Міокардіодистрофія

Міокардіодистрофія

Захворювання, що виникає при порушенні обміну речовин в міокарді (м'язовий шар серця), і має незапальний характер, носить назву міокардіодистрофія. В результаті його появи серцевий м'яз не може повноцінно працювати — доставка кисню, поживних речовин до органів і тканин порушується, знижується скорочувальна функція серця. При виключенні шкідливого чинника впливу і своєчасному лікуванні можливе повне відновлення постраждалого органу.

Причини виникнення та стадії розвитку

Міокардіодистрофія серця може з'явитися з різних причин, оскільки є вторинним захворюванням і пов'язана з іншими порушеннями в роботі організму. Серед них:

• порушення в харчуванні серця, що виникли через неправильний кровообіг, підвищений тиск, кисневий голод, різні серцеві вади;
• підвищення адреналіну в крові внаслідок сильного нервового напруження, через що серце відчуває сильні навантаження;
• фізичні навантаження у спортсменів, а також навантаження після перенесених інфекційних захворювань, зокрема ГРВІ;
• хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту, що призводять до нестачі в організмі поживних речовин, також захворювання печінки і підшлункової залози;
• неправильне харчування, голодування, коли в організм не надходять всі необхідні речовини;
• порушення обміну речовин, хвороби крові, розлади гормональної системи (дистрофія, анемія, тиреотоксикоз, клімакс);
• інтоксикація організму, у тому числі і алкогольна.

Ознаки міокардіодистрофії можуть бути виявлені в самому різному віці. Наприклад, у немовлят патологія може виявитися вродженою через проблеми в протіканні вагітності або спадкові фактори. Діти молодшого віку можуть страждати на цю недугу через недосконалість метаболізму або погане харчування. У дітей старшого віку причинами можуть бути великі фізичні та емоційні навантаження, а також фізіологічні і гормональні зміни в організмі, що росте. Але найчастіше діагноз міокардіодистрофія зустрічається у людей після 40 років.

Хвороба має три стадії:

1. компенсації (руйнуються клітини міокарда, а прилеглі розростаються, в результаті чого збільшується серце);
2. субкомпенсації (місця ураження збільшуються через злиття пошкоджених вогнищ, стінки серцевого м'яза товщають, серце починає погано скорочуватися);
3. декомпенсації (наявність сильних порушень будови і роботи міокарда, в результаті чого виникає некроз клітин, що призводить до кардіосклерозу).

Міокардіодистрофія: симптоми

На початку хвороби ознаки можуть не проявлятися, але в міру її розвитку хворий може скаржитися на:

• біль в області серця різного характеру (може бути як гострим, так і ниючим, характерна особливість - не проходить після прийому лікарських препаратів типу нітрогліцерину);
• порушення ритму серцебиття (тахікардія, миготлива аритмія та ін.);
• задишку в русі і спокої;
• набряки ніг;
• блідість, швидку стомлюваність, загальну слабкість, зниження працездатності.

При дитячій міокардіодистрофії безсимптомний період часто триває довго, і виявити хворобу можна тільки після визначення першопричини. До того ж, маленькі діти не розуміють симптоми, щоб поскаржитися на них. Тому так важливо регулярно відвідувати педіатра.

Діагностика захворювання

Щоб правильно встановити діагноз необхідно пройти огляд кардіолога. Хворому будуть призначені електрокардіограма (ЕКГ), рентгенологічне дослідження, що дасть можливість виявити міокардіодистрофію. А для того щоб з'ясувати її причину необхідно здати загальний аналіз крові та біохімію, аналізи на гормони щитовидної залози. Важливо диференціювати цю хворобу від інших серцевих захворювань (міокардиту, ІХС, кардіосклерозу та ін.).

Лікування міокардіодистрофії

Вторинність цієї хвороби визначає хід лікування, тобто в першу чергу усувається фактор, який її спровокував. Це може бути терапія гормональних захворювань, детоксикація організму, відновлення психічного здоров'я і т.д. Але в той же час, щоб звести до мінімуму наслідки міокардіодистрофії, застосовуються препарати, що поліпшують серцевий обмін речовин (вітаміни групи В, калій, різні стимулятори обмінних процесів), а також препарати, які зменшують порушення ритму. Якщо визначена міокардіодистрофія, ліки при супутніх захворюваннях потрібно застосовувати з обережністю, попередньо обговоривши цю проблему з лікарем. Особлива увага приділяється фізичному навантаженню, у деяких випадках її можуть сильно обмежувати, приписуючи постільний режим.

Ускладнення і профілактика хвороби

При вчасно розпочатому лікуванні, а це перша або друга стадія перебігу хвороби, прогноз цілком сприятливий. Якщо буде усунена першопричина, то функція міокарда і відповідно робота серця можуть повністю відновитися. Якщо ж патологічний процес запущений до третьої стадії, тобто зміни вже незворотні, основним завданням стає уповільнення процесів розвитку хронічної серцевої недостатності і порушень серцевого ритму. І в цьому випадку необхідне лікування до кінця життя.

Профілактика міокардіодистрофії полягає в своєчасному визначенні причин, які можуть її викликати, а також у здоровому способі життя, відсутності шкідливих звичок, адекватному лікуванні захворювань і усуненні можливих вогнищ хронічної інфекції, шкідливих факторів зовнішнього середовища і регулярному щорічному огляді у фахівців.

Популярні питання про міокардіодистрофію

Чи може розвинутися хвороба у дітей?

Так, це захворювання може з'явитися в будь-якому віці, а значить і у дітей.

Що буде, якщо не лікувати?

Якщо міокардіодистрофію вчасно не виявити і не почати лікувати, розвиток хвороби призведе до незворотних наслідків, які вплинуть як на якість життя, так і на її тривалість.

Які ускладнення можуть бути?

Головні ускладнення — це хронічна серцева недостатність і порушення серцевого ритму. Одне і друге веде до тяжких наслідків.

Найефективніші препарати

Усі препарати, призначені лікарем з урахуванням першопричини хвороби і її перебігу, будуть ефективні при правильному і регулярному прийомі. До того ж, фармакологія не стоїть на місці, постійно розвиваючись і пропонуючи нові засоби.