Карбалекс

КАРБАЛЕКС 200 мг

• табл. 200 мг, № 100
• Карбамазепін 200 мг
• Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, желатин, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, магнію стеарат.

КАРБАЛЕКС 400 мг

• табл. 400 мг, № 100
• Карбамазепін 400 мг
• Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, желатин, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, магнію стеарат.

КАРБАЛЕКС 300 мг РЕТАРД

• табл. пролонгованої. дейст. 300 мг, № 100
• Карбамазепін 300 мг
• Допоміжні речовини: амонійно-метакрилатний сополімер (тип А), метакрилатного сополимера дисперсія, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), целюлоза мікрокристалічна.

КАРБАЛЕКС 600 мг РЕТАРД

• табл. пролонгованої. дейст. 600 мг, № 100
• Карбамазепін 600 мг
• Допоміжні речовини: амонійно-метакрилатний сополімер (тип А), метакрилатного сополимера дисперсія, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), целюлоза мікрокристалічна.

Фармакодинаміка

Як протисудомний засіб Карбалекс / Карбалекс ретард ефективний при фокальних (парціальних) судомних припадках (простих і комплексних), що супроводжуються або що не супроводжуються вторинною генералізацією, при генералізованих тоніко-клонічних судомних припадках, а також при комбінації вказаних типів нападів.

У клінічних дослідженнях при застосуванні препарату Карбалекс / Карбалекс ретард в якості монотерапії у пацієнтів з епілепсією (особливо у дітей і підлітків) відзначено психотропну дію препарату, частково виявляється позитивним впливом на симптоми тривожності та депресії, а також зниженням дратівливості та агресивності. За даними деяких досліджень, вплив препарату Карбалекс / Карбалекс ретард на когнітивну функцію і психомоторні показники залежав від дози та було або сумнівним, або негативним. В інших дослідженнях відзначено позитивний вплив препарату на показники, що характеризують увагу, здатність до навчання і запам'ятовування.

Як нейротропної засіб Карбалекс / Карбалекс ретард ефективний при деяких неврологічних захворюваннях: він запобігає больові напади при ідіопатичною і вторинної невралгії трійчастого нерва. Крім того, Карбалекс / Карбалекс ретард застосовується для полегшення нейрогенной болю при різних станах, в тому числі при сухотке спинного мозку, посттравматичних парестезіях органів і кісткового мозку. При синдромі алкогольної абстиненції Карбалекс / Карбалекс ретард підвищує поріг судомної готовності (який при цьому стані знижений) і зменшує вираженість клінічних проявів синдрому, таких як збудливість, тремор, порушення ходи. У хворих на нецукровий діабет центрального генезу Карбалекс / Карбалекс ретард зменшує діурез і відчуття спраги.

Підтверджено, що як психотропний засіб Карбалекс / Карбалекс ретард ефективний при порушеннях, а саме: для лікування гострих маніакальних станів, для підтримуючого лікування біполярних афективних (маніакально-депресивних) розладів (як монотерапія, так і в комбінації з нейролептическими засобами, антидепресантами або препаратами літію ), при шізоаффектівних психозах, маніакальних психозах, при яких він застосовується в комбінації з нейролептиками, а також при гострій полиморфной шизофренії (rapid cycling episodes). Механізм дії карбамазепіну - активної речовини препарату Карбалекс / Карбалекс ретард - з'ясований частково. Карбамазепін стабілізує мембрани перезбуджених нервових волокон, інгібує виникнення повторних нейрональних розрядів і знижує синаптическое проведення збуджуючих імпульсів. Встановлено, що головним механізмом дії препарату є запобігання повторному утворенню натрійзавісімих потенціалів дії в деполярізованнимі нейронах шляхом блокади натрієвих каналів. Протисудомну дію препарату в основному обумовлено зниженням вивільнення глутамату і стабілізацією мембран нейронів, в той час як антиманиакальное ефект може бути зумовлений пригніченням метаболізму допаміну і норадреналіну.

Фармакокінетика

Карбалекс 200, 400 мг. Всмоктування. Після прийому таблеток карбамазепін всмоктується майже повністю, хоча і дещо повільно. Після одноразового прийому звичайної таблетки максимальна концентрація досягається через 12 ч. Не відмічено клінічно значущих відмінностей в ступені всмоктування активної речовини після застосування різних лікарських форм препарату для прийому всередину. Після одноразового прийому всередину таблетки препарату, що містить 400 мг карбамазепіну, середнє значення С max незміненої активної речовини досягає ≈4,5 мкг/мл.

Прийом їжі істотно не впливає на швидкість і ступінь всмоктування карбамазепіну.

Рівноважні концентрації в плазмі крові досягаються через 1-2 тиж, що залежить від індивідуальних особливостей метаболізму (аутоіндукції ферментних систем печінки карбамазепіном, гетероіндукція іншими лікарськими засобами, які застосовуються одночасно), а також від стану хворого, дози препарату і тривалості лікування. Спостерігаються істотні міжіндивідуальні відмінності значень рівноважних концентрацій у терапевтичному діапазоні: у більшості хворих ці значення коливаються від 4 до 12 мкг/мл (17-50 мкмоль/л). Концентрації карбамазепіну-10,11-епоксиду (фармакологічно активного метаболіту) досягають майже 30% в порівнянні з концентраціями карбамазепіну.

Розподіл. При повній абсорбції карбамазепіну умовний обсяг розподілу становить від 0,8 до 1,9 л/кг маси тіла. Карбамазепін проникає через плацентарний бар'єр. Зв'язування карбамазепіну з білками плазми крові становить 70-80%. Концентрація незміненого карбамазепіну у спинномозковій рідині та слині пропорційна частці незв'язаної з білками активної речовини (20-30%). Концентрація карбамазепіну в грудному молоці становить 25-60% його рівня в плазмі крові.

Метаболізм. Карбамазепін метаболізується в печінці переважно епоксидним шляхом, в результаті чого утворюються основні метаболіти - 10,11-трансдіоловое похідне і його кон'югат з глюкуроновою кислотою. Основним ізоферментом, що забезпечує біотрансформацію карбамазепіну в карбамазепін-10,11-епоксид, є цитохром Р450 3А4. Внаслідок цих метаболічних реакцій утворюється також і «малий» метаболіт 9-гідрокси-метил-10-карбамоілакрідан. Після одноразового прийому всередину карбамазепіну ≈30% активної речовини виявляється в сечі у вигляді кінцевих продуктів епоксидного метаболізму. Інші важливі шляхи біотрансформації карбамазепіну призводять до утворення різних моногідроксілатних похідних, а також N-глюкуронід карбамазепіну утворюється за участю уридиндифосфат-глюкуронілтрансфераза (UGT2В7).

Виведення. Після одноразового прийому всередину T½ незміненого карбамазепіну становить в середньому 36 год, а після повторного прийому препарату - в середньому 16-24 год (внаслідок аутоіндукції монооксигеназной системи печінки) залежно від тривалості лікування. У пацієнтів, які використовують одночасне застосування інших препаратів, що індукують ту ж ферментну систему печінки (фенітоїн, фенобарбітал), T½ карбамазепіну становить в середньому 9-10 год.

T½ метаболіту 10,11-епоксиду з плазми крові становить ≈6 годин після одноразового перорального прийому епоксиду.

Після одноразового перорального прийому карбамазепіну в дозі 400 мг 72% прийнятої дози виводиться з сечею, а 28% - з калом. Майже 2% прийнятої дози виводиться з сечею в незміненому вигляді та ≈1% - у вигляді фармакологічно активного метаболіту 10,11-епоксиду.

Особливості фармакокінетики в окремих групах пацієнтів

Пацієнти похилого віку. Немає даних, які б свідчили про зміну фармакокінетики карбамазепіну в осіб похилого віку (у порівнянні з дорослими молодого віку).

Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки. Даних про фармакокінетику карбамазепіну у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки немає.

Карбалекс 300, 600 мг ретард. Після прийому всередину карбамазепін практично повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Сmax при одноразовому прийомі досягається через 12 ч. Зв'язок з білками крові - 70-80%. У спинномозковій рідині та слині утворюється концентрація, пропорційна частці незв'язаної з білками активної речовини (20-30%). Проникає в грудне молоко (25-60% рівня в плазмі крові) і через плацентарний бар'єр. Обсяг розподілу становить 0,8-1,9 л/кг. При одноразовому прийомі T½ - 25-65 год, при тривалому застосуванні - 8-29 год (внаслідок індукції ферментів метаболізму). У пацієнтів, які застосовують індуктори монооксигеназної системи (фенітоїн, фенобарбітал), T½ становить 8-10 год. Карбамазепін метаболізується в печінці та виділяється переважно нирками. Пролонговану дію таблеток не залежить від прийому їжі. При необхідності таблетки можна розчинити в рідині (вода, чай, апельсиновий сік, молоко) без ризику втрати їх ефекту. Пригнічуючи активність ензимів CYP450 IIIA4 в шлунку і печінки, грейпфрутовий сік значно підвищує біодоступність карбамазепіну.

Початок протисудомної дії варіює від декількох годин до декількох днів (іноді до 1 міс).

епілепсія і складні / прості парціальні судомні напади (із втратою / без втрати свідомості) із вторинною генералізацією / без неї; генералізовані тоніко-клонічні судомні напади. Змішані форми судомних нападів.

Карбалекс / Карбалекс ретард можна застосовувати як монотерапію, так і в складі комбінованої терапії.

Гострі маніакальні стани та підтримуюча терапія біполярних афективних розладів з метою профілактики загострень або ослаблення клінічних проявів загострення.

Синдром алкогольної абстиненції.

Ідіопатична невралгія трійчастого нерва і невралгія тройнчного нерва при розсіяному склерозі (типова і атипова). Ідіопатична невралгія язикоглоткового нерва.

Діабетична нейропатія з больовим синдромом.

Нецукровий діабет центрального генезу. Поліурія і полідипсія нейрогормональної природи.

Купити лікарський препарат можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні.

препарат можна приймати під час, після їди або в проміжках між прийомами їжі разом з невеликою кількістю рідини.

Епілепсія. У випадках, коли це можливо, Карбалекс / Карбалекс ретард слід призначати у вигляді монотерапії.

Лікування потрібно починати з застосування в низькій добовій дозі, яку в подальшому слід повільно підвищувати до досягнення оптимального ефекту.

Для підбору оптимальної дози препарату може виявитися корисним визначення рівня активної речовини в плазмі крові.

При призначенні препарату Карбалекс / Карбалекс ретард додатково до поточної протиепілептичної терапії дозу слід поступово підвищувати, не змінюючи дози вже застосовуваного протиепілептичного препарату, або, при необхідності, коригуючи її.

Карбалекс 200, 400 мг

Дорослі: початкова доза становить по 100-200 мг 1-2 рази на добу. Потім дозу слід повільно підвищувати до досягнення оптимального ефекту; зазвичай він досягається при дозі 400 мг/добу, що розподіляється на 2-3 прийоми. Деяким хворим може знадобитися доза препарату Карбалекс, сягає 1600 мг або навіть 2000 міліграма/добу.

Діти від 6 років: лікування можна починати з застосування 100 мг/добу; дозу слід підвищувати поступово - кожного тижня на 100 мг.

Підтримуючі дози: 10-20 мг/кг маси тіла на добу (у декілька прийомів).

Добова доза препарату Карбалекс в залежності від віку дитини. Діти у віці 6-10 років - 400-600 мг/добу (за 2-3 прийоми).

Діти у віці 11-15 років - 600-1000 мг/добу (за 2-3 прийоми).

Гострі маніакальні стани та підтримуюча терапія при біполярних афективних розладах

Діапазон доз: 400-1600 мг/добу; зазвичай - 400-600 мг/добу, розділених на 2-3 прийоми. При гострому маніакальному стані рекомендується достатньо швидке підвищення дози, в той час як з метою забезпечення оптимальної толерантності в рамках підтримуючої терапії при біполярних розладах рекомендується поступове підвищення низькими дозами.

Синдром алкогольної абстиненції. Середня доза - 200 мг 3 рази на добу. У важких випадках протягом перших декількох днів дозу можна підвищити (наприклад до дози по 400 мг 3 рази на добу). При важких проявах алкогольної абстиненції лікування слід починати комбінацією препарату Карбалекс з седативно-снодійними препаратами (наприклад з клометіазол, хлордіазепоксидом), слідуючи з вищенаведеними вказівками щодо дозування. Після завершення гострої фази лікування препаратом Карбалекс можна продовжувати в якості монотерапії.

Невралгія трійчастого нерва. Початкова доза препарату Карбалекс становить 200-400 мг/добу. Її слід повільно підвищувати до зникнення больових відчуттів (звичайно до дози по 200 мг 3-4 рази на добу). Потім дозу поступово знижують до мінімальної підтримуючої. Рекомендована початкова доза для пацієнтів похилого віку становить по 100 мг 2 рази на добу.

Нецукровий діабет центрального генезу. Середня доза становить по 200 мг 2-3 рази на добу. Для дітей дозу слід знизити відповідно до віку та маси тіла дитини.

Діабетична нейропатія з больовим синдромом. Середня доза препарату Карбалекс становить по 200 мг 2-4 рази на добу.

Карбалекс 300, 600 мг ретард. Таблетки можна розділяти на частини, вони не втратять ефекту тривалої дії, їх можна розчиняти в різних напоях (в 1 склянці води, чаю, апельсинового соку або молока). Таблетки Карбалекс ретард не можна застосовувати разом з напоями, що містять грейпфрутовий сік.

Діти від 1 до 5 років: 150 мг 2 рази на добу (вранці та ввечері).

Діти від 6 до 10 років: 150-300 мг 2 рази на добу (15-20 мг/кг / добу).

Дорослі та діти віком від 10 років. Починати терапію слід з дози 150 мг 2 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до досягнення оптимального ефекту. В цілому середня терапевтична доза становить 600 мг/добу, яку слід приймати, як правило, ввечері, якщо лікарем призначений прийом 1 раз на добу.

Деяким хворим може знадобитися доза препарату Карбалекс, сягає 1600 або навіть 2000 міліграма/добу.

Гострі маніакальні стани та підтримуюча терапія при біполярних афективних розладах. Дози можуть становити 300-1500 мг/добу. Зазвичай терапію слід проводити в дозі 400-600 мг/добу в 2-3 прийоми.

При лікуванні гострих маніакальних станів дозу слід підвищувати миттєво, в той час як поступове підвищення малими дозами має оптимальний вплив і рекомендується для профілактики біполярних розладів.

Синдром алкогольної абстиненції. Середня добова доза - 600 мг. У деяких випадках слід застосовувати дозу 1200 мг/добу протягом перших днів лікування.

При важких проявах алкогольної абстиненції лікування слід починати комбінацією препарату Карбалекс ретард із седативно-снодійними препаратами (наприклад з клометіазол, хлордіазепоксидом), слідуючи з вищенаведеними вказівками щодо дозування. Після завершення гострої фази захворювання лікування препаратом Карбалекс ретард можна продовжувати в якості монотерапії.

Невралгія трійчастого нерва. Початкова доза - 300 мг/добу. Її слід поступово підвищувати до зникнення симптомів болю. Середня добова доза - 600 мг.

Діабетична нейропатія з больовим синдромом. Середня добова доза - 600 мг, яку можна застосовувати 1 раз на добу або розділити на 2 прийоми по 300 мг - вранці та ввечері.

Нецукровий діабет центрального генезу. Поліурія і полідипсія нейрогормональної природи. Середня доза становить по 300 мг 2-3 рази на добу. Для дітей дозу слід знизити відповідно до віку та маси тіла дитини.

Вартість медикаменту вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

не слід застосовувати препарат:

• при встановленій гіперчутливості до карбамазепіну або до подібних в хімічному відношенні лікарських препаратів (наприклад трициклічних антидепресантів) або до будь-якого компонента препарату;
• при AV-блокаді;
• пацієнтам з пригніченням функції кісткового мозку в анамнезі;
• пацієнтам з печінковою порфірією (наприклад гострої інтермітуючу порфірію, змішаної порфирией, пізньої порфирией шкіри) в анамнезі;
• при гострій печінковій недостатності;
• в комбінації з інгібіторами МАО.

дітям: таблетки Карбалекс - у віці до 6 років, таблетки Карбалекс ретард - до 1 року.

певні типи побічних реакцій, наприклад з боку ЦНС (запаморочення, головний біль, атаксія, сонливість, загальна слабкість, диплопія), з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота) або алергічні шкірні реакції виникають на початку лікування препаратом Карбалекс / Карабалекс ретард, при застосуванні надто високою початковою дози, при лікуванні осіб похилого віку.

Дозозалежні побічні реакції зазвичай проходять протягом декількох днів як спонтанно, так і після тимчасового зниження дози препарату. Розвиток побічних реакцій з боку центральної нервової системи може бути наслідком відносного передозування препарату або значних коливань концентрацій активної речовини в плазмі крові. У таких випадках рекомендується проводити моніторинг рівня активної речовини в плазмі крові.

З боку нервової системи: запаморочення, атаксія, сонливість, загальна слабкість, головний біль, диплопія, порушення акомодації (наприклад затуманення зору); аномальні мимовільні рухи (наприклад тремор, дистонія, тики), ністагм; орофаціальна дискінезія, зорові порушення, порушення мови (наприклад дизартрія або нерозбірлива мова), хореоатетоз, периферична невропатія, парестезії, парез, порушення смакових відчуттів, злоякісний нейролептичний синдром.

Психічні розлади: галюцинації (зорові або слухові), депресія, втрата апетиту, неспокій, агресивність, ажитація, сплутаність свідомості; активація психозу.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічний дерматит, кропив'янка, іноді у тяжкій формі, ексфоліативний дерматит, еритродермія; вовчакоподібний синдром, свербіж, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість, мультиформна та вузлувата еритема, порушення пігментації шкіри, пурпура, акне, підвищена пітливість, посилення випадіння волосся, гірсутизм.

З боку системи кровотворення: лейкопенія; тромбоцитопенія, еозинофілія; лейкоцитоз, лімфаденопатія, дефіцит фолієвої кислоти; агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія, еритроцитарна аплазія, анемія, мегалобластна анемія, гостра інтермітуюча порфірія, змішана порфірія, пізня порфірія шкіри, ретикулоцитоз і, можливо, гемолітична анемія.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази (внаслідок індукції ферменту печінки), зазвичай не має клінічного значення, підвищення рівня ЩФ плазми крові, підвищення рівня трансаміназ; гепатит холестатичного, паренхіматозного (гепатоцелюлярного) або змішаного типу, жовтяниця; гранулематозний гепатит, печінкова недостатність.

З боку травної системи: нудота, блювання, сухість у роті; діарея або запор, біль в животі; глосит, стоматит, панкреатит.

З боку імунної системи: мультиорганної гіперчутливість уповільненого типу з гарячкою, шкірними висипаннями, васкулітом, лімфаденопатією, ознаками, що нагадують лімфому, артралгіями, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією і зміненими показниками функції печінки (вказані прояви відзначаються в різних комбінаціях). Можуть бути порушення з боку інших органів (наприклад легких, нирок, підшлункової залози, міокарда, кишечника), асептичнийменінгіт з міоклонусом і периферичної еозинофілією; анафілактичніреакції, ангіоневротичний набряк.

З боку серця: порушення провідності, гіпертензія або гіпотензія; брадикардія, аритмії, AV-блокада з синкопе циркуляторний колапс, застійна серцева недостатність, загострення ішемічної хвороби, тромбофлебіт, тромбоемболія (наприклад емболія судин легенів).

З боку ендокринної системи: набряки, затримка рідини, збільшення маси тіла, гіпонатріємія і зниження осмолярності плазми крові внаслідок ефекту, подібного дії антидіуретичного гормону, що іноді призводить до гіпонатріємії розведення, що супроводжується летаргією, блювотою, головним болем, сплутаністю свідомості та неврологічними розладами; підвищення рівня пролактину в плазмі крові, що супроводжується / що не супроводжується такими проявами, як галакторея, гінекомастія, зміна показників функції щитоподібної залози: зниження рівня L-тироксину (FT4, T4, T3) і рівня тиреостимулирующего гормону, що, як правило, не супроводжується клінічними проявами; порушення метаболізму кісткової тканини (зниження рівня кальцію і 25-ОН-холекальциферолу в плазмі крові), що призводить до остеомаляції / остеопорозу, в окремих випадках - підвищення концентрації холестерину, включаючи холестерин ЛПВЩ і ТГ.

З боку нирок та сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, порушення функції нирок (альбумінурія, гематурія, олігурія, підвищення рівня сечовини / азотемія), прискорене сечовипускання, затримка сечі.

З боку репродуктивної системи: статева дисфункція / імпотенція, порушення сперматогенезу (зі зниженням числа / рухливості сперматозоїдів).

З боку органу зору: помутніння кришталика, кон'юнктивіт, підвищення внутрішньоочного тиску.

З боку слуху та лабіринту вуха: розлади слуху, наприклад дзвін у вухах, підвищення слухової чутливості, зниження слухової чутливості, порушення сприйняття висоти тону.

З боку опорно-рухового апарату, системи сполучної тканини та кісткової тканини: артралгія, міалгія, спазми м'язів.

З боку дихальної системи: реакції гіперчутливості з боку легенів, що характеризуються лихоманкою, задишкою, пневмонітом або пневмонією.

Відхилення результатів лабораторних досліджень: гипогаммаглобулинемия.

Карбалекс / Карбалекс ретард слід призначати тільки під контролем і тільки після оцінки співвідношення користь / ризик і при моніторингу пацієнтів із серцевими, печінковими або нирковими порушеннями, побічними гематологічними реакціями на інші препарати в анамнезі, або пацієнтів з перерваними курсами терапії препаратом Карбалекс / Карбалекс ретард. Препарат зазвичай неефективний при малих нападах (petit mal, абсанс) і міоклонічних нападах.

Гематологічні ефекти. Із застосуванням препарату пов'язують розвиток агранулоцитозу та апластичної анемії, однак через надзвичайно низької частоти випадків розвитку цих станів важко оцінити значущий ризик при застосуванні препарату Карбалекс / Карбалекс ретард. Загальний ризик для людей, які не отримували терапії, становить 4,7 осіб / 1 млн на рік для розвитку агранулоцитозу і 2 особи / 1 млн на рік - для розвитку апластичної анемії.

Періодично або часто відмічається тимчасове або стійке зменшення кількості тромбоцитів або білих клітин крові в зв'язку з прийомом препарату Карбалекс / Карбалекс ретард. Однак для більшості цих випадків підтверджена їх тимчасовість і вони не свідчать про розвиток апластичної анемії або агранулоцитозу. До початку терапії та періодично під час її проведення слід проводити аналіз крові, включаючи визначення кількості тромбоцитів (а також кількості ретикулоцитів і гемоглобіну).

Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитів значно зменшується під час терапії, стан пацієнта підлягає пильному моніторингу, та слід здійснювати постійний загальний аналіз крові пацієнта. Застосування препарату Карбалекс / Карбалекс ретард слід припинити при появі ознак пригнічення функції кісткового мозку.

Пацієнти повинні бути проінформовані про ранні ознаки токсичності та симптоми можливих гематологічних порушень, а також про симптоми дерматологічних та печінкових реакцій. Пацієнта слід попередити, що в разі появи таких реакцій, як жар, ангіна, шкірні висипання, виразки в ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові крововиливи або геморагічна пурпура, слід негайно звернутися до лікаря.

Серйозні дерматологічні реакції. Серйозні дерматологічні реакції, що включають токсичний епідермальний некроліз (ТЕН або синдром Лайєлла), синдром Стівенса - Джонсона (ССД), при застосуванні препарату Карбалекс / Карбалекс ретард виникають дуже рідко. Пацієнтам з серйозними дерматологічними реакціями може знадобитися госпіталізація, оскільки ці стани можуть загрожувати життю та мати летальний результат. Більшість випадків розвитку ССД / ТЕН відмічаються протягом перших кількох місяців лікування препаратом Карбалекс / Карбалекс ретард. При розвитку ознак і симптомів, що свідчать про серйозні дерматологічних реакціях (ССД, синдром Лайєлла / ТЕН), прийом препарату Карбалекс / Карбалекс ретард слід негайно припинити та розпочати альтернативну терапію.

Ретроспективні дослідження у пацієнтів - китайців етнічної групи Хан продемонстрували виражену кореляцію між шкірними реакціями ССД / ТЕН, пов'язаними з карбамазепіном, і наявністю у цих пацієнтів людського лейкоцитарного антигену (HLA), алелі (HLA) -В * 1502. Велика частота повідомлень про розвиток ССД (швидше за рідко, ніж дуже рідко) характерно для деяких країн Азії (наприклад Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де серед населення превалює аллель (HLA) -В * 1502. Кількість носіїв цього алеля серед населення Азії становить> 15% на Філіппінах, в Таїланді, Гонконгу та Малайзії, близько 10% - в Тайвані, майже 4% - в Північному Китаї, приблизно від 2 до 4% - в Південній Азії (включаючи Індію) і <1% - в Японії і Кореї. Поширення алеля (HLA) -В * 1502 незначно серед європейських, африканських народів, серед корінного населення Америки та латино-американського населення.

У пацієнтів, які розглядаються як генетично відносяться до груп ризику, перед початком лікування препаратом Карбалекс / Карбалекс ретард слід проводити тестування на присутність алеля (HLA) -В * 1 502. Якщо аналіз пацієнта на присутність алеля (HLA) -В * 1502 дає позитивний результат, то застосування препарату Карбалекс / Карбалекс ретард слід уникати, якщо тільки переваги від такого лікування значно не перевищують ризики. Аллель (HLA) -В * 1 502 може бути фактором ризику розвитку ССД / ТЕН у пацієнтів-китайців, які отримують інші протиепілептичні засоби, які можуть бути пов'язані з виникненням ССД / ТЕН. Таким чином, слід уникати застосування інших препаратів, які можуть бути пов'язані з виникненням ССД / ТЕН, у пацієнтів, які мають аллель (HLA) -В * 1502, якщо можна застосовувати іншу, альтернативну терапію. Зазвичай не рекомендується проводити генетичний скринінг пацієнтів серед національностей, у яких низький коефіцієнт алеля (HLA) -В * +1502. Зазвичай не рекомендується проводити скринінг у осіб, які вже отримують Карбалекс / Карбалекс ретард, оскільки ризик виникнення ССД / ТЕН значно обмежений першими кількома місяцями, незалежно від присутності в генах пацієнта алеля (HLA) -В * 1 502.

Результати генетичного скринінгу ні в якому разі не повинні заміняти відповідного клінічного спостереження і лікування пацієнта. Багато азіатські пацієнти з геном алелі (HLA) -В * 1502 проходять курс лікування препаратом Карбалекс / Карбалекс ретард без розвитку ССД / ТЕН, а пацієнти будь-якої національності, які не мають алелі (HLA) -В * 1502, можуть захворіти на ССД / ТЕН. Роль у розвитку та захворюваності ССД / ТЕН інших можливих чинників, таких як рівень дозування протиепілептичного препарату, комплаенс, супутні препарати, вплив інших захворювань і рівень моніторингу шкірних порушень, ще не досліджувалися.

Інші дерматологічні реакції. Можливий розвиток минущих і таких, які не загрожують здоров'ю, легких дерматологічних реакцій, наприклад ізольованою макулярної або макулопапулезной екзантеми. Зазвичай вони зникають через кілька днів або тижнів як при постійній дозуванні, так і при зниженні дози. Разом з тим, оскільки ранні ознаки більш серйозних дерматологічних реакцій складно відрізнити від помірних швидкоплинних реакцій, пацієнту слід перебувати під наглядом, щоб негайно припинити застосування препарату, якщо з його продовженням реакція погіршиться.

Наявність у пацієнта алеля (HLA) -В * 1 502 не є фактором ризику виникнення у нього менш серйозних шкірних реакцій на карбамазепін, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипання (макулопапульозні висипання).

Гіперчутливість. Карбалекс / Карбалекс ретард може спровокувати розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи множинні реакції гіперчутливості, з локалізацією в шкірі, печінці, кровотворних органах та лімфатичної системи або інших органах, сукупно або окремо, в межах системної реакції.

Пацієнтів з реакціями гіперчутливості на карбамазепін повинні бути проінформовані про те, що приблизно 25-30% таких пацієнтів також можуть мати реакції гіперчутливості на окскарбазепін.

При застосуванні карбамазепіну і фенітоїну можливий розвиток перехресної гіперчутливості.

При появі ознак і симптомів, що вказують на гіперчутливість, препарат Карбалекс / Карбалекс ретард слід негайно скасувати.

Напади. Карбалекс / Карбалекс ретард слід застосовувати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, які включають абсанси (типові / нетипові). При таких обставинах препарат може провокувати напади. У разі провокування нападів застосування препарату Карбалекс / Карбалекс ретард слід негайно припинити.

Підвищення частоти нападів може мати місце при переході від пероральних форм препарату на ректальну.

Функція печінки. Протягом всього курсу терапії препаратом необхідно проводити оцінку функції печінки на початковому етапі та її періодичний моніторинг, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі та в осіб похилого віку. При загостренні порушень функції печінки або у пацієнтів з активною фазою захворювання печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.

Функція нирок. Рекомендується проводити оцінку функції нирок і визначення рівня азоту сечовини на початку і періодично протягом курсу терапії.

Антихолінергічні ефекти. Карбалекс / Карбалекс ретард проявляє помірну антихолінергічну активність. Таким чином, пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском слід перебувати під наглядом під час терапії.

Психічні ефекти. Необхідно пам'ятати про можливість активізації латентного психозу і у пацієнтів літнього віку - сплутаності свідомості або збудження.

Ендокринні ефекти. Були зареєстровані випадки проривних кровотеч у жінок, які отримували Карбалекс / Карбалекс ретард в комбінації з гормональними протизаплідними засобами. Оскільки Карбалекс / Карбалекс ретард може негативно впливати на ефективність гормональних контрацептивів, жінкам репродуктивного віку слід порадити розглянути можливість застосування альтернативних форм контрацепції під час застосування препарату. У зв'язку з індукцією ферментів печінки Карбалекс / Карбалекс ретард може стати причиною зниження терапевтичного ефекту препаратів естрогенів та / або прогестерону (тобто перешкоджати ефективній контрацепції).

Моніторинг рівня препарату в плазмі крові. Незважаючи на те що кореляція між дозуванням і рівнем карбамазепіну в плазмі крові, а також між рівнем карбамазепіну в плазмі крові та клінічною ефективністю і переносимістю недостовірна, моніторинг рівня препарату в плазмі крові може бути доцільним в наступних випадках: при раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці комплаенса пацієнта, при вагітності, при лікуванні дітей і підлітків, при підозрі на порушення абсорбції, при підозрюваній токсичності, при застосуванні> 1 препарату.

Зниження дози та відміна препарату. Раптова відміна препарату Карбалекс / Карбалекс ретард може спровокувати напади. При необхідності раптової відміни терапії препаратом у пацієнтів з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат повинен відбуватися на тлі терапії відповідним лікарським препаратом (наприклад діазепам ректально, або фенітоїн в / в).

Переклад пацієнта з прийому таблеток на прийом таблеток ретард. Клінічний досвід показує, що у деяких хворих при застосуванні таблеток ретард може виникнути необхідність у підвищенні дози препарату.

З огляду на лікарські взаємодії і різну фармакокінетику протиепілептичних препаратів, особам похилого віку дози препарату Карбалекс / Карбалекс ретард слід підбирати з обережністю.

Суїцидальні думки та поведінка. Було зареєстровано кілька свідчень про суїцидальні думки та поведінку у пацієнтів, які отримували протиепілептичні препарати. Метааналіз даних, отриманих в ході плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також показав невелике підвищення ризику суїцидальних думок і поведінки. Механізм виникнення такого ризику невідомий, а доступні дані не виключають підвищення ризику суїцидальних думок та поведінки при застосуванні карбамазепіну. Тому пацієнтів необхідно перевірити на наявність суїцидальних думок та поведінки та, якщо потрібно, призначити відповідне лікування. Пацієнтам (та особам, які доглядають пацієнтів) слід рекомендувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок та поведінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами

Оскільки препарат знижує швидкість реакцій, слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і роботі з механізмами під час застосування препарату Карбалекс / Карбалекс ретард.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Будь-які медикаментозні призначення в період вагітності, особливо в I триместр, можуть бути небезпечними. Але при необхідності протиепілептичної терапії її не варто припиняти в період вагітності - відмова від препарату несе велику загрозу для матері та плоду.

Препарат проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Щоб вивести карбамазепін з організму немовляти, потрібно поступово припиняти грудне вскармлеваніе.

При грудному вигодовуванні карбамазепін седативно впливає на центральну нервову систему немовляти, що може викликати труднощі зі ссанням.

У дітей, матері яких хворі на епілепсію, відзначається схильність до порушень внутрішньоутробного розвитку, в тому числі виникнення вроджених вад розвитку. Повідомлялося про ймовірність того, що карбамазепін, як і більшість протиепілептичних засобів, підвищує частоту даних порушень, проте достовірні докази в рамках контрольованих досліджень монотерапії карбамазепіном відсутні. Разом з тим повідомлялося про асоційованих із застосуванням препарату Карбалекс / Карбалекс ретард порушеннях внутрішньоутробного розвитку і вроджених вадах розвитку, в тому числі про розщеплення хребта та інших вроджених аномаліях, наприклад щелепно-лицьові дефекти, кардіоваскулярні вади розвитку, гіпоспадія та аномалії розвитку різних систем організму.

Необхідно мати на увазі наступне:

• застосування препарату Карбалекс / Карбалекс ретард у вагітних, хворих на епілепсію, потребує особливої уваги;
• якщо жінка, яка отримує Карбалекс / Карбалекс ретард, завагітніла, планує вагітність або в період вагітності з'являється необхідність застосування препарату Карбалекс / Карбалекс ретард, слід ретельно зважити потенційну користь застосування препарату в порівнянні з можливим ризиком (особливо в I триместр вагітності);
• жінкам репродуктивного віку по можливості Карбалекс / Карбалекс ретард слід призначати у вигляді монотерапії, оскільки частота випадків вроджених вад у дітей жінок, які отримували комбіновану терапію протиепілептичними засобами, вище, ніж у жінок, які застосовували протиепілептичну монотерапию;
• рекомендується призначати препарат в мінімальних ефективних дозах і здійснювати моніторинг рівня карбамазепіну в плазмі крові;
• необхідно проінформувати пацієнток про можливість підвищення ризику розвитку вроджених вад та проводити антенатальний скринінг;
  в період вагітності не слід переривати ефективну протиепілептичну терапію, оскільки загострення захворювання загрожувати здоров'ю як матері, так і дитини.

Зберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°C. Зберігати у недоступному для дітей місці.