Айдрінк

Склад:

• діючі речовини:
  • 1 саше містить парацетамолу в перерахунку на 100% суху речовину 650 мг (0,650 г), фенілефрину гідрохлориду в перерахунку на 100% суху речовину 10 мг (0,010 г);
• допоміжні речовини:
  • порошок зі смаком лимона - сахароза (цукор подрібнений (пудра)), фруктоза, лимонна кислота, аспартам, натрію дигідрат, сахарин натрію, куркумін (Е 100), смакова добавка «Лимон-лайм»;
  • порошок зі смаком чорної смородини - сахароза (цукор подрібнений (пудра)), фруктоза, лимонна кислота, аспартам, натрію дигідрат, сахарин натрію, ароматизатор «Чорна смородина», антоцианин (Е 163).

Порошок для орального розчину:

• порошок зі смаком лимона: по 4,8 г в саше; по 10 саше в пачці;
• порошок зі смаком чорної смородини: по 5,2 г в саше; по 10 саше в пачці.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок зі смаком лимона - порошкоподібна маса світло-жовтого кольору без сторонніх механічних включень порошок зі смаком чорної смородини - порошкоподібна маса світлого сіро-фіолетового кольору з темними вкрапленнями без сторонніх механічних включень.

Фармакодинаміка

Механізм дії парацетамолу пояснюється пригніченням синтезу простагландинів у центральній нервовій системі; парацетамол також діє на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Фенілефрин - симпатомиметик. Його дія пов'язана, в першу чергу, з прямою стимуляцією адренорецепторів і частково - з непрямим ефектом забезпечується шляхом вивільнення норадреналіну. Фенілефрин зменшує набряк слизової оболонки носа, полегшує дихання. Викликає звуження артеріол, підвищує ОПСС і АТ.

Фармакокінетика

При прийомі внутрішньо парацетамол швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 30-60 хв. При застосуванні в терапевтичних дозах період напіввиведення становить 1-4 години. Парацетамол метаболізується в печінці, в основному за допомогою реакції кон'югації. Залежно від концентрації в плазмі крові частково піддається деацетилюванню або гідроксилюється. Основний шлях виведення - з сечею (90-100% протягом 24 годин): у вигляді кон'югатів глюкуронідів (60%), сульфатів (35%) або цистеїну (3%). Фенілефринугідрохлорид всмоктується в шлунково-кишковому тракті з непостійною швидкістю, метаболізується МАО в кишечнику і печінці. Після прийому максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години. Середня тривалість напіввиведення - 2-3 години. Виводиться з сечею у формі сульфатконьюгату.

Симптоматичне лікування гострих респіраторних інфекцій та грипу, що супроводжуються головним болем, болем у м'язах і суглобах, болем в горлі, підвищенням температури тіла, закладеність носа.

• Гіперчутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату.
• Тяжкі порушення функції печінки та нирок; вроджена гіпербілірубінемія.
• Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, рідкісні спадкові форми непереносимості фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності сахарози-ізомальтози.
• Алкоголізм.
• Захворювання крові.
• Виражена анемія.
• Лейкопенія.
• Тромбоз, тромбофлебіт.
• Стану підвищеного збудження, порушення сну.
• Тяжка артеріальна гіпертензія, органічні захворювання серцево-судинної системи (в тому числі атеросклероз).
• Декомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності, схильність до спазму судин.
• Ішемічна хвороба серця.
• Глаукома.
• Гострий панкреатит.
• Гіпертрофія передміхурової залози.
• Важкі форми цукрового діабету.
• Епілепсія.
• Гіпертиреоз.
• Препарат протипоказаний пацієнтам, які в даний час застосовують трициклічні антидепресанти або бета-блокатори або брали протягом двох останніх тижнів інгібітори моноаміноксидази.
• Не застосовувати хворим на фенілкетонурію.
• Не рекомендується застосовувати хворим з підвищеною швидкістю згортання крові та схильністю до тромбоутворення.
• Не застосовувати разом з лікарськими засобами, що пригнічують або підвищують апетит, і амфетаміноподібніми психостимуляторами.
• Період вагітності та годування груддю.
• Вік до 12 років.

Одночасне застосування з інгібіторами МАО (МАО), трициклічними антидепресантами, метилдопою можливе виникнення вираженої артеріальної гіпертензії, тахікардії, гіпертермії, порушення функції життєво важливих органів, що може привести до летального результату. Препарат посилює ефекти седативних і протиепілептичних препаратів, етанолу та етанолвмісними препаратів. При одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами ефективність останніх може зменшуватися.

При одночасному застосуванні з деякими снодійними, протиепілептичними препаратами, барбітуратами, рифампіцином, етанолом нетоксичні дози парацетамолу можуть викликати пошкодження печінки. Барбітурати зменшують жарознижуючий ефект парацетамолу.

При одночасному застосуванні парацетамолу з азидотимидином можливий розвиток нейтропенії. При одночасному застосуванні парацетамол посилює гепатотоксичність хлорамфеніколу. Парацетамол посилює дію непрямих антикоагулянтів. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися метоклопрамидом і домперідоном і зменшуватися холестирамином.

Взаємодія фенілефрину з інгібіторами моноаміноксидази спричиняє гіпертензивний ефект, трициклічнимиантидепресантами (наприклад амітриптиліном) - підвищує ризик виникнення кардіоваскулярних побічних ефектів, дігоксин і серцевихглікозидів - призводить до порушення серцебиття або до інфаркту міокарда. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками підвищує ризик виникнення побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпін, метилдопа) з підвищенням ризику виникнення гіпертензії та інших побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.

Не рекомендується призначати препарат хворим, які приймають інгібітори МАО або закінчили терапію ними менше ніж 2 тижні тому.

Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам, схильним до підвищення артеріального тиску, а також із захворюваннями печінки, нирок.

Слід уникати застосування одночасно з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, судинозвужувальними препаратами для лікування риніту, а також лікарськими засобами, що містять парацетамол. Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем пацієнтам з феохромоцитомою, утрудненим сечовипусканням, хворобою Рейно (що може проявлятися виникненням болю в пальцях рук і ніг у відповідь на холод або стрес).

Препарат містить сахарозу, тому не слід застосовувати препарат пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, в разі порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності сахарози-ізомальтози.

Препарат містить аспартам, який є похідним фенілаланіну, що становить небезпеку для пацієнтів, хворих на фенілкетонурію.

Якщо стан пацієнта не покращується, слід звернутися до лікаря.

Якщо симптоми захворювання не зникають через 5 днів прийому препарату, лікування слід припинити.

Перевищувати зазначену дозу.

Якщо доза була випадково перевищена, слід негайно звернутися до лікаря.

Через високий вміст парацетамолу не застосовувати при захворюваннях печінки та нирок без консультації лікаря.

Фенілефрин, що входить до складу препарату, може викликати напади стенокардії.

Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовують протягом тривалого періоду, необхідний контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний в період вагітності та годування груддю.

Діти

Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

При застосуванні препарату не рекомендується керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами, оскільки препарат може викликати сонливість.

Як приймати Айдрінк? Висипати вміст 1 саше в чашку і залити гарячою водою. Перемішувати до повного розчинення, в разі необхідності можна підсолодити. Приймати чай Айдрінк в теплому вигляді.

Дорослим і дітям старше 12 років по 1 саше. При необхідності прийом можна повторювати через кожні 4-6 годин. Не приймати більше 4 саше на добу.

Курс лікування повинен тривати не більше 3-5 днів.

Купити Айдрінк можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Актуальна ціна на порошок Айдрінк вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.Ціна Айдрінку може відрізнятися в залежності від регіону та аптеки.

Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності. Пошкодження печінки можливо у дорослих після перорального застосування 10 г або більше парацетамолу та у дітей, взяли парацетамол в дозі 150 мг/кг маси тіла.

Симптоми передозування парацетамолу в перші 24 години: підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, безсоння, порушення серцевого ритму, тахікардія, рефлекторна брадикардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, нудота, блювота, дратівливість, неспокій , анорексія і біль в животі. У важких випадках можливе порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмія. Симптоми ураження печінки можуть проявитися через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При гострому передозуванні пошкодження печінки може викликати токсичну енцефалопатії з порушенням свідомості, кому і привести до летального результату. При прийомі високих доз можливі порушення з боку сечовидільної системи - нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). Гостра ниркова недостатність з тубулонекрозом може виникнути навіть без пошкодження печінки. Були повідомлення про виникнення панкреатиту і аритмії.

При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Вважається, що додаткова кількість токсичних метаболітів при передозуванні необоротно зв'язується з тканинами печінки.

При передозуванні парацетамолу необхідно надати швидку медичну допомогу, навіть якщо симптомів передозування не виявлено. Для забезпечення належного кваліфікованого догляду та адекватної терапії всі хворі з передозуванням (7,5 г і більше парацетамолу) повинні бути госпіталізовані. Необхідно негайне промивання шлунка, прийом активованого вугілля і продовження симптоматичної терапії. Застосування антидотів парацетамолу - N-ацетилцистеїну або метіоніну перорально може дати позитивний ефект протягом 48 годин після передозування.

Передозування, зумовлене дією фенілефрину може викликати підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, безсоння, порушення серцевого ритму, тахікардії, рефлекторну брадикардію, екстрасистолію, тремор, гіперрефлексія, нудоту, блювання, дратівливість, неспокій, підвищення артеріального тиску. У важких випадках можливе порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмія.

При передозуванні необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, застосування альфа-блокаторів, таких як фентоламін, при тяжкій гіпертензії.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, пурпура, алергічний дерматит, еритродермія, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, крововиливи.

З боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), анафілаксія, анафілактичний шок.

З боку психіки: психомоторне збудження, порушення орієнтації, занепокоєність, нервове збудження, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, тривожність, седативний стан.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, парестезії.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах, вертиго.

З боку органу зору: порушення зору і акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, сухість у роті, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гіперсалівація, дискомфорт і біль в животі, зниження апетиту, печія, діарея, геморагії.

З боку травної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, гепатонекроз, печінкова недостатність, жовтяниця.

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз.

З боку нирок та сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечовипускання (ймовірно, у хворих з гіпертрофією передміхурової залози), олігурія, ниркова колька, нефротоксичний ефект.

З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, тахікардія або рефлекторна брадикардія, серцебиття, задишка, біль у серці, аритмія, набряки.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів.

Інші: загальна слабкість, лихоманка, посилене потовиділення, гіпоглікемія, гіперглікемія, глюкозурія.

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Термін придатності - 2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.