Кардиприл

склад:

1 капсула містить раміприл 1,25 мг або 2,5 мг або 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (Unigel - 270).

Форма випуску:

По 10 капсул у блістері, по 1 або 3 блістери в пачці. Купити таблетки Кардиприл в Україні не вийде, оскільки препарат випускається у формі капсул.

Фармакодинаміка. Раміприл є інгібітором АПФ. Пригнічує утворення ангіотензину II і попереджає його судинозвужувальну дію, блокує розпад брадикініну, що сприяє утворенню оксиду азоту, простагландинів. Зменшує ОПСС, постнавантаження на серце, тиск в малому колі кровообігу. Знижує секрецію альдостерону. Знижує опір у судинах нирок, поліпшує кровопостачання нирок.

У більшості пацієнтів антигіпертензивний ефект після перорального застосування одноразової дози проявляється через 1-2 години. Максимальний ефект одноразової дози, як правило, досягається через 3-6 годин та зазвичай триває 24 години.

Фармакокінетика. При прийомі всередину абсорбція становить близько 50-60% (прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування, але зменшує його швидкість. Концентрація непропорційно зростає при збільшенні дози. У печінці вивільнюється раміпрілат, активність якого в 6 разів перевищує активність раміприлу, і утворюються неактивні метаболіти ( при порушенні функції печінки метаболізм сповільнюється). Максимальна концентрація раміприлу досягається протягом 1-2 год., раміприлату - через 2-4 ч, зв'язування з білками плазми становить 73% і 56%, період напіввиведення - 5,1 год. і 13- 17 ч. відповідно. Виводиться з сечею (60%, з яких 2% - в незміненому вигляді) і з фекаліями 40%. При нирковій недостатності збільшується період напіввиведення (може перевищувати 50 год.) і AUC (у 3-4 рази), знижується екскреція. У осіб похилого віку відзначається зміна максимальної концентрації і AUC без впливу на клінічні показники.

Артеріальна гіпертензія.

Застійна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

Серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда у хворих зі стабільною гемодинамікою.

Виражена діабетична або недіабетична нефропатія, а також її початкові стадії.

Зниження серцево-судинної захворюваності та летальності у пацієнтів із цукровим діабетом, які мають щонайменше один фактор серцево-судинного ризику.

Профілактика інфаркту міокарда, інсульту або загрози смерті від серцево-судинних порушень.

Артеріальна гіпертензія. Титрування дози та підтримуюча доза. Рекомендована початкова доза - 2,5 мг 1 раз на добу (1 капсула 2,5 мг). Залежно від стану хворого добову дозу можна подвоювати кожні 2 - 3 тижні. Звичайна підтримуюча доза становить 2,5 - 5 мг. Максимальна добова доза становить 10 мг.

Якщо для лікування хворого потрібні дози вище 5 мг, замість подальшого збільшення дози Кардіпріла, слід розглянути можливість його застосування з іншими антигіпертензивними засобами, наприклад діуретиками або блокаторами кальцієвих каналів.

Застійна серцева недостатність: початкова рекомендована доза - 1,25 мг 1 раз на добу (1 капсула 1,25 мг). Залежно від терапевтичного ефекту добову дозу можна збільшити, подвоюючи її кожні 2 - 3 тижні. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мг.

Серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда: застосування препарату рекомендується розпочати на 2-й - 9-й день після інфаркту міокарда. Початкова доза становить 1,25 мг - 2,5 мг 2 рази на добу. Залежно від терапевтичного ефекту початкову дозу можна подвоїти до 2,5 мг - 5 мг 2 рази на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мг.

Виражена недіабетична або діабетична нефропатія, а також її початкові стадії: рекомендована початкова доза - 1,25 мг 1 раз на добу (1 капсула 1,25 мг). Залежно від терапевтичного ефекту дозу можна збільшити, подвоюючи добову дозу кожні 2 - 3 тижні. Рекомендована максимальна добова доза становить 5 мг.

Профілактика інфаркту міокарда, інсульту або загрози смерті від серцево-судинних порушень. Початкова доза - 2,5 мг 1 раз на добу (1 капсула 2,5 мг). Залежно від переносимості препарату через один тиждень прийому добову дозу слід підвищити вдвоє (5 мг на добу). Цю дозу слід знову подвоїти після 3 тижнів прийому. Підтримуюча доза - 10 мг 1 раз на добу.

Капсули слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю рідини (приблизно одна склянка). Капсули можна приймати незалежно від часу прийому їжі.

Лекарство Кардиприл можно купить с помощью сайта МИС Аптека 9-1-1 по привлекательной стоимости. Актуальная цена на препарат Кардиприл указана в каталоге сайта МИС Аптека 9-1-1.

З боку серцево-судинної системи та крові: артеріальна гіпотензія, стенокардія, серцева недостатність, біль у грудній клітці, дуже рідко - аритмія, тахікардія.

З боку нервової системи та органів чуття: запаморочення, головний біль, астенія, дуже рідко - цереброваскулярні порушення, амнезія, сонливість, судоми, депресія, розлади сну, невралгія, нейропатія, парестезії, тремор, зниження слуху, порушення зору.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, протеїнурія, олігурія, набряки.

З боку системи кровотворення: гемолітична анемія, міелодепресcія, панцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, агранулоцитоз.

З боку органів шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, дуже рідко - сухість у роті або підвищення слиновиділення, анорексія, диспепсія, дисфагія, запор, біль в животі, гастроентерит, панкреатит, гепатит, порушення функції печінки, зміна рівня трансаміназ.

З боку респіраторної системи: сухий кашель, інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів, дуже рідко - диспное, фарингіт, синусит, риніт, трахеобронхіт, ларингіт, бронхоспазм.

Алергічні реакції: кропив'янка, висип, мультиформна еритема, фотосенсибілізація, ангіоневротичний набряк.

Інші: зниження маси тіла, анафілактоїдні реакції, підвищення рівня азоту сечовини та креатиніну, ангіоневротичний набряк, артралгія / артрит, міалгія, пропасниця, гіперкаліємія, зміна активності ферментів, концентрації білірубіну, сечової кислоти, глюкози.

• Гіперчутливість (набряк Квінке в анамнезі, пов'язаний з попередньою терапією інгібіторами АПФ, спадковий або ідіопатичний набряк Квінке);
• системний червоний вовчак, склеродермія (підвищений ризик розвитку нейтропенії або агранулоцитозу;
• пригнічення кістковомозкового кровотворення;
• гіперкаліємія, двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз ниркової артерії єдиної нирки, трансплантація нирки, ниркова недостатність, гіпонатріємія (ризик дегідратації, артеріальної гіпотензії, ниркової недостатності), печінкова недостатність, первинний гіперальдостеронізм, вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 18 років.

Симптоми: тяжка гіпотензія, шок, електролітні порушення, ниркова недостатність.

Лікування передозування залежить від способу та часу введення препарату, а також від типу і тяжкості симптомів.

Лікування: промити шлунок, прийняти активоване вугілля. Слід встановити моніторинг та підтримку важливих функцій організму хворого в умовах інтенсивної терапії, при артеріальній гіпотензії можна ввести катехоламіни та ангіотензин II, вводити додаткові кількості рідини та натрію. Гемодіаліз - неефективний.

У хворих із серцевою недостатністю прийом препарату може призвести до розвитку вираженої артеріальної гіпотензії, що супроводжується олігурією або азотемією і іноді - розвитком гострої ниркової недостатності. Хворі на злоякісну АГ або із супутньою тяжкою серцевою недостатністю повинні починати лікування в умовах стаціонару. Перед початком і під час терапії інгібіторами АПФ необхідний підрахунок загальної кількості лейкоцитів і визначення лейкоцитарної формули (до 1 разу на місяць у перші 3 - 6 місяців лікування у хворих з підвищеним ризиком нейтропенії - при порушенні функції нирок, колагенозах або у тих, хто отримує високі дози, а також при перших ознаках розвитку інфекції). При підтвердженні нейтропенії терапію інгібіторами АПФ слід припиняти. Після прийому першої дози, а також при збільшенні дозування сечогінного засобу та / або Кардіпріла хворі повинні знаходитися протягом 8 годин. Під наглядом лікаря, щоб уникнути розвитку неконтрольованої гіпотензивної реакції. До і під час лікування потрібен моніторинг артеріального тиску, функції нирок, вмісту К + у плазмі, контроль вмісту гемоглобіну в периферичної крові, вмісту К +, креатиніну, сечовини, контроль концентрації електролітів і печінкових ферментів у крові.

Необхідно з обережністю призначати препарат пацієнтам, які перебувають на мало-або солі дієті (підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії). Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування після стабілізації артеріального тиску. У разі повторного виникнення вираженої гіпотензії слід зменшити дозу або відмінити препарат. Не рекомендується застосовувати діалізних мембрани з поліакрілонітрітметалілсульфата (наприклад, AN 69) з інгібіторами АПФ (можливий розвиток у пацієнтів анафілактоїдних реакцій). На початковій фазі лікування потрібен особливий медичний нагляд.

Перед хірургічним втручанням необхідно попередити хірурга про застосування Кардіпріла.

Застосування Кардіпріла у літніх хворих, які приймають діуретики та / або хворіють серцевою недостатністю, а також з порушеннями функції печінки або нирок, потребує особливої уваги. На ранніх стадіях лікування Кардіпрілом хворі з порушенням функції печінки потребують ретельного медичного спостереження. Не рекомендується вживати алкоголь під час лікування Кардіпрілом. Під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, тому що можливо запаморочення, особливо після початкової дози інгібітору АПФ у хворих, які приймають діуретики. 

Слід бути обережними при виконанні фізичних вправ або під час спеки через ризик дегідратації і артеріальної гіпотензії внаслідок зменшення об'єму рідини в організмі. Інструкція не повідомляє про ефективність застосування препарату кардиприл для чищення судин.

Антигіпертензивні, сечогінні, опіоїдні анальгетики, засоби для наркозу підсилюють гіпотензивну дію. НПЗП (особливо індометацин), кухонна сіль послаблюють ефект.

Індометацин та інші нестероїдні протизапальні засоби можуть протидіяти антигипертензивному дії шляхом пригнічення синтезу простагландинів у нирках та / або внаслідок затримки натрію і рідини. За цими хворими слід ретельно спостерігати.

Циклоспорин, калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, триамтерен), молоко, препарати калію, калієві добавки, замінники солі підвищують ризик розвитку гіперкаліємії.

Солі калію, гепарин, калійзберігаючі діуретики та інші активні речовини, що збільшують рівень калію у плазмі крові (включаючи антагоністи ангіотензину ІІ, триметоприм, такролімус, циклоспорин): слід очікувати збільшення концентрації калію у сироватці крові. Протягом одночасного лікування раміприлом з калійзберігаючими діуретиками (наприклад, спіронолактоном) або солями калію необхідний ретельний моніторинг сироваткової концентрації калію.

Засоби, що викликають пригнічення кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та / або агранулоцитозу з летальним результатом.

При одночасному прийомі з препаратами літію підвищується їх концентрація в крові. Підсилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини, інсуліну. Підвищує ризик розвитку лейкопенії при одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичними засобами, імунодепресантами, прокаїнамідом. Підсилює гальмівну дію етанолу на центральну нервову систему.

Естрогени послаблюють гіпотензивний ефект (затримують рідину).

Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 30 С. Термін придатності - 3 роки.