Еспа-Карб

склад:

табл. 5 мг блістер, № 50, № 100

• Карбімазол 5 мг
• Допоміжні речовини: маніт (E421), целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кислота лимонна безводна, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат.

табл. 10 мг блістер, № 50, № 100

• Карбімазол 10 мг
• Допоміжні речовини: маніт (E421), целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кислота лимонна безводна, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, заліза оксид жовтий (Е172).

Еспа-карб таблетки (активна речовина карбімазол) застосовуються для лікування гіперфункції щитовидної залози (гіпертиреозу). Всупереч поширеній помилці, еспа-карб це не гормональний препарат, а антитиреоїдний засіб, який уповільнює синтез гормонів щитовидної залози.

Саме цей механізм дії пояснює подовження латентного періоду до моменту, коли концентрація гормонів починає нормалізуватись у крові.

Терапія вимагає продовження протягом тривалого часу та контролю стану. Лікар може рекомендувати поєднувати його з іншими ліками. Важливо правильно сприймати всі інструкції.

При прийомі існує можливість розвитку серйозних побічних ефектів (наприклад, агранулоцитозу), тому слід уважно стежити за реакцією організму.

Актуальна ціна на Еспа карб 10 мг вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Еспа карб інструкція, а також інформація «Еспа карб і набір ваги» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Карбімазол залежно від його дозування гальмує вбудовування йоду в тирозин, а отже, додатковий синтез гормонів щитовидної залози. Ця властивість уможливлює симптоматичну терапію гіперфункції щитовидної залози незалежно від її етіології. Чи впливає карбімазол, окрім цього, на природний перебіг захворювання при імунологічно зумовленій формі гіпертиреозу (базедовій хворобі), тобто чи пригальмовує він імунопатогенетичний процес, що лежить в основі захворювання, на цей час з повною впевненістю визначити неможливо. На виділення вже синтезованих гормонів щитовидної залози він не впливає. Цим пояснюється в окремих випадках різна тривалість латентного періоду дії препарату до нормалізації концентрації тироксину та трийодтироніну в сироватці крові, тобто до клінічного покращення стану. Препарат не впливає також на гіпертиреоз внаслідок виділення гормонів після деструкції клітин щитовидної залози, наприклад, після радіотерапії або при тиреоїдиті.

Фармакокінетика

Карбімазол швидко і повністю всмоктується і безпосередньо після всмоктування перетворюється в свою діючу форму – тіамазол. Після прийому 15 мг карбімазолу протягом 24-72 хв досягається максимальний сироватковий рівень –150 нг/нл.

Зв’язуванням тіамазолу білком можна знехтувати. Тіамазол накопичується в щитовидній залозі, де він лише повільно метаболізується, і, оскільки тривалість його дії більш безпосередньо пов’язана з концентрацією речовини у щитовидній залозі, аніж з її періодом напіввиведення з плазми, це призводить до подовження антитиреоїдної активності. Це зумовлює майже 24-годинну тривалість дії окремої дози і дає змогу застосовувати препарат один раз на добу. Кінетика тіамазолу, згідно з наявними на цей час відомостями, не залежить від стану функції щитовидної залози.

Період напіввиведення з організму становить близько 3 годин, при недостатній функції печінки він більший. Тіамазол виводиться як із сечею, так і з жовчю. Але фекальна екскреція незначна, що дає змогу зробити висновок про ентерогепатичну циркуляцію. Нирками протягом 24 годин виводяться 70 % тіамазолу, з них лише незначна кількість у незміненій формі. Відомостей щодо фармакологічної активності метаболітів на цей час немає.

порушення функції щитоподібної залози, пов'язане з гіперпродукцією її гормонів (гіпертиреоз). Підготовка до тиреоїдектомії при гіпертиреозі. Терапія до і після лікування радіоактивним йодом. Препарат Еспа карб можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.

Еспа-карб застосовують тільки при гіперфункції щитоподібної залози, яка була підтверджена лабораторними тестами.

Дорослі. Доза на початку лікування повинна становити 20-60 мг, яку необхідно титрувати залежно від функції щитоподібної залози до досягнення еутиреоїдного стану пацієнта, щоб знизити ризик надмірної лікування і, як наслідок, гіпотиреозу. Подальше лікування проводять одним з двох способів.

Підтримуюча терапія: кінцева доза, як правило, становить 5-15 мг/добу, яку можна прийняти як одноразову добову дозу. Необхідно продовжувати протягом не менше 6-18 міс. Рекомендують постійний контроль функції щитоподібної залози одночасно з відповідним підбором дози для підтримання еутиреоїдного стану.

Схема блокування-заміщення: підтримуються початкові дози 20-60 мг/добу, додатково призначають левотироксин натрій 50-150 мкг/добу, щоб запобігти гіпотиреоз. Терапія триває протягом не менше 6-18 міс.

Пацієнти похилого віку. Якщо немає будь-яких протипоказань або застережень, то таким пацієнтам не потрібне спеціальне дозування.

Підвищена індивідуальна чутливість до карбімазолу, тіамазолу або інших компонентів препарату.

Тяжкі порушення з боку системи крові, тяжка печінкова недостатність, холестаз.

Одночасне застосування препаратів радіоактивного йоду.

Додаткова терапія із застосуванням гормонів щитовидки під час вагітності.

Гострий панкреатит в анамнезі після вживання карбімазолу або тіамазолу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій

Немає достатніх даних щодо взаємодії карбімазолу з іншими лікарськими засобами.

Слід з обережністю застосовувати карбімазол із засобами, які можуть спричинити агранулоцитоз.

Оскільки карбімазол є антагоністом вітаміну К, може посилюватися ефект антикоагулянтів.

Можливе зростання рівня теофіліну в сироватці крові та можливий розвиток токсичності, якщо пацієнти отримують терапію антитиреоїдними препаратами без зниження дози теофіліну.

Існує ризик перехресної алергії між карбімазолом, тіамазолом та пропілтіоурацилом.

побічні реакції зазвичай виникають протягом перших 8 тижнів лікування. Найчастіше спостерігались такі небажані явища: нудоту, головний біль, артралгії, незначні порушення з боку шлунково-кишкового тракту, шкірні висипання, свербіж. Ці реакції, як правило, транзиторні та не вимагають відміни препарату.

З боку системи крові: пригнічення функції кісткового мозку, нейтропенія, еозинофілія, лейкопенія, агранулоцитоз; рідко - панцитопенія / апластична анемія, тромбоцитопенія; дуже рідко - гемолітична анемія. Пацієнтів необхідно інформувати, що в разі виникнення ангіни, синців або кровотеч, виразок у ротовій порожнині, лихоманки, нездужання вони повинні негайно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. Такі пацієнти вимагають негайного проведення аналізу крові, особливо ті, у кого є будь-які клінічні ознаки інфекції.

З боку нервової системи: головний біль.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, незначні шлунково-кишкові порушення.

Загальні порушення: гарячка, нездужання, забиті місця.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, гепатит, холестатичний гепатит, холестатична жовтяниця, які вимагають припинення застосування препарату.

З боку шкіри та її похідних: шкірні висипання, свербіж, кропив'янка. Були поодинокі повідомлення про випадання волосся.

З боку кістково-м'язової системи: в окремих випадках - міопатія. У пацієнтів, у яких після лікування карбімазол виникає біль в м'язах, необхідно постійно контролювати рівень КФК.

Реакції гіперчутливості: набряк Квінке, мультисистемні реакції гіперчутливості (шкірний васкуліт, реакції з боку печінки, легенів і нирок).

З боку судин: кровотечі.

З боку гепатобіліарної системи:

Дуже рідко: холестатична жовтяниця чи токсичний гепатит. У цілому нині симптоми зникають після припинення прийому лікарського засобу. Клінічно приховані ознаки холестазу при лікуванні слід відрізняти від уже підвищеної до початку терапії активності гамма-глютамілтрансферази у сироватці крові як ознаки ферментної індукції внаслідок гіпертиреозу, а також підвищення лужної фосфатази або кісткових ізоферментів.

З боку ендокринної системи:

Внаслідок підвищеного дозування можливе виникнення субклінічного або клінічного гіпотиреозу, а також зростання зобу, пов'язане з підвищенням тиреостимулюючого гормону (ТСГ). У зв'язку з цим після досягнення еутиреоїдного стану дозу препарату ЕСПА-КАРХ необхідно зменшити та/або додатково застосовувати левотироксин натрію. Недоцільно повністю припиняти прийом ЕСПА-КАРХ та продовжувати терапію гормонами щитовидної залози.

Нечасто: близько 0,3-0,6% випадків трапляються агранулоцитоз. Вони можуть виникати через тижні або місяці після початку терапії та змушують відмовитися від прийому лікарського засобу. Найчастіше вони довільно зникають. Для лікування індукованого медикаментозного агранулоцитозу за останніми даними підтверджується застосування факторів стимулювання колоній гранулоцитів (гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор Філграстим). Однак використання таких факторів має відбуватися за погодженням з гематологом.

при виникненні перших ознак і симптомів порушення функції печінки (біль у верхній ділянці живота, відсутність апетиту, загальний свербіж) прийом препарату слід припинити та негайно провести моніторинг функції печінки.

При виникненні перших ознак розладу печінки (болі у верхній ділянці живота, відсутність апетиту, загальний свербіж) прийом препарату слід припинити та негайно провести моніторинг функції печінки.

Карбімазол з обережністю слід застосовувати у пацієнтів з легкою і помірною печінковою недостатністю.

Внаслідок застосування карбімазолу або його активного метаболіту тіамазол може виникнути гострий панкреатит. У цьому випадку слід негайно припинити прийом карбімазолу. Щоб уникнути рецидиву, не слід призначати карбімазол пацієнтам, які мають в анамнезі гострий панкреатит внаслідок попереднього застосування карбімазолу або тіамазолу. У таких хворих повторний прийом може спричинити рецидив гострого панкреатиту зі скороченим часом появи перших симптомів.

При тяжкому порушенні функції печінки лікування необхідно припинити. Т½ може збільшуватися при порушенні функції печінки.

Під час призначення радіоактивного йоду на цей період слід припинити лікування карбімазол.

Хворим, які не можуть виконувати інструкції щодо застосування препарату або не можуть обстежитися регулярно, не слід приймати карбімазол.

У пацієнтів, у яких можливі виникнення судом або погіршення пам'яті, необхідно регулярно проводити аналіз крові.

Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати цей препарат.

Запобіжні заходи необхідні пацієнтам з внутрішньогрудних зобом, який може погіршити початкове лікування карбімазол. Обструкція трахеї може виникнути через внутрішньо-зоба.

Застосування карбімазола у невагітних репродуктивного віку можливе лише при оцінці ризик / користь.

Існує ризик перехресної алергії між карбімазол, тіамазолом і пропілтіоурацилом.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Карбімазол проникає через плаценту. Якщо доза для матері в межах стандартного діапазону і стан її щитоподібної залози контролюються, немає ніяких доказів розвитку порушення щитоподібної залози у новонароджених. У дослідженнях відзначено, що частота вроджених вад розвитку вище у тих дітей, у матерів яких відзначали нелікованих гіпертиреоз, ніж у тих, кому проводили терапію карбімазол.

Однак дуже рідко вроджені вади розвитку відзначені після застосування карбімазола або його активного метаболіту метімазол в період вагітності. Можлива взаємозв'язок виникнення мальформацій, зокрема атрезії хоан і вродженої аплазії кутіс, що не може бути виключено при трансплацентарному вплив карбімазола і метімазол. Таким чином, застосування карбімазола в період вагітності та у жінок репродуктивного віку можливо лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Також надходили повідомлення про випадки порушення функції нирок, черепа, вроджених вад розвитку серцево-судинної системи, пупкової грижі, вад розвитку шлунково-кишкового тракту, вад пупка і атрезії дванадцятипалої кишки. Таким чином, карбімазол слід призначати в період вагітності тільки тоді, коли пропилтиоурацил не підходить. Якщо карбімазол необхідно застосовувати в період вагітності, дозу препарату слід коригувати залежно від клінічного стану пацієнтки. Можна застосовувати препарат у низьких дозах і припинити лікування за 3-4 тижні до терміну пологів, щоб знизити ризик неонатальних ускладнень. Припиняти лікування в період вагітності не можна, оскільки дуже незначна кількість тироксину проникає через плаценту в останній триместр вагітності.

Карбімазол виводиться з грудним молоком. Якщо необхідна подальша терапія препаратом, слід припинити годування груддю.

Діти. Немає достатнього досвіду застосування карбімазола у дітей, тому препарат не призначають пацієнтам цієї вікової категорії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив на здатність керувати транспортними засобами або роботі з іншими механізмами невідомо.

немає достатніх даних щодо взаємодії карбімазола з іншими лікарськими засобами. Слід з обережністю застосовувати карбімазол із засобами, які можуть бути причиною розвитку агранулоцитозу. Оскільки карбімазол є антагоністом вітаміну К, може посилюватися ефект антикоагулянтів. Можливе підвищення рівня теофіліну в плазмі крові та розвиток токсичності, якщо пацієнти отримують терапію антитиреоїдними препаратами без зниження дози теофіліну. Існує ризик перехресної алергії між карбімазол, тіамазолом і пропілтіоурацилом.

випадки передозування не описані.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.  Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.