Хартил

1,25 мг - білі або майже білі овальні, плоскі таблетки з фаскою, без або майже без запаху, розміром 8,0 х 4,0 мм.

2,5 мг - блідо-жовті, можливо з мармуровою поверхнею, овальні, плоскі таблетки з фаскою, без або майже без запаху, розміром 10,0 х 5,0 мм.

5 мг - блідо-рожеві, можливо з мармуровою поверхнею, овальні, плоскі таблетки з фаскою, без або майже без запаху, розміром 8,8 х 4,4 мм.

10 мг - білі або майже білі, овальні, плоскі таблетки з фаскою, без або майже без запаху, розміром 11,0 х 5,5 мм.

Склад

діючі речовини: 1 капсула містить 2,5 мг раміприлу і 2,5 мг амлодипіну (що відповідає 3,475 мг амлодипіну бесилат) або 5 мг раміприлу і 5 мг амлодипіну (що відповідає 6,95 мг амлодипіну бесилат) або 5 мг раміприлу і 10 мг амлодипіну (що відповідає 13,9 мг амлодипіну бесилат) або 10 мг раміприлу і 5 мг амлодипіну (що відповідає 6,95 мг амлодипіну бесилат) або 10 мг раміприлу і 10 мг амлодипіну (що відповідає 13,9 мг амлодипіну бесилат).

Допоміжні речовини: кросповідон, гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, гліцерин дібегенат;

Склад капсули (кришка і основа);

• капсули по 2,5 мг / 2,5 мг заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е 171), желатин;
• капсули по 5 мг / 5 мг діамантовий блакитний FCF + FD і С синій 1 (Е 133), алюр червоний AC + FD і C червоний 40 (Е 129), титану діоксид (Е 171), желатин;
• капсули по 5 мг / 10 мг заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е 171), азорубін, кармоїзин (Е 122), індиго (Е 132), желатин;
• капсули по 10 мг / 5 мг заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е 171), діамантовий блакитний FCF + FD і С синій 1 (Е 133), алюр червоний AC + FD і C червоний 40 (Е 129), желатин ;
• капсули по 10 мг / 10 мг азорубін, кармоїзин (Е 122), індиго (Е 132), титану діоксид (Е172), желатин.

Форма випуску

Капсули (по 7 або по 10 капсул в блістері, по 3, 4, 8 або 9 блістерів в картонній пачці).

Основні фізико-хімічні властивості

Капсули по 2,5 мг / 2,5 мг

тверді желатинові капсули без маркування, що самі закриваються, з непрозорим, тілесного кольору корпусом і непрозорою тілесного кольору кришечкою, заповнені сумішшю гранул і порошку, що не містить механічних домішок, білого або майже білого кольору, без або майже без запаху

Капсули по 5 мг / 5 мг

тверді желатинові капсули без маркування, що самі закриваються, з непрозорим, світло-бордового кольору корпусом і непрозорою світло-бордового кольору кришечкою, заповнені сумішшю гранул і порошку, що не містить механічних домішок, білого або майже білого кольору, без або майже без запаху

Капсули по 5 мг / 10 мг тверді желатинові капсули без маркування, що самі закриваються, з непрозорим, світло-рожевого кольору корпусом і непрозорою темно-бордового кольору кришечкою, заповнені сумішшю гранул і порошку, що не містить механічних домішок, білого або майже білого кольору, без або майже без запаху

Капсули по 10 мг / 5 мг тверді желатинові капсули без маркування, що самі закриваються, з непрозорим, світло-рожевого кольору корпусом і непрозорою світло-бордового кольору кришечкою, заповнені сумішшю гранул і порошку, що не містить механічних домішок, білого або майже білого кольору, без або майже без запаху

Капсули по 10 мг / 10 мг тверді желатинові капсули без маркування, що самі закриваються, з непрозорим, темно-бордового кольору корпусом і непрозорою темно-бордового кольору кришечкою, заповнені сумішшю гранул і порошку, що не містить механічних домішок, білого або майже білого кольору, без або майже без запаху.

Фармакодинаміка

Застосування раміприлу спричиняє значне зниження периферичного опору артерій. Загалом істотних змін ниркового плазмотоку та швидкості клубочкової фільтрації не відзначено.

У хворих на артеріальну гіпертензію разова доза амлодипіну забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин у положенні лежачи, так і стоячи. Завдяки повільному початку дії амлодипін не спричиняє гострої гіпотензії.

У хворих на стенокардію застосування амлодипіну 1 раз на добу збільшує загальний час можливого фізичного навантаження, затримує початок нападу стенокардії та збільшує час до суттєвого пригнічення сегмента ST, знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу в таблетках гліцерілтрінітрату.

Амлодипін не чинить несприятливого впливу на обмін речовин і ліпіди плазми крові, тому він придатний для лікування хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет і подагру.

Оскільки ангіотензин II також стимулює вивільнення альдостерону, раміприлат сприяє зниженню секреції альдостерону.

Фармакокінетика

раміприл

абсорбція

Після прийому раміприл швидко абсорбується в травному тракті: пікова концентрація раміприлу в плазмі крові досягається протягом 1:00. З огляду на виведення раміприлу з сечею, ступінь абсорбції становить не менше 56%, і на нього суттєво не впливає наявність їжі в травному тракті. Біодоступність активного метаболіту раміприлату після перорального прийому раміприлу в дозі 2,5 мг і 5 мг становить 45%.

Максимальна концентрація в плазмі крові раміприлату, єдиного активного метаболіту раміприлу досягається через 2-4 години після прийому раміприлу. Рівноважна концентрація раміприлату в плазмі крові в умовах застосування звичайних доз (1 раз на добу) досягається на 4 день лікування.

Розподіл

Зв'язування раміприлу з білками крові становить приблизно 73%, а раміприлату - 56%.

Метаболізм

Екскреція метаболітів здійснюється переважно нирками. Зниження концентрації раміприлату в плазмі відбувається в кілька фаз.

Раміприл майже повністю метаболізується до раміприлату, дікетопіперазінового ефіру, дікетопіперазіновоі кислоти та глюкуронідів раміприлу і раміприлату.

У пацієнтів з порушенням функції печінки метаболізм раміприлу у раміприлат сповільнений, що зумовлено зниженою активністю печінкових естераз, а рівні раміприлу у плазмі у цих пацієнтів підвищені.

амлодипін

абсорбція

Після прийому внутрішньо амлодипін майже повністю всмоктується, досягаючи максимальної концентрації в плазмі крові через 6-12 годин після прийому. Прийом їжі не впливає на біодоступність лікарського засобу. Біодоступність становить 64 - 80%.

розподіл

Обсяг розподілу становить 21 л/кг маси тіла. Рівноважна концентрація в плазмі крові (5-15 нг / мл) досягається протягом 7-8 днів застосування лікарського засобу. У дослідженнях іn vitro було виявлено, що 93-98% циркулюючого в крові амлодипіну зв'язується з білками плазми крові.

Метаболізм і виведення

Амлодипін активно метаболізується в печінці (близько 90%) до неактивних похідних піридину. 10% вихідної сполуки та 60% неактивних метаболітів виводиться з сечею, 20-25% - з калом.

Зниження концентрації в плазмі має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення з плазми становить близько 35-50 годин з урахуванням прийому препарату 1 раз на добу.

Загальний кліренс становить 7 мл/хв / кг (для хворих з масою тіла 60 кг - 25 л / год). У хворих похилого віку - 19 л / год.

Після прийому багаторазових доз раміприлу T ½ залежно від дози становить 13-17 годин для доз 5-10 мг і довше для більш низьких доз (1,25-2,5 мг). Відмінність обумовлена здатністю ензиму, що насичується, щодо зв'язування раміприлату.

Препарат Хартіл (Hartil) застосовується для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, артеріальний тиск яких належним чином контролюється окремими препаратами, які призначаються одночасно в тій же дозі, що і в комбінованій терапії.

Профілактика порушень кровообігу міокарда та головного мозку – інфаркту міокарда, інсульту або загрози смерті від серцево-судинних порушень, у тому числі в пацієнтів із цукровим діабетом, які мають щонайменше 1 фактор серцево-судинного ризику.

Лікування захворювань нирок:

• початкова клубочкова діабетична нефропатія з наявністю мікроальбумінурії;
• виражена клубочкова діабетична нефропатія, про яку свідчить наявність макропротеїнурії, у пацієнтів з щонайменше 1 фактором серцево-судинного ризику.

Придбати Хартіл можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні.

Протипоказання, пов'язані із застосуванням раміприлу:

• ангіоневротичнийнабряк (спадковий, ідіопатичний або внаслідок попереднього застосування інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II) в анамнезі
• екстракорпоральне лікування, що призводить до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями;
• виражений двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз ниркової артерії єдиної нирки
• артеріальна гіпотензія або гемодинамічно нестабільні стану;
• підвищена чутливість до діючої речовини.

Протипоказання, пов'язані із застосуванням амлодипіну:

• підвищена чутливість до діючої речовини;
• виражена артеріальна гіпотензія
• шок (включаючи кардіогенний шок);
• звуження вихідного відділу лівого шлуночка (наприклад, виражений стеноз гирла аорти);
• гемодинамически нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.

Протипоказання, пов'язані із застосуванням раміприлу / амлодипіну:

• Підвищена чутливість до раміприлу або інгібіторів АПФ (ангіотензин ферменту) або до допоміжних компонентів препарату, амлодипін, похідних дигідропіридину.

Таблетки Хартіл від тиску показані пацієнтам, артеріальний тиск яких належним чином контролюється окремо призначуваними монокомпонентними препаратами в тих же дозах, рекомендованих для фіксованої комбінації.

Рекомендована добова доза - 1 капсула дозування 2,5 мг / 2,5 мг.

Ліки від тиску Хартіл слід приймати щодня 1 раз на добу в один і той же час, незалежно від прийому їжі.

Не слід розжовувати або подрібнювати капсулу.

Фіксована комбінація не підходить для початкової терапії.

У разі необхідності дозу Хартилу®-AM можна змінити або титрувати компоненти вільної комбінації з огляду на індивідуальні особливості пацієнта.

Добову дозу можна підвищити до максимальної - 10 мг / 10 мг (1 капсула Хартіл®-AM 10 мг / 10 мг 1 раз на добу) залежно від переносимості препарату.

Виражена недіабетична або діабетична нефропатія, а також її початкові стадії: початкова доза, що рекомендується, Хартила - 1,25 мг один раз на добу (одна таблетка 1,25 мг). Залежно від терапевтичного ефекту, дозу можна збільшити, подвоюючи добову дозу кожні 2-3 тижні.

дорослі

Пацієнтам, які лікуються діуретиками, слід дотримуватися обережності, оскільки у цих пацієнтів може відбуватися надмірне виведення рідини та / або хлориду натрію з організму. Функція нирок і рівень калію в сироватці крові повинні бути під контролем.

Пацієнти похилого віку

Початкова доза повинна бути нижчою, а подальше титрування дози слід здійснювати поступово, враховуючи більш високу ймовірність виникнення небажаних ефектів, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів. У таких випадках слід призначати нижчу початкову дозу - 1,25 мг (у відповідному дозуванні) раміприлу.

Вартість медикаменту вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

раміприл

Симптоми, викликані передозуванням інгібіторів АПФ, можуть включати надмірну периферичну вазодилатацію (з вираженою гіпотензії, шоком), брадикардія, дисбаланс електролітів, ниркову недостатність. Стан пацієнта слід ретельно контролювати. Призначається симптоматичне і підтримуюче лікування. Запропоновані заходи включають первинну детоксикацію (промивання шлунка, прийом сорбентів) і засоби для відновлення гемодинамічної стабільності, включаючи призначення агоністів альфа-1-адренорецепторів або ангіотензину II (Ангіотензінамід). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться із загального кровообігу шляхом гемодіалізу.

амлодипін

Дані про випадки навмисного передозування у людей обмежені.

Симптоми. На основі наявних даних припускають, що сильне передозування може призвести до надмірної периферичної вазодилатації і, можливо, до рефлекторної тахікардії, вираженої і тривалої системної гіпотензії, включаючи кардіогенний шок з летальним результатом, не зареєстровані.

Лікування. Клінічно значуща артеріальна гіпотензія внаслідок передозування амлодипіну вимагає активних заходів лікування, включаючи частий контроль показників серцевої і дихальної функції, підняте положення кінцівок і контроль за об'ємом циркулюючої крові та діурезом. Для відновлення тонусу судин і рівня артеріального тиску може виявитися корисним застосування судинно-звужено препарату, якщо немає протипоказань для його призначення. З метою усунення наслідків блокади кальцієвих каналів може виявитися ефективним введення глюконату кальцію.

У деяких випадках може виявитися ефективним промивання шлунка. У здорових добровольців прийом активованого вугілля через 2:00 після прийому 10 мг амлодипіну знижувало швидкість абсорбції амлодипіну.

Оскільки амлодипін значною мірою зв'язується з білками крові, ефективність діалізу малоймовірна.

Побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні активних компонентів окремо, зазначені відповідно до частоти виникнення: дуже часто (≥1 / 10), часто (від ≥1 / 100 до <1/10), нечасто (від ≥1 / 1000 до <1/100), рідко (від ≥1 / 10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).

раміприл:

З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко - еозинофілія; рідко - зменшення кількості лейкоцитів (включаючи нейтропенію і агранулоцитоз), зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості тромбоцитів; невідомо - недостатність кісткового мозку, панцитопенія, гемолітична анемія.

З боку імунної системи: невідомо - анафілактичні та анафілактоїдні реакції, підвищення рівня антинуклеарних антитіл.

Метаболічні порушення: часто - підвищення рівня калію в крові нечасто: анорексія, зниження апетиту; невідомо - зниження рівня натрію в крові.

Психічні порушення: іноді - депресивний настрій, тривога, нервозність, неспокій, порушення сну, включаючи сонливість рідко - сплутаність свідомості; невідомо - порушення уваги.

З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення нечасто -вертіго, парестезії, агевзія, дисгевзія; рідко - тремор, порушення рівноваги; невідомо - церебральна ішемія, в тому числі ішемічний інсульт і минуще порушення мозкового кровообігу, порушення психомоторних функцій, печіння, паросмія.

З боку органу зору: рідко - порушення зору, включаючи нечіткість зору; рідко - кон'юнктивіт.

З боку органів слуху та рівноваги: рідко - порушення слуху, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: поширені - артеріальна гіпотензія, ортостатична зниження артеріального тиску, непритомність; іноді - ішемія міокарда, включаючи стенокардію або інфаркт міокарда, тахікардію, аритмію, серцебиття, периферичні набряки, припливи крові до обличчя; рідко - стеноз судин, гипоперфузия, васкуліт невідомо - синдром Рейно.

З боку дихальної системи: часто - непродуктивний дратівливий кашель, бронхіт, синусит, задишка іноді - бронхоспазм, в тому числі загострення астми, закладеність носа.

Шлунково-кишковий тракт: часто - запалення в травному тракті, розлади травлення, шлунково-кишковий дискомфорт, диспепсія, діарея, нудота, блювота нечасто -панкреатіт (поодинокі випадки з летальним результатом при застосуванні інгібіторів АПФ), підвищення рівня ферментів підшлункової залози, ангіоневротичний набряк тонкого кишечника, біль у верхній частині живота, включаючи гастрит, запор, сухість у роті, рідко - глосит; невідомо - стоматит.

З боку травної системи: рідко - підвищення рівня печінкових ферментів і / або кон'югованого білірубіну рідко - холестатична жовтяниця, гепатоцелюлярні пошкодження; невідомо - гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолитический гепатит (в окремих випадках з летальним результатом).

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - висип.

іноді - ангіоневротичний набряк в виняткових випадках обструкція дихальних шляхів внаслідок ангіоневротичного набряку може мати летальні наслідки; свербіж, підвищена пітливість; рідко - ексфоліативний дерматит, кропив'янка, оніхоліз;

дуже рідко - реакція фоточутливості; невідомо - токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, пемфігус, загострення перебігу псоріазу, псоріатичний дерматит, пемфігоїдна або лихеноидная висип або енантема, алопеція.

З боку кістково-м'язової системи: часто - м'язові спазми, міалгія нечасто -артралгія.

З боку сечовидільної системи: рідко - порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, посилення діурезу, загострення вже існуючої протеїнурії, підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові.

З боку репродуктивної системи: іноді - транзиторна еректильна імпотенція, зниження лібідо невідомо - гінекомастія.

Загальні розлади та порушення в місці введення: пошірені- біль в грудній клітці, слабкість, іноді - пірексія; рідко - астенія.

амлодипін

При застосуванні амлодипіну найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції, як: сонливість, запаморочення, головний біль, посилене серцебиття, припливи крові, біль в животі, нудота, набряки гомілок, набряки та втому.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко - лейкопенія, тромбоцитопенія.

Метаболічні порушення: рідко - гіперглікемія.

Психічні порушення: рідко - зміна настрою (включаючи тривожність), безсоння, депресія рідко - сплутаність свідомості.

З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, сонливість (особливо на початку лікування) іноді - тремор, розлади смаку, непритомність, гіпестезія, парестезія дуже рідко - артеріальна гіпертензія, периферична нейропатія.

З боку органу зору: рідко - порушення зору (включаючи диплопію).

З боку органів слуху: рідко - дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: часто - прискорене серцебиття, припливи крові іноді - артеріальна гіпотензія дуже рідко - інфаркт міокарда, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкова тахікардія і фібриляція передсердь), васкуліт.

З боку дихальної системи: рідко - задишка, риніт дуже рідко - кашель.

Шлунково-кишковий тракт: часто - біль в животі, нудота нечасто - блювання, диспепсія, порушення перистальтики кишечника (включаючи запор і діарею), сухість у роті дуже рідко - панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен.

З боку травної системи: дуже рідко - жовтяниця *, гепатит *.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - алопеція, пурпура, зміна кольору шкіри, посилене потовиділення, свербіж, висип, висип; дуже рідко ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, кропив'янка, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, світлочутливість.

З боку скілетной-м'язової системи: часто - набряк гомілковостопного суглоба іноді - артралгія, міалгія, м'язові спазми, болі в спині.

З боку сечовидільної системи: рідко - порушення сечовипускання, ніктурія, збільшення частоти сечовипускання.

З боку репродуктивної системи: іноді - імпотенція, гінекомастія.

Загальні порушення і стани у місці введення: часто - набряк, втома; не часто -

Біль за грудиною, астенія, біль нездужання.

Лабораторні показники: рідко - збільшення або зменшення маси тіла

дуже рідко - підвищення рівня печінкових ферментів.

Функцію нирок потрібно оцінювати до і під час проведення лікування та проводити корекцію дози, а особливо у перші тижні лікування.

Не рекомендується застосовувати амлодипін разом із грейпфрутом або грейпфрутовим соком, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може бути підвищена, що призведе до збільшення вираженості гіпотензивного ефекту препарату.

Етнічні відмінності. Інгібітори АПФ частіше викликають ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у інших рас.

Ризик раптового зниження артеріального тиску з погіршенням функції нирок внаслідок пригнічення АПФ підвищується у пацієнтів із вираженою активацією РААС.

Деякі фахівці призначають пацієнтам Хартіла на ніч. Це пов'язано з тим, що прийом ліків увечері допомагає контролювати артеріальний тиск у нічний час у людей з гіпертонією.

Застосування в період вагітності та годування груддю

раміприл

Раміприл не рекомендується застосовувати жінці в I триместрі вагітності та протипоказаний протягом II і III триместрів вагітності.

Епідеміологічні дані про ризик тератогенності після застосування інгібіторів АПФ в I триместрі вагітності не були переконливими; однак, не можна виключити незначне підвищення ризику. Якщо продовження терапії інгібітором АПФ вважається необхідним, пацієнткам, які планують вагітність, необхідно перейти на альтернативний антигіпертензивний препарат, який має встановлений профіль безпеки для застосування в період вагітності. Якщо вагітність діагностована, лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити та розпочати альтернативну терапію.

Відомо, що застосування інгібіторів АПФ у II і III триместрах вагітності викликає у людини фетотоксичність (зниження функції нирок, олігогідрамніон, затримка осифікації черепа) і неонатальної токсичності (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). Якщо інгібітор АПФ застосовується в другому триместрі вагітності, рекомендуюеться ультразвукове дослідження функції нирок і черепа. Новонароджених, матері яких приймали інгібітори АПФ, слід ретельно обстежити на предмет артеріальної гіпотензії, олігурії і гіперкаліємії. Оскільки немає достатньої інформації щодо застосування раміприлу в період годування грудьми, його не рекомендують застосовувати та вважають за краще альтернативних засобів лікування, особливо в разі новонародженого або передчасно народженого малюка.

амлодипін

Вагітність.

Застосування в період вагітності рекомендується лише тоді, коли немає безпечнішої альтернативи та коли сама хвороба несе більший ризик для матері та плоду.

Годування грудьми.

Невідомо, чи виділяється амлодипін у грудне молоко. Рішення про продовження / припинення грудного вигодовування або продовження / припинення терапії амлодипіном має бути прийнято з урахуванням користі від грудного вигодовування для дитини та користі застосування амлодипіну матері.

З огляду на вищенаведену інформацію, застосовувати лікарський засіб Хартіл в період вагітності та годування груддю протипоказано.

Діти

Хартіл від тиску не рекомендується застосовувати дітям через відсутність даних про безпеку та ефективність його застосування цій віковій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Деякі побічні ефекти (наприклад симптоми зниження артеріального тиску, такі як запаморочення) можуть порушити здатність зосередитися і реагувати, тому це може вплинути на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Ці побічні реакції спостерігалися на початку лікування або при переході з інших препаратів. Після прийому першої дози або при збільшенні дози не рекомендується керувати автотранспортом або іншими механізмами протягом кількох годин.

раміприл

Протипоказані комбінації.

Екстракорпоральних методів лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями, такі як діаліз або гемофільтрація з певними мембранами з високою гідравлічної проникністю (наприклад, поліакрилонітрилових), а також аферез ліпопротеїнів низької щільності з декстран сульфатом, через підвищений ризик важких анафілактичних реакцій. Якщо потрібно таке лікування, слід розглянути питання про використання іншого типу діалізної мембрани або іншого класу антигіпертензивних засобів.

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з сакубітрилом/валсартаном протипоказане через підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку.

Застосовувати з обережністю

Солі калію, гепарин, калійзберігаючі діуретики та інші активні речовини, що збільшують рівень калію в плазмі крові (включаючи антагоністи ангіотензину II, триметоприм, такролімус, циклоспорин): може виникнути гіперкаліємія, тому необхідний ретельний моніторинг рівня калію в плазмі крові.

Антигіпертензивні препарати (наприклад, діуретики) та інші засоби, які можуть знижувати артеріальний тиск (наприклад, нітрати, трициклічні антидепресанти, анестетики, етанол, баклофен, альфузосін, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин): можливе посилення ризику гіпотензії.

Вазопресорні симпатомиметики та інші речовини (наприклад, ізопротеренол, добутамін, допамін, адреналін), які можуть знижувати антигіпертензивний ефект раміприлу: рекомендується спостереження артеріального тиску.

Алопуринол, імунодепресанти, кортикостероїди, прокаїнамід, цитостатики та інші речовини, які можуть змінювати кількість клітин крові: підвищена ймовірність гематологічних реакцій.

Солі літію інгібітори АПФ можуть зменшувати виведення літію, і тому може підвищуватися його токсичність. Рекомендується контроль рівня літію в крові.

Протидіабетичні засоби, включаючи інсулін: можливі гіпоглікемічні реакції. Рекомендується контролювати рівень глюкози в крові.

Нестероїдні протизапальні засоби та ацетилсаліцилова кислота можливе зниження антигіпертензивного ефекту раміприлу. Тому спільне застосування інгібіторів АПФ і НПЗП може призвести до підвищення ризику погіршення функції нирок та підвищення рівня калію в крові.

амлодипін

Амлодипін безпечний при спільному застосуванні з тіазиднимидіуретиками,

β-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином для сублінгвального, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами.

Вплив інших лікарських засобів на амлодипін

• Інгібітори CYP3A4: при спільному застосуванні амлодипіну з інгібітором CYP3A4, еритроміцин, у молодих пацієнтів і дилтіаземом у літніх пацієнтів концентрації амлодипіну в плазмі крові збільшувалися приблизно на 22% і 50% відповідно. Однак клінічна значимість цих показників не з'ясована. Не можна виключати той факт, що сильні інгібітори CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть підвищувати плазмові концентрації амлодипіну більше, ніж дилтіазем. Амлодипін слід застосовувати з обережністю разом з інгібіторами CYP3A4. Однак про побічні ефекти, пов'язані з такою взаємодією, не повідомлялося.
• Індуктри CYP3A4: дані про вплив індукторів CYP3A4 на амлодипін відсутні. Одночасне застосування індукторів CYP3A4 (рифампіцин, препаратів звіробою) може привести до зниження концентрацій амлодипіну в плазмі. Слід з обережністю застосовувати амлодипін разом з індукторами CYP3A4.

Зберігати при температурі не вище 30 °C в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.