БРЕСЕК

Международное непатентованное наименование Ceftriaxone
АТС-код J01DD04
Тип МНН Моно
Форма выпуска

порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 1 або 10 флаконів з порошком у картонній коробці

Условия отпуска

за рецептом

Состав

1 флакон містить: цефтриаксону натрію еквівалентного цефтриаксону 1 г

Фармакологическая группа Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Цефтриаксон.
Заявитель Фармацевтична компанія "Вокате С.А."
Греція
Греція, м. Афіни, 166 74 р-н Ано Гліфада, вул. Гунарі, 150
Производитель АНФАРМ ХЕЛЛАС С.А
Греція
Схіматарі Беотія, 32009, Греція
Регистрационный номер UA/8907/01/01
Дата начала действия 31.10.2019
Дата окончания срока действия 31.10.2024
Досрочное прекращение Нет
Тип ЛС Обычный
ЛС биологического происхождения Нет
ЛС растительного происхождения Нет
ЛС-сирота Нет
Гомеопатическое ЛС Нет
Инструкция Скачать инструкцию

Аналоги БРЕСЕК

Эмсеф 1000 пор. д/р-ра д/ин. 1000мг фл. №1

Форма выпуска: пор. д/п ин. р-ра фл. 1000мг

Производитель: НЕКТАР ЛАЙФСАЙНСИЗ ЛИМИТЕД

112.70 грн.
Где есть

Ротацеф пор. д/р-ра д/ин. 1г фл.+р-ритель лидокаин 1% амп.3,5мл №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: ЗЕНТИВА САЛИК УРЮНЛЕРИ САНАИ ВЕ ТИДЖАРЕТ А.Ш.

100.50 грн.
Где есть

Цефтриаксон-Дарница пор. д/р-ра д/ин.фл. 1г №5

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: ДАРНИЦА ЧАО ФАРМ. ФИРМА

119.00 грн.
Где есть

Цефтриаксон Ананта пор. д/р-ра д/ин. фл. 1г №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: СВИСС ПЕРЕНТЕРАЛС ЛТД Б.М.

28.10 грн.
Где есть

Цефтриаксон пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг №10

Форма выпуска: пор. д/п ин. р-ра фл. 1000мг

Производитель: НСПС ХЕБЕЙ ХУАМИН ФАРМАСЬЮТИКАЛ КОМПАНИ ЛИМИТЕД

241.00 грн.
Где есть

Промоцеф пор. д/р-ра д/ин. фл. 1г №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: АТ ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ

75.30 грн.
Где есть

Онтазен-1000 пор. д/р-ра д/ин. 1000мг фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: СЕНС ЛАБОРАТОРИС ПВТ. ЛТД

78.50 грн.
Где есть

Деницеф пор. д/р-ра д/ин. 1г фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: СВИСС ПЕРЕНТЕРАЛС ЛТД Б.М.

91.80 грн.
Где есть

Цефтриаксон-Дарница пор. д/р-ра д/ин.фл. 0,5г №5

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 500мг

Производитель: ДАРНИЦА ЧАО ФАРМ. ФИРМА

82.50 грн.
Где есть

Эфмерин пор. д/р-ра д/ин. 2г фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин.фл. 2000мг

Производитель: ВЕНУС РЕМЕДИС ЛИМИТЕД Б.М.

2
152.10 грн.
Где есть

Медаксон пор. д/р-ра д/ин. 1г фл. №10

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин.фл. 1000мг

Производитель: МЕДОКЕМИ ЛТД

338.00 грн.
Где есть

Лораксон пор. д/р-ра д/ин. 1000мг фл. №12

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин.фл. 1000мг

Производитель: ЭКСИР ФАРМАСЬЮТИКАЛ КОМПАНИ

934.80 грн.
Где есть

Алвобак пор. д/р-ра д/ин. 1г фл. №1***

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: ЛАБОРАТОРИО РЕЙГ ЖОФРЕ АО

130.00 грн.
Где есть

Алвобак пор. д/р-ра д/ин. 1г фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: ЛАБОРАТОРИО РЕЙГ ЖОФРЕ АО

134.00 грн.
Где есть

Цефтриаксон-Виста пор. д/р-ра д/ин. фл. 1г №1***

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: ЭЙСИЭС ДОБФАР С.П.А.

69.80 грн.
Где есть

Цефтриаксон Ананта пор. д/р-ра д/ин. фл. 2г №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 2000мг

Производитель: СВИСС ПЕРЕНТЕРАЛС ЛТД Б.М.

52.60 грн.
Где есть

Цефтриаксон-Дарница пор. д/р-ра д/ин.фл. 1г №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин.фл. 1000мг

Производитель: ДАРНИЦА ЧАО ФАРМ. ФИРМА

24.80 грн.
Где есть

Медаксон пор. д/р-ра д/ин. 2г фл. №10

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин.фл. 2000мг

Производитель: МЕДОКЕМИ ЛТД

610.00 грн.
Где есть

Санаксон-1000 пор. д/р-ра д/ин. 1000мг фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: СЕНС ЛАБОРАТОРИС ПВТ. ЛТД

72.60 грн.
Где есть

Санаксон-2000 пор. д/р-ра д/ин. 2000мг фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 2000мг

Производитель: СЕНС ЛАБОРАТОРИС ПВТ. ЛТД

118.20 грн.
Где есть

Цефтриаксон-Дарница пор. д/р-ра д/ин.фл. 1г №40

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин.фл. 1000мг

Производитель: ДАРНИЦА ЧАО ФАРМ. ФИРМА

836.00 грн.
Где есть

Диацеф 1г пор. д/р-ра д/ин. 1000мг фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: СЕНС ЛАБОРАТОРИС ПВТ. ЛТД

86.90 грн.
Где есть

Промоцеф пор. д/р-ра д/ин. фл. 1г №5

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: АТ ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ

1
342.00 грн.
Где есть

Эфмерин пор. д/р-ра д/ин. 1г фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин.фл. 1000мг

Производитель: ВЕНУС РЕМЕДИС ЛИМИТЕД Б.М.

97.80 грн.
Где есть

Цефтриаксон пор. д/р-ра д/ин. фл. 1г №5

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: АТ ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ

91.50 грн.
Где есть

Блицеф пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг №10

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: ЗЕЙСС ФАРМАСЬЮТИКЕЛС ПВТ. ЛТД.

1003.00 грн.
Где есть

Диацеф 2г пор. д/р-ра д/ин. 2000мг фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 2000мг

Производитель: СЕНС ЛАБОРАТОРИС ПВТ. ЛТД

138.20 грн.
Где есть

Лаваксон пор. д/р-ра д/ин. 2г фл. №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 2000мг

Производитель: АСТРАЛ СТЕРИТЕК ПРАЙВИТ ЛИМИТЕД

152.70 грн.
Где есть

Цефтриаксон пор. д/р-ра д/ин. фл. 1г №5

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: АТ ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ

62.50 грн.
Где есть

Тримек пор.д/р-ра д/ин. 1000мг фл.№1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: АВАНТ ООО

85.00 грн.
Где есть

Цефтриаксон пор. д/р-ра д/ин. фл. 1г №1

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг

Производитель: АТ ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ

15.20 грн.
Нет в наличии
Аналоги

Цефтриаксон-БХФЗ пор. д/р-ра д/ин. фл. 1000мг №1

Форма выпуска: пор. д/п ин. р-ра фл. 1000мг

Производитель: ПАО НВЦ БОРЩАГОВСКИЙ ХФЗ

2
15.20 грн.
Нет в наличии
Аналоги

Цефтриаксон пор. д/р-ра д/ин. фл. 0,5г №10

Форма выпуска: пор. д/р-ра д/ин. фл. 500мг

Производитель: КИЕВМЕДПРЕПАРАТ ОАО

95.00 грн.
Нет в наличии
Аналоги

Цефтриаксон-БХФЗ пор. д/р-ра д/ин. фл. 500мг №1

Форма выпуска: пор. д/п ин. р-ра фл. 500мг

Производитель: ПАО НВЦ БОРЩАГОВСКИЙ ХФЗ

10.50 грн.
Нет в наличии
Аналоги

Склад:

діюча речовина: цефтриаксон;

1 флакон містить: цефтриаксону натрію еквівалентного цефтриаксону 1 г або 2 г.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: майже білого або жовтуватого кольору кристалічний порошок.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини III покоління. Цефтриаксон. Код АТХ J01D D04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цефалоспориновий антибіотик III покоління для парентерального застосування. Діє бактерицидно. Механізм дії зумовлений пригніченням синтезу клітинної стінки мікроорганізмів. Високостійкий до дії β-лактамаз, у тому числі пеніциліназ і цефалоспориназ. Має широкий спектр дії. Бресек активний відносно аеробних грампозитивних бактерій: Staphylococcus aureus, у тому числі штамів, що продукують пеніциліназу, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumonia, Streptococcus pyogenes (β-гемолітичні стрептококи групи A), Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Streptococcus viridans, Streptococcus bovis; аеробних грамнегативних бактерій: Aeromonas spp., Alcaligenes spp., Branhamella catarrhalis (штами, що продукують і не продукують β-лактамазу), Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, у тому числі штами, що продукують пеніциліназу, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp., у тому числі Klebsiella pneumoniae, Moraxella spp., Morganella spp., Neisseria gonorrhoeae, у тому числі штами, що продукують пеніциліназу, Neisseria meningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabils, Proteus vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa, Salmonella spp., у тому числі Salmonella typhi, Serratia spp., у тому числі Serratia marcescens, Shigella spp., Vibrio spp., у тому числі Vibrio cholerae, Yersinia spp., у тому числі Yersinia enterocolitica, анаеробні бактерії: Bacteroides spp., у тому числі деякі штами Bacteroides fragilis, Clostridium spp., у тому числі Clostridium difficile, Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. До препарату стійкі метицилінрезистентні штами Staphyloccocus spp., більшість штамів Enterococcus spp., у тому числі Enterococcus faecalis, деякі штами Enterobacter spp., деякі штами Pseudomonas aeruginosa, деякі штами Bacteroides spp., що продукують β-лактамазу, у тому числі Bacteroides fragilis.

Більшість штамів вищезазначених мікроорганізмів, стійких до інших антибіотиків, у тому числі до пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, чутливі до цефтриаксону. Фармакокінетика.

Всмоктування: після внутрішньом’язового введення цефтриаксону максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1,5–2 години, а після внутрішньовенного введення максимальна концентрація – через 30 хвилин. Біодоступність цефтриаксону становить 100 %. При внутрішньовенному введенні цефтриаксон швидко дифундує в інтерстиціальну рідину, протягом 24 годин підтримуються бактерицидні концентрації відносно чутливих бактерій.

Розподіл. Цефтриаксон проникає у дихальні шляхи, кістки, суглоби, сечовидільний тракт, шкіру, підшкірну клітковину та органи черевної порожнини. Швидко проникає у ліквор, особливо при запальному процесі у мозкових оболонках, при цьому концентрація цефтриаксону у багато разів перевищує мінімальну пригнічу вальну концентрацію для більшості збудників менінгіту. Цефтриаксон оборотно зв’язується з білками плазми крові, зв’язування зменшується від 95 % при концентрації активної речовини у плазмі крові 25 мкг/мл до 85 % – 300 мкг/мл.

Виведення: під впливом кишкової мікрофлори цефтриаксон перетворюється у неактивний метаболіт. Період напіввиведення у здорових добровольців становить приблизно 8 годин. У новонароджених (до 8 днів) і у людей літнього віку від 75 років, середній період напіввиведення – приблизно 16 годин. У дорослих 50–60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді із сечею, а 40–50 % – у незміненому вигляді з жовчю. У новонароджених дітей приблизно 70 % введеної дози виводиться нирками.

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, збудники яких чутливі до цефтриаксону:

- сепсис;

- менінгіт;

- інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів і шлунково- кишкового тракту);

- інфекції кісток, суглобів, м’яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;

- інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;

- інфекції нирок і сечових шляхів;

- інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;

- інфекції статевих органів, включаючи гонорею;

- дисемінований бореліоз Лайма (ранні та пізні стадії захворювання);

- передопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної або відомої контамінації.

- При призначенні препарату необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та зокрема рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефтриаксону або до будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій підвищеної чутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу β-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).

Цефтриаксон протипоказаний:

- недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження);

- доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів):

– із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, ймовірно, порушене;

– які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, спричиняючи ризик розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.

Перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник (див. розділ «Особливості застосування»). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.

Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

Ні в якому разі не можна застосовувати цефтриаксон з кальцієвмісними розчинами (розчин Рінгера)! Кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Розчинники, що містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, не слід використовувати для відновлення лікарського засобу Бресек у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону також можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксону з кальцієвмісними розчинами в одній інфузійній системі. Цефтриаксон не можна вводити одночасно з розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, у тому числі з кальцієвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак усім пацієнтам, крім новонароджених, цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях іn vitro із використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонароджені мають підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Сумісне застосування препарату з пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект антивітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антивітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ «Побічні реакції»).

Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. В таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій із моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.

У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації з цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значущість цих даних невідома.

Не було зареєстровано випадків взаємодії між цефтриаксоном та кальцієвмісними препаратами для перорального застосування або взаємодії між цефтриаксоном для внутрішньом’язового введення та кальцієвмісними препаратами (для внутрішньовенного або перорального застосування).

У пацієнтів, які застосовують цефтриаксон, можливі хибнопозитивні результати тесту Кумбса.

Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію.

Так само при визначенні глюкози в сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини у період застосування цефтриаксону слід визначати рівень глюкози в сечі за допомогою ферментних методів.

Порушень функції нирок не спостерігалося після супутнього застосування великих доз цефтриаксону та потужних діуретиків (наприклад, фуросеміду).

Одночасне застосування пробенециду не знижує виведення цефтриаксону.

Особливості застосування.

Реакції підвищеної чутливості.

При застосуванні β-лактамних антибіотиків, у тому числі цефтриаксону, повідомлялося про випадки серйозних реакцій підвищеної чутливості, іноді з летальним наслідком (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку тяжких реакцій підвищеної чутливості застосування цефтриаксону слід негайно припинити та вжити належних невідкладних заходів. Перед початком лікування слід встановити, чи є у пацієнта в анамнезі тяжкі реакції підвищеної чутливості до цефтриаксону, інших цефалоспоринів або інших типів β-лактамних препаратів. Слід з обережністю застосовувати цефтриаксон пацієнтам із наявністю в анамнезі нетяжкої підвищеної чутливості до інших β-лактамних препаратів.

Зареєстровані випадки тяжких небажаних реакцій з боку шкіри [синдром Стівенса — Джонсона, синдром Лаєлла/ токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна реакція з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром)], які пов’язані з лікуванням цефтриаксоном та можуть бути летальними, однак частота цих явищ невідома (див. розділ «Побічні реакції»).

Реакція Яриша — Герксхаймера.

У деяких пацієнтів, які мають інфекцію, спричинену спірохетами, може виникати реакція Яриша — Герксхаймера одразу після початку терапії цефтриаксоном. Ця реакція зазвичай є самообмежувальним станом або може бути вилікувана за допомогою симптоматичного лікування. При виникненні цієї реакції застосування антибіотика можна не припиняти.

Взаємодія з лікарськими засобами, що містять кальцій.

У недоношених та доношених немовлят віком до 1 місяця описані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у легенях та нирках із летальним наслідком. Щонайменше одному із цих пацієнтів цефтриаксон та кальцій вводили у різний час та через різні внутрішньовенні інфузійні системи. Не зареєстровано підтверджених випадків утворення внутрішньосудинних преципітатів, крім як у новонароджених, яким вводили цефтриаксон та кальцієвмісні розчини або будь-які інші кальцієвмісні лікарські засоби. У дослідженнях іn vitro було показано, що новонароджені мають підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону порівняно з пацієнтами інших вікових груп.

При застосуванні цефтриаксону пацієнтам будь-якого віку препарат не можна змішувати або вводити одночасно з будь-якими розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, навіть при використанні різних інфузійних систем або при введенні препаратів у різні ділянки. Проте пацієнтам віком від 28 днів цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно один після одного за умови введення препаратів через різні інфузійні системи у різні ділянки тіла або за умови заміни чи ретельного промивання інфузійної системи між введенням цих засобів фізіологічним сольовим розчином, щоб запобігти утворенню преципітату. Пацієнтам, які потребують постійних інфузій кальцієвмісних розчинів для повного парентерального харчування (ППХ), лікар може призначити альтернативні антибактеріальні засоби, застосування яких не пов’язане з подібним ризиком утворення преципітатів. Якщо застосування цефтриаксону пацієнтам, які потребують постійного харчування, визнано необхідним, розчини для ППХ та цефтриаксон можна вводити одночасно, хоча і через різні інфузійні системи та у різні ділянки тіла. Також введення розчинів для ППХ можна призупинити на час інфузії цефтриаксону та промити інфузійні системи між введенням розчинів (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції» та «Несумісність»).

Діти.

Безпека та ефективність застосування Бресеку новонародженим, немовлятам та дітям були встановлені для доз, описаних у розділі «Спосіб застосування та дози». У дослідженнях було показано, що цефтриаксон, як і деякі інші цефалоспорини, може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові.

Бресек протипоказаний недоношеним та доношеним новонародженим, яким загрожує ризик розвитку білірубінової енцефалопатії (див. розділ «Протипоказання»).

Довготривале лікування.

При довготривалому лікуванні слід регулярно проводити розгорнутий аналіз крові.

Після застосування цефтриаксону зазвичай у дозах, що перевищують стандартні рекомендовані, при ультразвуковому досліджені жовчного міхура можуть спостерігатися тіні, що помилково сприймаються за камені. Це преципітати кальцієвої солі цефтриаксону, що зникають після завершення або припинення терапії цефтриаксоном. Подібні зміни рідко супроводжуються будь-якою симптоматикою. Але і в таких випадках рекомендується лише консервативне лікування. Якщо ці явища супроводжуються клінічною симптоматикою, то рішення про відміну препарату приймає лікар.

У хворих, яким вводили цефтриаксон, описано поодинокі випадки панкреатиту, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчновивідних шляхах, наприклад лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією цефтриаксону у жовчовивідних шляхах.

Цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв'язку з альбуміном сироватки крові, що може призвести до ризику розвитку енцефалопатії. У зв’язку з цим застосування цефтриаксону новонародженим з гіпербілірубінемією протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Слід виявляти обережність при застосуванні цефтриаксону хворим із нирковою недостатністю, які одночасно отримують аміноглікозиди та діуретики.

Цефтриаксон не можна змішувати чи призначати одночасно з кальцієвмісними розчинами, навіть при введенні препаратів через різні інфузійні системи. У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введені цефтриаксону та препаратів кальцію. При випадках виникнення внутрішньосудинних преципітатів після одночасного застосування цефтриаксону з внутрішньовенними кальцієвмісними розчинами також повідомлялося у пацієнтів інших вікових груп. У зв'язку з цим не можна застосовувати кальцієвмісні розчини для внутрішньовенного введення новонародженим та пацієнтам інших вікових груп щонайменше протягом 48 годин після введення останньої дози цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).

Про випадки виникнення внутрішньосудинних преципітатів після одночасного застосування цефтриаксону з внутрішньовенними кальцієвмісними розчинами також повідомлялося у пацієнтів інших вікових груп.

Імунноопосередкована гемолітична анемія.

Імунноопосередкована гемолітична анемія спостерігалась у пацієнтів, які отримували цефалоспорини, у тому числі цефтриаксон. Про випадки тяжкої гемолітичної анемії, у тому числі летальні, повідомлялося у пацієнтів дорослого віку та дітей. При розвитку анемії під час застосування цефтриаксону необхідно виключити анемію, спричинену цефтриаксоном, та відмінити препарат до встановлення етіології анемії. Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові. У поодиноких випадках при лікуванні цефтриаксоном у хворих можуть відзначатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначені глюкози у сечі, тому під час лікування цефтриаксоном глюкозурію, при необхідності, слід визначати лише ферментним методом.

Коліт/надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.

На тлі застосування практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі і цефтриаксону, можливе виникнення діареї, асоційованої з Clostridium difficile, від легкого ступеня до коліту з летальним наслідком. Антибактеріальні препарати змінюють нормальну форму товстого кишечнику, що призводять до надмірного росту Clostridium difficlie, яка продукує токсини А та В, що сприяють розвитку діареї, асоційованої з Clostridium difficlie. Штами Clostridium difficlie, які надмірно продукують токсини, спричиняють підвищену захворюваність та летальність, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробних засобів та потребувати колектомії. Діарею, асоційовану з Clostridium difficlie, необхідно виключити у всіх пацієнтів під час застосування антибіотиків. Необхідно зібрати детальний медичний анамнез, оскільки діарея, асоційована з Clostridium difficlie, може виникати протягом місяців після закінчення застосування антибактеріальних засобів.

При підозрі чи підтвердженні діареї, асоційованої з Clostridium difficlie, необхідно відмінити антибіотикотерапію, яка не впливає на Clostridium difficlie. За клінічними показаннями слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів, білкових добавок, антибіотикотерапію, до якої чутлива Clostridium difficlie, та хірургічне обстеження. При застосуванні Бресеку необхідно враховувати ймовірність розвитку анафілактичних реакцій.

При появі під час або після лікування тривалої діареї необхідно виключити псевдомембранозний коліт, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування.

Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, можуть виникати суперінфекції, спричинені нечутливими до препарату мікроорганізмами.

Тяжка ниркова та печінкова недостатність.

У випадку тяжкої ниркової та печінкової недостатності рекомендований ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Вплив на результати серологічних досліджень.

При застосуванні лікарського засобу Бресек тест Кумбса може давати хибнопозитивні результати. Також Бресек може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на наявність галактоземії (див. розділ «Побічні реакції»).

При визначенні глюкози у сечі неферментними методами можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Протягом застосування Бресеку рівень глюкози у сечі слід визначати за допомогою ферментних методів аналізу (див. розділ «Побічні реакції»).

Натрій.

1 г лікарського засобу Бресек містить 3,6 ммоль натрію. Це слід враховувати, якщо пацієнт дотримується дієти із контрольованим вмістом натрію.

Спектр антибактеріальної активності.

Цефтриаксон має обмежений спектр антибактеріальної активності і може бути непридатним для монотерапії при певних типах інфекції, крім випадків, коли збудник вже підтверджений (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У випадку полімікробних інфекцій, коли серед підозрюваних збудників є резистентні до цефтриаксону мікроорганізми, слід розглянути застосування додаткових антибіотиків.

Застосування лідокаїну.

Якщо як розчинник застосовують розчин лідокаїну, цефтриаксон можна вводити лише внутрішньом’язово. Перед введенням препарату слід обов’язково врахувати протипоказання до застосування лідокаїну, застереження та іншу відповідну інформацію, наведену в інструкції для медичного застосування лідокаїну (див. розділ «Протипоказання»). Розчин лідокаїну у жодному разі не можна вводити внутрішньовенно.

Жовчнокам’яна хвороба.

У випадку наявності на сонограмі тіней слід зважити на можливість утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону. Затінення, що помилково вважалися жовчними каменями, спостерігалися на сонограмах жовчного міхура, і частота їх виникнення зростала при застосуванні цефтриаксону в дозі 1 г/добу та вище. Особливої обережності слід дотримуватися при застосуванні препарату дітям. Такі преципітати зникають після припинення терапії цефтриаксоном. У рідкісних випадках утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону супроводжувалося симптоматикою. За наявності симптомів рекомендується консервативне нехірургічне лікування, і лікар має прийняти рішення щодо припинення застосування препарату, спираючись на оцінку користі-ризику в конкретному випадку (див. розділ «Побічні реакції»).

Жовчний стаз.

Випадки панкреатиту, можливо спричинені непрохідністю жовчних шляхів, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували цефтриаксон (див. розділ «Побічні реакції»). Більшість із таких пацієнтів мали фактори ризику розвитку холестазу та утворення біліарного сладжу, такі як попередня значна терапія, тяжка хвороба та повне парентеральне харчування. Не можна виключати, що ініціюючим або додатковим фактором розвитку цього порушення може бути утворення у жовчних шляхах преципітатів внаслідок застосування препарату Бресек.

Нирковокам’яна хвороба.

Зареєстровані випадки утворення ниркових каменів, що зникали після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Побічні реакції»). У разі наявності симптомів слід зробити ультразвукове обстеження. Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціурії приймає лікар, спираючись на оцінку користі-ризику в конкретному випадку.

Утилізація лікарського засобу.

Надходження лікарського засобу у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Слід запобігати потраплянню лікарського засобу у каналізаційну систему або побутові відходи. Невикористаний лікарський засіб після закінчення лікування або терміну придатності слід повернути в оригінальній упаковці постачальнику (лікарю або фармацевту) для правильної утилізації.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Цефтриаксон проникає через плацентарний бар’єр. Дані щодо застосування цефтриаксону вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах не свідчать про безпосередній або опосередкований шкідливий вплив на ембріон/плід, пери- та постнатальний розвиток. Під час вагітності, зокрема у першому триместрі, цефтриаксон можна застосовувати, лише якщо користь перевищує ризик.

Період годування груддю.

Цефтриаксон проникає у грудне молоко у низьких концентраціях, але при застосуванні препарату у терапевтичних дозах не очікується жодного впливу на грудних немовлят. Проте не можна виключати ризик розвитку діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. Слід враховувати можливість сенсибілізації. Потрібно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення/відмови від застосування цефтриаксону, враховуючи користь від грудного вигодовування для дитини та користь від терапії для жінки.

Фертильність.

У дослідженнях репродуктивної функції не було виявлено ознак небажаного впливу на чоловічу або жіночу фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Відповідні дослідження не проводилися. У зв’язку з можливістю виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, Бресек може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі та діти віком від 12 років: зазвичай призначають 1–2 г цефтриаксону 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.

Діти

Новонароджені, немовлята та діти віком до 12 років

Новонароджені (до 2 тижнів): 20–50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає. Бресек протипоказаний для застосування новонародженим віком ≤ 28 днів при необхідності (або очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад парентеральне харчування, у зв'язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Новонароджені та діти віком від 15 днів до 12 років: 20–80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози, як для дорослих.

Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні 30 хвилин.

Хворі літнього віку

Хворим літнього віку корекція дози не потрібна.

Тривалість лікування

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як прийнято при терапії антибіотиками, хворим слід продовжувати приймати Бресек ще протягом як мінімум 48–72 годин після того, як температура нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників.

Комбінована терапія

Дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, викликаних Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо у рекомендованих дозах.

Дозування в особливих випадках.

Менінгіт

При бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно зменшити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:

Neisseria meningitidis 4 дні

Haemophilus influenzae 6 днів

Streptococcus pneumoniae 7 днів

Бореліоз Лайма: дорослим та дітям – 50 мг/кг (найвища добова доза – 2 г) 1 раз на добу протягом 14 днів.

Гонорея

Для лікування гонореї (спричиненої штамами, які утворюють або не утворюють пеніциліназу) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом’язово.

Профілактика інфекцій у хірургії

Для профілактики післяопераційних інфекцій у хірургії рекомендується – залежно від ступеня небезпеки зараження – вводити разову дозу 1–2 г цефтриаксону за 30–90 хвилин до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але окреме) введення цефтриаксону і одного з 5-нітроімідазолів, наприклад орнідазолу.

Ниркова та печінкова недостатність

У хворих із порушеннями функції нирок немає необхідності знижувати дозу, якщо функція печінки залишається нормальною.

У хворих із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності у передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не має перевищувати 2 г. У хворих із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною. При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону у плазмі крові та проводити корекцію дози препарату у разі необхідності.

Хворим, які знаходяться на гемодіалізі, немає потреби у додатковому введенні препарату після діалізу. Слід однак контролювати концентрацію цефтриаксону у сироватці крові на предмет можливої корекції дози, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення. Добова доза цефтриаксону у хворих, які знаходяться на гемодіалізі, не має перевищувати 2 г.

Приготування розчинів

Готувати розчини безпосередньо перед їх застосуванням.

Свіжоприготовлені розчини зберігають свою фізичну і хімічну стабільність протягом 6 годин при кімнатній температурі (або протягом 24 годин при температурі 2–8 °С). Залежно від концентрації і тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового. Ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.

Внутрішньом’язова ін’єкція

Для внутрішньом’язової ін’єкції 1 г розчиняють у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну; ін’єкцію роблять глибоко у сідничний м’яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю. У випадку застосування у якості розчинника лідокаїну необхідно врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.

Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.

Внутрішньовенна ін’єкція

Для внутрішньовенної ін’єкції розчиняють 1 г цефтриаксону у 10 мл стерильної води для ін'єкцій; вводять внутрішньовенно повільно (2–4 хвилини).

Внутрішньовенне вливання

Внутрішньовенне вливання має тривати не менше 30 хвилин. Для приготування розчину для вливання розчиняють 2 г цефтриаксону в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію: 0,9 % хлорид натрію, 0,45 % хлорид натрію + 2,5 % глюкоза, 5 % глюкоза, 10 % глюкоза, 6 % декстран у розчині глюкози 5 %, 6-10 % гідроксиетильований крохмаль, вода для ін’єкцій. Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять Бресек, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики, як при приготуванні, так і при введенні.

Не можна використостовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв’язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Бресек не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад парентеральне харчування (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Препарат застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».

Передозування.

Можливе посилення побічних ефектів. У разі необхідності слід провести симптоматичну терапію.

У разі передозування гемодіаліз або перитонеальний діаліз не зменшать концентрації препарату. Специфічного антидоту не існує.

Побічні реакції.

Зазвичай Бресек переноситься добре. Про його застосуванні можливі такі побічні явища, які регресували спонтанно або після відміни препарату.

Небажаними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висипання та підвищення рівня печінкових ферментів.

За частотою явища класифіковані таким чином: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100,             (≥ 1/1000,

Інфекції та інвазії: непоширені – грибкові інфекції статевих органів, вторинні грибкові інфекції та інфекції, спричинені резистентними мікроорганізмами; рідко поширені – псевдомембранозний коліт; частота невідома – суперінфекції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені – еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; непоширені – гранулоцитопенія, анемія, збільшення протромбінового часу,

підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, розлади коагуляції; частота невідома – гемолітична анемія, агранулоцитоз. Спостерігалися випадки агранулоцитозу (3), переважно після застосування загальної дози 20 г чи більше. Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові. Повідомлялося про незначне подовження протромбінового часу.

З боку травного тракту: поширені – рідкі випорожнення, діарея; непоширені – нудота, блювання; частота невідома – стоматит, глосит; панкреатит, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчовивідних шляхах, наприклад лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією цефтриаксону у жовчовивідних шляхах; псевдомембранозний ентероколіт.

З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, підвищена чутливість, реакція Яриша — Герксхаймера (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи: непоширені – головний біль, запаморочення; частота невідома – судоми.

З боку органів слуху: частота невідома – вертиго.

З боку дихальної системи: рідко поширені – бронхоспазм.

З боку гепатобіліарної системи: поширені – збільшення рівня печінкових ферментів у сироватці крові (аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази); частота невідома – преципітати кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі з відповідною симптоматикою у дітей, оборотний холелітіаз у дітей; ядерна жовтяниця. Вказані явища рідко спостерігались у дітей.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені – висипання; непоширені – свербіж; алергічний дерматит, рідко поширені – кропив’янка; частота невідома – набряки, екзантема; ексудативна багатоформна еритема (синдром Стівенса — Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, медикаментозна реакція з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром) (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку сечовидільної системи: рідко поширені – гематурія, глюкозурія; частота невідома – олігурія, утворення конкрементів у нирках, головним чином у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (≥ 80 мг/кг на добу), або кумулятивні дози понад 10 г, а також які мали додаткові фактори ризику (обмежене вживання рідини, постільний режим). Утворення конкрементів у нирках може протікати безсимптомно або проявлятися клінічно, може спричинити ниркову недостатність, яка минає після припинення лікування Бресеком.

Загальні розлади: непоширені – флебіт, гарячка, зміни у місці введення, включаючи біль, ущільнення, печіння, запальні реакції стінки вени. Їх можна уникнути, застосовуючи повільну ін’єкцію (2–4 хвилини); рідко поширені – набряк, озноб.

Внутрішньом’язова ін’єкція без застосування лідокаїну болюча.

Лабораторні показники: непоширені – підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома – хибнопозитивні результати тесту Кумбса, хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію, хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози.

Взаємодія з кальцієм.

Препарат не можна призначати одночасно чи змішувати з кальцієвмісними розчинами, навіть при застосуванні окремих інфузійних систем. Описана невелика кількість летальних випадків утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону у легенях та нирках новонароджених. У деяких випадках венозні доступи та час введення цефртиаксону та кальцієвмісних розчинів були різні.

Вплив на результати лабораторних аналізів.

Можуть відзначатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, Бресек може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначені глюкози в сечі, тому під час лікування Бресеком глюкозурію при необхідності слід визначати лише ферментним методом.

Інфекції та інвазії.

Випадки діареї після застосування цефтриаксону можуть бути пов’язані із Clostridium difficile. Слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів (див. розділ «Особливості застосування»).

Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону.

Рідкісні випадки тяжких небажаних реакцій, іноді з летальним наслідком, зареєстровані у недоношених та доношених новонароджених (віком і «Особливості застосування»).

Зареєстровані випадки утворення преципітатів у нирках, переважно у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (наприклад, ≥ 80 мг/кг/добу) або загальні дози понад 10 грамів, а також мали додаткові фактори ризику (наприклад, обмежене споживання рідини або постільний режим). Ризик утворення преципітатів зростає у пацієнтів, позбавлених рухливості або у хворих у стані зневоднення. Преципітати можуть супроводжуватися симптомами або бути асимптоматичними, можуть призводити до ниркової недостатності та анурії і зникають після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Особливості застосування»).

Зареєстровані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі, переважно у пацієнтів, яким препарат вводили у дозах, вищих за стандартну рекомендовану дозу. У дітей, за даними проспективних досліджень, частота утворення преципітатів при внутрішньовенному введенні препарату була різною: у деяких дослідженнях – понад 30 %. При повільному введенні препарату (протягом 20–30 хвилин) частота утворення преципітатів, очевидно, нижча. Утворення преципітатів зазвичай не супроводжується симптомами, але у рідкісних випадках виникали такі клінічні симптоми, як біль, нудота і блювання. В таких випадках рекомендується симптоматичне лікування. Після припинення застосування цефтриаксону преципітати зазвичай зникають (див. розділ «Особливості застосування»).

Несумісність.

Згідно з деякими даними, цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.

Бресек не можна змішувати з певними кальцієвмісними розчинниками, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, у зв’язку з тим, що можуть утворюватися преципітати.

Розчини, що містять цефтриаксон, не слід змішувати або додавати до інших препаратів, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».

Цефтриаксон не слід змішувати або вводити одночасно з розчинами, які містять кальцій, включаючи розчини для парентерального харчування (див. розділи «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

При призначенні лікування Бресеком у комбінації з іншим антибіотиком препарати вводяться через окремі шприци або в окремих розчинах для інфузій.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С в захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г; по 2г; по 1 або 10 флаконів з порошком у картонній коробці; по 1 або 20 флаконів з порошком у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

АНФАРМ ХЕЛЛАС С.А., Греція/ANFARM HELLAS S.A., Greece.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Схіматарі Беотія, 32009, 61-й км Національної Дороги Афіни-Ламія, Греція / Schimatari Viotias, 32009, 61st km Nat. Rd. Athens-Lamia, Greece

Заявник.

Фармацевтична компанія «ВОКАТЕ С.А.», Греція/

Pharmaceutical company «VOCATE S.A.»,Greece.

Місцезнаходження заявника.

Греція, м.Афіни, 166 74 р-н Ано Гліфада, вул. Гунарі, 150/

Greece, Athens, 166 74 Ano Glifada, Gounari str.,150

Промокод скопирован!
Загрузка
Напишіть нам, ми онлайн!