Бравадин

Склад

діюча речовина: івабрадін;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 5 мг івабрадину, що еквівалентно 5,39 мг івабрадину гідрохлориду, або 7,5 мг івабрадину, що еквівалентно 8,085 мг івабрадину гідрохлориду

Допоміжні речовини: лактоза, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, мальтодекстрин, кремнію діоксид колоїдний, гіпромелоза;

плівкова оболонка: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк, пропіленгліколь, заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е 172).

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою (по 14 таблеток в блістері, по 2 або по 4 або по 6 блістерів в коробці).

Купити таблетки Бравадін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Бравадин ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Механізм дії.

Івабрадін - це речовина, яка знижує частоту серцевих скорочень (ЧСС), діючи на водія ритму серця шляхом селективного та специфічного інгібування I f-каналів, контролює спонтанну діастолічну деполяризацію на рівні синусового вузла, регулюючи ЧСС. Івабрадін діє виключно на синусовий вузол і не впливає на внутрішньопередсердну, AV-й внутрішньошлуночкову провідність, скоротність міокарда та реполяризацию шлуночків.

Івабрадін також може взаємодіяти з h-каналами сітківки ока, який схожий за структурою з f-каналами синусового вузла серця. Це лежить в основі розвитку тимчасового порушення світосприйняття внаслідок зменшення реакції сітківки на яскраві світлові стимули. При появі тригерних обставин (раптова зміна освітлення) часткове інгібування івабрадином h-каналів може привести до несподіваного виникнення у пацієнтів зорових феноменів. Зорові феномени (фосфен) проявляються як тимчасове підвищення яскравості на обмеженій ділянці поля зору.

У великому дослідженні щодо вивчення захворюваності та летальності пацієнтів з ішемічною хворобою серця без клінічних ознак серцевої недостатності (фракції викиду лівого шлуночка >40%), івабрадин призначали на тлі оптимальної базисної терапії. У цьому дослідженні застосовувалася терапевтична схема з високими дозами, ніж затверджено (початкова доза – 7,5 мг 2 рази на добу (5 мг 2 рази на добу для пацієнтів віком від 75 років) та титрування дози до 10 мг 2 рази на добу) . Основним критерієм ефективності була комбінована первинна кінцева точка, що складалася із загальної кількості випадків серцево-судинної смерті чи нелетального інфаркту міокарда. Дослідження не виявило різниці у частоті виникнення комбінованої первинної кінцевої точки групи івабрадину в порівнянні з групою плацебо. Брадикардія спостерігалася у 17,9% пацієнтів групи івабрадину (2,1% у групі плацебо). Під час дослідження 7,1% пацієнтів отримували верапаміл, дилтіазем чи інгібітори CYP3A4 сильної дії.

Фармакокінетика

У фізіологічних умовах івабрадін швидко вивільняється і має високу розчинність в воді (> 10 мг/мл). Івабрадін є S-енантіомером, який не показав биоконверсии in vivo. Основним активним метаболітом івабрадину є N-десметильований дериват.

Абсорбція і біодоступність. Після прийому івабрадін швидко і майже повністю всмоктується. При застосуванні натщесерце максимальна концентрація (C _max) в плазмі крові досягається через 1:00. Біодоступність івабрадину дорівнює майже 40%, що обумовлено ефектом першого проходження через травний тракт і печінку. Прийом препарату одночасно з їжею уповільнює абсорбцію приблизно на 1:00 і підвищує концентрацію в плазмі на 20-30%. Щоб уникнути коливань концентрації івабрадину в плазмі крові, препарат рекомендується приймати під час їжі.

Розподіл. Приблизно 70% івабрадину зв'язується з білками плазми крові. Обсяг розподілу в рівноважному стані становить близько 100 л. При тривалому застосуванні рекомендованої початкової дози 5 мг 2 рази на добу C _max в плазмі становить приблизно 22 нг / мл (CV = 29%). Середня концентрація в плазмі в стабільному стані концентрації становить 10 нг / мл (CV = 38%).

Метаболізм. Івабрадін екстенсивно метаболізується в печінці та кишечнику шляхом окислення системою цитохрому P450 3A4 (CYP3A4). Основним активним метаболітом івабрадину є його N-десметильований дериват (S18982), концентрація якого становить 40% від концентрації івабрадину гідрохлориду. Основний активний метаболіт також метаболізується системою цитохрому CYP3A4. Івабрадін має низьку спорідненість з CYP3A4, не перемикайте але не пригнічує його, а значить, ймовірно, не буде змінювати метаболізм CYP3A4 або його концентрацію в плазмі крові. Однак інгібітори та стимулятори CYP3A4 можуть значною мірою впливати на концентрацію івабрадину в плазмі.

Висновок. Основний період напіввиведення івабрадину 2:00 (70-75% показника площі під кривою на графіку залежності концентрації препарату в крові від часу спостереження [AUC]), а ефективний період напіввиведення - 11:00. Загальний кліренс івабрадину - 400 мл/хв, а нирковий кліренс івабрадину - 70 мл/хв. Екскреція метаболітів рівній мірі з сечею та калом. Приблизно 4% активної речовини виводяться із сечею в незміненому вигляді.

Лінійність / нелінійність. Кінетика івабрадину у дозі 0,5-24 мг є лінійною.

Бравадин таблетки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Бравадин 5 мг ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Симптоматичне лікування хронічної стабільної стенокардії.

Івабрадін показаний для симптоматичного лікування хронічної стабільної стенокардії у дорослих пацієнтів з ішемічною хворобою серця, нормальним синусовим ритмом і частотою серцевих скорочень ≥ 70 уд / хв.

Препарат слід призначати:

• пацієнтам, які мають протипоказання або обмеження до застосування бета-блокаторів;
• в комбінації з бета-адреноблокаторами пацієнтам, стан яких належним чином не контролюється при застосуванні оптимальної дози бета-блокаторів.

Лікування хронічної серцевої недостатності.

Івабрадін показаний при хронічній серцевій недостатності II-IV класу (за класифікацією NYHA) із систолічною дисфункцією пацієнтам з синусовим ритмом і частотою серцевих скорочень ≥ 75 уд / хв в поєднанні зі стандартною терапією, включаючи терапію бета-блокаторами, або при протипоказання чи поганий переносимості бета блокаторів.

• Гіперчутливість до діючої речовини або будь-яких допоміжних речовин.
• ЧСС в стані спокою <70 уд / хв до початку лікування.
• Кардіогенний шок.
• Гострий інфаркт міокарда.
• Тяжка артеріальна гіпотензія (АТ <90/50 мм рт. Ст.).
• Важка печінкова недостатність.
• Синдром слабкості синусового вузла.
• Синоатріальна блокада.
• Нестабільна або гостра серцева недостатність.
• Наявність у пацієнта штучного водія ритму (ЧСС контролюється виключно за допомогою штучного водія ритму).
• Нестабільна стенокардія.
• АВ-блокада III ступеня.
• Комбінація з інгібіторами P450 3A4 сильної дії протигрибкові препарати - похідні азолу (кетоконазол, ітраконазол), макролідні антибіотики (кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування, джозаміцин, телітроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір, ритонавір) і нефазодон.
• Одночасне застосування з верапамілом або дилтіаземом, що належать до інгібіторів CYP3A4 помірної дії, що володіють властивостями знижувати ЧСС.
• Вагітність, період годування груддю. Також протипоказано жінкам дітородного віку, які не застосовують належних заходів контрацепції.

Препарат Бравадін призначають дорослим.

Таблетки приймають внутрішньо двічі на добу: вранці та ввечері під час їжі.

Таблетку препарату Бравадін 5 мг можна розділити на рівні частини.

Пігулка Бравадін 7,5 мг не підлягає поділу.

Симптоматичне лікування хронічної стабільної стенокардії.

Рішення про початок лікування або титрування дози рекомендується приймати при наявності результатів серійних вимірювань ЧСС, ЕКГ або цілодобового амбулаторного спостереження.

Для пацієнтів у віці до 75 років початкова доза івабрадину не повинна перевищувати 5 мг 2 рази на добу. Якщо у пацієнтів, що приймають івабрадін по 2,5 мг або 5 мг 2 рази на добу, після 3-4 тижнів лікування тривають симптоми стабільної стенокардії, дозу можна підвищити до наступної, за умови гарної переносимості початкової дози та якщо ЧСС в стані спокою залишається на рівні> 60 уд / хв. Підтримуюча доза не повинна перевищувати 7,5 мг 2 рази на добу.

У разі відсутності зменшення симптомів стенокардії протягом 3 місяців після початку лікування прийом івабрадину слід припинити.

Крім того, слід розглянути доцільність продовження терапії, якщо відповідь на симптоматичне лікування незначна і відсутня клінічно значиме зниження ЧСС в стані спокою протягом 3 місяців лікування.

Якщо під час лікування частота серцевих скорочень знижується <50 уд / хв в стані спокою або у пацієнта виникають симптоми брадикардії (запаморочення, слабкість, артеріальна гіпотензія), дозу необхідно поступово зменшити, включаючи можливість застосування меншої дози 2,5 мг 2 рази на добу ⁽¹ / ₂ таблетки препарату Бравадін ^® 5 мг 2 рази на добу). Після зменшення дози слід контролювати частоту серцевих скорочень. Прийом препарату слід припинити, якщо ЧСС залишається на рівні <50 уд / хв або якщо симптоми брадикардії тривають, незважаючи на зменшення дози.

Лікування хронічної серцевої недостатності.

Починати лікування можна тільки пацієнтам зі стабільною СН за призначенням лікаря з досвідом лікування ХСН.

Рекомендована початкова доза івабрадину 5 мг 2 рази на добу. Після 2-тижневого курсу лікування дозу можна підвищити до 7,5 мг 2 рази на добу в разі, якщо під час лікування івабрадином ЧСС залишається на рівні> 60 уд / хв в стані спокою; або дозу необхідно знизити до 2,5 мг 2 рази на добу (½ таблетки препарату Бравадін ^® 5 мг 2 рази на добу), якщо ЧСС залишається на рівні <50 уд / хв в стані спокою або у пацієнта виникають симптоми брадикардії (запаморочення, слабкість , артеріальна гіпотензія). Якщо ЧСС знаходиться в діапазоні 50-60 уд / хв, дозу івабрадину 5 мг 2 рази на добу залишають незмінною.

Якщо під час лікування частота серцевих скорочень знижується <50 уд / хв у спокої або у пацієнта виникають симптоми брадикардії, при застосуванні івабрадину по 7,5 або 5 мг 2 рази на добу необхідно поступово знизити дозу до наступної меншою. Якщо ЧСС є постійно> 60 уд / хв в стані спокою, пацієнтам, які приймають івабрадін по 2,5 або 5 мг 2 рази на добу, слід поступово підвищити дозу до наступної більшої.

Застосування препарату необхідно припинити, якщо під час лікування частота серцевих скорочень залишається <50 уд / хв або симптоми брадикардії тривають.

Ліки Бравадин при тахікардії можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на таблетки Бравадин вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Передозування івабрадином може привести до важкої і тривалої брадикардії. Важкі форми брадикардії вимагають симптоматичної терапії в спеціалізованих установах. У разі виникнення брадикардії з порушенням гемодинамічних показників рекомендовано застосування внутрішньовенних бета-стимулюючих засобів, таких як ізопреналін. У вкрай важких випадках можна розглянути питання про тимчасове використання електрокардіостимулятора.

Найбільш часті побічні реакції івабрадину - зорові феномени (фосфен) і брадикардія - залежать від дози та обумовлені його фармакологічним механізмом дії.

Під час лікування можуть проявлятися нижченаведені побічні реакції, які за частотою розподілені наступним чином: дуже часто (³ 1/10) часто (³ 1/100, <1/10); нечасто (³ 1/1000, <1/100) рідко (³ 1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (неможливо визначити за наявною інформацією).

З боку системи крові та лімфатичної системи. Нечасто: еозинофілія.

З боку обміну речовин, метаболізму. Нечасто: підвищення рівня сечової кислоти в плазмі крові.

Неврологічні розлади. Часто: головний біль, зазвичай під час першого місяця лікування; запаморочення, ймовірно пов'язано з брадикардією. Нечасто *: непритомність, ймовірно пов'язана з брадикардією.

З боку органів зору. Дуже часто зорові феномени (фосфен). Часто розмитий зір. Нечасто *: диплопія, порушення зору.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату. Нечасто вертиго.

Кардіальні порушення. Часто брадикардія АВ-блокада I ступеня (на ЕКГ - подовження інтервалу PQ) шлуночкова екстрасистолія фібриляція передсердь. Нечасто посилене серцебиття, надшлуночкова екстрасистолія. Дуже рідко АВ-блокада II і III ступеня; синдром слабкості синусового вузла.

З боку судин. Часто неконтрольований артеріальний тиск. Нечасто *: артеріальна гіпотензія, ймовірно пов'язана з брадикардією.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Нечасто задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту. Нечасто нудота, запор, діарея, біль в ділянці живота *.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Нечасто *: ангіоневротичний набряк; висипання. Рідко *: еритема, свербіж, кропив'янка.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини. Нечасто м'язові спазми.

Загальні розлади. Нечасто *: астенія, ймовірно пов'язана з брадикардією; втома, ймовірно пов'язана з брадикардією. Рідко *: нездужання, ймовірно пов'язано з брадикардією.

Дослідження. Нечасто: підвищення рівня креатиніну в плазмі крові подовження інтервалу QT на ЕКГ.

Частота проявів побічних реакцій, виявлених за допомогою спонтанних повідомлень, розрахована за даними клінічних досліджень.

Аритмії

Івабрадин не призначають для профілактики та лікування аритмій. Якщо під час терапії івабрадином у пацієнта виникає тахіаритмія (шлуночкова або суправентрикулярна), прийом івабрадину вже не є доцільним. Саме тому івабрадин не рекомендується застосовувати пацієнтам із фібриляцією передсердь та іншими видами аритмій, які впливають на функцію синусового вузла.

У пацієнтів, які приймають івабрадин, підвищується ризик розвитку фібриляції передсердь (див. розділ «Побічні реакції»). Фібриляція передсердь виникає частіше у пацієнтів, які одночасно приймають аміодарон або сильнодіючі антиаритмічні лікарські засоби І класу. Під час лікування івабрадином рекомендується регулярне клінічне спостереження за станом пацієнтів з метою своєчасної діагностики розвитку миготливої аритмії (пароксизмальної або персистуючої) з проведенням ЕКГ, якщо це клінічно обґрунтовано (погіршення симптомів стенокардії, пальпітація, нерегулярний пульс). Пацієнтів слід попередити про симптоми фібриляції передсердь та необхідність повідомляти лікаря у разі їх виникнення. Якщо під час лікування виникає фібриляція передсердь, слід ретельно зважити доцільність продовження терапії івабрадином з урахуванням співвідношення користь/ризик.

Фібриляція передсердь - кардіоаритмія

Доказів ризику виникнення тяжкої брадикардії при відновленні синусового ритму при проведенні фармакологічної кардіоверсії у пацієнтів, які лікувалися івабрадином, немає. Однак через відсутність достатньої кількості даних проводити DC-кардіоверсію (яка не є невідкладною) рекомендується не раніше ніж через 24 години після останнього прийому івабрадину.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Жінки дітородного віку під час лікування жінкам дітородного віку слід застосовувати належні заходи контрацепції.

Вагітність. Дані щодо застосування івабрадину вагітними жінками відсутні або обмежені. Дослідження на тваринах показали токсичну дію івабрадину на репродуктивність, а також наявність ембріотоксичної і тератогенної дії. Потенційний ризик для людей невідомий. Тому застосування івабрадину при вагітності протипоказано.

Годування грудьми. Дослідження на тваринах показали, що івабрадін проникає в грудне молоко. Тому застосування івабрадину під час годування груддю протипоказане.

Жінкам, які потребують лікування івабрадином, слід припинити годування груддю і вибрати інший спосіб годування дитини.

Фертильність.

В ході досліджень на тваринах впливу івабрадину на фертильність самок і самців не було виявлено.

Діти

Безпека і ефективність застосування івабрадину дітям (<18 років) не встановлена.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Івабрадін не впливає на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами. Однак повідомлялося про випадки порушення здатності керувати автомобілем через зорові симптоми. Застосування івабрадину може викликати тимчасове виникнення зорових феноменів, переважно у вигляді фосфен, які зазвичай з'являються в результаті раптової зміни інтенсивності світла. Це необхідно враховувати при керуванні автомобілем, особливо вночі, і при роботі з іншими механізмами.

Препарати, що подовжують інтервал QT:

• Кардіоваскулярні: хінідин, дизопірамід, бепридил, соталол, ібутилід, аміодарон.
• Некардіоваскулярні: пімозид, зипразидон, сертіндол, Мефлоквін, галофантрин, пентамідин, цизаприд, еритроміцин внутрішньовенний.

Слід уникати одночасного застосування івабрадину та кардіоваскулярних і некардіоваскулярніх препаратів, які подовжують інтервал QT, оскільки зменшення ЧСС може посилити пролонгації інтервалу QT. При необхідності такої комбінації слід забезпечити ретельне спостереження серцевої діяльності.

Протипоказано одночасне застосування івабрадину та таких сильних інгібіторів CYP3A4, як протигрибкові препарати, що відносяться до азолів (кетоконазол, ітраконазол), макролідні антибіотики (кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування, джозаміцин, телітроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір, ритонавір) і нефазодон. Такі сильні інгібітори CYP3A4, як кетоконазол (200 мг/добу) і джозамицин (по 1 г 2 рази на добу), підвищують середню концентрацію івабрадину в плазмі крові в 7-8 разів.

Інгібітори CYP3A4 помірної дії. Комбінація івабрадину з препаратами, що знижують ЧСС, такими як дилтіазем і верапаміл, призводить до підвищення концентрації івабрадину (в 2-3 рази за показником AUC) і додаткового зниження ЧСС на 5 уд / хв. Одночасне застосування івабрадину та цих лікарських засобів протипоказано.

Нерекомендовані комбінації.

Грейпфрутовий сік. Одночасний прийом грейпфрутового соку і івабрадину в 2 рази збільшує концентрацію останнього в плазмі крові. Тому слід уникати вживання грейпфрутового соку.

Інші інгібітори CYP3A4 помірної дії (наприклад флуконазол). Одночасне застосування з івабрадином може бути розпочато з дози 2,5 мг 2 рази на добу, якщо ЧСС в стані спокою> 70 уд / хв. Необхідно проводити спостереження за ЧСС.

Стимулятори CYP3A4: рифампіцин, барбітурати, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum). Одночасне застосування цих препаратів з івабрадином може привести до зменшення концентрації останнього та зниження його ефективності, в результаті чого виникне необхідність коригувати дозу івабрадину. При одночасному застосуванні івабрадину у дозі 10 мг 2 рази на добу і звіробою концентрація івабрадину знижується в 2 рази. Тому слід уникати застосування звіробою при лікуванні івабрадином.

Інші комбінації

Повідомлялося про відсутність клінічно значущого впливу на фармакокінетику та фармакодинаміку івабрадину таких лікарських засобів, як: інгібітори протонної помпи (омепразол, лансопразол), силденафіл, інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (симвастатин), дигідропіриди, дигідропіриди гоксин та Варфарин. Було доведено, що івабрадин не впливає на клінічно значущий вплив на фармакокінетику симвастатину, амлодипіну, лацидипіну, на фармакокінетику та фармакодинаміку дигоксину та варфарину, а також на фармакодинаміку аспірину.

Салуретики (тіазидні та петлеві)

Гіпокаліємія збільшує ризик розвитку аритмії. Івабрадин може спричинити брадикардію, яка на тлі гіпокаліємії може спровокувати аритмію тяжкого ступеня, особливо у пацієнтів із синдромом подовженого інтервалу QT, як уродженого, так і викликаного лікарськими засобами.

Цитохром P450 3A4 (CYP3A4)

Івабрадин метаболізується лише за допомогою цитохрому CYP3A4 та дуже слабким інгібітором цього цитохрому. Було підтверджено, що івабрадин не впливає на метаболізм та концентрацію в плазмі інших похідних CYP3A4 (слабких, помірних і сильних). Інгібітори та стимулятори CYP3A4 можуть взаємодіяти з івабрадином, що має клінічно значний вплив на його метаболізм та фармакокінетику. Дослідження, у яких вивчали взаємодії препаратів, підтвердили, що інгібітори CYP3A4 підвищують концентрацію івабрадину у плазмі крові, тоді як індуктори CYP3A4 знижують її. Збільшення концентрації івабрадину в плазмі підвищує ризик розвитку надмірної брадикардії (див. розділ «Особливості застосування»).

Купити препарат Бравадін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.

Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.

Купити ліки Бравадін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Бравадин 7 5 мг ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.