АЦЦ порошок для орального розчину по 100 мг в пакетах 20 шт

Фармакодинаміка. ацетилцистеїн (АЦЦ) - муколітичний, відхаркувальний засіб, застосовуваний для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїн. муколітичний ефект препарату має хімічну природу. за рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв'язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння і зменшення в'язкості слизу і сприяє відкашлюванню і відходженню бронхіального секрету. препарат зберігає активність при наявності гнійного мокротиння.

Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивостями, що обумовлено зв'язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону - важливого фактора внутрішньоклітинної захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного і ендогенного походження, але і від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.

Фармакокінетика. Після прийому всередину ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину і далі - змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька - близько 10%. C _max в плазмі крові досягається через 1-3 години після прийому. Зв'язування з білками плазми крові - 50%. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

T _½ визначається головним чином швидкої біотрансформацією в печінці - ≈1 ч. У разі зниження функції печінки T _½ збільшується до 8 год.

Лікування гострих і хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в'язкості мокротиння, покращання її відходження і відхаркування.

Дорослим і дітям віком старше 14 років призначають по 400-600 мг ацетилцистеїну на добу, розділені на 1-3 прийоми.

Дітям у віці 6-14 років призначають по 400-600 мг/добу, розділені на 2-3 прийоми.

Дітям у віці 2-6 років призначають препарат в дозуванні 100 мг по 200-400 мг/добу, розділені на 2-3 прийоми.

Препарат рекомендується приймати після їди. Вміст пакетика розчинити в ½ склянки води, соку або холодного чаю. Після приготування розчину його треба швидко випити. В окремих випадках у зв'язку з наявністю у складі препарату стабілізатора - аскорбінової кислоти приготований розчин можна залишити приблизно на 2 год до його застосування. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.

Період лікування визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання (гостре або хронічне). Препарат не слід застосовувати довше 4-5 днів без консультації з лікарем.

Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або будь-якого компонента препарату. виразка шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, загострення ба.

Для опису частоти побічних дій використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, 1/10), нечасто (≥1 / 1000, 1/100), поодинокі (≥1 / 10 000, 1/1000), дуже рідко (1/10 000), частота невідома (отримані дані не дають можливості визначити частоту).

З боку імунної системи: нечасто - гіперчутливість; рідко - анафілактичний шок, анафілактичні / анафілактоїдні реакції.

З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома - анемія.

З боку нервової системи: нечасто - головний біль.

З боку органів слуху та лабіринту: нечасто - дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: нечасто - тахікардія, артеріальна гіпотензія; рідко - геморагії.

З боку дихальної системи: поодинокі - задишка, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА); частота невідома - ринорея.

Шлунково-кишковий тракт: нечасто - блювання, діарея, стоматит, біль в животі, нудота; рідко - диспепсія; частота невідома - неприємний запах з рота.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - кропив'янка, висип, набряк Квінке, свербіж; частота невідома - висип, екзема, ангіоневротичний набряк.

Загальні порушення: нечасто - гіпертермія; частота невідома - набряк обличчя.

Дуже рідко повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса - Джонсона і Лайєлла). У більшості випадків як мінімум ще один препарат може з більшою ймовірністю бути причиною появи шкірно-слизового синдрому. Тому при появі будь-яких нових змін на шкірі або слизових оболонках слід звернутися до лікаря і негайно скасувати застосування ацетилцистеїну.

Спостерігалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, але клінічне значення цього не визначено.

Є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдром Стівенса - Джонсона і Лайєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого прийому.

Рекомендується з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі поєднаного прийому інших лікарських засобів, які подразнюють слизову оболонку шлунка.

Препарат слід з обережністю застосовувати у хворих на бронхіальну астму через можливого розвитку бронхоспазму. При висипанні вмісту пакетика в посуд під час приготування розчину порошок може потрапляти в повітря і подразнювати слизову оболонку носа, внаслідок чого може виникнути рефлекторний бронхоспазм.

Пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю, щоб уникнути накопичення азотовмісних речовин в організмі.

Застосування ацетилцистеїну, в основному на початку лікування, може викликати розрідження бронхіального секрету і збільшення його обсягу. Якщо пацієнт нездатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірації.

Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати тривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може привести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).

Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для діючої речовини.

Препарат містить сахарозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, дефіцитом сахарази-ізомальтази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Один пакетик АЦЦ ^® 100 містить 2,8 г сахарози (близько 0,24 хлібних одиниць), один пакетик АЦЦ ^® 200 містить 2,7 г сахарози (приблизно 0,23 хлібних одиниць). Це слід враховувати при застосуванні препарату у пацієнтів з цукровим діабетом.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Вагітність. Клінічні дані щодо застосування ацетилцистеїну у вагітних обмежені. Дослідження на тваринах не виявили прямих або непрямих негативних впливів на вагітність, ембріофетальної розвиток, пологи та постнатальний розвиток.

Годування грудьми. Інформація про проникнення в грудне молоко відсутня.

Приймати препарат в період вагітності та годування груддю слід тільки після ретельної оцінки співвідношення користь / ризик.

Діти. Порошок по 100 мг застосовують у дітей у віці від 2 років, порошок по 200 мг застосовують у дітей у віці старше 6 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Дослідження взаємодій проводили тільки за участю дорослих.

Застосування разом з ацетилцистеином протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення вираженості кашльового рефлексу.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (крім доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можливо їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між прийомом цих препаратів повинен становити не менше 2 год. Це не стосується цефіксиму і лоракарбефа.

При одночасному прийомі нітрогліцерину і ацетилцистеїну виявлені значні гіпотензія і розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну у пацієнтів необхідно контролювати гіпотензію, яка може мати важкий характер, і слід попередити їх про можливості виникнення головного болю.

Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну і підвищувати рівень глютатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню і певних токсичних речовин в організмі.

Ацетилцистеїн зменшує гепатотоксична дія парацетамолу.

Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеин з іншими препаратами.

При контакті з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.

Вплив на лабораторні дослідження. Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та на визначення кетонових тіл в сечі.

Немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну.

Симптоми: передозування може проявлятися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту, такими як нудота, блювота, діарея.

Лікування: специфічного антидоту при отруєнні ацетилцистеином немає, терапія симптоматична.

При температурі не вище 25 °C. зберігати в недоступному для дітей місці.