| Торговое название | Липотион |
| Действующие вещества | Кислота липоевая |
| Количество действующего вещества: | 120 мг/мл |
| Форма выпуска: | раствор для инъекций |
| Количество в упаковке: | 1 флакон 50 мл |
| Первичная упаковка: | флакон |
| Способ применения: | Внутривенное |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Чувствительный |
| Признак: | Импортный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | МЕФАР ИЛАЧ САН. А.Ш. |
| Страна производства: | Турция |
| Заявитель: | World Medicine |
| Условия отпуска: | По рецепту |
|
Код АТС A Препараты влияющие на пищеварительную систему и обмен веществ A16 Прочие препараты для лечения заболеваний пищеварительной системы и обмена веществ A16A Прочие средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболические процессы A16AX Различные вещества, влияющие на пищеварительную систему и метаболизм A16AX01 Кислота тиоктовая |
|
Липотион – средство, воздействующее на пищеварительную систему и метаболические процессы.
Лечение симптомов периферической (сенсомоторной) диабетической полинейропатии.
Повышенная чувствительность к действующему веществу и/или вспомогательным веществам лекарственного средства.
Со стороны крови и лимфатической системы: очень редко – тромбопатия.
Со стороны иммунной системы: частота неизвестна – аллергические реакции, такие как кожная сыпь, крапивница, экзема, зуд; анафилактические реакции, аутоиммунный инсулиновый синдром (см. раздел «Особенности применения»).
Со стороны метаболизма и питания: очень редко – гипогликемия*.
Со стороны нервной системы: редко – дисгевзия; очень редко – апоплексический удар, головные боли*, головокружение*, повышенная потливость*.
Со стороны органов зрения: очень редко – диплопия, нарушения зрения.
Со стороны пищеварительного тракта: нечасто – тошнота и рвота.
Со стороны кожи и подкожных тканей: очень редко – пурпурная.
Со стороны организма в целом и реакции в месте введения: очень редко – реакции в месте введения.
Лекарственное средство предназначено для внутривенного введения.
Основой лечения диабетической полинейропатии является оптимальный диабетический контроль.
Дозы и длительность лечения устанавливают индивидуально.
При наличии симптомов периферической (сенсомоторной) диабетической полинейропатии рекомендуемая суточная доза для взрослых составляет 50 мл раствора для инъекций (соответствующей 600 мг тиоктовой кислоты в сутки) внутривенно.
Во время начального периода лечения раствор для инъекций следует вводить внутривенно в течение 2–4 нед.
Раствор вводить капельно внутривенно в течение 30 минут, перед этим ампулу лекарственного средства развести в 250 мл 0,9% раствора натрия хлорида. Для приготовления инфузионного раствора следует применять только 0,9% раствор хлорида натрия.
Внутривенный ввод можно делать без разведения с помощью шприца для инъекций в течение не менее 12 минут.
Правила проведения инфузии.
Поскольку действующее вещество лекарственного средства чувствительно к действию света, раствор для короткой инфузии следует готовить непосредственно перед применением.
Инфузионный раствор следует защищать от света (например, с помощью алюминиевой фольги). Защищенный от света раствор для инфузии пригоден в течение примерно 6 часов. Следует внимательно следить за тем, чтобы время введения инфузии длилось не менее 12 минут.
Рекомендуется продолжать лечение тиоктовой кислотой в виде пероральных форм в дозе 600 мг/сут.
Лекарственное средство не рекомендуется применять в период беременности из-за отсутствия соответствующих клинических данных.
Данных о проникновении тиоктовой кислоты в грудное молоко нет, поэтому лекарственное средство не рекомендуется применять в период кормления грудью.
Лекарственное средство не использовать детям.
Тиоктовая кислота не влияет или оказывает незначительное влияние на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Симптомы.
В случае передозировки может появляться тошнота, рвота и головные боли.
В результате случайного или преднамеренного применения тиоктовой кислоты в дозе 10–40 г при алкогольной интоксикации наблюдались единичные случаи с тяжелыми признаками интоксикации, включая летальное последствие. Клинические проявления интоксикации проявлялись в виде психомоторного нарушения или головокружения с последующими генерализованными судорогами и развитием лактоацидоза. Последствиями интоксикации тиоктовой кислотой являются гипогликемия, шок, рабдомиолиз, гемолиз, диссеминированное внутрисосудистое свертывание (ДВС), угнетение костного мозга и полиорганная недостаточность.
Лечение.
При подозрении на значительную интоксикацию тиоктовой кислотой (например, более 10 таблеток по 600 мг для взрослых и более 50 мг/кг массы тела для детей) следует немедленно госпитализировать больного и начать стандартные меры для лечения интоксикации (вызвание рвоты, промывание желудка, активированного угля). Лечение генерализованных судорог, лактатного ацидоза и других угрожающих последствий интоксикации должно основываться на принципах современной интенсивной терапии и направлено на устранение симптомов.
До сих пор преимуществ гемодиализа, гемоперфузии или методов фильтрации в принудительном выведении тиоктовой кислоты не обнаружено.
При одновременном применении с тиоктовой кислотой снижается эффективность цисплатина.
При одновременном применении с тиоктовой кислотой может усиливаться сахароснижающий эффект инсулина и/или других противодиабетических средств. В случае одновременного применения таких лекарственных средств, особенно в начале лечения, следует осуществлять регулярный контроль уровня глюкозы в крови. Для предотвращения появления симптомов гипогликемии в отдельных случаях может возникнуть необходимость снижения дозы инсулина и/или орального противодиабетического средства.
Регулярное употребление алкоголя является существенным фактором риска развития и прогрессирования клинической картины нейропатии и может таким образом негативно влиять на процесс лечения тиоктовой кислотой. Поэтому пациентам с диабетической полинейропатией обычно рекомендуется при возможности воздерживаться от потребления алкоголя. Ограничение относится также к перерывам между курсами лечения.
Хранить при температуре не выше 25 С в защищенном от света и недоступном для детей месте.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Липотион р-р д/ин. 600мг/50мл фл. 50мл №1 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Аналогами со сходным терапевтическим эффектом являются:
Склад:
діюча речовина: тіоктова (α-ліпоєва) кислота;
1 флакон (50 мл) розчину містить тіоктової (α-ліпоєвої) кислоти 600 мг;
допоміжні речовини: трометамол, натрію хлорид, 1М розчин трометамолу, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин світло-жовтого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на травну систему і метаболічні процеси. Кислота тіоктова. Код АТX А16А Х01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
α-ліпоєва кислота – це вітаміноподібна речовина ендогенного походження, що має функцію коензиму в оксидантному декарбоксилуванні α-кетокислот.
Гіперглікемія, яку викликає цукровий діабет, призводить до накопичення так званих «кінцевих продуктів розвинутої глюкозиляції». Цей процес призводить до зниження ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії та ішемії, що супроводжується підвищеним утворенням вільних кисневих радикалів, що, у свою чергу, пошкоджують периферичний нерв. Також у периферичних нервах спостерігається зниження рівня антиоксидантів, таких як глутатіон.
α-ліпоєва кислота втручалась у ці процеси, призводячи до зменшення утворення кінцевих продуктів глюкозування, покращення ендоневрального кровотоку, підняття фізіологічного рівня антиоксидантів, таких як глутатіон, що є антиоксидантом для вільних кисневих радикалів у діабетичному нерві.
Ці ефекти, що спостерігалися в експерименті, підтримують теорію, що функціональність периферичних нервів може покращитися за допомогою α-ліпоєвої кислоти. Це стосується сенсорних порушень при діабетичній полінейропатії, що проявляються дізестезією, парестезіями, такими як почуття печіння, болю, заніміння та «повзання мурашок».
Фармакокінетика.
Первинне перетворення α-ліпоєвої кислоти відбувається у печінці. Стосовно системної доступності α-ліпоєвої кислоти немає суттєвих розбіжностей у різних пацієнтів. α-ліпоєва кислота біотрансформується завдяки окисненню бокових ланцюгів і кон’югації та виводиться переважно нирками.
Період напіввиведення α-ліпоєвої кислоти з плазми крові у людей складає приблизно 25 хвилин, а загальний кліренс плазми крові складає 10 –15 мл/хв на кілограм. У кінці інфузії 600 мг протягом 12 хвилин концентрація у плазмі крові становить приблизно 47 мкг/мл. У дослідах на тваринах (щури, собаки) радіоактивне позначення дозволило визначити переважно ниркове виведення у формі метаболітів у частці 80–90 %. У людей так само тільки невелика частина у вигляді інтактної речовини виявляється у сечі. Біотрансформація відбувається переважно у вигляді окиснення бокових ланцюгів (бета-окиснення) та/або S-метилювання відповідних тіолових груп.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування симптомів периферичної (сенсомоторної) діабетичної полінейропатії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до допоміжних речовин лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні з тіоктовою кислотою знижується ефективність цисплатину.
При одночасному застосуванні з тіоктовою кислотою може посилюватися цукрознижувальний ефект інсуліну та/або інших протидіабетичних засобів. У разі одночасного застосування таких лікарських засобів, особливо на початку лікування, слід здійснювати регулярний контроль рівня глюкози в крові. Для запобігання появи симптомів гіпоглікемії в окремих випадках може виникнути потреба у зниженні дози інсуліну та/або орального протидіабетичного засобу.
Увага.
Регулярне вживання алкоголю є суттєвим фактором ризику для розвитку і прогресування клінічної картини нейропатії і може таким чином негативно впливати на процес лікування тіоктовою кислотою. Тому пацієнтам із діабетичною полінейропатією зазвичай рекомендується у разі можливості утримуватися від споживання алкоголю. Обмеження стосується також перерв між курсами лікування.
Особливості застосування.
При парентеральному застосуванні тіоктової кислоти спостерігалися реакції гіперчутливості різного ступеня тяжкості аж до анафілактичного шоку (див. розділ «Побічні реакції»). Під час введення лікарського засобу пацієнти повинні знаходитися під пильним наглядом лікаря. У разі появи перших ознак (свербіж, нудота, слабкість) слід негайно припинити лікування і у разі необхідності надати відповідну допомогу.
Після застосування тіоктової кислоти може спостерігатися незвичний запах сечі, це явище несуттєве з клінічного погляду.
Під час застосування тіоктової кислоти повідомляли про аутоімунний інсуліновий синдром (АІС). Хворі з генотипом лейкоцитарного антигену людини, таким як HLA-DRB1*04:06 і HLA-DRB1*04:03 алелі, більш чутливі до виникнення АІС. HLA-DRB1*04:03 алель (чутливість до виникнення АІС: 1.6) особливо відзначалася у кавказців, з більш високою поширеністю на півдні, ніж на півночі Європи, і HLA-DRB1*04:06 алель (чутливість до виникнення АІС: 56,6) особливо відзначалася у японських і корейських пацієнтів. АІС слід розглядати в диференціальній діагностиці спонтанної гіпоглікемії у пацієнтів під час застосування лікарського засобу (див. розділ «Побічні реакції»).
Лікарський засіб містить 52,487 мг/флакон натрію, тому слід бути обережними при застосуванні його пацієнтам, які застосовують натрійконтрольовану дієту.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб не рекомендується застосовувати у період вагітності через відсутність відповідних клінічних даних.
Даних про проникнення тіоктової кислоти у грудне молоко немає, тому лікарський засіб не рекомендується застосовувати у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Тіоктова кислота не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Лікарський засіб призначений для внутрішньовенного введення.
Основою лікування діабетичної полінейропатії є оптимальний діабетичний контроль.
Дозування.
При наявності симптомів периферичної (сенсомоторної) діабетичної полінейропатії рекомендована добова доза для дорослих становить 50 мл розчину для ін’єкцій (що відповідає 600 мг тіоктової кислоти на добу) внутрішньовенно.
Під час початкового періоду лікування розчин для ін’єкцій треба вводити внутрішньовенно протягом 2–4 тижнів.
Спосіб застосування.
Лікарський засіб вводять безпосередньо з флакона (тобто без розчинника) у вигляді внутрішньовенної краплинної інфузії дорослим у дозі 600 мг на добу (вміст 1 флакона) протягом щонайменше 30 хвилин.
Внутрішньовенне введення можна робити за допомогою шприца для ін‘єкцій протягом не менше 12 хвилин.
Правила проведення інфузії.
У зв’язку з тим, що α-ліпоєва кислота чутлива до дії світла, флакони слід зберігати в оригінальній упаковці до безпосереднього їх застосування.
Рекомендується продовжувати лікування тіоктовою кислотою у вигляді пероральних форм у дозі 600 мг на добу.
Діти.
Лікарський засіб не застосовувати дітям.
Передозування.
Симптоми.
У випадку передозування може з’являтися нудота, блювання і головний біль.
Внаслідок випадкового або навмисного застосування тіоктової кислоти у дозі 10–40 г при алкогольній інтоксикації спостерігалися поодинокі випадки з тяжкими ознаками інтоксикації, включаючи летальний наслідок. Клінічні прояви інтоксикації проявлялися у вигляді психомоторного порушення або запаморочення з наступними генералізованими судомами та розвитком лактоацидозу. Наслідками інтоксикації тіоктовою кислотою є гіпоглікемія, шок, рабдоміоліз, гемоліз, дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВЗ), пригнічення кісткового мозку і поліорганна недостатність.
Лікування.
При підозрі на значну інтоксикацію тіоктовою кислотою (наприклад, більше ніж 10 таблеток по 600 мг для дорослих та більше ніж 50 мг/кг маси тіла для дітей) треба негайно госпіталізувати хворого і розпочати стандартні заходи для лікування інтоксикації (викликання блювання, промивання шлунка, прийом активованого вугілля). Лікування генералізованих судом, лактатного ацидозу та інших загрозливих наслідків інтоксикації має ґрунтуватися на принципах сучасної інтенсивної терапії і бути направлене на усунення симптомів.
Дотепер переваг гемодіалізу, гемоперфузії або методів фільтрації у примусовому виведенні тіоктової кислоти не виявлено.
Побічні реакції.
Побічні реакції, що можуть виникнути під час застосування тіоктової кислоти, класифіковані за такою частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 -
З боку крові та лімфатичної системи:
дуже рідко – тромбопатія.
З боку імунної системи:
частота невідома – алергічні реакції, такі як шкірні висипання, кропив’янка, екзема, свербіж; анафілактичні реакції, аутоімунний інсуліновий синдром (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку метаболізму та харчування:
дуже рідко – гіпоглікемія*.
З боку нервової системи:
нечасто – дисгевзія; дуже рідко – апоплексичний удар, головний біль*, запаморочення*, підвищена пітливість*.
З боку органів зору:
дуже рідко – диплопія, розлади зору.
З боку травного тракту:
нечасто – нудота і блювання.
З боку шкіри та підшкірних тканин:
дуже рідко – пурпура.
З боку організму в цілому та реакції у місці введення:
дуже рідко – реакції у місці введення.
Після швидкої внутрішньовенної ін’єкції може з’явитися відчуття тиску в голові і утруднення дихання, які проходять самостійно.
*Внаслідок покращення виведення глюкози у дуже рідких випадках може спостерігатися зниження рівня глюкози у крові. У зв’язку з цим відзначалась поява симптомів гіпоглікемії, таких як запаморочення, підвищена пітливість, головний біль і затуманення зору.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Тіоктова кислота in vitro реагує з комплексами іонів металів (наприклад, зі цисплатином). Тіоктова кислота утворює комплексні сполуки з молекулами цукрів (наприклад, розчин левулози).
Лікарський засіб несумісний із розчином глюкози, розчином Рінгера, а також із розчинами, про які відомо, що вони вступають у реакцію із групами SH або з дисульфідними зв’язками.
У якості розчину-носія для інфузій лікарського засобу слід застосовувати тільки 0,9 % розчин натрію хлориду.
Упаковка.
по 50 мл у флаконі; по 1 флакону в світлозахисному футлярі; по 1 світлозахисному футляру в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Мефар Ілач Сан. А.Ш./
Mefar Ilac San. A.S.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Рамазаноглу Мах. Енсар Джад. № 20, 34906 Курткой – Пендик/Стамбул, Туреччина/
Ramazanoglu Mah. Ensar Cad. No: 20, 34906 Kurtkoy – Pendik/Istanbul, Turkey.
Заявник.
ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна/
WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
