазми незначний - 15-20%.

Час напіввиведення із плазми становить 2,3-3,5 години. За наявності тяжкої ниркової недостатності час напіввиведення може збільшуватись до 20 годин.

Виведення: нирковий кліренс лікарського засобу становить 250-450 мл на хвилину, що вказує на канальцеву екскрецію. 25-30% дози, прийнятої внутрішньо, виводиться із сечею у незміненому вигляді. Лише незначна кількість фамотидину екскретується у вигляді сульфоксиду.

Фармакокінетичні параметри лікарського засобу в організмі здорової людини похилого віку та дитини значною мірою не відрізняються від фармакокінетичних параметрів у дорослої людини.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт (запалення стравоходу, обумовлене закиданням шлункового вмісту в стравохід), синдром Золлінгера Еллісона (поєднання виразки шлунка і доброякісної пухлини підшлункової залози), профілактика розвитку виразок шлунка і дванадцятипалої кишки при тривалому лікуванні глюкокортикостероїдами (гормонами кори надниркових залоз або їх синтетичними аналогами) або нестероїдними протизапальними засобами.

Дози препарату в таблетках чи ампулах підбирають індивідуально. Зазвичай при загостренні виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки препарат призначають в дозі 0,04 г 1 раз на добу перед сном або по 0,02 г 2 рази на добу вранці та ввечері до чи після їжі. Тривалість лікування становить 4-8 тижнів. Звичайна доза лікарського засобу Фамотидин-Фармекс ампули для дорослих – по 20 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин) внутрішньовенно. У разі загоєння виразкового дефекту прийом препарату припиняють поступово. Для профілактики загострень виразкової хвороби фамотидин призначають в дозі 0,02 г 1 раз на добу перед сном.

При рефлюкс-езофагіте і синдромі Золлінгера-Еллісона препарат призначають по 0,02 г 4 рази на добу.

У пацієнтів з порушенням функції нирок добову дозу препарату зменшують з урахуванням значень кліренсу креатиніну (швидкості очищення крові від кінцевого продукту азотистого обміну - креатиніну).

При підвищеній секреції соляної кислоти препарат призначають в дозі 0,02-0,04 г один раз на добу перед сном.

Відміна препарату повинна здійснюватися поступово.

У разі комбінації препарату з невсасивающіміся антацидами (лікарськими засобами, що знижують кислотність шлунка) слід дотримуватись інтервалів 1-2 годин між їх прийомами.

Диспепсичні явища (розлади травлення), рідко - відсутність апетиту, підвищення активності печінкових трансаміназ (ферментів) в крові, холестатична жовтяниця (пожовтіння шкірних покривів і слизових оболонок очних яблук внаслідок застою жовчі в жовчних шляхах); головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, в окремих випадках - шум у вухах, порушення смаку, психічні розлади; рідко - міалгії (біль в м'язах), артралгії (суглобовий біль), шкірний висип, лихоманка (різке підвищення температури тіла), лейкопенія (зниження рівня лейкоцитів в крові), агранулоцитоз (різке зниження вмісту гранулоцитів в крові), тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів в крові), порушення ритму серцевих скорочень, бронхоспазм (різке звуження просвіту бронхів), гніздове облисіння, вугрі. В окремих випадках - панцитопенія (низький вміст всіх формених елементів в крові), свербіж.

Всмоктування деяких лікарських засобів (наприклад, кетоконазолу, амоксициліну, препаратів заліза) залежить від кислотності шлункового соку. Тому фамотидин слід приймати щонайменше за 2 години після прийому таких лікарських засобів.

Одночасне застосування з іншими H2-антагоністами-рецепторів може значно знизити ефективність толазоліну. Хоча і не підтверджено жодної взаємодії між фамотидином та толазоліном, ймовірно, така взаємодія може існувати, тому вплив толазоліну слід перевіряти на початку або після припинення супутнього лікування. Якщо ефект толазоліну знижується, його дозу слід обережно збільшити або припинити фамотидин.

Їжа та антацидні засоби не істотно впливають на терапію фамотидином.

Фамотидин не впливає на систему цитохрому Р450 оксидази печінки, тому метаболізм пероральних антикоагулянтів, антипірину, амінопірину, теофіліну, фенітоїну, діазепаму, етанолу та пропранололу не порушується.

ПробенецидМоже гальмувати вивільнення фамотидину.

Підвищена чутливість до препарату, вагітність, годування груддю.

Застосування препарату протипоказано дітям при рефлюксі і печії, болі в шлунку до 18 років.

Лікування цим лікарським засобом може бути проведене лише після належного медичного обстеження у таких ситуаціях:

• За наявності захворювань нирок чи печінки;
• при першій появі печії, проявів гіперацидного стану, болю в шлунку або гіперацидного стану після їди у пацієнтів середнього або літнього віку, а також при зміні характеру зазначених скарг у пацієнтів цієї вікової групи;
• за наявності порушення травлення зі зниженням маси тіла;
• за наявності стільця чорного кольору;
• за наявності порушення ковтання та/або хронічного болю в животі;
• за наявності супутніх захворювань або при одночасному застосуванні інших лікарських засобів.

Список Б. У сухому, захищеному від світла місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Famotidine (Oral Route) Description and Brand Names / mayoclinic.org;
• Famotidine / medlineplus.gov.