ОПРИМЕА®

Состав

действующее вещество: прамипексол;

1 таблетка пролонгированного действия содержит 0,26 мг промипексола в виде 0,375 мг промипексола дигидрохлорида моногидрата или 0,52 мг промипексола в виде 0,75 мг промипексола дигидрохлорида моногидрата, или 1,05 мг прамипексола 1,57 мг промипексола в виде 2,25 мг промипексола дигидрохлорида моногидрата, или 2,1 мг промипексола в виде 3 мг промипексола дигидрохлорида моногидрата, или 2,62 мг промипексола в виде 3,75 мг промипексола дигидрохлорида прамипексола в виде 4,5 мг промипексола дигидрохлорида моногидрата;

другие составляющие: гипромелоза, тип 2208; крахмал кукурузный; кремния диоксид коллоидный безводный; стеарат магния.

Лекарственная форма

Таблетки пролонгированного действия.

Основные физико-химические свойства:

таблетки по 0,26 мг: белые или почти белые с возможными вкраплениями, круглые, слегка двояковыпуклые, со скошенными краями и гравировкой P1 с одной стороны;

таблетки по 0,52 мг: белые или почти белые с возможными вкраплениями, круглые, слегка двояковыпуклые, со скошенными краями и гравировкой P2 с одной стороны;

таблетки по 1,05 мг: белые или почти белые с возможными вкраплениями, круглые, слегка двояковыпуклые, со скошенными краями и гравировкой P3 с одной стороны;

таблетки по 1,57 мг: белые или почти белые с возможными вкраплениями, круглые, слегка двояковыпуклые, со скошенными краями и гравировкой P12 с одной стороны;

таблеки по 2,1 мг: белые или почти белые с возможными вкраплениями, круглые, слегка двояковыпуклые, со скошенными краями и гравировкой P4 с одной стороны;

таблетки по 2,62 мг: белые или почти белые с возможными вкраплениями, круглые, слегка двояковыпуклые, со скошенными краями и гравировкой P13 с одной стороны и 262 с другой;

таблетки по 3,15 мг: белые или почти белые с возможными вкраплениями круглые слегка двояковыпуклые, со скошенными краями и гравировкой P5 с одной стороны и 315 с другой.

Фармакотерапевтическая группа

Противопаркинсонические препараты. Допаминергические средства. Агонисты допамина. Код ATX N04B C05.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

Механизм деяния.

Промипексол является допаминовым агонистом, который связывается с высокой селективностью и специфичностью с допаминовыми рецепторами подтипа D2, среди которых он имеет преимущественное родство с D3-рецепторами и отличается полной внутренней активностью. Прамипексол частично облегчает паркинсонические двигательные нарушения путем стимуляции допаминовых рецепторов в неостриатуме (полосатом теле). Исследования на животных показали, что прамипексол ингибирует синтез, высвобождение и оборот допамина.

Дети.

Европейское Агентство по лекарственным средствам (EMEA) отказалось от обязательства представить результаты исследований с участием детей с болезнью Паркинсона, применявших прамипексол.

Фармакокинетика.

Абсорбция.

Памипексол быстро и полностью всасывается после перорального введения. Абсолютная биодоступность превышает 90%.

В исследованиях в фазе I при приеме прамипексола натощак минимальная и максимальная концентрации в плазме крови (Cmin, Cmax) и экспозиция (AUC) были эквивалентны для дозы таблеток пролонгированного действия, применявших 1 раз в сутки, и этой же дозы таблеток немедленного высвобождения. применяли 3 раза в день.

Применение прамипексола в форме таблеток пролонгированного действия приводит к менее частым колебаниям концентрации в плазме крови в течение 24 ч по сравнению с применением трижды в день таблеток с немедленным высвобождением.

Максимальная концентрация в плазме крови наблюдалась примерно через 6 ч после применения прамипексола, таблеток пролонгированного действия, 1 раз в сутки. Устойчивый уровень препарата достигается не ранее 5-го дня непрерывного применения.

Одновременный прием с пищей, как правило, не влияет на биодоступность прамипексола. Потребление слишком жирной пищи приводит к увеличению пиковой концентрации (Cmax) примерно на 24% после применения разовой дозы и примерно на 20% после многократного применения, а также задержке достижения максимальной концентрации у здоровых добровольцев примерно на 2 часа. Общая экспозиция (AUC) не зависит от сопутствующего приема пищи. Увеличение Cmax не считается клинически значимым. В исследованиях III фазы безопасности и эффективности таблеток прамипексола пролонгированного действия пациенты принимали исследуемый препарат независимо от приема пищи.

В то время как масса тела не влияет на AUC, было обнаружено, что она влияет на объем распределения и следовательно на пиковую концентрацию Cmax. Снижение массы тела на 30 кг приводит к увеличению Cmax на 45%. Однако в фазе III было обнаружено, что влияние массы тела на терапевтический эффект и переносимость прамипексола, таблеток пролонгированного действия, не является клинически значимым.

Прамипексол показывает линейную кинетику и небольшую разницу изменения уровней в плазме крови у разных пациентов.

Деление.

У людей белковая связь прамипексола очень низкая (

Метаболизм.

Прамипексол метаболизируется в организме человека лишь в незначительной степени.

Вывод.

Почечная экскреция неизмененного прамипексола является основным путем выведения. Приблизительно 90% меченой изотопом углерода дозы выводятся почками, тогда как менее 2% выявляется в фекалиях. Общий клиренс прамипексола составляет около 500 мл/мин, а почечный клиренс – около 400 мл/мин. Период полувыведения колеблется от 8 часов у молодых пациентов до 12 часов у больных пожилого возраста.

Показания

Лечение симптомов идиопатической болезни Паркинсона у взрослых как монотерапия (без леводопы) или в комбинации с леводопой на протяжении всего заболевания. Для лечения развернутых стадий, когда эффект леводопы снижается или становится неустойчивым и наблюдается колебание терапевтического эффекта (прекращение действия дозы или колебания по принципу «действует не действует»).

Противопоказания.

Гиперчувствительность к действующему веществу или любому из ингредиентов препарата.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Связывание с белками плазмы

Прамипексол связывается с белками плазмы крови очень незначительно (

Ингибиторы/конкуренты активной почечной элиминации

Циметидин уменьшает почечный клиренс прамипексола примерно на 34%, вероятно путем угнетения системы транспортировки катионной ренальной канальцевой секреции. Препараты, подавляющие активную ренальную канальцевую секрецию или сами элиминируемые этим путем, такие как циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хинин и прокаинамид, могут взаимодействовать с промипексолом и приводить к уменьшению клиренса промипексола. При одновременном применении этих лекарственных средств с прамипексолом следует рассмотреть возможность снижения дозы последнего.

Комбинации с леводопой

В случае увеличения дозы прамипексола пациентам с болезнью Паркинсона рекомендуется снизить дозу леводопы, а дозы других противопаркинсонических средств следует оставить не измененными.

Из-за возможного аддитивного воздействия следует проявлять осторожность пациентам, которые применяют другие седативные лекарственные средства или употребляют алкоголь во время терапии прамипексолом (см. разделы «Особенности применения», «Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами» и «Побочные реакции») .

Антипсихотические лекарственные средства

Следует избегать одновременного применения антипсихотических лекарственных препаратов с прамипексолом (см. раздел «Особенности применения»), например, если можно ожидать антагонистических эффектов.

Особенности применения

В случае назначения прамипексола для лечения болезни Паркинсона пациентам с почечной недостаточностью снижать дозу следует в соответствии с рекомендациями, изложенными в разделе «Способ применения и дозы».

Галлюцинации

Галлюцинации – известный побочный эффект при лечении агонистами допамина и леводопой. Пациентов следует проинформировать о возможности возникновения галлюцинаций (в основном визуальных).

Дискинезия.

На терминальной стадии болезни Паркинсона при комбинации с леводопой возможно возникновение дискинезии в начале подбора дозы прамипексола. В таком случае следует снизить дозу прамипексола.

Дистония.

Об осевой дистонии, включая антеколис, камптокормию и плеврототонус (синдром Пизы), иногда сообщали у пациентов с болезнью Паркинсона после начальной дозы или постепенного увеличения дозы прамипексола. Хотя дистония может быть симптомом болезни Паркинсона, симптомы у этих пациентов уменьшаются после уменьшения дозы или отмены прамипексола.

Если возникла дистония, необходимо рассмотреть схему лечения допаминергическими препаратами и подобрать дозу прамипексола.

Внезапное появление сна и сонливость.

Применение прамипексола было связано с сонливостью и эпизодами внезапного наступления сна, особенно у пациентов с болезнью Паркинсона. О внезапном наступлении сна во время повседневной деятельности, в некоторых случаях без осознания или предупреждающих признаков, сообщалось нечасто. Пациентов следует проинформировать об этом и рекомендовать быть осторожными при управлении транспортом и работе с другими механизмами при лечении препаратом Опримеа®. Пациентам, у которых наблюдается сонливость и/или эпизод внезапного наступления сна, следует воздерживаться от управления автотранспортом и работы с другими механизмами. Кроме того, можно рассмотреть возможность понижения дозы или прекращения терапии. Из-за возможных аддитивных эффектов следует рекомендовать соблюдать осторожность при приеме других седативных препаратов или алкоголя в сочетании с Опримеа® (см. разделы «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий», «Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами» и "Побочные реакции").

Расстройства контроля за побуждениями.

Пациентов следует тщательно контролировать развитие расстройств контроля над побуждением. Пациенты и лица, которые за ними ухаживают, должны быть проинформированы, что при лечении агонистами допамина, включая препарат Опримеа®, могут наблюдаться симптомы расстройства контроля над побуждением, включая патологическое влечение к азартным играм, усиление либидо, гиперсексуальность, компульсивную растрату или и компульсивное употребление пищи. При развитии таких симптомов следует рассмотреть возможность уменьшения дозы/прекращения приема препарата.

Мания и делирий.

Пациентов следует тщательно контролировать развитие мании и делирия. Пациенты и лица, которые за ними ухаживают, должны знать, что мания и делирий могут возникать у пациентов, получающих терапию прамипексолом. При развитии таких симптомов следует рассмотреть возможность уменьшения дозы/прекращения приема препарата.

Пациенты с психотическими расстройствами.

Пациентов с психотическими расстройствами следует лечить агонистами допамина, только если потенциальная польза преобладает над рисками. Следует избегать одновременного приема антипсихотических лекарственных средств и прамипексола (см. Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий).

Офтальмологическое обследование.

Офтальмологический контроль рекомендуется через регулярные промежутки времени или появляются аномалии зрения.

Тяжелые сердечно-сосудистые заболевания.

При серьезном сердечно-сосудистом заболевании следует проявлять осторожность. Рекомендуется контролировать АД, особенно в начале лечения, в связи с общим риском постуральной гипотензии, связанной с допаминергической терапией.

Злокачественный нейролептический синдром

Симптомы, напоминающие нейролептический злокачественный синдром, наблюдались после резкой отмены допаминергического лечения (см. Способ применения и дозы).

Синдром отмены агонистов допамина.

Чтобы прекратить лечение пациентам с болезнью Паркинсона, дозу прамипексола следует снижать согласно разделу «Способ применения и дозы». При снижении дозы или прекращении применения агонистов допамина (включая прамипексол) могут возникать немоторные побочные реакции. Симптомы включают апатию, тревожность, депрессию, усталость, потливость и боль и могут быть тяжелыми. Перед снижением дозы агонистов допамина об этих симптомах следует предупредить пациентов и регулярно следить за ними. При постоянных симптомах возможно временное увеличение дозы прамипексола (см. раздел «Побочные реакции»).

Остатки в фекалиях.

Некоторые пациенты сообщили о появлении в фекалиях остатков, которые могут напоминать целые таблетки пролонгированного действия Опримеа. В случае поступления такого сообщения от пациента врач должен просмотреть реакцию пациента на терапию.

фертильность.

Исследований по влиянию на фертильность у людей не проводилось. В исследованиях на животных промипексол влиял на фертильность у самок, как и ожидалось для агонистов допамина. Однако эти исследования не указывают на прямое или косвенное вредное влияние на фертильность самцов.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность

Воздействие на беременность и лактацию у женщин не исследовалось. Прамипексол не был тератогенным для животных, но был эмбриотоксичен при дозах, токсичных для взрослых особей. Промипексол в период беременности следует принимать, только если потенциальная польза для матери больше потенциального риска для плода.

Кормление грудью

Поскольку лечение прамипексолом ингибирует секрецию пролактина у людей, ожидается угнетение лактации. Проникновение прамипексола в грудное молоко женщины не исследовали. Из-за отсутствия соответствующих данных в отношении человека не следует применять препарат Опримеа при кормлении грудью. Если применение этого препарата нельзя избежать, кормление грудью следует прекратить.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Опримеа может существенно повлиять на способность управлять автомобилем и работать с другими механизмами. Могут возникнуть галлюцинации или сонливость.

Пациентам, принимающим Опримеа® и имеющим эпизоды сонливости и/или внезапного сна, необходимо проинформировать о необходимости удержания от вождения и участия в деятельности, когда нарушение бдительности может привести к риску серьезных травм или летальному исходу как самих пациентов, так и других лиц, до тех пор, пока не будут устранены такие побочные реакции (см. разделы «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий», «Особенности применения» и «Побочные реакции»).

Способ применения и дозы

Опримеа®, таблетки пролонгированного действия, является лекарственной формой прамипексола, предназначенной для перорального приема 1 раз в сутки.

Начальная терапия.

Дозы следует повышать постепенно, начиная с 0,26 мг (0,375 мг в виде соли) в сутки, далее каждые 5-7 дней. Если у пациентов нет непереносимых нежелательных реакций, для достижения максимального терапевтического эффекта необходимо провести титрование дозы.

График увеличения дозы препарата Опримеа®, таблеток пролонгированного действия
Неделя	Суточная доза (мг)	Суточная дозировка (мг, в виде соли)
1	,26	0,375
2	,52	0,75
3	1,05	1,5

При необходимости суточную дозу следует повышать на 0,52 мг (0,75 мг в виде соли) с недельными интервалами до максимальной дозы 3,15 мг прамипексола (4,5 мг в виде соли) в сутки.

Следует учесть, что вероятность появления сонливости повышается при приеме доз, превышающих 1,05 мг прамипексола (1,5 мг в виде соли) в сутки (см. раздел Побочные реакции). Пациентов, уже принимающих таблетки Опримеа®, можно перевести на прием таблеток пролонгированного действия Опримеа®. Это лучше делать на ночь с сохранением той же суточной дозы. После перевода на Опримеа, таблетки пролонгированного действия, дозу можно скорректировать в зависимости от реакции пациента на лечение (см. подраздел «Фармакодинамика»).

Поддерживающее лечение.

Максимальная доза промипексола должна составлять от 0,26 мг (0,375 мг в виде соли) до максимум 3,15 мг промипексола (4,5 мг в виде соли) в сутки. При увеличении дозы в пилотных исследованиях эффективность препарата наблюдалась с введением суточной дозы 1,05 мг (1,5 мг в виде соли) прамипексола. Последующую коррекцию дозы следует осуществлять с учетом клинической реакции и побочных реакций. Во время исследований около 5% пациентов получали дозы, не превышающие 1,05 мг (1,5 мг в виде соли) прамипексола. При прогрессирующей болезни Паркинсона могут быть эффективны дозы прамипексола, превышающие 1,05 мг (1,5 мг в виде соли) в сутки, если планируется терапия со снижением дозы леводопы. Рекомендуется уменьшать дозу леводопы при увеличении дозы препарата Опримеа, а также при поддерживающей терапии препаратом в зависимости от реакций у отдельных пациентов (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Пропущен прием таблетки.

Если прием дозы пропущен, необходимо принять таблетку пролонгированного действия Опримеа в течение 12 часов от обычного времени приема. Если после пропуска в приеме препарата прошло более 12 часов, таблетку не следует принимать, а следующую дозу следует принять на следующий день в обычное время приема.

Прекращение лечения.

Внезапное прерывание допаминергической терапии может привести к развитию злокачественного нейролептического синдрома. Поэтому дозу прамипексола следует уменьшать постепенно, на 0,52 мг промипексола (0,75 мг в виде соли) в сутки, пока суточная доза не составит 0,52 мг промипексола (0,75 мг в виде соли). После этого дозу следует уменьшить до 0,26 мг (0,375 мг в форме соли) в сутки (см. раздел «Особенности применения»).

Дозировка для пациентов с почечной недостаточностью.

Выведение прамипексола зависит от функции почек. Предлагается следующий режим дозировки:

- пациентам с клиренсом креатинина более 50 мл/мин не следует снижать суточную дозу или частоту введения;

- пациентам с клиренсом креатинина от 30 до 50 мл/мин лечение следует начинать с приема дозы 0,26 мг (0,375 мг в форме соли) через день. Перед повышением суточной дозы, проводимой через 1 неделю лечения, следует соблюдать осторожность и провести тщательную оценку реакции на лечение и переносимости препарата. При необходимости дозу следует повышать с недельным интервалом на 0,26 мг (0,375 мг в форме соли) до максимальной дозы, составляющей 1,57 мг (2,25 мг в форме соли) в сутки;

- не рекомендуется применять таблетки пролонгированного действия Опримеа пациентам, у которых клиренс креатинина менее 30 мл/мин, поскольку данные для этой категории пациентов отсутствуют. Следует обсудить возможность применения таблеток Опримеа.

При ухудшении функции почек во время поддерживающей терапии следует руководствоваться вышеприведенными рекомендациями.

Дозировка для пациентов с печеночной недостаточностью.

Вероятно, нет необходимости в коррекции дозы для пациентов с печеночной недостаточностью, поскольку примерно 90% абсорбированного активного вещества выводится почками. Однако, потенциальное влияние печеночной недостаточности на фармакокинетику препарата не исследовали.

Способ применения.

Таблетки следует проглатывать целиком, запивая водой, не разжевывать, не разделять на части и не раздавливать. Прием пищи не влияет на прием препарата. Препарат Опримеа, таблетки пролонгированного действия, следует принимать каждый день примерно в одно и то же время.

Дети.

Безопасность и эффективность прамипексола для детей (до 18 лет) не установлены, поэтому препарат не следует применять этой категории пациентов.

Передозировка

Симптомы

Опыт значительной передозировки отсутствует. Ожидаемые нежелательные явления – это явления, связанные с фармакодинамическим профилем агонистов допамина, включая тошноту, рвоту, гиперкинезию, галлюцинацию, возбуждение и артериальную гипотензию.

Лечение

Нет установленного антидота при передозировке допаминовым агонистом. При появлении признаков возбуждения центральной нервной системы могут быть назначены нейролептики. Лечение передозировки может потребовать общих поддерживающих мер, в т.ч. промывание желудка, введение жидкости, введение активированного угля и мониторинг показателей электрокардиограммы.

Побочные реакции

Ожидаемые побочные реакции.

При применении препарата ожидаемы следующие побочные реакции: необычные сны, амнезия, симптомы расстройств контроля за мотивами компульсивного поведения, а именно: непомерная потребность в пище, непреодолимое влечение к совершению покупок, гиперсексуальность и патологическое влечение к азартным играм; сердечная недостаточность; спутанность сознания, запор, бред, головокружение, дискинезия, диспное, усталость, галлюцинации, головная боль, икота, гиперкинезия, гиперфагия, артериальная гипотензия, бессонница, расстройства либидо, тошнота, паранойя, периферический отек, пневмония чувствительности; беспокойство, сонливость, внезапные приступы сна, обмороки, нарушения зрения, в том числе диплопия, нечеткость зрения и снижение остроты зрения, рвота, снижение массы тела, включая снижение аппетита, увеличение массы тела.

Побочные реакции на препарат, указанные в нижеприведенной таблице, являются явлениями, возникающими у 0,1% или более пациентов, лечившихся прамипексолом, и о которых сообщали значительно чаще при приеме прамипексола, чем при приеме плацебо, или сообщали тогда, когда определенное явление считалось клинически значимым. Большинство побочных реакций на препарат были от слабых до умеренных, обычно начинались на раннем этапе терапии и имели тенденцию к исчезновению даже при продолжении терапии.

В рамках классификации по классам систем органов побочные реакции представлены под заголовками, обозначающими частоту их возникновения (количество пациентов, у которых ожидается возникновение реакции) с применением таких категорий как очень часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 -

Побочными реакциями на препарат у пациентов с болезнью Паркинсона, о которых сообщали чаще всего (≥ 5%) (чаще при лечении прамипексолом, чем при лечении плацебо), были такие реакции как тошнота, дискинезия, артериальная гипотензия, головокружение, сонливость, бессонница, запоры, галлюцинации, головные боли и усталость. Частота появления сонливости повышается при приеме доз свыше 1,5 мг прамипексола дигидрохлорида моногидрата в сутки (см. «Способ применения и дозы»). Побочной реакцией на препарат, которая чаще всего возникала при одновременном приеме леводопы, была дискинезия. Артериальная гипотензия может возникать в начале лечения, особенно если титрование промипексола осуществляется слишком быстро.

Класс системы органов/частота	Побочные реакции
Инфекции и инвазии
Нечасто	Пневмония
Со стороны эндокринной системы
Нечасто	Нарушение секреции антидиуретического гормона1
Со стороны психики
Часто	Патологические сновидения, поведенческие симптомы расстройства контроля за побуждениями и принуждения, спутанность сознания, галлюцинации, бессонница
Нечасто	Переедание1, непреодолимое влечение к покупкам, бред, гиперфагия1, гиперсексуальность, расстройства полового влечения, паранойя, игромания, беспокойство, делирий
Редко	Мания
Со стороны нервной системы
Очень часто	Головокружение, дискинезия, сонливость
Часто	Головная боль
Нечасто	Амнезия, гиперкинезия, внезапное наступление сна, синкопе
Со стороны органов зрения
Часто	Ухудшение зрения, включая диплопию, размытость зрения и снижение остроты зрения
Со стороны сердечно-сосудистой системы
Часто	Артериальная гипотензия
Нечасто	Сердечная недостаточность1
Со стороны дыхательной системы
Нечасто	Одышка, икота
Со стороны желудочно-кишечного тракта
Очень часто	Тошнота
Часто	Запор, рвота
Со стороны кожи и подкожной клетчатки
Нечасто	Гиперчувствительность, зуд, сыпь
Общие расстройства
Часто	Утомляемость, периферические отеки
Неизвестно	Cиндром отмены агонистов допамина (включая апатию, тревожность, депрессию, усталость, потливость и боль)
исследование
Часто	Уменьшение массы тела, включая понижение аппетита
Нечасто	Увеличение массы тела

1Эта побочная реакция наблюдалась в постмаркетинговом периоде. В 95% частота не выше, чем «нечасто». Установка точной частоты невозможна, поскольку побочная реакция не наблюдалась во время клинических исследований с участием 2762 пациентов с болезнью Паркинсона, лечившихся прамипексолом.

Сонливость.

Прием прамипексола часто связывается с сонливостью и редко – с чрезмерной сонливостью в дневное время и случаями внезапного приступа сна (см. раздел «Особенности применения»).

Расстройства либидо.

Прием прамипексола может редко связываться с расстройствами либидо (повышение или снижение).

Расстройства контроля за побуждением.

При лечении агонистами допамина, включая прамипексол, могут наблюдаться симптомы расстройства контроля над побуждением, включая патологическое влечение к азартным играм, усиление либидо, гиперсексуальность, компульсивную растрату или покупку, переедание и компульсивное употребление пищи (см. раздел).

Было проведено исследование, в котором принимали участие пациенты с болезнью Паркинсона, 13,6% всех пациентов, проходивших допаминергическую или недопаминергическую терапию, имели симптомы нарушения контроля над побуждением в течение последних 6 месяцев. Наблюдавшиеся проявления включали патологическое влечение к азартным играм, непреодолимое влечение к совершению покупок, непомерную потребность в пище, а также компульсивное половое поведение (гиперсексуальность). Возможные независимые факторы риска возникновения расстройств контроля над побуждением включали допаминергическую терапию и более высокие дозы при допаминергической терапии, младший возраст (≤ 65 лет), несостояние в браке и наличие в семье случаев патологического влечения к азартным играм, о которых сообщал пациент.

Синдром отмены агонистов допамина.

При снижении дозы или прекращении применения агонистов допамина (включая прамипексол) могут возникать немоторные побочные реакции. Симптомы включают апатию, тревожность, депрессию, усталость, потливость и боль (см. раздел «Особенности применения»).

Сердечная недостаточность.

В ходе клинических исследований и постмаркетингового периода сердечная недостаточность наблюдалась у пациентов, применявших прамипексол. В ходе фармакоэпидемиологического исследования применение прамипексола было связано с повышением риска сердечной недостаточности по сравнению с отсутствием применения (соотношение риска 1,86; 95% СИ, 1,21-2,85).

Отчетность о предполагаемых побочных реакциях.

Отчетность о предполагаемых побочных реакциях после регистрации лекарственного средства имеет немаловажное значение. Это позволяет продолжать мониторинг баланса польза/риск лекарственного средства. Информацию о любых предполагаемых побочных реакциях следует подавать в соответствии с требованиями законодательства.

Срок годности

3 года.

Условия хранения

Для лекарственного средства не требуются специальные температурные условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке для защиты от влаги.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка

По 10 таблеток в блистере; по 3 или 9 блистеров в картонной коробке.

Категория отпуска

По рецепту.

Производитель

КРКА, д.д., Ново место/КРКА, д.д., Ново место.

ТАД Фарма ГмбХ/TAD Pharma GmbH.

Местонахождение производителя и адрес места его деятельности

Облако цеста 6, 8501 Новое место, Словения/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

Хайнц-Лохманн-Штрассе 5, 27472 Куксхавен, Германия/Heinz-Lohmann-Strasse 5, 27472 Cuxhaven, Германия.

діюча речовина: праміпексол;

1 таблетка пролонгованої дії містить 0,26 мг праміпексолу у вигляді 0,375 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату або 0,52 мг праміпексолу у вигляді 0,75 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, або 1,05 мг праміпексолу у вигляді 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, або 1,57 мг праміпексолу у вигляді 2,25 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, або 2,1 мг праміпексолу у вигляді 3 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, або 2,62 мг праміпексолу у вигляді 3,75 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, або 3,15 мг праміпексолу у вигляді 4,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату;

допоміжні речовини: гіпромелоза, тип 2208; крохмаль кукурудзяний; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 0,26 мг: білі або майже білі з можливими вкрапленнями, круглі, злегка двоопуклі, зі скошеними краями і гравіюванням P1 з одного боку;

таблетки по 0,52 мг: білі або майже білі з можливими вкрапленнями, круглі, злегка двоопуклі, зі скошеними краями і гравіюванням P2 з одного боку;

таблетки по 1,05 мг: білі або майже білі з можливими вкрапленнями, круглі, злегка двоопуклі, зі скошеними краями і гравіюванням P3 з одного боку;

таблетки по 1,57 мг: білі або майже білі з можливими вкрапленнями, круглі, злегка двоопуклі, зі скошеними краями і гравіюванням P12 з одного боку;

таблеки по 2,1 мг: білі або майже білі з можливими вкрапленнями, круглі, злегка двоопуклі, зі скошеними краями і гравіюванням P4 з одного боку;

таблетки по 2,62 мг: білі або майже білі з можливими вкрапленнями, круглі, злегка двоопуклі, зі скошеними краями і гравіюванням P13 з одного боку та 262 з іншого;

таблетки по 3,15 мг: білі або майже білі з можливими вкрапленнями круглі злегка двоопуклі, зі скошеними краями і гравіюванням P5 з одного боку та 315 з іншого.

Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічні препарати. Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну. Код АТX N04B C05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Праміпексол є допаміновим агоністом, який зв’язується з високою селективністю і специфічністю з допаміновими рецепторами підтипу D2, з-поміж яких він має переважну спорідненість з D3-рецепторами та відзначається повною внутрішньою активністю. Праміпексол частково полегшує паркінсонічні рухові порушення шляхом стимуляції допамінових рецепторів у неостріатумі (смугастому тілі). Дослідження на тваринах показали, що праміпексол пригнічує синтез, вивільнення та обіг допаміну.

Діти.

Європейська Агенція з лікарських засобів (EMEA) відмовилась від зобов’язання представити результати досліджень з участю дітей з хворобою Паркінсона, які застосовували праміпексол.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

Праміпексол швидко і повністю всмоктується після перорального введення. Абсолютна біодоступність перевищує 90 %.

У дослідженнях у фазі I при прийомі праміпексолу натще мінімальна і максимальна концентрації в плазмі крові (Cmin, Cmax) і експозиція (AUC) були еквівалентними для дози таблеток пролонгованої дії, що застосовували 1 раз на добу, та цієї ж дози таблеток негайного вивільнення, що застосовували 3 рази на добу.

Застосування праміпексолу у формі таблеток пролонгованої дії спричиняє менш часті коливання концентрації у плазмі крові протягом 24 годин порівняно із застосуванням тричі на день таблеток з негайним вивільненням.

Максимальна концентрація в плазмі крові спостерігалася приблизно через 6 годин після застосування праміпексолу, таблеток пролонгованої дії, 1 раз на добу. Стійкий рівень препарату досягається не раніше 5 дня безперервного застосування.

Одночасний прийом з їжею, як правило, не впливає на біодоступність праміпексолу. Споживання надто жирної їжі спричиняє збільшення пікової концентрації (Cmax) приблизно на 24 % після застосування разової дози і приблизно на 20 % після багаторазового застосування, а також затримку досягнення максимальної концентрації у здорових добровольців приблизно на 2 години. Загальна експозиція (AUC) не залежить від супутнього прийому їжі. Збільшення Cmax не вважається клінічно значущим. У дослідженнях III фази щодо безпеки та ефективності таблеток праміпексолу пролонгованої дії пацієнти приймали досліджуваний препарат незалежно від прийому їжі.

У той час як маса тіла не впливає на AUC, було виявлено, що вона впливає на об’єм розподілу і, отже, на пікову концентрацію Cmax. Зниження маси тіла на 30 кг спричиняє збільшення Cmax на 45 %. Проте у фазі III було виявлено, що вплив маси тіла на терапевтичний ефект і переносимість праміпексолу, таблеток пролонгованої дії, не є клінічно значущим.

Праміпексол показує лінійну кінетику і невелику різницю зміни рівнів у плазмі крові у різних пацієнтів.

Розподіл.

У людей білковий зв’язок праміпексолу є дуже низьким (

Метаболізм.

Праміпексол метаболізується в організмі людини лише незначною мірою.

Виведення.

Ниркова екскреція незміненого праміпексолу є основним шляхом виведення. Приблизно 90 % міченої ізотопом вуглецю дози виводяться нирками, тоді як менше 2 % виявляється у фекаліях. Загальний кліренс праміпексолу становить близько 500 мл/хв, а нирковий кліренс – близько 400 мл/хв. Період напіввиведення (Т½) коливається від 8 годин у молодих пацієнтів до 12 годин у хворих літнього віку.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування симптомів ідіопатичної хвороби Паркінсона у дорослих як монотерапія (без леводопи) або в комбінації з леводопою протягом усього захворювання. Для лікування розгорнутих стадій, коли ефект леводопи знижується або стає нестійким і спостерігається коливання терапевтичного ефекту (припинення дії дози або коливання за принципом «діє-не діє»).

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого з інгредієнтів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Зв’язування з білками плазми

Праміпексол зв’язується з білками плазми крові дуже незначною мірою (

Інгібітори/конкуренти активної ниркової елімінації

Циметидин зменшує нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, ймовірно, шляхом пригнічення системи транспортування катіонної ренальної канальцевої секреції. Препарати, які пригнічують активну ренальну канальцеву секрецію або самі елімінуються цим шляхом, такі як циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін та прокаїнамід, можуть взаємодіяти з праміпексолом і призводити до зменшення кліренсу праміпексолу. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів з праміпексолом слід розглянути можливість зниження дози останнього.

Комбінації з леводопою

У разі збільшення дози праміпексолу пацієнтам з хворобою Паркінсона рекомендується зменшити дозу леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів слід залишити незміненими.

Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність пацієнтам, які застосовують інші седативні лікарські засоби або вживають алкоголь під час терапії праміпексолом (див. розділи «Особливості застосування», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Антипсихотичні лікарські засоби

Слід уникати одночасного застосування антипсихотичних лікарських засобів з праміпексолом (див. розділ «Особливості застосування»), наприклад, якщо можна очікувати антагоністичних ефектів.

Особливості застосування.

У разі призначення праміпексолу для лікування хвороби Паркінсона пацієнтам з нирковою недостатністю зменшувати дозу слід відповідно до рекомендацій, викладених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Галюцинації

Галюцинації – відомий побічний ефект під час лікування агоністами допаміну і леводопою. Пацієнтів слід проінформувати про можливість виникнення галюцинацій (в основному візуальних).

Дискінезія.

На термінальній стадії хвороби Паркінсона при комбінації з леводопою можливе виникнення дискінезії на початку підбору дози праміпексолу. У такому випадку слід зменшити дозу праміпексолу.

Дистонія.

Про осьову дистонію включаючи антеколіс, камптокормію та плеврототонус (синдром Пізи) іноді повідомляли у пацієнтів з хворобою Паркінсона після початкової дози або поступового збільшення дози праміпексолу. Хоча дистонія може бути симптомом хвороби Паркінсона, симптоми у цих пацієнтів зменшуються після зменшення дози або відміни праміпексолу.

Якщо виникла дистонія, необхідно розглянути перегляд схеми лікування допамінергічними препаратами та підібрати дозу праміпексолу.

Раптове виникнення сну і сонливість.

Застосування праміпексолу було пов’язано із сонливістю та епізодами раптового настання сну, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Про раптове настання сну під час повсякденної діяльності, в деяких випадках без усвідомлення або попереджувальних ознак, повідомляли нечасто. Пацієнтів потрібно проінформувати про це і рекомендувати бути обережними під час керування транспортом та роботи з іншими механізмами під час лікування препаратом Опрімеа®. Пацієнтам, у яких спостерігається сонливість та/або епізод раптового настання сну, потрібно утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. Крім того, можна розглянути можливість зниження дози або припинення терапії. Через можливі адитивні ефекти слід рекомендувати бути обережними при прийомі інших седативних препаратів або алкоголю у поєднанні з Опрімеа® (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Розлади контролю над спонуканнями.

Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку розладів контролю над спонуканням. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають бути поінформовані, що при лікуванні агоністами допаміну, включаючи препарат Опрімеа®, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивну розтрату або купівлю, переїдання та компульсивне вживання їжі. При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому препарату.

Манія і делірій.

Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку манії та делірію. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що манія та делірій можуть виникати у пацієнтів, які отримують терапію праміпексолом. При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому препарату.

Пацієнти з психотичними розладами.

Пацієнтів з психотичними розладами потрібно лікувати агоністами допаміну, лише якщо потенційна користь переважає над ризиками. Слід уникати одночасного прийому антипсихотичних лікарських засобів і праміпексолу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Офтальмологічне обстеження.

Офтальмологічний контроль рекомендується через регулярні проміжки часу або якщо з’являються аномалії зору.

Тяжкі серцево-судинні захворювання.

У разі серйозного серцево-судинного захворювання слід проявляти обережність. Рекомендується контролювати артеріальний тиск, особливо на початку лікування, у зв’язку з загальним ризиком постуральної гіпотензії, пов’язаної з допамінергічною терапією.

Злоякісний нейролептичний синдром

Симптоми, що нагадують нейролептичний злоякісний синдром, спостерігалися після різкої відміни допамінергічного лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Синдром відміни агоністів допаміну.

Щоб припинити лікування пацієнтам з хворобою Паркінсона, дозу праміпексолу слід знижувати згідно з розділом «Спосіб застосування та дози». У разі зниження дози або припинення застосування агоністів допаміну (включаючи праміпексол) можуть виникати немоторні побічні реакції. Симптоми включають апатію, тривожність, депресію, втому, пітливість і біль та можуть бути тяжкими. Перед зниженням дози агоністів допаміну про ці симптоми потрібно попередити пацієнтів та регулярно стежити за ними. У разі постійних симптомів можливе тимчасове збільшення дози праміпексолу (див. розділ «Побічні реакції»).

Залишки у фекаліях.

Деякі пацієнти повідомили про появу у фекаліях залишків, що можуть нагадувати цілі таблетки пролонгованої дії Опрімеа®. У разі надходження такого повідомлення від пацієнта, лікар повинен переглянути реакцію пацієнта на терапію.

Фертильність.

Досліджень щодо впливу на фертильність у людей не проводили. У дослідженнях на тваринах праміпексол впливав на фертильність у самок, як і очікувалося для агоністів допаміну. Однак ці дослідження не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на фертильність самців.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Вплив на вагітність і лактацію у жінок не досліджувався. Праміпексол не був тератогенним для тварин, але був ембріотоксичним при дозах, токсичних для дорослих особин. Праміпексол у період вагітності слід приймати, лише коли потенційна користь для матері більша за потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Оскільки лікування праміпексолом пригнічує секрецію пролактину у людей, очікується пригнічення лактації. Проникнення праміпексолу у грудне молоко жінок не досліджували. Через відсутність відповідних даних відносно людини не слід застосовувати препарат Опрімеа® при годуванні груддю. Якщо застосування цього препарату не можна уникнути, годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Опрімеа® може істотно вплинути на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами. Можуть виникнути галюцинації або сонливість.

Пацієнтів, які приймають Опрімеа® та мають епізоди сонливості та/або раптового сну, потрібно проінформувати щодо необхідності утримання від керування автомобілем та участі у діяльності, коли порушення пильності може призвести до ризику серйозних травм або летального наслідку як самих пацієнтів, так і інших осіб, допоки не будуть усунуті такі побічні реакції (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Спосіб застосування та дози.

Опрімеа®, таблетки пролонгованої дії, є лікарською формою праміпексолу, що призначена для перорального прийому 1 раз на добу.

Початкова терапія.

Дози слід підвищувати поступово, починаючи з 0,26 мг (0,375 мг у вигляді солі) на добу, далі кожні 5-7 днів. Якщо у пацієнтів немає непереносимих небажаних реакцій, то для досягнення максимального терапевтичного ефекту необхідно провести титрування дози.

Графік збільшення дози препарату Опрімеа®, таблеток пролонгованої дії
Тиждень	Добова доза (мг)	Добова доза (мг, у вигляді солі)
1	,26	0,375
2	,52	0,75
3	1,05	1,5

У разі необхідності добову дозу слід підвищувати на 0,52 мг (0,75 мг у вигляді солі) з тижневими інтервалами до максимальної дози 3,15 мг праміпексолу (4,5 мг у вигляді солі) на добу.

Слід врахувати, що імовірність появи сонливості підвищується при прийомі доз, які перевищують 1,05 мг праміпексолу (1,5 мг у вигляді солі) на добу (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтів, які вже приймають таблетки Опрімеа®, можна перевести на прийом таблеток пролонгованої дії Опрімеа®. Це краще робити на ніч зі збереженням тієї ж самої добової дози. Після переведення на Опрімеа®, таблетки пролонгованої дії, дозу можна бути скоригувати залежно від реакції пацієнта на лікування (див. підрозділ «Фармакодинаміка»).

Підтримуюче лікування.

Максимальна доза праміпексолу повинна бути у межах від 0,26 мг (0,375 мг у вигляді солі) до максимум 3,15 мг праміпексолу (4,5 мг у вигляді солі) на добу. При збільшенні дози в пілотних дослідженнях ефективність препарату спостерігалася із введення добової дози 1,05 мг (1,5 мг у вигляді солі) праміпексолу. Подальше коригування дози потрібно здійснювати з урахуванням клінічної реакції та побічних реакцій. Під час досліджень приблизно 5 % пацієнтів отримували дози, що не перевищували 1,05 мг (1,5 мг у вигляді солі) праміпексолу. При прогресуючій хворобі Паркінсона можуть бути ефективними дози праміпексолу, що перевищують 1,05 мг (1,5 мг у вигляді солі) на добу, якщо планується терапія зі зниженням дози леводопи. Рекомендується зменшувати дозу леводопи під час збільшення дози препарату Опрімеа®, а також при підтримуючій терапії цим препаратом залежно від реакцій у окремих пацієнтів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пропущений прийом таблетки.

Якщо прийом дози пропущено, необхідно прийняти таблетку пролонгованої дії Опрімеа® впродовж 12 годин від звичного часу прийому. Якщо після пропуску у прийомі препарату пройшло більше 12 годин, таблетку не слід приймати, а наступну дозу потрібно прийняти наступного дня у звичний час прийому.

Припинення лікування.

Раптове переривання допамінергічної терапії може призвести до розвитку злоякісного нейролептичного синдрому. Тому дозу праміпексолу слід зменшувати поступово, на 0,52 мг праміпексолу (0,75 мг у вигляді солі) на добу доти, поки добова доза не становитиме 0,52 мг праміпексолу (0,75 мг у вигляді солі). Після цього дозу слід зменшити до 0,26 мг (0,375 мг у формі солі) на добу (див. розділ «Особливості застосування»).

Дозування для пацієнтів із нирковою недостатністю.

Виведення праміпексолу залежить від функції нирок. Пропонується такий режим дозування:

- пацієнтам із кліренсом креатиніну понад 50 мл/хв не потрібно знижувати добову дозу або частоту введення;

- пацієнтам із кліренсом креатиніну від 30 до 50 мл/хв лікування потрібно розпочинати з прийому дози 0,26 мг (0,375 мг у формі солі) через день. Перед підвищенням добової дози, що здійснюється через 1 тиждень лікування, слід дотримуватися обережності і провести ретельну оцінку реакції на лікування та переносимості препарату. При необхідності дозу слід підвищувати з тижневим інтервалом на 0,26 мг (0,375 мг у формі солі) до максимальної дози, що становить 1,57 мг (2,25 мг у формі солі) на добу;

- не рекомендується застосовувати таблетки пролонгованої дії Опрімеа® пацієнтам, у яких кліренс креатиніну менше 30 мл/хв, оскільки дані для цієї категорії пацієнтів відсутні. Слід обміркувати можливість застосування таблеток Опрімеа®.

При погіршенні функції нирок під час підтримуючої терапії слід керуватися наведеними вище рекомендаціями.

Дозування для пацієнтів із печінковою недостатністю.

Імовірно, немає потреби у корегуванні дози для пацієнтів із печінковою недостатністю, оскільки приблизно 90 % абсорбованої активної речовини виводиться нирками. Проте потенційний вплив печінкової недостатності на фармакокінетику препарату не досліджували.

Спосіб застосування.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою, не розжовувати, не розділяти на частини і не роздавлювати. Прийом їжі не впливає на прийом препарату. Препарат Опрімеа®, таблетки пролонгованої дії, слід приймати кожного дня приблизно в один і той же час.

Діти.

Безпека та ефективність праміпексолу для дітей (віком до 18 років) не встановлені, тому препарат не слід застосовувати цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Симптоми

Досвід значного передозування відсутній. Очікувані небажані явища – це явища, пов’язані з фармакодинамічним профілем агоністів допаміну, зокрема нудота, блювання, гіперкінезія, галюцинації, збудження та артеріальна гіпотензія.

Лікування

Немає встановленого антидоту при передозуванні допаміновим агоністом. У разі появи ознак збудження центральної нервової системи можуть бути призначені нейролептики. Лікування передозування може потребувати загальних підтримуючих заходів, у т.ч. промивання шлунка, внутрішньовенне введення рідини, введення активованого вугілля і моніторинг показників електрокардіограми.

Побічні реакції.

Очікувані побічні реакції.

При застосуванні препарату очікуваними є такі побічні реакції: незвичні сни, амнезія, симптоми розладів контролю за мотивами компульсивної поведінки, а саме: непомірна потреба в їжі, непереборний потяг до здійснення покупок, гіперсексуальність і патологічний потяг до азартних ігор; серцева недостатність; сплутаність свідомості, запор, марення, запаморочення, дискінезія, диспное, втома, галюцинації, головний біль, гикавка, гіперкінезія, гіперфагія, артеріальна гіпотензія, безсоння, розлади лібідо, нудота, параноя, периферичний набряк, пневмонія, свербіж, висипання або інші реакції підвищеної чутливості; занепокоєння, сонливість, раптові напади сну, непритомність, порушення зору, в тому числі диплопія, нечіткість зору та зниження гостроти зору, блювання, зниження маси тіла, включаючи зниження апетиту, збільшення маси тіла.

Побічні реакції на препарат, зазначені у поданій нижче таблиці, є явищами, що виникали у 0,1 % або більше пацієнтів, які лікувалися праміпексолом, і про які повідомляли значно частіше при прийомі праміпексолу, ніж при прийомі плацебо, або повідомляли тоді, коли певне явище вважалося клінічно значущим. Більшість побічних реакцій на препарат були від слабких до помірних, зазвичай вони починалися на ранньому етапі терапії та мали тенденцію до зникнення навіть при продовженні терапії.

У межах класифікації за класами систем органів побічні реакції подано під заголовками, що позначають частоту їх виникнення (кількість пацієнтів, у яких очікується виникнення реакції) із застосуванням таких категорій як дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 -

Побічними реакціями на препарат у пацієнтів з хворобою Паркінсона, про які повідомляли найчастіше (≥ 5 %) (частіше при лікуванні праміпексолом, ніж при лікуванні плацебо), були такі реакції як нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запори, галюцинації, головний біль і втома. Частота появи сонливості підвищується при прийомі доз понад 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Побічною реакцією на препарат, яка найчастіше виникала при одночасному прийомі леводопи, була дискінезія. Артеріальна гіпотензія може виникати на початку лікування, особливо якщо титрування праміпексолу здійснюється надто швидко.

Клас системи органів/частота	Побічні реакції
Інфекції та інвазії
Нечасто	Пневмонія
З боку ендокринної системи
Нечасто	Порушення секреції антидіуретичного гормону1
З боку психіки
Часто	Патологічні сновидіння, поведінкові симптоми розладу контролю над спонуканнями і примусу, сплутаність свідомості, галюцинації, безсоння
Нечасто	Переїдання1, непереборний потяг до покупок, марення, гіперфагія1, гіперсексуальність, розлади статевого потягу, параноя, ігроманія, занепокоєння, делірій
Рідко	Манія
З боку нервової системи
Дуже часто	Запаморочення, дискінезія, сонливість
Часто	Головний біль
Нечасто	Амнезія, гіперкінезія, раптове настання сну, синкопе
З боку органів зору
Часто	Погіршення зору, включаючи диплопію, розмитість зору і зниження гостроти зору
З боку серцево-судинної системи
Часто	Артеріальна гіпотензія
Нечасто	Серцева недостатність1
З боку дихальної системи
Нечасто	Задишка, гикавка
З боку шлунково-кишкового тракту
Дуже часто	Нудота
Часто	Запор, блювання
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Нечасто	Гіперчутливість, свербіж, висипання
Загальні розлади
Часто	Стомлюваність, периферичні набряки
Невідомо	Cиндром відміни агоністів допаміну (включаючи апатію, тривожність, депресію, втому, пітливість і біль)
Дослідження
Часто	Зменшення маси тіла, включаючи зниження апетиту
Нечасто	Збільшення маси тіла

¹ Ця побічна реакція спостерігалась у постмаркетинговому періоді. У 95 % частота не вище ніж «нечасто». Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалась під час клінічних досліджень з участю 2762 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувалися праміпексолом.

Сонливість.

Прийом праміпексолу часто пов’язується з сонливістю і нечасто – з надмірною сонливістю у денний час та випадками раптового нападу сну (див. розділ «Особливості застосування»).

Розлади лібідо.

Прийом праміпексолу може нечасто пов’язуватися з розладами лібідо (підвищення або зниження).

Розлади контролю над спонуканням.

При лікуванні агоністами допаміну, включаючи праміпексол, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивну розтрату або купівлю, переїдання та компульсивне вживання їжі (див. розділ «Особливості застосування»).

Було проведено дослідження, у якому брали участь пацієнти із хворобою Паркінсона, 13,6 % всіх пацієнтів, які проходили допамінергічну або недопамінергічну терапію, мали симптоми розладу контролю над спонуканням протягом останніх 6 місяців. Прояви, що спостерігалися, включали патологічний потяг до азартних ігор, непереборний потяг до здійснення покупок, непомірну потребу в їжі, а також компульсивну статеву поведінку (гіперсексуальність). Можливі незалежні фактори ризику виникнення розладів контролю над спонуканням включали допамінергічну терапію і більш високі дози при допамінергічній терапії, молодший вік (≤ 65 років), неперебування у шлюбі та наявність у сім’ї випадків патологічного потягу до азартних ігор, про які повідомляв пацієнт.

Синдром відміни агоністів допаміну.

У разі зниження дози або припинення застосування агоністів допаміну (включаючи праміпексол) можуть виникати немоторні побічні реакції. Симптоми включають апатію, тривожність, депресію, втому, пітливість і біль (див. розділ «Особливості застосування»).

Серцева недостатність.

У ході клінічних досліджень та постмаркетингового періоду серцева недостатність спостерігалась у пацієнтів, які застосовували праміпексол. У ході фармакоепідеміологічного дослідження застосування праміпексолу було пов’язане з підвищенням ризику серцевої недостатності порівняно з відсутністю застосування (співвідношення ризику 1,86; 95 % СІ, 1,21-2,85).

Звітність про передбачувані побічні реакції.

Звітність про передбачувані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. Інформацію про будь-які передбачувані побічні реакції слід подавати відповідно до вимог законодавства.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Для лікарського засобу не потрібні спеціальні температурні умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 або 9 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место/KRKA, d.d., Novo mesto.

ТАД Фарма ГмбХ/TAD Pharma GmbH.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

Хайнц-Лохманн-Штрассе 5, 27472 Куксхавен, Німеччина/Heinz-Lohmann-Strasse 5, 27472 Cuxhaven, Germany.

Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины