Полінейропатія (як варіант назви також використовують поліневропатія) — це група патологій, за яких множинним ураженням піддаються периферичні нерви, їхні корінці та сплетіння. Це захворювання є важким неврологічним порушенням, що виявляється слабкістю і атрофією м'язів дистальних відділів ніг або рук, зменшенням сухожилкових рефлексів, змінами чутливості, розвитком вегетативних розладів.
Найчастіше на захворювання периферичної нервової системи страждають люди похилого віку. А найпоширенішою формою вважається діабетична нейропатія.
З'явитися полінейропатія може з різних причин, і їх важливо визначити, оскільки вони впливають на процес лікування. До речі, також існує ідіопатична полінейропатія — тоді причина залишається невстановленою. В інших випадках це можуть бути:
Полінейропатія верхніх кінцівок може розвиватися також унаслідок професійної діяльності.
Час розвитку хвороби буває різним. Іноді для цього потрібно кілька років, а в деяких випадках вона може виникнути за кілька тижнів. Виходячи з цього, її поділяють на:
Також існує класифікація за тим, як виявляється полінейропатія кінцівок:
Симптоми хвороби різноманітні, і клінічна картина залежить від того, в яких нервових волокнах виник патологічний процес. Проявлятися вони можуть:
Яскравість прояву ознак залежать від стадії полінейропатії, а також індивідуальних особливостей хворого.
Полінейропатія входить до компетенції лікаря-невролога, на прийом до якого і слід записатися при появі схожих симптомів. Вивчивши анамнез і вислухавши скарги, фахівець оцінить неврологічний статус і призначить обстеження.
Основний інструментальний метод для установки діагнозу — це ЕНМГ (електронейроміографія), за допомогою якої можна не тільки підтвердити ураження нервів, а й дізнатися про характер пошкоджень. Якщо цього виявиться недостатньо, використовують УЗД, контрастну МРТ і біопсію нерва. Для уточнення діагнозу і визначення причин не обходиться без аналізів крові: загального, біохімічного і на визначення наявності інфекцій, рівня вітамінів, а також УЗД, КТ і різні ендоскопії для загальносоматичного обстеження. Підозрюючи спадкову нейропатію, проводять молекулярно-генетичне дослідження.
Пацієнту, якому поставлений такий діагноз, необхідно комплексне тривале лікування, складене індивідуально. Але основні принципи такі:
Різні форми хвороби лікуються неврологом, але іноді можуть залучатися й інші фахівці (ендокринологи, психотерапевти та ін.). Наприклад, при діабетичній полінейропатії, важливо контролювати рівень глюкози і дотримуватися призначень ендокринолога і приймати виписані препарати. Якщо хвороба токсичного походження, важливо виключити потрапляння до організму шкідливих речовин, а при дефіциті вітамінів використовують терапію, що відновлює їхню нестачу. Окремі програми лікування існують для автоімунних видів. Але в усіх випадках використовуються препарати при полінейропатії, що забезпечують симптоматичне лікування (анестетики, анальгетики, протиконвульсанти, антидепресанти). Після проходження терапії зазвичай потрібен відновний курс, що включає лікувальний масаж, який сприяє поліпшенню стану м'язового тонусу і відновленню рухових функцій рук і ніг. Також допомагають фізіо- (поліпшує мікроциркуляцію) і ерготерапія (розробка певного алгоритму дій для щоденних рухів). До цієї групи реабілітаційних методів можна віднести вітаміно- і дієтотерапію, а також роботу з психологом.
Нелікована полінейропатія збільшує ризик паралічу, призводить до пошкоджень серцевої і дихальної систем, зниження захисних сил організму, спричинює яскраві прояви всіх симптомів, які погіршують якість життя.
Застрахувати життя на 100% від цього захворювання неможливо. Але вести здоровий спосіб життя, виключивши шкідливі звички, не так складно і під силу кожному. Допоможуть також фізичні вправи, правильне харчування і неухильне виконання вимог лікарів у різних ситуаціях.
Біль буває різною за своїм характером і виникати може несподівано або відчуватися постійно. Переважно хворі відчувають свербіж, печіння, холод і мерзлякуватість, бувають також прояви гострого ріжучого і колючого болю.
Зробити це неможливо, оскільки диференціювати симптоми може тільки лікар, до того ж для постановки діагнозу важливі інструментальні методи і лабораторні дослідження.
Лікування полінейропатії — це тривалий процес під невсипущим контролем лікаря.
Ліки може призначати тільки лікар, враховуючи походження хвороби та її симптоми.
Увага! Карта симптомів призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. Наш сайт не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на ньому інформації.