Рексетин

• Таблетки, вкриті оболонкою, по 20 мг діючої речовини по 10 штук в блістері, по 3 блістери в картонній упаковці.
• Таблетки, вкриті оболонкою, по 30 мг діючої речовини по 10 штук в блістері, по 3 блістери в картонній упаковці.

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить:

• Пароксетин - 20 мг (30 мг)
• Допоміжні речовини.

Купити Рексетін таблетки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна на таблетки Рексетин ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Рексетин застосовується для лікування різних нервово-психічних розладів, включаючи депресію, генералізоване тривожне розлад, обсесивно-компульсивні розлади, панічні напади та соціофобію.

Перед початком терапії важливо виявити особливості стану пацієнта та дотримуватися суворих вказівок лікаря. Під час лікування потрібне регулярне спостереження, оскільки є можливість підвищення або зниження настрою, а також погіршення симптоматики при неправильному дозуванні.

Препарат має помірний вплив на центральну нервову систему та сприяє зниженню тривожності та депресивних проявів. Більшість пацієнтів відзначають покращення стану, що пов'язане зі здатністю Рексетину значно нормалізувати нейрохімічні процеси в організмі.

Особливий ефект досягається завдяки властивості препарату підтримувати взаємозв'язок між рівнями серотоніну та настроєм. Діапазон терапевтичної концентрації ретельно підбирається, щоб лікування відповідало індивідуальним потребам пацієнта. Актуальна ціна на Рексетин таблетки вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Рексетин інструкція, а також інформація «Рексетин для чого» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.  Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Після перорального застосування препарат добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, прийом їжі не має значного впливу на абсорбцію препарату.
Пароксетин характеризується високим ступенем зв'язування з білками плазми. Метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів і в незначній кількості в незмінному вигляді. Період напіввиведення в середньому становить від 15 до 24 годин. Рівноважна концентрація досягається протягом тижня після початку регулярного прийому препарату.
Препарат не кумулює при тривалому прийомі.

У пацієнтів похилого віку та хворих на ниркову або печінкову недостатність відзначають підвищення концентрації пароксетину в плазмі крові, але воно не виходить за межі коливань концентрації у здорових дорослих.

Препарат застосовують для лікування нервово-психічних розладів, в тому числі:

• депресії різного походження, в тому числі депресії, які супроводжуються постійним відчуттям тривоги;
• лікування і профілактика рецидивів при обсесивно-компульсивних розладах;
• нервово-психічні розлади супроводжуються нападами паніки та агорафобії;
• посттравматичні психічні розлади, пов'язані з сильним стресом, який виникає під час катастрофи та небезпечних для життя ситуацій;
• препарат також застосовують для лікування пацієнтів хворих синдромом социофобии;
• лікування симптомів і профілактика рецидивів генералізованого тривожного розладу.

Приймається також Рексетин при СД і Рексетин при неврозі.
Хибна думка про те, що Рексетин підвищує тиск, оскільки Рексетин не впливає на діяльність серцево-судинної системи, не тягне клінічно значущих змін артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та параметрів ЕКГ.

Препарат приймають під час їжі, таблетку ковтають цілими, не розжовуючи та запиваючи необхідною кількістю води. Добову дозу рекомендується призначати на один прийом, бажано приймати препарат в першій половині дня. Через 2-3 тижні після початку лікування доза може бути скоригована в залежності від ефективності терапії.

Доза препарату та курс лікування призначає лікар індивідуально в залежності від характеру захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта.

При депресії зазвичай призначають в добовій дозі Рексетин 20 мг. Стійкий терапевтичний ефект зазвичай розвивається на 2-3 тиждень терапії препаратом Рексетин. При необхідності дозу збільшують на 10 мг кожні 2-4 тижні до досягнення необхідного терапевтичного ефекту. Не рекомендується призначати більше 50 мг на добу.

При обсесивно-компульсивних розладах зазвичай призначають в добовій дозі 20 мг. Стійкий терапевтичний ефект зазвичай розвивається на 2-3 тиждень терапії препаратом Рексетин. При необхідності дозу збільшують на 10 мг кожні 2-4 тижні до досягнення необхідного терапевтичного ефекту, зазвичай терапевтична доза становить 40 мг на добу. Не рекомендується призначати більше 60 мг на добу.

При панічних станах зазвичай призначають в добовій дозі 40 мг. Однак починати терапію необхідно з низьких доз препарату і поступово підвищувати дозу, звичайно початкова доза становить 10 мг. Не рекомендується призначати більше 60 мг препарату на добу.

Пацієнтам, які страждають соціофобією, призначають зазвичай в початковій дозі 20 мг на добу. При необхідності через 2-3 тижні терапії дозу підвищують до досягнення терапевтичного ефекту. Дозу підвищують на 10 мг кожні 2-3 тижні, але не перевищують добову дозу 50 мг.

Після досягнення терапевтичного ефекту і повного зникнення симптомів захворювання необхідно продовжувати підтримуючу терапію для профілактики рецидиву захворювання. Тривалість підтримуючої терапії становить не менше півроку при депресії. При панічних станах та інших нервово-психічних захворюваннях курс підтримуючої терапії може становити більше 6 місяців.

У пацієнтів похилого віку необхідна корекція дози, оскільки рівень препарату в плазмі крові дещо вище, ніж у молодих пацієнтів. Початкова доза у літніх пацієнтів зазвичай становить 10 мг, максимальна добова доза препарату 40 мг.

Призначення препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки та / або нирок повинно відбуватися під ретельним контролем лікаря.

Рексетин на ніч не рекомендується, оскільки в основному препарат приймають 1 раз на добу вранці під час їди.

Панічне розлад. Добова доза, що рекомендується, становить 40 мг. Лікування необхідно починати з дози 10 мг на добу, а потім щотижня підвищувати її на 10 мг, залежно від клінічного ефекту. Для зниження ризику можливого посилення симптоматики панічного розладу, який часто спостерігається на початку лікування цього захворювання, рекомендується розпочинати прийом з невисокої дози препарату.

Скасування пароксетину. Як і при застосуванні інших препаратів для лікування психічних захворювань, слід уникати раптової відміни препарату. Під час клінічних досліджень використовувався режим поступового зниження дози препарату, який включав зниження добової дози на 10 мг на добу з інтервалом 1 тиж. Після досягнення режиму дозування у 20 мг на добу хворі ще тиждень приймали препарат у такій дозі перед повним його скасуванням. У разі появи виражених симптомів під час зниження дози або після відміни лікування необхідно вирішувати питання щодо відновлення лікування у попередній дозі. Пізніше можна продовжувати знижувати дозу, але у повільному темпі.

Побічні ефекти препарату максимально сильно виражені на початку терапії, однак, в ході лікування їх інтенсивність і частота виникнення знижуються.
У пацієнтів можливий розвиток таких побічних ефектів:

• З боку периферичної та центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення режиму сну і неспання, сонливість, тремтіння кінцівок, підвищена стомлюваність, дратівливість, парестезії. Вкрай рідко можливі екстрапірамідні стану, орофаціальна дистонія, судоми. Сухість у роті, підвищена пітливість, порушення з боку зорової системи.
• З боку серцево-судинної системи: порушення ритму серця, зміна артеріального тиску (можлива як гіпертонія, так і гіпотонія), зміни електрокардіограми, вазодилатація, непритомність, синусова тахікардія.
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, порушення стільця (можливий як запор, так і діарея), підвищення активності печінкових ферментів, зниження апетиту, порушення роботи печінки.
• З боку сечостатевої системи: порушення сім'явиверження, зниження лібідо, утруднення сечовипускання.
• З боку шкірних покривів: гіперемія шкіри, гематоми, підвищене потовиділення.
• Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип, кропив'янка, набряки обличчя і кінцівок, бронхоспазм, набряк Квінке.
• Психічні розлади: часто - сонливість, безсоння, ажитація, аномальні сни (у тому числі нічні кошмарні сновидіння); нечасто - сплутаність свідомості, галюцинації; рідко - маніакальні реакції, неспокій, деперсоналізація, панічні атаки, акатизія; частота невідома - суїцидальні ідеї, суїцидальна поведінка, агресія.
• З боку органа зору: часто - нечіткість зору; нечасто - мідріаз; дуже рідко - гостра глаукома.
• З боку органа слуху та рівноваги: частота невідома - дзвін у вухах.
• Загальні розлади: часто - астенія, збільшення маси тіла; дуже рідко - периферичні набряки. 
• Інші побічні ефекти: порушення електролітного балансу, зокрема гіпонатріємія, підвищення синтезу антидіуретичного гормону. Міопатія, міалгія, гіпер- або гіпоглікемія, галакторея, грипоподібні симптоми, тромбоцитопенія.
• Симптоми відміни при припиненні прийому пароксетину: часто - запаморочення, сенсорні порушення, порушення сну, тривожність, головний біль; нечасто - ажитація, нудота, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, емоційна нестабільність, порушення зору, серцебиття, діарея, дратівливість.

З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – підвищена кровоточивість, переважно крововиливи у шкіру та слизові оболонки (включаючи екхімози та гінекологічні кровотечі); дуже рідко – тромбоцитопенія. При раптовій відміні препарату у пацієнтів відзначалися порушення режиму сну і неспання, тремор, нудота, блювота, парестезії, запаморочення, сплутаність свідомості. Щоб уникнути цих побічних ефектів, відміняти препарат поступово.

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.

Застосування препаратів групи інгібіторів МАО і 2 тижні після їх відміни.

Терапія триптофан.

Дитячий вік до 18 років.

діти та підлітки. Лікування антидепресантами пов'язане з підвищеним ризиком виникнення суїцидальної поведінки та думок у дітей та підлітків з тяжкими депресивними та іншими психічними розладами. За даними клінічних досліджень, побічні ефекти, пов'язані з суїцидом (спроби самогубства та суїцидальні думки) та ворожістю (переважно агресивність, протидіюча поведінка та дратівливість), відзначали при лікуванні дітей та підлітків препаратом Рексетин частіше у порівнянні з плацебо-групою. Результати вивчення безпеки препарату у дітей та підлітків щодо зростання, розвитку, когнітивних та поведінкових характеристик відсутні.

У період вагітності застосовують тільки за життєвими показаннями. При застосуванні препарату в останній триместр вагітності можливі передчасні пологи та інші перинатальні ускладнення.

При застосуванні препарату в період лактації необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Препарат не застосовують одночасно з інгібіторами МАО і в період 2 тижнів після їх відміни. При одночасному застосуванні цих препаратів відбувається взаємне посилення побічних ефектів, аж до летального результату.

При одночасному призначенні препарату з триптофаном можливі головні болі, нудота, блювота, запаморочення.

При одночасному застосуванні препарату з пероральними антикоагулянтами можливе збільшення протромбінового часу і розвиток кровотеч.

Суматриптан в комбінації з пароксетином викликає слабкість, гіперрефлексія, порушення координації рухів. При одночасному призначенні цих препаратів необхідний лікарський контроль.

Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам, які отримують нейролептики.

Пароксетин підвищує концентрацію літію в плазмі крові.

Препарати, що впливають на активність печінкових ферментів, можуть змінювати метаболізм пароксетину.

Рексетин при одночасному застосуванні змінює швидкість метаболізму антидепресантів, фенотіазинів, протиаритмічних препаратів, а також хінідину, циметидину і кодеїну.

Фенобарбітал при одночасному застосуванні прискорює екскрецію пароксетину і знижує його концентрацію в плазмі крові.

Протиепілептичні препарати підсилюють прояв побічних ефектів пароксетину.

Препарат підвищує плазмові концентрації проциклідину, теофіліну.

Препарат не рекомендується застосовувати одночасно з етанолом.

Препарат добре переноситься пацієнтами, однак, при прийомі препарату в дозі понад 2000 мг або в поєднанні з препаратами, що підвищують плазмові концентрації пароксетину та його токсичність можливий розвиток гострого отруєння.

При гострому отруєнні у пацієнтів спостерігаються нудота, блювота, тремтіння кінцівок, мідріаз, сухість у роті. Крім того, можливо стан збудження або навпаки сонливість, запаморочення, почервоніння шкіри обличчя та верхньої частини тіла. При монотерапії препаратом ефектів, що загрожують життю пацієнта, не спостерігалося навіть при значному перевищенні дози.

Специфічного антидоту не існує. Лікування симптоматичне. Необхідно контролювати життєві функції, забезпечити прохідність дихальних шляхів. Показано промивання шлунка, прийом ентеросорбентів і проведення оксигенотерапії.

Препарат рекомендується зберігати в сухому місці при температурі не вище 30 градусів Цельсія.

Термін придатності - 4 роки.

Адепресс, Паксил, Пароксетин, плиз.