Гіпертиреоз

Гіпертиреоз

При надмірному виробленні тиреоїдних гормонів в організмі виникає гіпертиреоз щитоподібної залози. Це захворювання також називають дифузним токсичним зобом. Він може бути первинним (виникає внаслідок патології щитоподібної залози), вторинним (при захворюваннях гіпофізу) та третинним (патологічні зміни у гіпоталамусі).

Причини

Причиною гіпертиреозу є надлишок гормонів Т4 (тироксин) та Т3 (трийодтироніну), які синтезує та виділяє щитоподібна залоза. Це відбувається через автоімунну гіперфункцію внаслідок деструктивних процесів у щитоподібній залозі. Найчастіше причинами гіпертиреозу виступають такі захворювання:

• Базедова хвороба (антитіла імунної системи атакують щитоподібну залозу, яка посилює вироблення тиреоїдних гормонів);
• запалення щитоподібної залози (тиреоїдит);
• багатовузловий зоб;
• новоутворення в гіпофізі;
• гормональні порушення у яєчниках;
• захворювання простати;
• порушення секреції тиреотропного гормону (ТТГ);
• спадковість;
• тривалий прийом препаратів йоду.

Симптоми

Гіпертиреоз має дві форми: субклінічну та явну. Розвиток симптомів гіпертиреозу може бути раптовим, а може тривати кілька місяців чи років. Субклінічний гіпертиреоз практично безсимптомний, точніше визначити його допомагають аналізи.

Явний гіпертиреоз щитоподібної залози має виражені симптоми з боку різних систем організму. Спільними симптомами є втрата ваги (пришвидшення метаболізму), загальна слабкість, погана переносимість спеки. З боку нервової системи виникають дратівливість, неспокій, порушення сну, тремор рук, посилення рефлексів. З боку очей пацієнти скаржаться на біль, гіперемію, набряк повік, сльозотечу або двоїння в очах.

Зміни можуть виявлятися і на шкірі: гіпергідроз та почервоніння, погіршення стану волосся та нігтів. З боку опорно-рухової системи спостерігається зменшення маси м'язів, зниження сили, міопатія. З боку дихальної та серцево-судинної систем відзначаються напади ядухи, збільшення частоти серцевих скорочень, гіпертонія, шуми в серці, серцева недостатність.

Порушення у шлунково-кишковому тракті проявляються діареями, збільшенням розміру печінки. У жінок можливі збої менструального циклу, аменорея. У чоловіків – еректильна дисфункція, гінекомастія.

Гіпертиреоз у дітей виявляється у розладах сну (важке засинання), гіперактивності, підвищенні потовиділення, виникненні тремору, почастішанні випорожнень. Прояви гіпертиреозу у немовлят характеризується дратівливістю, підвищенням тиску, тахікардією, уповільненням збільшення ваги, діареєю, блюванням, вадами розвитку черепа.

Групи ризику

До груп ризику входять особи, які перенесли інфекційні захворювання, ті, хто перебуває у постійній психоемоційній напрузі, пацієнти з автоімунними хворобами, а також люди з генетичною схильністю. Небезпеку становлять також радіоактивний вплив, дефіцит йоду та вагітність.

Діагностика

Діагностика гіпертиреозу базується на анамнезі, об'єктивному огляді та результатах лабораторних досліджень. Найточніший результат при гіпертиреозі дає аналіз визначення рівня ТТГ у сироватці крові (показники будуть низькими), рівнів Т3 і Т4 (рівні гормонів збільшуються). Тільки у разі порушень гіпофізу рівень ТТГ не знижуватиметься.

Після результатів аналізу крові пацієнтів зазвичай направляють на ультразвукове дослідження щитоподібної залози. На УЗД оглядають структуру залози, стан кровотоку, перевіряють наявність чи відсутність вузлів. У поодиноких випадках призначають дослідження за допомогою радіоактивних ізотопів (сцинтиграфію).

Лікування

Лікування захворювання щитоподібної залози краще починати якомога раніше, щоб воно не перейшло в хронічний гіпертиреоз. Насамперед проводять корекцію харчування. Призначають медикаментозне лікування гіпертиреозу: антитиреоїдні ліки (Тирозол, Мерказоліл), бета-блокатори (Метопролол).

Застосовують лікування радіоактивним йодом та оперативний метод. Тиреоїдектомія виконується у разі збільшення щитоподібної залози, офтальмопатії або відмови пацієнта від лікування йодом. Також при гіпертиреозі призначають вітаміни (А, В, С) та мінерали.

Ускладнення

Тиреотоксичний криз виникає у випадках, коли діагноз «гіпертиреоз» не був поставлений, а пацієнт не пройшов курс лікування. Симптоматика з боку систем організму посилюється, стан пацієнта може бути тяжким чи навіть критичним. Необхідне термінове надання медичної допомоги.

Легкий гіпертиреоз під час вагітності не несе загрози здоров'ю та життю матері або плода. Але якщо проігнорувати гіпертиреоз, він може набути важкого ступеня, що спричинить низку проблем:

• патології серцево-судинної системи матері;
• стан прееклампсії;
• ризик передчасних пологів;
• загроза викидня.

Профілактика

Щоб запобігти появі та розвитку гіпертиреозу, людям похилого віку потрібно регулярно проходити медичні огляди, обстежуватися у лікаря-ендокринолога, стежити за рівнем гормонів щитоподібної залози, здаючи аналіз крові. Також слід збалансувати та відрегулювати харчування, забезпечити надходження в організм йоду з їжею. Виникненню гіпертиреозу вагітних можна запобігти своєчасними походами до лікаря.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про Гіпертиреоз