Ко-Пренеса

Ко-Пренеса — комплексний препарат словенської фармацевтичної компанії KRKA, активним компонентом якого виступає комбінація двох речовин — периндоприлу та індапаміду. Завдяки своїй формулі він вважається швидкодіючим засобом, придатним для контролю тиску у широкого кола пацієнтів.

діючі речовини: периндоприл, індапамід;

1 таблетка містить 2 мг периндоприлу терт-бутиламіну та 0,625 мг індапаміду, або 4 мг периндоприлу терт-бутиламіну та 1,25 мг індапаміду, або 8 мг периндоприлу терт-бутиламіну та 2,5 мг індапаміду;

допоміжні речовини: кальцію хлорид, гексагідрат; лактоза, моногідрат; кросповідон; целюлоза мікрокристалічна; натрію гідрокарбонат; кремнію діоксид колоїдний водний; магнію стеарат.

Ко-Пренеса таблетки 2 мг/0,625 мг № 30;

Ко-Пренеса таб. 4 мг/1,25 мг № 30, № 90;

Ко-Пренеса таб. 8 мг/2,5 мг №30, №90.

Фармакодинаміка

Ко-Пренеса - це комбінація периндоприлу терт-бутиламінової солі, інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та індапаміду, сульфонамідного діуретика. Фармакологічна дія препарату обумовлена властивостями кожного компонента (периндоприлу та індапаміду) і адитивним синергізмом.

Механізм дії

Пов'язаний з периндоприлом

Периндоприл — інгібітор АПФ, розширює судини та знижує тиск, нормалізує роботу міокарда. В основі механізму дії лежить блокада перетворення ангіотензину 1 на судинозвужувальну речовину ангіотензин 2.

Периндоприл діє через активний метаболіт – периндоприлат. Інші метаболіти неактивні.

Периндоприл зменшує навантаження на серце шляхом вазодилататорного ефекту на вени, який може бути викликаний змінами в метаболізмі простагландинів (зниження переднавантаження); шляхом зниження загального периферичного опору (зниження післянавантаження).

Пов'язаний з індапамідом

Індапамід — близький за активністю до тіазидних діуретиків. Активується виведення нирками іонів натрію, у меншій кількості — калію та магнію. Має сечогінний ефект. Медикамент Ко-Пренеса в цілому має антигіпертензивну дію.

У дослідженнях, проведених за участю пацієнтів із серцевою недостатністю, спостерігалося:

• зниження тиску наповнення лівого та правого шлуночків;
• зниження загального опору периферичних судин;
• збільшення серцевого викиду та нормалізація серцевого індексу;
• збільшення регіонального кровообігу у м'язах.

Користувачі часто цікавляться: Ко-Пренеса від чого допомагає і наскільки він ефективний у повсякденній практиці. Згідно з даними клінічних спостережень, ліки показані за функціональних порушень судинного тонусу і стійкої гіпертензії.

Також на спеціалізованих форумах можна знайти Ко-Пренеса відгуки, в яких пацієнти відзначають не тільки стабільний ефект, а й добру переносимість, особливо під час тривалого прийому.

Фармакокінетика

Пов’язана із периндоприлом

Абсорбція та біодоступність. Після перорального прийому периндоприл швидко всмоктується у травному тракті, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1 години. Період напіввиведення периндоприлу з плазми крові становить 1 годину.

Оскільки вживання їжі зменшує перетворення периндоприлу у периндоприлат, а, отже, зменшується і його біодоступність, то периндоприл тертбутиламін рекомендується приймати перорально як разову добову дозу вранці перед вживанням їжі.

Метаболізм. Периндоприл є проліками. 27 % від загальної кількості периндоприлу, що всмоктався, перетворюється на активний метаболіт периндоприлат. Крім цього, утворюється ще п’ять неактивних метаболітів. Максимальна концентрація периндоприлату у плазмі крові досягається протягом 3-4 годин.

Розподіл. Об’єм розподілу незв’язаного периндоприлату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв’язування з білками незначне (з АПФ зв’язується менше 20 % периндоприлату), але залежить від концентрації.

Виведення. Периндоприлат виводиться із сечею, а період напіввиведення незв’язаної фракції становить приблизно 17 годин, призводячи до стабільного стану протягом 4 днів.

Пов’язана із індапамідом

Абсорбція. Індапамід вивільнюється швидко і майже повністю всмоктується у травному тракті.

Розподіл. Максимальна концентрація індапаміду в сироватці крові досягається приблизно через 1 годину після прийому препарату. Зв’язування індапаміду з білками плазми крові становить 79 %.

Біотрансформація та виведення. Період напіввиведення з плазми крові становить від 14 до 24 годин (у середньому 18 годин). Регулярний прийом препарату не призводить до накопичення індапаміду. 70 % індапаміду виводиться здебільшого нирками та 22 % виводиться разом з калом у вигляді неактивних метаболітів.

Препарат Ко-Пренеса рекомендований до прийому для лікування есенціальної гіпертензії.

• чутливість до активних компонентів препарату;
• ангіоневротичний набряк;
• гіпокаліємія;
• сумісне застосування Ко-Пренеса з медикаментами, що містять аліскірен, пацієнтами, які страждають цукровим діабетом і нирковою/печінковою недостатністю помірного та тяжкого ступеня (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
• серцева недостатність;
• протипоказано людям, що перебувають на гемодіалізі;
• вік до 18 років.
• ліки Ко-Пренеса не рекомендовано застосовувати протягом вагітності й у період її планування, не слід також застосовувати препарат під час годівлі грудьми.

У разі сумісного прийому Ко-Пренеси з літієм підвищується його концентрація в сироватці крові, такий ефект може призвести до виникнення ознак токсичності.

Супутнє використання інгібітора АПФ і блокатора рецепторів ангіотензину 2 призводить до артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та непритомності.

Циклоспорин. При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ і циклоспорину може виникнути гіперкаліємія. Рекомендується проводити моніторинг рівня калію в сироватці крові.

Баклофен підсилює антигіпертензивну властивість. Слід проводити моніторинг АТ.

Сакубітрил/валсартан. Одночасне застосування периндоприлу із сакубітрилом/валсартаном протипоказане, оскільки одночасне застосування інгібіторів АПФ та сакубітрилу/валсартану підвищує ризик розвитку ангіоневротичного набряку. Розпочинати застосування сакубітрилу/валсартану слід не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози периндоприлу. Терапію периндоприлом слід розпочинати не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилу/валсартану

НПЗЗ знижують дію ліків Ко-Пренеса. НПЗЗ та інгібітори АПФ у разі одночасного прийому збільшують концентрацію калію у крові, що може призвести до порушення функції нирок, а це ризик розвитку гострої ниркової недостатності.

Калійзберігаючі діуретики (наприклад, триамтерен, амілорид…), калій (солі). Гіперкаліємія (потенційно летальна), особливо в поєднанні з порушеннями функції нирок (адитивна гіперкалімічна дія). Поєднання периндоприлу з вищезазначеними препаратами не рекомендується. Але, якщо одночасне призначення вищезазначених речовин необхідне, їх слід застосовувати з обережністю та ретельно контролювати рівень калію у плазмі крові.

Калійзберігаючі діуретики (еплеренон або спіронолактон). Одночасне застосування еплеренону або спіронолактону в дозах 12,5-50 мг на добу з інгібіторами АПФ у низьких дозах необхідно: при лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ-ІV функціональних класів за класифікацією хронічної серцевої недостатності Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA) та фракцією викиду < 40 %, які раніше застосовували інгібітори АПФ та петльові діуретики, існує ризик виникнення гіперкаліємії, потенційно летальної, особливо у разі недотримання рекомендацій щодо призначення такої комбінації.

Ко-Пренеса та алкоголь не рекомендується поєднувати, оскільки одночасний прийом може посилити гіпотензивну дію препарату, що призводить до запаморочення та слабкості.

Кортикостероїди знижують гіпотензивний ефект.

Не слід застосовувати Метформін із Ко-Пренесою, якщо рівень креатиніну в плазмі крові вище 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків і 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

Спільні для периндоприлу та індапаміду

Для низькодозової комбінації Ко-Пренеса, таблетки по 2 мг/0,625 мг не було виявлено значного зменшення побічних реакцій порівняно з найнижчими дозволеними дозами окремих монокомпонентів за винятком гіпокаліємії (див. розділ «Особливості застосування»). Не можна виключати ідіосинкратичну реакцію організму при прийомі нових антигіпертинзивних засобів. Для мінімізації даного ризики слід проводити моніторинг за станом пацієнта.

Таблетки від тиску Ко-Пренеса слід приймати вранці натщесерце 1 р/добу, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетку не можна подрібнювати й розжовувати, тому що вона вкрита спеціальною оболонкою. Ко-Пренеса дозування підбирає лікар індивідуально кожному пацієнтові. Якщо протягом місяця прийому препарату потрібний терапевтичний ефект не був досягнутий, дозування можна подвоїти. Максимальна доза — 8 мг/2,5 мг/добу. Терапію гіпертензії з комплексного препарату починати не рекомендовано. Такі препарати призначаються, якщо монотерапія не ефективна.

Фармакологічний ефект Ко-Пренеси посилюється при комбінованій терапії та залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, включно з чутливістю до компонентів препарату і виразністю вихідної симптоматики.

Пацієнтам похилого віку дозу слід коригувати відповідно до віку, маси тіла і статі. Особливо важливо зважати на стан пацієнтів із віковим зниженням функції нирок або печінки - у таких випадках контроль показників обов'язковий. Перед початком лікування слід здійснити контроль функції нирок та рівня калію.

Пов’язані з периндоприлом

Анафілактоїдні реакції під час десенсибілізації. У пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ під час процедури десенсибілізації (наприклад, до осиної або бджолиної отрути), повідомлялося про окремі випадки довготривалих анафілактоїдних реакцій, що становили загрозу для життя. Інгібітори АПФ слід з обережністю застосовувати пацієнтам з алергією під час процедури десенсибілізації та уникати тим, які проходять імунотерапію отрутою. Однак ці реакції можна усунути за допомогою тимчасового припинення застосування інгібіторів АПФ щонайменше протягом 24 годин до лікування у пацієнтів, які потребують одночасно і застосування інгібіторів АПФ, і десенсибілізації.

Подвійна блокада РААС. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену супроводжувалося підвищенням частоти виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та погіршенням функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатності). Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітора АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ) або аліскірену не рекомендована.

Підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк. У пацієнтів, яких лікували інгібітором АПФ, включаючи периндоприл, у деяких випадках з’являвся ангіоневротичний набряк обличчя, губ, слизових оболонок, язика, глотки та/або гортані. Він може виникати у будь-який час протягом лікування. У такому випадку застосування периндоприлу необхідно негайно припинити і розпочати ретельне обстеження до повного зникнення симптомів. Пацієнти з випадками ангіоневротичного набряку, не пов’язаного із застосуванням інгібіторів АПФ, мають підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку при застосуванні інгібіторів АПФ.

Хворі на цукровий діабет. У пацієнтів із інсулінозалежним цукровим діабетом (спонтанна тенденція до підвищення рівня калію), лікування Ко-Пренеса®, 8 мг/2,5 мг не доцільне, тому лікування слід розпочинати під медичним наглядом зі зниженою початковою дозою.

Пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які приймають пероральні антидіабетичні засоби або застосовують інсулін, необхідно ретельно контролювати рівень цукру в крові під час перших місяців лікування інгібітором АПФ.

Ризик артеріальної гіпотензії та/або ниркової недостатності (у випадку серцевої недостатності, водного та електролітного дисбалансу). Значна стимуляція РААС, особливо під час значного водного та електролітного дисбалансу (сувора дієта з обмеженням натрію або подовжене лікування діуретиками), спостерігалася у пацієнтів, артеріальний тиск яких спочатку був низьким, у випадках стенозу ниркових артерій, при серцевій недостатності із застійними явищами або цирозом з набряком та асцитом.

Пов’язані з індапамідом

Пацієнти з подовженим інтервалом QT також знаходяться під певним ризиком, коли причина може бути або спадкова, або ятрогенна. Гіпокаліємія (а також брадикардія) таким чином є фактором, що спричиняє розвиток небезпечних аритмій, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует», іноді з летальним наслідком.

Печінкова енцефалопатія. У пацієнтів із порушеннями функції печінки застосування тіазидних та тіазидоподібних діуретиків може спричинити виникнення печінкової енцефалопатії, особливо при порушеннях електролітного балансу, яка може прогресувати до печінкової коми. У такому випадку застосування діуретиків слід негайно припинити.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа, порушенням всмоктування глюкози та/або галактози.

Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто майже вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Якщо у період лікування підтверджується вагітність, лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити.

Застосування інгібіторів АПФ не рекомендовано у І триместрі вагітності. Застосування інгібіторів АПФ протипоказане у ІІ та ІІІ триместрі вагітності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Дві діючі речовини при застосуванні окремо або в комбінації у вигляді препарату Ко-Пренеса® не впливають на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але у деяких пацієнтів можуть виникати індивідуальні реакції, пов’язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами. Як наслідок, здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може погіршитися.

Для перорального застосування.

Ко-Пренеса 2 мг/0,625

Звичайна доза становить 1 таблетку Ко-Пренеса, 2 мг/0,625 мг/добу у вигляді одноразового дозування, яке бажано прийняти вранці перед їдою. Якщо АТ не регулюється протягом одного місяця лікування, дозу можна подвоїти.

Ко-Пренеса 4 мг/1,25 мг

Таблетки Ко-Пренеса 4 мг показані пацієнтам, у яких артеріальний тиск не регулюється належною монотерапією периндоприлом.

Звичайна доза становить 1 таблетку Ко-Пренеса, 4 мг/1,25 мг, на добу у вигляді одноразового дозування, яке бажано прийняти вранці перед їдою.

За можливості рекомендується індивідуальне титрування дози за компонентами. Таблетку Ко-Пренеса, 4 мг/1,25 мг, слід призначати, коли артеріальний тиск не регулюється належним чином таблетками Ко-Пренеса, 2 мг/0,625 мг (якщо це допустимо).

За наявності клінічних показань приймається рішення про безпосередній перехід від монотерапії периндоприлом до прийому таблеток Ко-Пренеса, 4 мг/1,25 мг.

Ко-Пренеса 8 мг/2,5 мг

Таблетки Ко-Пренеса 8 мг, показані для лікування артеріальної гіпертензії як заміна у пацієнтів, які вже приймають периндоприл та індапамід окремо у таких самих дозах.

Звичайна доза становить 1 таблетку Ко-Пренеса, 8 мг/2,5 мг/добу у вигляді одноразового дозування, яке бажано прийняти вранці перед їдою.

Максимальне добове дозування становить 1 таблетку Ко-Пренеса, 8 мг/2,5 мг.

Ко Пренеса як довго приймати? Лікування є тривалим – від 1 місяця до постійної підтримуючої терапії.

Купити Ко-Пренеса таблетки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на Ко-Пренеса, аналоги вказана в каталозі сайту.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.

Можливе виникнення таких симптомів: артеріальна гіпотензія, нудота, блювання, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, олігурія аж до анурії (внаслідок гіповолемії), а також циркуляторний шок. Можуть виникнути порушення водно-електролітного балансу (зниження рівня калію та натрію у плазмі крові), ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, прискорене серцебиття (пальпітація), брадикардія, тривожність, кашель.

Лікування. Заходи першої допомоги включають швидке виведення препарату з організму – промивання шлунка та/або застосування активованого вугілля, після цього слід нормалізувати водно-електролітний баланс в умовах стаціонару. У разі виникнення значної артеріальної гіпотензії пацієнту потрібно надати горизонтального положення з низьким узголів’ям. Рекомендоване лікування слід проводити внутрішньовенним введенням 0,9 % розчину натрію хлориду або застосовувати будь-який інший метод волемічного збільшення. Периндоприл можна видалити із системного кровообігу за допомогою гемодіалізу.

Усі гіпотензивні препарати викликають небажані ефекти, але їх можна звести до мінімуму, дотримуючись усіх рекомендацій лікаря.

Як свідчать дослідження, найчастіші побічні ефекти: тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, запаморочення, головний біль, непритомність (нечасто), порушення сну, перепади настрою, шум у вухах, погіршення зору, збої серцевого ритму, зниження артеріального тиску (гіпотензія), аритмія, брадикардія, тахікардія (нечасто), стенокардія, інфаркт міокарда, кашель, бронхоспазм, задишка, риніт (дуже рідко), пневмонія, блювота, біль у животі, нудота, діарея, запор, зниження апетиту, панкреатит, гепатит, алергічні реакції на шкірі, гіперкальціємія.

Інсульт, можливо, вторинний щодо надмірної гіпотензії у пацієнтів із високим ризиком.

У деяких випадках можливі тимчасове погіршення самопочуття, які можуть супроводжуватися втомою та незначними шлунково-кишковими симптомами. Це пов'язано з адаптацією організму до препарату, особливо в умовах порушеного метаболізму.

Підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня креатиніну в плазмі й сечі, яке зникає після відміни препарату, — це більш характерно для пацієнтів зі стенозом ниркових артерій.

У разі прояву реакцій, не зазначених в документі Ко-Пренеса інструкція, необхідно звернутися до лікаря.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: еректильна дисфункція.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.