Спазм мʼязів

Ліки, які призначають для лікування:

Товарів: 15
Сортування:  
Вид:  

Мідокалм Товарів: 3 Аналогів: 6
Міорикс Товарів: 2 Аналогів: немає
Німід Товарів: 5 Аналогів: 25
Сирдалуд Товарів: 2 Аналогів: 2
Сирдалуд Товарів: 2 Аналогів: 2
Тізалуд Товарів: 2 Аналогів: 2
Тізалуд Товарів: 2 Аналогів: 2
Троксегель Товарів: 1 Аналогів: 9
Редакторська група
Дата створення: 26.07.2021       Дата оновлення: 23.04.2024

М’язи — це складні структури, які забезпечують рух частин тіла. М’язовий спазм — це стан, зумовлений раптовим скороченням одного чи кількох м’язів. Зазвичай спазм триває від кількох секунд до кількох хвилин, проте може бути й більш тривалим, повторюватися і спричиняти різкий сильний біль.

Чому відбувається спазм м’язів

Спазми виникають у всіх м’язах тіла. Ниркова колька, біль під час менструації — це спазми гладких м’язів внутрішніх органів. Спазми скелетних м’язів найбільш поширені — цих м’язів у тілі людини понад 600.

Причинами гострого спазму частіше за все є:

  • надмірне фізичне навантаження, травма, розтягнення;
  • хронічне перевантаження через м’язовий дисбаланс;
  • електролітні порушення;
  • дегідратація;
  • перегрівання чи переохолодження організму;
  • системні захворювання;
  • вплив токсинів та деяких лікарських препаратів.

Зазвичай спазми виникають у великих м’язах, під час виконання інтенсивних спортивних вправ або фізичної роботи, особливо у спекотному середовищі. У разі надмірного навантаження м’яз відчуває нестачу енергії та рідини, стає гіперзбудливим, що призводить до його різкого скорочення.

У більшості випадків причина болю у спині та шиї — саме м’язові спазми. Коли одна група м’язів тривалий час перебуває в напруженні, в той час як інша не діє (під час сидіння за столом, керування автомобілем), виникають локальні спазми м’язових волокон. Якщо таке навантаження має регулярний характер, спазмована зона збільшується, формуються болючі затвердіння — тригерні точки. У людей, які багато пишуть вручну чи працюють за комп’ютером, тривале використання дрібних м’язів руки та пальців може стати причиною спазму в ділянці кисті чи передпліччя.

М’язова тканина частково залежить від ряду мінералів, електролітів та інших хімічних речовин, щоб скорочуватися та розслаблятися. Деякі з цих важливих речовин — магній, кальцій, калій і натрій. Незбалансоване харчування, зневоднення, у тому числі через блювання чи діарею, можуть порушити водно-сольовий баланс в організмі та роблять м’язи більш сприйнятливими до спазмів.

Додатковими факторами ризику можуть бути:

  • Цукровий діабет, атеросклероз, анемія, захворювання нирок, а також проблеми зі щитоподібною залозою та інші гормональні розлади.
  • Ліки — деякі захворювання вимагають регулярного приймання сечогінних засобів (діуретиків). Ці препарати можуть порушувати мінеральний баланс організму і спричиняти спазм м’язів.

Методи діагностики

У разі гострого спазму м’язів під час фізичної роботи чи занять спортом, як правило, причина очевидна й акуратне розтягування м’яза та самомасаж допоможуть полегшити стан. У разі рецидивних м’язових спазмів або тривалого болю у спині, шиї, руці чи нозі доцільно звернутися до лікаря для проведення обстеження.

Для виявлення першопричини спазмування можуть знадобитися аналізи крові, у тому числі на наявність анемії, визначення рівня електролітів, глюкози та креатиніну (для перевірки функції нирок), гормонів щитоподібної залози. Крім того, може бути проведена електроенцефалографія (ЕЕГ) чи електроміографія (ЕМГ), якщо є побоювання, що спазми зумовлені неврологічним або м’язовим захворюванням; МРТ — у разі болю у хребті; УЗД для дослідження кровотоку — у разі спазмів литкових м’язів.

Лікування та профілактика м’язових спазмів

У разі болю внаслідок спазму показані мануальна та фізіотерапія, масаж, ЛФК. М’яке пророблення тригерних точок допоможе зменшити біль і поліпшити рухливість.

Медикаментозне лікування спазму м’язів включає м’язові релаксанти: Толперизон, Баклофен, Тизанідин. Це препарати центральної дії, які блокують передачу нервових імпульсів, тим самим знижуючи тонус скелетних м’язів та полегшуючи стан у разі м’язових спазмів і спастичності. Для кращого ефекту зі зниження больового синдрому та відновлення активності м’язів міорелаксанти поєднують із нестероїдними протизапальними препаратами: Ібупрофеном, Диклофенаком, Німесулідом, які доступні у формі таблеток, свічок або розчинів.

Вибір ліків, дозування та тривалість лікування визначає лікар на підставі складності симптомів, загального стану пацієнта і супутніх захворювань. Міорелаксанти можуть зумовлювати звикання, призводити до загострення деяких хронічних захворювань, а також мають низку побічних ефектів, у тому числі в разі взаємодії з іншими ліками (наприклад, препаратами для зниження артеріального тиску).

Ботулотоксин часто використовують як ліки від спазму м’язів обличчя (геміфаціальний спазм). Цей розлад характеризується мимовільним скороченням м’язів, пов’язаних із лицьовим нервом. Місцеві ін’єкції ботулінічного токсину — це симптоматичне лікування, що досить добре переноситься, однак повторювати його необхідно кожні 3–5 місяців.

Якщо спазм і підвищений м’язовий тонус скелетних м’язів зумовлені неврологічними порушеннями, хронічним стресом, серйозною травмою, для лікування можна застосовувати транквілізатори групи бензодіазепінів (наприклад, Діазепам або Лоразепам). Крім усунення тривожності, ці засоби мають міорелаксувальну та протисудомну дію. Важливо: лікування повинно проводитися тільки за призначенням і під наглядом лікаря. Наслідками приймання препаратів для зняття спазму м’язів можуть бути відчуття м’язової слабкості, дезорієнтація чи сонливість, тому впродовж курсу лікування міорелаксантами або анксіолітиками варто уникати діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги, та вживання алкоголю.

Якщо спазми скелетних м’язів не є наслідком серйозних системних захворювань, їхній появі можна запобігти нескладними профілактичними заходами:

  • регулярне та різноманітне фізичне навантаження з обов’язковою розминкою та розтяжкою;
  • підтримання нормальної маси тіла;
  • контроль рівня електролітів в організмі;
  • вживання достатньої кількості рідини, особливо під час інтенсивних занять спортом.

Список використаної літератури

  1. Компендіум — лікарські препарати;
  2. The New England Journal of Medicine;
  3. JAMA.

Поширені запитання про м’язові спазми

Як швидко зняти спазми м’язів?

Зменшити тривалість і силу спазму чи судоми можна, обережно розтягуючи та м’яко масажуючи спазмований м’яз. Полегшити стан також допоможе прийняття гарячого душу чи теплої ванни. Щоб запобігти повторній появі спазмів у разі перенапруження чи травмування, необхідно забезпечити тимчасовий спокій задіяних м’язів і не перевантажувати їх.

Які можуть бути ускладнення, якщо не лікувати спазм?

Хронічне м’язове перевантаження може розвинутися в міофасціальний синдром. Постійний біль унаслідок м’язових спазмів обмежує рухливість, впливає на якість сну, можливі дратівливість і нервозність. Через болючість рухів людина стає ще менш рухливою, що підвищує ризик збільшення маси тіла та розвитку ожиріння.

Чи протипоказаний спорт за наявності спазмів?

Запалений, спазмований м’яз вимагає в першу чергу лікування: спокій, мануальна терапія, масаж, у разі потреби — лікарські препарати. Заняття спортом показані для підтримання здоров’я скелетно-м’язового апарату та профілактики спазму м’язів, але розпочинати їх можна тільки після загострення та закінчення періоду реабілітації.

Які є дієві мазі та гелі від спазму?

Препарати, що усувають спазм скелетних м’язів, це перш за все міорелаксанти системної дії. Для місцевого застосування можуть бути рекомендовані знеболювальні та протизапальний гель або мазь, іноді з охолоджувальним або зігрівальним ефектом, які дадуть можливість додатково зменшити больовий синдром у разі м’язового спазму чи спастичності.

Увага! Карта симптомів призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. Наш сайт не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на ньому інформації.

Промокод скопійовано!
Завантаження