Лефлок

діюча речовина: levofloxacin;

1 таблетка містить левофлоксацину гемігідрату у перерахуванні на левофлоксацин 250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 4000, жовтий захід FCF (E 110).

1 мл розчину містить левофлоксацину гемігідрату в перерахуванні на левофлоксацин 5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Діюча речовина лікарського засобу — синтетичний антибактеріальний засіб левофлоксацин. Хімічна сполука належить до групи фторхінолонів. Ця речовина є S-енантіомером рацемічної суміші офлоксацину. Як антибактеріальний лікарський засіб групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-/ДНК-гірази та топоізомерази IV. Основний механізм резистентності є результатом мутації у генах gyr-A. Засіб ефективний проти ряду поширених патогенів: Enterobacteriaceae, Staphylococcus spp., Streptococcus А, В, C, G та ін.

Іноді фторхінолони називають антибіотиками, що неправильно. Антибіотики мають природне чи напівсинтетичне походження, фторхінолони — лише синтетичне. У решті властивостей вони схожі.

In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. Завдяки механізму дії зазвичай немає перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів.

Антибіотик випускають у двох варіаціях: Лефлок у таблетках по 250 мг або 500 мг та розчин для інфузій у флаконах по 100 мл.

Засіб прописують при інфекційних захворюваннях, спричинених чутливими до левофлоксацину бактеріями. Антибіотик допомагає при гострих і хронічних формах патологій.

Показання до прийому:

• риніт, синусит;
• бронхіт, запалення легень;
• пієлонефрит, цистит, простатит та інші інфекційні патології сечовивідних шляхів;
• хронічний бактеріальний простатит;
• інфекції шкіри та м’яких тканин.

Пацієнтам із пневмонією та інфекційними ураженнями шкіри та підшкірної клітковини ліки призначають, якщо у збудника вже виробилася резистентність до протимікробних засобів першої лінії.

Дану лікарську форму левофлоксацину можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували покращення у процесі первинного лікування левофлоксацином у формі розчину для інфузій.

Ліки не використовують для лікування осіб з індивідуальною непереносимістю одного/декілька компонентів, а також з алергією на інші засоби групи хінолонів.

Інструкція попереджує, що Лефлок протипоказаний епілептикам. Протимікробний препарат не призначають пацієнтам, які раніше лікувалися засобами із групи хінолонів і стикнулися з їхньою побічною дією на сухожильні тканини.

Паралельний прийом фенбуфену, теофіліну та інших НПЗЗ підвищує ймовірність судом у пацієнта.

Поєднання пробенецид + лефлок та циметидин + лефлок не призначають пацієнтам із проблемними нирками.

Засіб не приймають паралельно з ліками, що збільшують інтервал QT. Подібне поєднання може спровокувати зупинку серця.

У разі прийому глюкокортикоїдів під час антибактеріальної терапії Лефлоком зростає ризик розриву сухожилля.

На весь період лікування потрібно відмовитися від алкоголю і відкласти прийом спиртовмісних лікарських препаратів.

Протимікробні препарати мають сильний вплив на організм людини. В інструкції, що додається до засобу, описані особливості застосування для різних категорій хворих.

Застосування у період вагітності або годування грудей

Хінолони погано впливають на стан не до кінця сформованих суглобових хрящів. З цієї причини застосування засобу під час виношування дитини чи грудного вигодовування протипоказане. Якщо жінці, яка годує грудьми, необхідні антибіотики, годування припиняють.

Левофлоксацин не призводить до порушень фертильності чи репродуктивної функції у тварин.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Такі небажані побічні реакції з боку нервової системи як запаморочення, сонливість, розлади зору та слуху порушують здатність концентрувати увагу та швидко реагувати, тому лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які керують транспортними засобами або працюють з механізмами, що потребують підвищеної уваги.

Лефлок таблетки п’ють 1–2 рази на добу, не прив’язуючись до часу прийому їжі. Ліки ковтають повністю і запивають водою.

Засіб у формі інфузій (Лефлок крапельниця) зазвичай застосовують на початку лікування, потім переводять пацієнта на пероральний прийом. Якщо хворий погано переносить таблетки, крапельниці можна ставити й надалі. Розчин вводять дуже повільно, 1 флакон 100 мл капають протягом години.

Дозування і тривалість терапії залежать від діагнозу й динаміки захворювання. При хронічних патологіях курс може тривати 4 тижні. Більшість лікарів наполягають на продовженні лікування протягом 2–3 днів після нормалізації стану хворого чи після тесту, що підтверджує відсутність патогена-збудника захворювання. Лікарський препарат у таблетках або в розчині для інфузій можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

Корекція доз при хворобах нирок

Діюча речовина протимікробного засобу впливає на кліренс креатиніну. Хворим із патологіями нирок необхідно підбирати дозування виходячи із клініко-лабораторних показників.

Терапія при патологіях печінки

Незважаючи на те, що Лефлок виводиться переважно нирками, його обережно застосовують для лікування пацієнтів із печінковою недостатністю. З появою небажаної реакції організму з боку гепатобіліарної системи лікування припиняють.

Літні пацієнти

Вік пацієнта на фармакокінетику не впливає. Винятком є хворі з патологіями нирок в анамнезі. Терапія таких пацієнтів потребує регулярного контролю низки клініко-лабораторних показників.

Діти

Лефлок антибіотик не підходить для надання медичної допомоги хворим до 18 років. Активний компонент засобу має руйнівну дію для недостатньо сформованих хрящових тканин.

Лікарський препарат у таблетках або розчині для інфузій можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Лефлок ціна вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Симптоми передозування — запаморочення, сплутаність свідомості, судоми, тремор кінцівок, збільшення інтервалу QT. Пероральний прийом у високих дозах може спровокувати ерозію органів шлунково-кишкового тракту.

У разі отруєння препаратом показане симптоматичне лікування, при цьому важливим є моніторинг показників ЕКГ пацієнта.

Специфічного антидоту препарат не має. Проти шлунково-кишкових ерозій можна приймати антациди.

Антибактеріальні засоби можуть викликати різні небажані реакції організму пацієнта.

Побічні ефекти від прийому левофлоксацину:

З боку органів зору*: рідко – порушення зору, таке як затуманений зір; частота невідома — тимчасова втрата зору, увеїт.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату*: нечасто — вертиго; рідко — шум у вухах; частота невідома — порушення слуху, втрата слуху.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто — задишка; частота невідома — бронхоспазм, алергічний пневмоніт.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто — діарея, блювання, нудота; нечасто — біль у животі, диспепсія, метеоризм, запор; частота невідома — діарея геморагічна, що може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт; панкреатит.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів: часто — підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП); нечасто — підвищення білірубіну в крові; частота невідома — жовтяниця та тяжкі ураження печінки, включаючи випадки розвитку гострої печінкової недостатності, переважно у пацієнтів із тяжкими основними захворюваннями, гепатит.

З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто — підвищені показники креатиніну в сироватці крові; частота невідома — гостра ниркова недостатність (наприклад, унаслідок інтерстиціального нефриту).

З боку обміну речовин, метаболізму: нечасто — анорексія; рідко — гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на діабет; частота невідома — гіперглікемія, гіпоглікемічна кома. Ознаками гіпоглікемії можуть бути підвищений апетит, нервовість, підвищене потовиділення, тремтіння кінцівок.

З боку нервової системи*: часто — головний біль, запаморочення; нечасто — сонливість, тремор, дисгевзія; рідко — судоми, парестезії; частота невідома — периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія, порушення тактильних відчуттів, інші порушення координації рухів, у тому числі при ходьбі, заклякання, агевзія, непритомність, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.

З боку психіки*: часто — безсоння; нечасто — тривожність, сплутаність свідомості, дратівливість, неспокій; рідко — психотичні розлади (зокрема галюцинації, параноя), депресія, ажитація, патологічні сновидіння, нічні жахи, стан страху; частота невідома — психотичні розлади зі самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальні думки.

З боку серцево-судинної системи: рідко — тахікардія, відчуття серцебиття; частота невідома — шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця; шлуночкова аритмія та аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на ЕКГ, артеріальна гіпотензія, колапс, васкуліт, флебіт.

З боку крові та лімфатичної системи: нечасто — лейкопенія, еозинофілія; рідко — нейтропенія, тромбоцитопенія, яка спричиняє підвищену схильність до крововиливів або кровотеч; частота невідома — панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.

З боку імунної системи: рідко — ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості, включаючи анафілактичний шок, анафілактоїдний шок.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — висипання, свербіж, кропив’янка, почервоніння шкіри, гіпергідроз; частота невідома — токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна мультиформна еритема, реакції фоточутливості, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини*: нечасто — артралгія, міалгія; рідко — ураження сухожиль, у тому числі тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля), м’язова слабкість; частота невідома — рабдоміоліз, розрив сухожилля, зв’язок, м’язів, артрит.

Під час лікування антибіотиками активізуються різні умовно-патогенні збудники, зокрема грибок Candida (молочниця). Після закінчення протимікробної терапії необхідно відновити нормальну мікрофлору слизових оболонок.

Загальні розлади та реакції у місці введення*: часто — реакція у місці введення, включаючи почервоніння та біль; нечасто — астенія; рідко — підвищення температури тіла; частота невідома — загальна слабкість, біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках); як і при застосуванні інших фторхінолонів, можливі напади порфірії у пацієнтів із порфірією.

* У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, незалежно від наявних факторів ризику повідомляли про тривалі (протягом місяців або років), інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливають на різні, а іноді на декілька відразу, системи організму та органи чуття (у тому числі реакції, такі як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатія, пов’язана з парестезією, депресія, втома, порушення пам’яті, порушення сну, порушення слуху, зору, смаку та запаху).

Препарат придатний для вживання протягом 3 років від дати випуску.

Ліки слід зберігати при температурі до 25 °C у місці, недоступному для маленьких дітей.

Для купівлі Лефлоку потрібен рецепт від лікаря. Пацієнти можуть замовити антибіотик Лефлок таблетки по 250 або 500 мг і розчин для крапельниць у флаконах по 100 мл і оформити покупку віддалено через сайт інтернет-сервісу apteka911.ua, а забрати — у найближчій аптеці партнерської мережі. Препарат виробляється в Україні та продається за доступною ціною.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.