Фромілід

Фромілід — брендовий препарат, який випускається в Словенії. Він належить до напівсинтетичних антибіотиків із групи макролідів і діє на 27 різновидів бактерій, що викликають інфекції у пацієнтів.

Фармакодинаміка

Фромілід - це антибіотик із групи макролідів. До складу ліків входить кларитроміцин (діюча речовина), який має два фармакологічних ефекти:

1. бактеріостатичний — медпрепарат взаємодіє із 50S субодиницею, яка міститься в рибосомах бактерій, внаслідок чого відбувається гальмування синтезу білка і загибель мікроорганізму;
2. бактерицидний — препарат руйнує стінки клітин і зупиняє життєдіяльність мікробів.

Фармакокінетика

Препарат добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, а його біодоступність становить приблизно 55% після перорального прийому дози. Після перорального застосування кларитроміцин швидко проникає в тканини, створюючи терапевтичну концентрацію у вогнищах інфекції. Плазма крові містить достатній рівень препарату, особливо при одночасному дотриманні режиму дозування. Період напіввиведення кларитроміцину при дозі 250 мг/12 годин становить 3-4 години і при дозі 500 мг/12 годин - 5-7 годин. Кларитроміцин перетворюється в печінки. Було виявлено щонайменше 7 метаболітів. Найважливішим є 14-гідроксикларитроміцин. Кларитроміцин виводиться із сечею або у вигляді метаболіту або у незмінному вигляді та у меншому відсотку з калом (4%). Приблизно 20% 250 мг та 30% 500 мг виводиться у незмінному стані із сечею. 10-15% дози виводиться із сечею у вигляді 14-гідроксикларитроміцину.

У пацієнтів літнього віку можливе підвищення концентрації препарату, що враховується при призначенні. Показник ефективності Фроміліду залежить від загального стану пацієнта і тяжкості інфекції. Фромілід інструкція знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Лікарський засіб випускається в:

• таблетках, які покриваються захисною оболонкою з плівки і містять 250 або 500 мг антибіотика, — по 14 штук в упаковках виробника;
• таблетках, які містять 500 мг кларитроміцину та характеризуються модифікованою технологією вивільнення діючої речовини, призначаються один раз на день і називаються Фромілід Уно – по 5 та 7 шт. у заводських пачках;
• гранулах, з яких готують дитячу суспензію — дозування по 125 та 250 мг у 5 мл ліків. Один флакон призначений для приготування 60 мл суспензії, у комплекті йде мірний шприц для зручності дозування препарату.

Аналоги медикаменту — Азиклар, Кларитроміцин-Дарниця — продаються в аптеках.

Фромілід від чого призначається? Антибіотик Фромілід призначений для лікування хвороб, викликаних чутливими до кларитоміцину бактеріями.

Ліки застосовують у терапії інфекцій, які вражають:

• верхні та нижні дихальні шляхи - ларингіту, тонзиліту (при ангіні), фарингіту, синуситу (при гаймориті), бронхіту та запалення легень (пневмонії);
• шкіру та м’які тканини (фолікуліт, імпетиго, еризипелоїд, фурункульоз, рани, ускладнені інфекціями).

Також Фромілід використовують при:

• хворобах, які через відсутність лікування виникають при карієсі, пульпіті та запаленні щелеп;
• гострому середньому отиті;
• дисемінованих і локалізованих інфекціях, зумовлених нетуберкульозними видами бактерій.

Медпрепарат призначають у комплексному лікуванні виразки дванадцятипалої кишки одночасно з засобами, які знижують секрецію хлористоводневої кислоти, з метою знищення бактерії Н.pilori.

Дорослі та школярі з 12 років приймають таблетки, дітям з народження — суспензія.

Дозування і курс лікування встановлює лікар залежно від діагнозу хворого.

Інструкція повідомляє, що препарат Фромілід не призначають при:

• підвищеній чутливості у хворих до діючого компоненту чи допоміжних речовин медикаменту, а також до антибактеріальних засобів, які належать до групи макролітів;
• печінковій та нирковій недостатності у важких формах;
• хворобах серця, за яких відбувається подовження інтервалу QT;
• шлуночковій аритмії;
• гіпокаліємії;
• годуванні малят грудьми (медикамент проникає у молоко матері).

Фромілід таблетки не застосовують при бронхіті та інших захворюваннях під час вагітності, вони протипоказані дітям до 12 років через відсутність інформації про безпеку прийому ліків маленькими пацієнтами та жінками, які чекають на дитину.

Медикамент не комбінують із:

• астемізолом, цизапридом і терфенадином, оскільки підвищується ризик розвитку аритмій, тахікардії та фібриляції шлуночків;
• ерготаміном та дигідроерготаміном, оскільки розвивається вазоспазм у судинах та ішемія кінцівок;
• мідазоламом і засобами, метаболізм яких відбувається при взаємодії з ферментом цитохромом P450, тому що посилюються фармакологічні та побічні ефекти медикаментів;
• інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статини).Комбіноване застосування кларитроміцину з ловастатином або симвастатином протипоказане, оскільки ці статини значною мірою метаболізуються CYP3A4 і одночасне застосування з кларитроміцином підвищує їхню концентрацію в плазмі крові, що, у свою чергу, підвищує ризик виникнення.

Вплив інших лікарських засобів на кларитроміцин

Лікарські засоби, які є індукторами CYP3A (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, препарати звіробою) можуть індукувати метаболізм кларитроміцину. Це може призвести до субтерапевтичних рівнів кларитроміцину та зниження його ефективності. Крім того, може бути необхідний контроль плазмових рівнів індуктора CYP3A, які можуть бути підвищені через інгібування CYP3A кларитроміцину. Одночасне застосування рифабутину та кларитроміцину призводило до підвищення рівнів рифабутину та зниження рівнів кларитроміцину в сироватці крові з одночасним підвищенням ризику появи увеїту.

Ритонавір. Застосування ритонавіру та кларитроміцину призводило до значного пригнічення метаболізму кларитроміцину. Cmax кларитроміцину підвищувалося на 31%, Cmin – на 182% та AUC – на 77%. Визначалося повне пригнічення утворення 14-ОН-кларитроміцину.Для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідне коригування дози: при CL CR 30–60 мл/хв дозу кларитроміцину необхідно зменшити на 50% до максимальної дози –1 таблетка на добу; при CL CR <30 мл/хв необхідно зменшити на 75%. Дози кларитроміцину, що перевищують 1 г на добу, не слід застосовувати разом з ритонавіром.

Вплив кларитроміцину на інші лікарські засоби

CYP3A-пов’язані взаємодії. Застосування кларитроміцину протипоказано пацієнтам, які отримують субстрати CYP3A астемізол, цизаприд, домперидон, пімозид і терфенадин, через ризик подовження інтервалу QT та серцевих аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків та піруетну шлуночкову тахікардію (torsades de pointes).

Омепразол. Застосування кларитроміцину (500 мг кожні 8 годин) у комбінації з омепразолом (40 мг щоденно) у дорослих здорових добровольців призводило до підвищення рівноважних концентрацій омепразолу. При застосуванні тільки омепразолу середнє значення рН шлункового соку при вимірюванні протягом 24 годин становило 5,2, при сумісному застосуванні омепразолу з кларитроміцином – 5,7.

Теофілін, карбамазепін. Результати клінічних досліджень показали, що існує незначне, але статистично значуще збільшення концентрації теофіліну або карбамазепіну в плазмі при одночасному застосуванні з кларитроміцином.

Тріазолбензодіазепіни (наприклад, альпразолам, мідазолам, тріазолам). При застосуванні мідазоламу з таблетками кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу) AUC мідазоламу збільшувалась у 2,7 раза після введення та у 7 разів після перорального застосування мідазоламу. Слід уникати комбінованого застосування перорального мідазоламу та кларитроміцину. Є постмаркетингові повідомлення про лікарську взаємодію та розвиток побічних явищ з боку центральної нервової системи (такі як сонливість та сплутаність свідомості) при спільному застосуванні кларитроміцину та триазоламу. Слід спостерігати за пацієнтом з огляду на можливість збільшення фармакологічних ефектів центральної нервової системи.

Інші види взаємодій

Колхіцин. Колхіцин є субстратом CYP3A і P-глікопротеїну (Pgp). Відомо, що кларитроміцин та інші макроліди здатні пригнічувати CYP3A і Pgp. При одночасному застосуванні кларитроміцину і колхіцину пригнічення Pgp і CYP3A кларитроміцином може призвести до підвищення експозиції колхіцину. Необхідно спостерігати за станом пацієнтів щодо виявлення клінічних симптомів токсичності колхіцину.

Дігоксин. При постмаркетинговому спостереженні повідомлялося про підвищення концентрації дигоксину у сироватці крові пацієнтів, які застосовували кларитроміцин разом із дигоксином. У деяких пацієнтів розвинулися ознаки дигіталісної токсичності, зокрема потенційно летальні аритмії. Слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину у сироватці крові пацієнтів при його застосуванні з кларитроміцином.

Зідовудін. Одночасне застосування таблеток кларитроміцину негайного вивільнення та зидовудину у ВІЛ-інфікованих пацієнтів може спричинити зниження рівноважних концентрацій зидовудину у сироватці крові. Цього багато в чому можна уникнути шляхом дотримання 4-годинного інтервалу між прийомами кларитроміцину та зидовудину.

Фенітоїн та вальпроат. Були спонтанні або опубліковані повідомлення про взаємодію інгібіторів CYP3A, включаючи кларитроміцин, з лікарськими засобами, які не вважаються метаболізованими CYP3A (наприклад, фенітоїн та вальпроат). Рекомендується визначення рівнів цих лікарських засобів у сироватці крові при одночасному призначенні їх із кларитроміцином. Повідомлялося про підвищення їхніх рівнів у сироватці крові.

Двосторонньо спрямовані лікарські взаємодії

Атазанавір. Застосування кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу) з атазанавіром (400 мг 1 раз на добу), які є субстратами та інгібіторами CYP3A, призводило до збільшення експозиції кларитроміцину у 2 рази та зменшення експозиції 14-ОН-кларитроміцину на 70 % зі збільшенням AUC атазавіру на 28 %. Дозу кларитроміцину необхідно зменшити на 50 % для пацієнтів з кліренсом креатиніну 30–60 мл/хв і на 75 % для пацієнтів з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв. Дози кларитроміцину вище 1000 мг на добу не слід застосовувати разом з інгібіторами протеази.

Ітраконазол. Кларитроміцин та ітраконазол є субстратами та інгібіторами CYP3A, у зв’язку з чим кларитроміцин може підвищувати плазмові рівні ітраконазолу та навпаки. При застосуванні ітраконазолу разом з кларитроміцином пацієнти повинні перебувати під пильним наглядом для виявлення проявів або симптомів посиленого або пролонгованого ефекту.

Саквінавір. Застосування кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу) з саквінавіром (м'які желатинові капсули 1200 мг 3 рази на добу), що є субстратами та інгібіторами CYP3A, призводило до збільшення AUC рівноважного стану на 177% і max на UC на max на 177% і max. на 40% порівняно із застосуванням тільки кларитроміцину.

Протипоказано застосування антибіотика в поєднанні з препаратами Ловастатин та Симвастатин, оскільки виникає міопатія, яка ускладнюється рабдоміолізом.

Лікар не повинен призначати кларитроміцин вагітним жінкам без ретельного зважування користі та ризику, особливо протягом перших трьох місяців вагітності.

Тривале або повторне застосування антибіотиків може спричиняти надмірний ріст нечутливих бактерій і грибів. При виникненні суперінфекції слід припинити застосування кларитроміцину і розпочати відповідну терапію.

З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю.

Колхіцин. Повідомлялося про розвиток колхіцинової токсичності (у тому числі з летальним кінцем) при сумісному застосуванні кларитроміцину та колхіцину, особливо у пацієнтів похилого віку, у тому числі на тлі ниркової недостатності (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Спільне застосування кларитроміцину з колхіцином протипоказане.

З обережністю слід застосовувати одночасно кларитроміцин та триазолбензодіазепіни, наприклад, триазолам, внутрішньовенний мідазолам (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пероральні антикоагулянти. При сумісному застосуванні кларитроміцину з варфарином існує ризик серйозної кровотечі, значного підвищення показника МНВ (міжнародне нормалізоване ставлення) та протромбінового часу. Поки пацієнти отримують одночасно кларитроміцин та пероральні антикоагулянти, часто слід контролювати показник МНВ та протромбіновий час.

Слід бути обережними при одночасному застосуванні кларитроміцину з пероральними антикоагулянтами прямої дії, такими як дабігатран, ривароксабан, апіксабан та едоксабан, особливо пацієнтам з високим ризиком кровотечі.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Безпека застосування кларитроміцину в період вагітності або годування груддю не встановлена. Кларитроміцин можна призначати лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевершує можливий ризик для плода, особливо у перші три місяці вагітності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Дані щодо впливу відсутні. Однак, слід враховувати можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, таких як судоми, запаморочення, вертиго, галюцинації, сплутаність свідомості, дезорієнтація, що може вплинути на швидкість психомоторних реакцій.

Фромілід як приймати? Фромілід таблетки застосовувати внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, незалежно від їжі.

Дорослі та діти від 12 років

Рекомендована доза кларитроміцину для дорослих та дітей віком від 12 років становить 250 мг 2 рази на добу, при більш тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 500 мг 2 рази на добу. Звичайна тривалість лікування залежить від ступеня інфікування та становить від 6 до 14 днів.

Лікування одонтогенних інфекцій.

Застосовувати по 250 мг двічі на день протягом п'яти днів.

Застосування для пацієнтів із мікобактеріальною інфекцією.

Початкова доза для дорослих становить 500 мг двічі на день. Якщо протягом 3-4 тижнів лікування не спостерігається поліпшення клінічних ознак або бактеріологічних показників, доза кларитроміцину може бути підвищена до 1000 мг двічі на добу.

Ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки (дорослі):

Потрійна терапія (7-10 днів)

• 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу одночасно з прийомом амоксициліну 1000 мг 2 рази на добу та омепразолу 20 мг 1 раз на добу протягом 7–10 днів.

Потрійна терапія (10 днів)

• 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу, 30 мг ланзопразолу 2 рази на добу та 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу протягом 10 днів.

Подвійна терапія (14 днів)

• 500 мг кларитроміцину 3 рази на добу разом із 40 мг омепразолу 1 раз на добу протягом 14 днів, далі 20 мг або 40 мг омепразолу 1 раз на добу протягом наступних 14 днів.

Подвійна терапія (14 днів)

• 500 мг кларитроміцину 3 рази на добу з 60 мг ланзопразолу 1 раз на добу протягом 14 днів. Може знадобитися подальше пригнічення секреції соляної кислоти зменшення проявів виразки.

Фромілід сироп

Для лікування немікобактеріальних інфекцій рекомендована доза препарату Фромілід для дітей віком від 6 місяців до 12 років становить 7,5 мг/кг маси тіла 2 рази на добу, максимальна доза – 500 мг (10 мл) 2 рази на добу (кожних 12 годин). Тривалість лікування зазвичай становить 5-10 днів залежно від виду збудника та тяжкості захворювання. Суспензію застосовувати незалежно від їжі (можна приймати з молоком).

Купити Фромілід таблетки і Фромілід суспензію можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Актуальна ціна на Фромілід 500 і Фромілід Уно вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.

Симптоми: блювання, абдомінальний біль, головний біль та запаморочення. В одного пацієнта з біполярним розладом в анамнезі після прийому 8 г кларитроміцину були описані зміни психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпокаліємія та гіпоксемія.

Лікування: промивання шлунка та симптоматична терапія. Як і у випадку з іншими макролідами, малоймовірно, щоб гемодіаліз суттєво впливали на вміст кларитроміцину в сироватці крові.

Медпрепарат рідко викликає такі побічні дії:

• порушення мікрофлори, які ускладнюються молочницею у роті, кандидозом піхви, гастроентеритом та колітом;
• зниження лейкоцитів, тромбоцитів та еозинофілів у крові;
• гіпоглікемію;
• з боку метаболізму та харчування: анорексію;
• порушення функцій нервової системи, що проявляються розладом засипання, тривогою, запамороченням, головним болем, зміною смаку, тремором, судомами;
• порушення слуху у вигляді дзвону у вухах та глухоти;
• розлади травлення, що супроводжуються діареєю і блювотою, болем у шлунку, метеоризмом, зміною кольору язика та зубів, гастритом і стоматитом;
• порушення роботи серця, які ускладнюються екстрасистолією і шлуночковою тахікардією, фібриляцією передсердь;
• алергії, які супроводжуються висипом, гіпергідрозом, свербежем, кропив’янкою, набряком;
• стомлення і лихоманку;
• спазми м’язів, міалгію та рабдоміоліз;
• ниркову і печінкову недостатність.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Від чого Фромілід?

Ліки призначають у лікуванні: ларингіту та синуситів, тонзиліту, бронхітів і пневмоній; фолікуліту, імпетиго і еризипелоїду; гострого середнього отиту.

Як приймати Фромілід?

Дорослим та школярам з 12 років потрібно приймати перорально по 250 мг двічі на день незалежно від прийому їжі. При важкій інфекції разову дозу підвищують до 500 мг. Таблетки не розжовують та запивають водою. Курс терапії становить 6–14 днів. Малюкам від народження та дітям до 12 років призначають препарат у формі суспензії, яка містить 0,125 або 0,25 г антибіотику у 5 мл суспензії. Дозу Фромілід сироп розраховують за схемою — 7,5 мг на кг ваги дитини і приймають двічі на день. Після прийому медпрепарату малюкові дають запити його молоком або рідиною, щоб проковтнути залишки гірких гранул.

Як приготувати суспензію Фромілід?

Перед приготуванням 60 мл ліків відміряють 42 мл кип’яченої прохолодної води. До гранул у флаконі додають 20 мл води і струшують до утворення суспензії, потім додають ще 22 мл води, що залишилася, до мітки, позначеної на флаконі, і збовтують.